Ухвала

від 25.08.2021 по справі 9901/335/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

25 серпня 2021 року

м. Київ

справа №9901/335/21

провадження №П/9901/335/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А.,

перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд Вінд до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про скасування Указу Президента України від 21.04.2021 №16/2021,

У С Т А Н О В И В:

16 серпня 2021 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд Вінд до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 21.04.2021 №16/2021 Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 15.04.2021 Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) в частині введення в дію пункту 13 додатку 2 до рішення Ради національної безпеки та оборони України від 15.04.2021 про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ТОВ Гранд Вінд .

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями (протокол від 19.08.2021) для розгляду цієї справи визначено такий склад колегії суддів: суддя-доповідач Єзеров А.А., судді: Коваленко Н.В., Кравчук В.М., Стрелець Т.Г., Шарапа В.М.).

Позов відповідає вимогам, встановленим статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України), підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України та згідно зі статтею 266 цього Кодексу підлягає розгляду у порядку спрощеного провадження.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У клопотанні, доданому до позовної заяви, скаржником заявлено про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням наведеного та положень частини другої статті 266 і частини п`ятої статті 262 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Також, до позовної заяви додано клопотання про залучення третьої особи.

Вирішуючи вказане клопотання щодо залучення Ради національної безпеки і оборони України до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача, Суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина п`ята статті 49 КАС України).

З огляду на вказані вище норми та предмет судового оскарження, Суд вважає, що існує певна юридична заінтересованість особи, що не є стороною у справі, та обґрунтоване припущення, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки вказаних осіб, оскільки за наслідками вирішення справи можуть змінитися правовідносини, що виникли.

Отже, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача, а саме залучення Ради національної безпеки і оборони України до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Також разом із позовною заявою було подано клопотання про витребування доказів, згідно з яким позивач просить витребувати у відповідача:

- належним чином засвідчені копії Указу Президента України від 21.04.2021 №16/2021 Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 15.04.2021 Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), яким введено дію рішення Ради національної безпеки та оборони України від 15.04.2021 та додатку 2 до вказаного рішення.

Так, частинами першою та другою статті 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

За такого правового регулювання та з огляду на обґрунтування поданого клопотання, Верховний Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про витребування доказів у справі.

Також позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору мотивоване тим, що внаслідок застосування до позивача санкцій на даний час сплата судового збору є неможливою з огляду на блокування банківських рахунків ТОВ Гранд Вінд .

Вирішуючи зазначене клопотання, Суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 133 КАС України Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Також, питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України Про судовий збір , норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України Про судовий збір ), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Правовий висновок щодо практичного застосування ст. 133 КАС України у сукупності з нормами Закону України Про судовий збір викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 (справа №0940/2276/18)

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України Про судовий збір конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України Про судовий збір , зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Наведене означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.

У цій справі позивач надав лист ПАТ Банк Восток від 09.08.2021, з якого убачається, що у зв`язку із застосуванням до позивача санкцій, введених на підставі оскаржуваного Указу, банк зобов`язаний відмовити позивачу у виконанні платіжного доручення про сплату судового збору.

Таким чином, Суд вважає, що в цьому випадку існують об`єктивні підстави для відстрочення позивачу сплати судового збору за подання цього позову.

Керуючись статтями 49, 80, 160, 161, 167, 171, 241, 248, 262, 266 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд Вінд до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про скасування Указу Президента України від 21.04.2021 №16/2021.

2. Відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю Гранд Вінд сплату судового збору за подання позову у справі №9901/335/21 до постановлення рішення у справі.

3. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів.

4. Справу призначити до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке відбудеться 23 вересня 2021 року о 17 годині 00 хвилин в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. Московська, 8, корпус 5, м. Київ, 01029.

5. Залучити до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача Раду національної безпеки і оборони України (вул. Петра Болбочана, 8, м. Київ, 01601).

6. Витребувати у відповідача:

- належним чином засвідчені копії Указу Президента України від 21.04.2021 №16/2021 Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 15.04.2021 Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), яким введено дію рішення Ради національної безпеки та оборони України від 15.04.2021 та додатку 2 до вказаного рішення

7. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

8. Встановити третій особі п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання пояснень щодо позову та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються ці пояснення, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до нього документів позивачу і відповідачу.

9. Встановити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

10. Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.

11. Повідомити учасників справи, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, пояснення та заперечення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 КАС України.

12. Повідомити учасників справи, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС, зокрема, вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

13. Повідомити учасників справи, що інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: supreme.court.gov.ua.

14. Повідомити учасників справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема, ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС, може застосувати заходи процесуального примусу.

15. Повідомити учасників справи, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя А.А. Єзеров