Ухвала

від 18.10.2023 по справі 9901/335/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

з питань розгляду справи в закритому судовому засіданні

18 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №9901/335/21

провадження №П/9901/335/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Стрелець Т.Г., Шарапи В.М.

за участю секретаря судового засідання Романової А.В.

представника позивача Губської А.В.,

представника відповідача Мовіле О.С.,

представника третьої особи Осипова Д.О.

розглянувши клопотання Служби безпеки України про розгляд справи у закритому судовому засіданні у справі №9901/335/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Вінд»

до Президента України Зеленського Володимира Олександровича

про скасування Указу Президента України від 21.04.2021 №169/2021,

У С Т А Н О В И В :

16 серпня 2021 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Вінд" до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 21.04.2021 №169/2021 "Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 15.04.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) в частині введення в дію пункту 13 додатку 2 до рішення Ради національної безпеки та оборони України від 15.04.2021 про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ТОВ "Гранд Вінд".

Представником Служби безпеки України подано до суду клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні.

В обґрунтування заявленого клопотання СБУ зазначено, що у відповідності до пункту 5 частини третьої статті 44 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів. Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Наявні в Служби безпеки України окремі документальні матеріали, які підтверджують наявність підстав для застосування санкцій, передбачених частиною першою статті 3 Закону України «Про санкції», містять інформацію, що становить державну таємницю. Зокрема, ними підтверджуються наявність підстав для застосування санкцій до ТОВ «Гранд Вінд».

Крім того, в клопотанні зазначено, що відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про державну таємницю» володілець секретної інформації або власник матеріальних носіїв такої інформації реалізовують свої права з урахуванням обмежень, установлених в інтересах національної безпеки України відповідно до цього Закону.

Представник відповідача проти задоволення клопотання не заперечував.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечувала та зазначила, що надані третьою особою докази (які містять державне таємницю) подані Службою безпеки України поза межами процесуальних строків, які суд встановив у цій справі для подання доказів, а тому їх не слід брати до уваги, та, як наслідок, відсутні підстави для розгляду справи в закритому судовому засіданні.

Представник третьої особи повідомив суду, що відповідні документи були надані Службою безпеки України відповідно до ухвали суду від 02.12.2021 про витребування доказів та подані до суду у строк, визначений зазначеною ухвалою, а тому суд повинен враховувати їх (документи) під час розгляду справи.

Розглядаючи заявлене клопотання, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.

Виходячи із аналізу статей 10, 44, 72 та 73 КАС України вбачається, що розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито, крім випадків, визначених цим Кодексом; розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, визначених законом; розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням правил здійснення адміністративного судочинства; під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі; суд попереджає зазначених осіб про обов`язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбуваються в закритому судовому засіданні; учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

Крім того, вирішуючи заявлене клопотання про подальший розгляд справи в закритому засіданні, Суд звертає увагу на те, що у контексті співвідношення принципу змагальності та використання як доказів документів, що містять інформацію з обмеженим доступом, варто звернути увагу на практику, сформовану Європейським судом з прав людини та Верховним Судом.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх та достовірність у належній формі у встановлений час ("Krcmar and Others v. the Czech Republic" заява № 35376/97, п. 42; "Immeubles Groupe Kosser v. France" заява № 38748/97, пункт 26).

Право на змагальні провадження фактично означає можливість сторін бути обізнаними щодо усіх представлених доказів, а також наданих до них коментарів та спостережень, у тому числі представлених незалежним представником національних юридичних послуг, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду ("Ruiz-Mateos v. Spain" заява № 12952/87, п. 63; "McMichael v. the United Kingdom" заява № 16424/90, п. 80; "Vermeulen v. Belgium" заява № 19075/91, п. 33; "Kress v. France" заява № 39594/98, п. 74).

У продовження цього варто зазначити, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини (зокрема, рішення у справах "Жук проти України" заява № 45783/05, п. 25; "Kress v. France" заява №39594/98, п. 60, 72-76; "Goc v. Turkey" заява № 36590/97, пункти 55-57; "F.C.B. v. Italy" заява №12151/86, п. 33; "Kaya v. Austria" заява № 54698/00, п. 28) також виходить з того, що призначення змагальності процесу спрямоване не унеможливлення впливу на суд доказів, які одна з сторін не змогла оцінити та навести свої міркування (сторони повинні мати можливість знайомитися з усіма пред`явленими доказами і зауваженнями, отримувати копії документів); у кожній справі судом мають бути з`ясовані всі обставини, але, при цьому суд досліджує докази та пояснення, які подані сторонами або іншими суб`єктами лише у межах судового процесу.

У справі "Ferreira Alves (№ 3) v. Portugal" (заява № 25053/05, п. 35-43), Суд встановив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з огляду незабезпечення державою у цьому судовому провадженні дотримання принципу змагальності. Суд виходив з того, що концепція справедливого судового розгляду, в аспекті дотримання принципу змагальності, передбачає право сторін судового розгляду знати і коментувати всі подані докази або подані пояснення, які мають суттєве значення та впливають на рішення суду таким чином, який може бути несприятливим для будь-якої із сторін; право на змагальний процес для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, як витлумачено судовою практикою, в принципі означає можливість учасників мати відповідні знання та можливість коментувати всі надані докази чи зауваження з метою впливу на рішення суду, подані навіть незалежним членом національної юридичної служби; лише сторони спору можуть правильно вирішити, чи вимагає документ зауваження; хоча можна уявити виняткові обставини, коли деякі документи із матеріалів справи не можуть бути розголошені сторонам, оскільки, наприклад, вони є конфіденційними або пов`язані з державною безпекою.

В аспекті доказів, що містять інформацію з обмеженим доступом, Судом сформовано наступні підходи: необхідно надавати доступ до матеріалів, що мають "життєво важливе" значення для результату справи; доступ до менш важливих доказів може бути обмежено ("McMichael v. the United Kingdom" заява № 16424/90, п. 78-82); труднощі, що постають для сторони захисту у зв`язку з нерозголошенням, повинні бути належним чином компенсовані процедурами, яких дотримуються судові органи ("Fitt v. the United Kingdom" заява № 29777/96, п. 45-46); ці процедури можуть передбачати надання стороні захисту короткий виклад нерозкритих доказів ("Botmeh та Alami v. the United Kingdom" заява № 15187/03, п. 42-45).

Згідно з усталеною практикою, Верховний Суд, за наявності обґрунтованих підстав, виносить ухвалу про подальший розгляд справи у закритому судовому засіданні (ухвали від 18 вересня 2018 року у справі № 826/2184/17, від 16 січня 2019 року у справі № 826/20221/16, від 02 лютого 2023 року у справі №9901/425/21 та від 30 серпня 2023 року у справі №9901/238/21).

Враховуючи викладене вище, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання СБУ про розгляд справи в закритому судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 10, 44, 77, 79, 248, 250, 256 КАС України, Суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання Служби безпеки України про розгляд справи у закритому судовому засіданні задовольнити.

Здійснювати розгляд справи №9901/335/21 у закритому судовому засіданні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Т.Г. Стрелець

Суддя В.М. Шарапа