Ухвала

від 17.10.2023 по справі 906/171/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"17" жовтня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/171/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,

розглянувши заяву представника відповідача про відвід судді у справі №906/171/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП №0662" (м.Житомир)

до 1. Колективного автотранспортного підприємство 0662 Житомирського обласного об`єднання по агропромисловому будівництву "Житомироблагропромбуд" (м. Житомир)

2. Державного реєстратора виконавчого комітету Житомирської міської ради Харченко А.В. (м.Житомир)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Житомирської міської ради (м.Житомир)

про скасування державної реєстрації прав,

за участю представників сторін:

від позивача: Гуртовенко Р.М., ордер серія АМ №1044240 від 30.01.2023;

від відповідача-1: Войцешук В.В., ордер серія ВК №1074176 від 13.03.2023;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: Дідовець Ю.П., виписка з ЄДР;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП №0662" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, здійснену державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради 19.01.2019 (номер запису про інше речове право: 49039009), згідно якої за Колективним автотранспортним підприємством - 0662 Житомирського обласного кооперативно-державного виробничого об`єднання по агропромисловому будівництву "Облагробуд" зареєстроване право постійного користування земельною ділянкою на підставі акту про право постійного користування землею серія ЖТ від 27.11.2000, виданого виконкомом Житомирської міської ради.

Ухвалою суду від 13.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/171/23 до судового розгляду по суті на 17.10.2023.

17.10.2023 на адресу суду від представника відповідача-1 надійшла заява про відвід судді Соловей Л.А..

Ухвалою суду від 17.10.2023 залишено заяву представника відповідача-1 про відвід судді від 17.10.2023 без розгляду.

У судовому засіданні 17.10.2023 представником відповідача-1 повторно заявлено відвід судді Соловей Л.А., який обґрунтовано тим, що під час розгляду попередньої заяви про відвід судді, яка була подана до початку судового засідання, суддею не з`ясовано думку третьої особи щодо заявленого відводу, чим порушено принцип рівності сторін та змагальності.

Представник позивача в судовому засіданні з підставами заявленого відводу судді Соловей Л.А. не погодився, посилаючись на те, що представником відповідача-1 вчинюються дії з метою затягування судового розгляду справи.

Представник Житомирської міської ради зазначила, що мала можливість висловити свою думку щодо заяви про відвід судді і що права третьої особи жодним чином не порушені.

Згідно ч.2 ст.39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи, що заява від 17.10.2023 про відвід судді Соловей Л.А. подана в день призначення судового розгляду по суті, питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч.7 ст.39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно.

Згідно ч.11 ст.39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Розглянувши заяву представника відповідача-1 про відвід судді, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначається, що кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Як зазначено у п. 1.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. Тому слід розцінювати як зловживання учасником судового процесу своїми процесуальними правами, зокрема, подання ним другої і наступних заяв про відвід судді (суддів) господарських судів з одних і тих самих підстав (у тому числі з викладенням відповідної заяви в іншій стилістичній формі), або, хоча й з інших підстав, ніж у первісній заяві, але з таких, що з урахуванням обставин справи були або мали бути відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, і, отже, повинні були зазначатися саме в ній.

Суд зазначає, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст.35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв`язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст.35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.

Відповідно до ч.1 статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Частиною 1 ст.74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява N33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку представником відповідача-1 жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Соловей Л.А. у вирішенні спору в даній справі не надано.

Крім того, виклад представником відповідача-1 доводів у заяві про відвід щодо порушення двох визначальних принципів господарського процесу не містить чітко сформульованих та розмежованих аргументів й фактів, які б можна розглядати в якості порушення окремо засади змагальності та окремо засади рівності сторін, що сукупно підтверджує їх надуманість.

Враховуючи, що відвід заявлено не на захист прав довірителя, а на захист прав третьої особи, яка не вважає, що її права порушені, при цьому не наведено жодної належної, обґрунтованої обставини для відводу судді в розумінні ст. 35 ГПК України, як і не подано доказів на її підтвердження, а відтак, суд вважає, що у її задоволенні слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.33, 35, 38-39, 73-74, 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача-1 від 17.10.2023 про відвід судді Соловей Л.А. відмовити.

Ухвала набрала законної сили 17.10.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя Соловей Л.А.

Друк: 4 прим.

1 - у справу

2 - позивачу на ел. пошту представника: biz-urian1@ukr.net;

3- відповідачу-1 (код ЄДРПОУ 05396267) (рек) та на ел. пошту представника: ІНФОРМАЦІЯ_1;

4- відповідачу-2 (код ЄДРПОУ 40418650) (рек);

5 - Житомирській міській раді на ел. пошту: mvk@zt-rada.gov.ua