Рішення

від 06.12.2023 по справі 906/171/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/171/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гуртовенко Р.М., ордер серія АМ №1044240 від 30.01.2023;

від відповідача -1: Войцешук В.В., ордер серія ВК №1074176 від 13.03.2023;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи на стороні відповідача: Дідовець Ю.П., виписка з ЄДР,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП №0662" (м.Житомир)

до 1. Колективного автотранспортного підприємства 0662 Житомирського обласного об`єднання по агропромисловому будівництву "Житомироблагропромбуд" (м.Житомир)

2. Державного реєстратора виконавчого комітету Житомирської міської ради Харченко Аліни Володимирівни (м.Житомир)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Житомирської міської ради (м.Житомир)

про скасування державної реєстрації прав.

з перервами в судових засіданнях: з 17.10.2023 до 21.11.2023, з 21.11.2023 до 05.12.2023 згідно з ч.2 ст.216 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП №0662" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, здійснену державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради 19.01.2023 (номер запису про інше речове право: 49039009), згідно якої за Колективним автотранспортним підприємством - 0662 Житомирського обласного кооперативно-державного виробничого об`єднання по агропромисловому будівництву "Облагробуд" зареєстроване право постійного користування земельною ділянкою на підставі акту про право постійного користування землею серія ЖТ від 27.11.2000, виданого виконкомом Житомирської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, ТОВ "АТП №0662" відповідно до договору купівлі-продажу від 29.01.2008 є власником майнового комплексу виробничих будівель загальною площею 5365,00кв.м за адресою: м.Житомир, вул.Промислова, 22. Відтак відповідач-1, внаслідок відчуження майнового комплексу на користь позивача, втратив право постійного користування земельною ділянкою на підставі акту про право постійного користування землею серія ЖТ від 27.11.2000 і вказаний акт з моменту набуття права власності на майновий комплекс іншою особою втратив юридичну силу. Разом з тим, реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припиненого за відповідачем-1 права постійного користування земельною ділянкою за недійсним актом, порушує права нового власника нерухомого майна на отримання у користування земельної ділянки, у відповідності до ст.120 Земельного кодексу України, тому позивач вимушений звернутися до суду за захистом свого права з позовом про скасування такої реєстрації.

Ухвалою суду від 07.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 14.03.2023.

Ухвалою суду від 14.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 08.05.2023 (включно), та відкладено підготовче засідання на 18.04.2023.

У відзиві на позов відповідач-1 зазначає, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту та заявлена вимога про скасування державної реєстрації права жодним чином не порушує права позивача. Також вказує, що у відповідача-1 перебувають об`єкти нерухомого майна, які розміщені на спірній земельній ділянці за адресою: вул.Промислова, 22, м.Житомир, Житомирська область (т.1, а.с.83-85).

У відповіді на відзив позивач погодився з тим, що вимога про скасування державної реєстрації прав без вимоги одночасного визнання, зміни чи припинення таких прав позбавлена змісту, однак зазначає, що у даному випадку необхідно приймати до уваги, що оскаржувана позивачем державна реєстрація за КАТП-0662 права постійного користування була здійснена державним реєстратором відносно вже припиненого речового права, яке припинилось в силу закону. Реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припиненого за відповідачем-1 права постійного користування земельною ділянкою за недійсним актом на право користування землею серія ЖТ від 27.11.2000 зумовила ситуацію, за якої відповідне право землекористування незаконно зареєстроване за іншою особою. Тому визнавати припиненим ще раз це право за рішенням суду позбавлене будь-якого правового сенсу. Зважаючи на це, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування вказаної державної реєстрації є ефективним, оскільки зумовить припинення державної реєстрації постійного користування відносно земельної ділянки, яке фактично припинилось в силу закону (т.1, а.с.110-112).

18.04.2023 на адресу суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання від 17.04.2023 про залишення позовної заяви без руху, в якому останній обґрунтовуючи необхідність залишення позовної заяви без руху на підставі ч.11 ст.176 ГПК України посилається на відсутність належних доказів, які підтверджують направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача-1 (т.1, а.с.92-94).

Ухвалою господарського суду від 18.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача-1 від 17.04.2023 про залишення позовної заяви без руху; продовжено строк підготовчого провадження у справі з огляду на ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено підготовче засідання на 22.05.2023.

24.04.2023 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання від 20.04.2023 про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирську міську раду.

22.05.2023 від КАТП-0662 надійшло пояснення, у якому відповідач-1 додатково зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту не може призвести до настання реальних наслідків як щодо оформлення (виникнення) права так і в розумінні поновлення права шляхом скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (т.1, а.с.129-132).

22.05.2023 на адресу суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання №21-05-23/2 від 21.05.2023 про призначення земельно-технічної експертизи (т.1, а.с.134-135).

Ухвалою суду від 22.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача-1 про призначення земельно-технічної експертизи; відкладено підготовче засідання на 19.06.2023; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Житомирську міську раду.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2023 відкладено підготовче засідання на 17.07.2023.

12.06.2023 на адресу суду від відповідача-2 надійшла заява, в якій державний реєстратор зазначає, що позов не визнає посилаючись на те, що відповідачем-1 було подано документи, необхідні для державної реєстрації іншого речового права, а також просив проводити судові засідання без його участі (т.1, а.с.166).

20.06.2023 на адресу суду від третьої особи надійшло письмове пояснення, у якому Житомирська міська рада просить відмовити у задоволенні позову, при цьому посилається на те, що на спірній земельній ділянці за адресою: вул.Промислова, 22, м.Житомир перебуває нерухоме майно як позивача так і відповідача-1. Вказані юридичні особи на підставі ст.120 ЗК України набули права користування спірною земельною ділянкою та для належного оформлення права користування землекористувачі мають встановити порядок користування ділянкою та поділити її у порядку, визначеному ст.79-1 ЗК України. Вказана обставина унеможливлює задоволення заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту відведення усієї ділянки площею 3,00га для подальшого її надання на праві оренди. Також, розглядаючи заяву позивача Житомирська міська рада встановила, що спірна земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі за номером 1810136600:07:008:0055, тобто є сформованою як об`єкт цивільного права. Вказана обставина має правове значення, оскільки надання дозволу на розробку проекту відведення щодо вже сформованої земельної ділянки суперечить ст.50 ЗК "Про землеустрій". Відповідно до положень даної статті проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Натомість, поділ вже сформованих земельних ділянок, які перебувають у користуванні здійснюються не за проектом відведення ділянки, а на підставі відповідної технічної документації із землеустрою. Однак із відповідною заявою позивач не звертався.

Також третя особа вказує, що вимога позивача про скасування державної реєстрації прав не є ефективним способом захисту її прав, оскільки, згідно із п.1-3 ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню (т.1, а.с.184-186).

17.07.2023 на адресу суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання від 16.07.2023 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі Господарського суду Житомирської області №906/928/23 за позовом Колективного автотранспортного підприємства - 0662 Житомирського обласного об`єднання по агропромисловому будівництву "Житомироблагропромбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю " АТП №0662" про витребування майна з чужого незаконного володіння (т.1, а.с.191-192).

Ухвалою господарського суду від 13.09.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача-1 про зупинення провадження у справі; закрито підготовче провадження та призначено справу №906/171/23 до судового розгляду по суті на 17.10.2023.

17.10.2023 на адресу суду від представника відповідача-1 надійшла заява про відвід судді Соловей Л.А.

Ухвалою суду від 17.10.2023 залишено заяву представника відповідача-1 про відвід судді від 17.10.2023 без розгляду.

У судовому засіданні 17.10.2023 представником відповідача-1 повторно заявлено відвід судді Соловей Л.А.

Ухвалою суду від 17.10.2023 у задоволенні заяви представника відповідача-1 від 17.10.2023 про відвід судді Соловей Л.А. відмовлено.

В судовому засіданні 17.10.2023 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 21.11.2023, яку було продовжено до 05.12.2023.

Представник позивача у судовому засіданні 05.12.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - 1 проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач -2 у судове засідання не з`явилась, у письмовому поясненні від 05.06.2023 №114 просила судові засідання проводити без її участі.

Представник третьої особи просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.01.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП №0662" (позивач, покупець) на підставі договору купівлі-продажу придбало у ПП "Іглс" (продавець) майновий комплекс виробничих будівель загальною площею 5365,0кв.м. за адресою: м.Житомир, вул.Промислова, 22, до складу якого входить: адмінбудинок, ремонтний цех, цегла, заг.пл. 3551,7кв.м; прохідна, цегла, пл. 38,1кв.м.; мийка, цегла, пл. 400,8кв.м.; склад ПММ, цегла, пл .126,6кв.м.; склад, цегла, пл. 522,2кв.м., склад, цегла, пл.140,4кв.м.; гараж, цегла, пл. 391,6кв.м.; майстерня, цегла, пл. 193,6кв.м.

Раніше ПП "Іглс" придбав зазначені об`єкти нерухомості у відповідача-1 - Колективного автотранспортного підприємства 0662 Житомирського обласного кооперативно-державного виробничого об`єднання по агропромисловому будівництву "Облагробуд" колективної корпорації "Украгропромбуд" на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.2008 (т.1, а.с.10-11).

З Інформаційної довідки та Інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що станом на 05.01.2023 власником майнового комплексу виробничих будівель загальною площею 5365,0кв.м. за адресою: м.Житомир, вул.Промислова, 22 є позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП №0662" (т.1, а.с.13-16).

Відтак, саме позивач, як новий власник майнового комплексу виробничих будівель загальною площею 5365,0кв.м. за адресою: м.Житомир, вул.Промислова, 22, має право на оформлення користування земельною ділянкою, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна позивача.

05.09.2022 позивач звернувся до Житомирської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею (орієнтовною площею) 3,00 га з метою оформлення права оренди на земельну ділянку.

Разом з тим, за посиланням позивача, з інформаційної довідки з Реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради 19.01.2023 здійснено реєстраційну дію, згідно якої за відповідачем КАТП-0662 зареєстроване право постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ЖТ від 27.11.2000, виданого виконкомом Житомирської міської ради.

На думку позивача, зазначена реєстраційна дія, вчинена державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради, є незаконною, а відповідна реєстрація даного речового права підлягає скасуванню, оскільки з моменту набуття позивачем права власності на майновий комплекс загальною площею 5365,кв.м, за адресою: м.Житомир, вул.Промислова, 22 КАТП - 0662 втратив право постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ЖТ від 27.11.2000, що було встановлено рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №906/1475/20, яке набрало законної сили.

Враховуючи, що реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припиненого за відповідачем-1 права постійного користування земельною ділянкою, порушує права позивача на отримання у користування відповідної земельної ділянки, позивач звернувся з позовом до суду про скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, яке зареєстроване за відповідачем-1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ЖТ від 27.11.2000.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, надавши правову оцінку правовідносинам, які склались між сторонами, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Положеннями статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статті 16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За посиланням позивача спір у справі виник внаслідок проведення незаконної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 1810136600:07:008:0055, площею 2,7238га за відповідачем-1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ЖТ від 27.11.2000 (право на яку відповідач-1 втратив автоматично в силу закону, відчуживши майновий комплекс, який був розміщений на зазначеній земельній ділянці), чим порушено право позивача на оформлення права користування спірною земельною ділянкою, на якій розміщені об`єкти нерухомого майна, які належать позивачеві на праві приватної власності.

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України , а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема у разі набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Враховуючи, що позивач у 2008 році набув право власності на майновий комплекс виробничих будівель загальною площею 5365,0кв.м. за адресою: м.Житомир, вул.Промислова, 22, право постійного користування спірною земельною ділянкою на підставі Державного акта серія ЖТ від 27.11.2000 за відповідачем-1 припинилося автоматично в силу закону.

Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №906/1475/20 за позовом ТОВ "АТП №0662" до КАТП 0662 Житомирського обласного об`єднання по агропромисловому будівництву "Житомироблагропромбуд" про визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним державного акта на право постійного користування, яке набрало законної сили (т.1, а.с.20-25).

Також у справі №906/1475/20 досліджувалось питання щодо наявності на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, які б належали відповідачу -1 та встановлено відсутність будь-якої нерухомості, яка б належала КАТП 0662 Житомирського обласного об`єднання по агропромисловому будівництву "Житомироблагропромбуд" на праві власності.

Крім того, під час розгляду справи №906/1475/20 судом було встановлено, що державний акт на право постійного користування землею серія ЖТ від 27.11.2000 втратив юридичну силу з моменту набуття права власності на майновий комплекс ТОВ "АТП 0662".

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи тотожний склад сторін у даній справі та справі №906/1475/20, обставини, встановлені рішенням суду у вказаній справі, що набрало законної сили, є преюдиційними для даної справи.

Щодо позовних вимоги позивача про скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, здійснену державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради, згідно якої за відповідачем-1 зареєстроване право постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ЖТ від 27.11.2000, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (частина 4 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор:1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Водночас, стаття 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав. Зокрема, частиною 1 цієї статті визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, зокрема, якщо: заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Для перевірки інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.

Відповідний обов`язок узгоджується з, закріпленими частиною першою статті З Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", засадами державної реєстрації прав, зокрема, гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 1).

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018р. у справі № 823/378/16.

З аналізу вказаних правових норм, а також правої позиції Великої Палати Верховного Суду випливає, що орган державної реєстрації прав має виключну компетенцію в питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. Та перш ніж зареєструвати за особою відповідне право, на державного реєстратора покладений обов`язок здійснення перевірки підставності такої реєстрації та за результатом здійснення перевірки документів поданих для реєстрації прийняти відповідне рішення.

Тобто, на державного реєстратора, в силу вимог закону, покладено обов`язок дослідження документів заявника на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення у заявника права на майно або ж його обтяження, а також встановлення повноважень у особи на подання заяви про державну реєстрацію прав.

Також, статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено перелік підстав для державної реєстрації прав. Серед інших, зазначеною статтею передбачено реєстрацію речових прав на підставі державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що 11.08.2021 за рішенням державного реєстратора міськрайонного нотаріального округу Ружицького О.Д. від 14.08.2021 №59840112 за відповідачем-1 зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна, які знаходяться за адресою: вул.Промислова, 22, м.Житомир, Житомирська область загальною площею 15,3кв.м; Опис: будівля насосної станції цегляна на плані позначена літерою П. До будівлі насосної станції відноситься вбиральня У, об`єкт незавершеного будівництва літ.М., підстанція літ.Д, асфальтобетонне покриття №1-25733, огорожа цегляна №2 протяжністю 66,5пог.м., огорожа бетонні плити №3 протяжністю 593,0 пог.м., зелена зона №4-5-2648кв.м., стічна система (з/бетонні каналізаційні колодязі) №6 кількості 14 шт.

Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав підставою для реєстрації зазначено довідка, серія та номер:25, видана 13.07.2021, видавник КАТП 0662 Житомирського обласного об`єднання по агропромисловому будівництву "Житомироблагропромбуд" (т.1, а.с.14).

Тобто вищевказаний об`єкт нерухомого майна зареєстрований саме на підставі довідки відповідача-1, що в подальшому призвело до реєстрації за відповідачем-1 права постійного користування земельної ділянки, право на яку відповідач автоматично втратив у 2008, оскільки на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.2008 продав майновий комплекс ПП "Іглс".

Разом з тим, відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності, як і будь-яке інше суб`єктивне право, виникає при наявності певних юридичних фактів, з якими закон пов`язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб.

Як зазначено вище, підставою виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна, площею 15,3кв.м. згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом значиться "довідка від 13.07.2021, видана КАТП 0662 Житомирського обласного об`єднання по агропромисловому будівництву "Житомироблагропромбуд".

Однак такої підстави виникнення права власності на нерухоме майно, як то довідка, закон не передбачає.

Також слід зазначити, що державна реєстрація це не підстава набуття права власності, а засвідчення державою вже набутого особою права власності. При дослідженні обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, який тягне виникнення права власності, а не є підставою його набуття. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/15993/16.

В подальшому, державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради Харченко А.В. на підставі рішення від 23.01.2023 проведено державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:07:008:0055 площею 2,7238га, яка знаходиться за адресою: вул.Промислова, 22, м.Житомир, за відповідачем-1, зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.01.2023. Рішення прийнято на підставі Державного акта на право постійного користування землею від 27.11.2000, видавник: Виконком Житомирської міської ради (т.2, а.с.53-54).

Разом з тим, як встановлено судом вище, оскільки відповідач-1 згідно договору купівлі-продажу від 24.01.2008 продав майновий комплекс виробничих будівель загальною площею 5365,0кв.м. за адресою: вул.Промислова, 22, м.Житомир, право постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акта на право постійного користування землею серія ЖТ від 27.11.2000 за відповідачем-1 припинилося в силу положень ст.141 Земельного кодексу України.

З огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що державним реєстратором було проведено реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:07:008:0055 за КАТП 0662 Житомирського обласного об`єднання по агропромисловому будівництву "Житомироблагропромбуд" на підставі Державного акта серія ЖТ від 27.11.2000, який не міг слугувати підставою для вказаних реєстраційних дій, оскільки втратив чинність.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що державним реєстратором під час здійснення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1810136600:07:008:0055, площею 2,7238га за КАТП 0662 Житомирського обласного об`єднання по агропромисловому будівництву "Житомироблагропромбуд" не було перевірено наявність необхідних документів для проведення реєстрації та їх відповідність чинному законодавству, що є грубим порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом І частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, а також скасування державної реєстрації прав (відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 645/3067/19, від 17.08.2022 у справі №450/441/19, від 22.08.2022 у справі № 597/977/21).

Враховуючи, що реєстрація права постійного користування на земельну ділянку за КАТП 0662 Житомирського обласного об`єднання по агропромисловому будівництву "Житомироблагропромбуд" відбулась без дослідження документів заявника на предмет їх відповідності вимогам законодавства, без визначення факту виникнення у заявника права на майно (будівля насосної станції та вбиральня), та за відсутності визначених законодавством підстав, суд вважає обґрунтованою вимогу скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:07:008:0055, площею 2,7238га. Оскільки підставою для державної реєстрації речових прав є рішення державного реєстратора, то відповідно його скасування є підставою для скасування таких прав.

Слід зазначити, що заперечуючи проти позову відповідач - 1 посилається на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту. Посилаючись на норми абзаців третього, четвертого частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" стверджує, що скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням судовим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності прав).

З даного приводу суд зазначає наступне.

Так, у даній справі судом встановлено порушення прав та законних інтересів позивача. Як наслідок, суду необхідно встановити належний та ефективний спосіб захисту прав позивача з огляду на обставини цієї справи.

Суд зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту прав повинен відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами.

За загальним правилом речово-правові способи захисту прав особи застосовуються тоді, коли сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу.

Зважаючи на обставини цієї справи, які існували на момент звернення позивача з позовом, для захисту порушеного права позивача необхідно відновити становище, яке існувало до порушення. Вказане відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

Оскільки порушення права позивача як землекористувача спірної земельної ділянки відбулось у результаті державної реєстрації за відповідачем-1 права постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акта про право постійного користування землею серія ЖТ від 27.11.2000, який втратив чинність, заявлені позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав від 23.01.2023 опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

Отже, враховуючи обставини конкретної справи, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою не може бути розцінена судом як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призведе до припинення державної реєстрації права постійного користування відносно земельної ділянки, яке фактично припинилося в силу закону. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення - відсутність державної реєстрації будь-якого речового права на земельну ділянку - оренди, постійного користування, суперфіцій, тощо) за будь-яким суб`єктом. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

Слід звернути увагу, що оскаржувана державна реєстрація речового права була проведена державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради відносно уже припиненого права, а сам державний акт серія ЖТ від 27.11.2000 втратив чинність, відтак у даному випадку відсутні підстави для визнання припиненим права, яке припинилось в силу закону.

Суд зауважує, що надміру формалізований підхід до заявлених позовних вимог (за яким позивач у позовній заяві повинен вказати спосіб захисту, визначений приписами ЦК України та ГК України) суперечить завданню господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті.

Позивач фактично обґрунтовує позовні вимоги наявністю у нього права власності на об`єкти нерухомого майна загальною площею 5365 кв.м., які розташовані на спірній земельній ділянці та протиправністю дій відповідачів, які полягають у позбавленні позивача права на отримання відповідної земельної ділянки у користування.

Таким чином, вчинивши оскаржувану реєстраційну дію, за наслідками якої за відповідачем - 1 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою, було порушено інтереси позивача, який, в свою чергу має легітимні сподівання та правомірні очікування на реалізацію права користування земельною ділянкою, на якій розташований майновий комплекс, що належить ТОВ "АТП 0662" на праві приватної власності.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, інші доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, наведених обґрунтувань та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що правова позиція позивача підтверджується належними та допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню.

У випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Враховуючи задоволення позову повністю, наведені приписи ч. 9 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Житомирської міської ради від 23.01.2023 №66168356 про реєстрацію за Колективним автотранспортним підприємством - 0662 Житомирського обласного кооперативно-державного виробничого об`єднання по агропромисловому будівництву "Облагробуд" права постійного користування земельною ділянкою (кадастровий номер 1810136600:07:008:0055, площа 2,7238га) на підставі державного акту про право постійного користування землею серія ЖТ від 27.11.2000, виданого виконкомом Житомирської міської ради (номер запису про інше речове право: 49039009).

3. Стягнути з Колективного автотранспортного підприємства - 0662 Житомирського обласного кооперативно-державного виробничого об`єднання по агропромисловому будівництву "Облагробуд" (вул.Промислова, 22, м.Житомир, 10025, код ЄДРПОУ 05396267)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП №0662" (вул.Селецька, 33, м.Житомир, 10009, код ЄДРПОУ 35627032) 2684,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 20.12.23

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 1 - в справу

2 - позивачу (код ЄДРПОУ 35627032) (рек з повідом);

3- відповідачу-1 через систему "Електронний суд";

4 - відповідачу-2 (код ЄДРПОУ 40418650) (рек з повідом);

5 - Житомирській міській раді чрез систему "Електронний суд".