Ухвала

від 16.10.2023 по справі 911/2169/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2023 р.,

м. Київ

Справа № 911/2169/23

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочка Т.О., розглянувши заяву Державного підприємства «Чайка» про відстрочку виконання рішення суду у справі за

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Голд Сервіс» (04052, м.Київ, вул. Глибочицька, 13, секція 1, оф. 1, код ЄДРПОУ 44117993)

до Державного підприємства «Чайка» (08330, Київська область, Бориспільський район, с. Дударків, вул. Гоголя, б. 62-А, код ЄДРПОУ 31245250)

про стягнення заборгованості,

за участю представників:

позивача: Вавдійчик Богдан Павлович;

відповідача: не з`явились,

в с т а н о в и в :

Господарським судом Київської області розглянуто справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Голд Сервіс» до Державного підприємства «Чайка» про стягнення заборгованості. Рішенням від 12.09.2023 позов задоволено та стягнуто з відповідача ДП "Чайка" 952330,83 грн боргу за надання охоронних послуг та 14284,96 грн судового збору.

Разом з тим, ухвалою від 12.09.2023 суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду. До суду 18.09.2023 від відповідача повторно надійшла заява про відстрочку виконання рішення, що датована 15.09.2023 за номером 20-23/527.

Статтею 331 ГПК України визначено:

- за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

- заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

- підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

- вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору;стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

- розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

- про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Подаючи наведену заяву відповідач зазначив, що не відмовляється від наявної заборгованості, але наразі одноразово перерахувати таку суму в повному об`ємі не має фінансової можливості та просив відстрочити виконання рішення на шість місяців.

Відповідач вказав, що оскільки всі підприємства виробники сільськогосподарської продукції мають сезонний характер виробництва (весняно-літні роботи, пов`язані з засівами сільськогосподарських угідь різними по часу стиглості культурами, затратами на ці посіви, потім, реалізація вирощених культур також досить складний і довготривалий процес), тому підприємство-відповідач не є виключенням і зараз знаходиться в досить непростому фінансовому стані. Сторона зазначала про значні затратні стадії процесу вирощування зернових культур, оскільки крім високоякісного посівного матеріалу зазнав великих витрати на пальне та техніку. Однак всі площі були засіяні своєчасно. Також відповідач відмітив про існування великих витрат на гербіциди (захист від шкідників) та полив деяких культур через несприятливі погодні умови, що також підприємством забезпечується в повному обсязі.

За підприємством-відповідачем сформувалась велика заборгованість із заробітної плати, працівникам підприємства, стверджує відповідач, що також є великою проблемою і спонукає керівництво підприємства виявляти шляхи для її погашення. З цього питання складений відповідний графік погашення, якого треба чітко дотримуватись і будь які кошти з реалізації продукції або повернення дебіторської заборгованості направляються в першу чергу на погашення заборгованості із заробітної плати працівникам.

Тож за словами відповідача шестимісячний строк на відстрочення виконання рішення до 14.02.2024 дасть можливість реалізувати підприємству частину своєї продукції, отримати за неї кошти і сплатити заборгованість по рішенню у цій справі.

Суд дослідив докази, які подані відповідачем на підтвердження викладених у заяві тверджень. Судом з`ясовано, що звіт про фінансовий стан містить відомості, що були актуальні на 31.03.2023. Такий же звіт був поданий до попередньої заяви та не є доказом, що може вплинути на попередні висновки суду, що були викладені в ухвалі про відмову у відстроченні виконання рішення. Окрім того, слід звернути увагу на те, що всі основні аргументи, що викладені у повторній заяві про відстрочення виконання рішення досліджувалися судом при розгляді такої заяви вперше, тож суд не вбачає в доцільності їх детальному перегляді.

Окрім того, відповідач надав до суду виписки з рахунку, що відкритий у АТ КБ "Приватбанк" за 08.09.2023, 11.09.2023, 12.09.2023 - тобто заключні виписки в окремі дні вересня, а не виписку за певний період. Такі виписки не можуть бути доказом відсутності інших обігових коштів на рахунку відповідача на інших рахунках, за останній місяць, квартал, чи рік. До суду подано довідку за підписом генерального директора ДП "Чайка" з відмостями про заборгованість відповідача станом на 01.09.2023, що складається з ПДФО, військового збору, ЄСВ, ПДВ, інших обов`язкових внесків. Також у цій довідці вказано розмір заборгованості відповідача у вигляді заробітної плати працівникам.

Судом також прийнято до уваги докази, які були подані відповідачем в якості доповнення до заяви про відстрочення виконання рішення з заявою № 572 від 03.10.2023 витяги з бухгалтерської програми підприємства, що свідчать про арешт коштів на всіх рахунках.

Заявляючи заперечення на заяву відповідача, позивач звертав увагу суду на те, що належність відповідача до державної форми власності, перебування під управлінням Державного управлінням справами, здійснення сільськогосподарської діяльності не є підставами для відстрочення виконання судового рішення.

Також представник позивача зауважив, що ведення відповідачем господарської діяльності у сфері сільського господарства вказує на більшу ймовірність повного виконання рішення суду саме в сезон збору та реалізації урожаю. Позивач вважав, що відповідачем не надано таких доказів, що б свідчили про складне фінансове становище та неможливість його виправлення до 14.02.2024 (дату до якої відповідач просить відстрочити виконання рішення).

Суд погоджується з позицією позивача зокрема в тому, що відповідачем не надано реальних доказів того, що він отримає можливість виконати рішення суду з 14.02.2024 та вмотивованих обґрунтувань термінів такого відстрочення.

Також позивач відзначав, що відповідач не надав відомостей про кількість працівників, про суми дебіторські заборгованості із заробітної плати, графік її погашення, на який посилається у заяві. Доводи заявника про наявність боргу з оплати праці як підстави для відстрочення виконання рішення суду також не заслуговують на увагу, на думку позивача, з тієї причини, що згідно з ч.1 ст. 2, ч. 2 ст.10 Конвенції про захист заробітної плати, заробітна плата охороняється від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї, а у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є власністю і майном, на захист якого в тому числі стає дана Конвенція.

Посилання відповідача на можливе об`єднання виконавчих проваджень про стягнення боргів також, на думку позивача не заслуговує на увагу, оскільки усі стягнуті кошти в межах такого виконавчого провадження рівномірно та пропорційно сплачуються усім кредиторам, а отже усувають ризик диференціації Боржником кредиторів на лояльних та не лояльних до нього. Водночас забезпечується рівність у реалізації прав усіх Стягувачів, а не окремого кредитора.

Разом з цим позивач акцентував увагу суду, що відомості Автоматизованої системи виконавчого провадження про наявні відкриті та завершені виконавчі провадження вказує саме на позитивну динаміку погашення боргів та виконання відповідачем своїх зобов`язань саме на стадії виконання судових рішень, а не до їх ухвалення - у порядку добросовісного виконання договорів. Також позивач нагадав про ту обставину, коли відповідач пропонував укласти мирову угоду та зрештою сам відмовився від її укладення.

З приводу посилань відповідача на загрозу банкрутства, позивач у контексті п. 12 ч. 1 статті 90 та п.1 ч. 1 ст. 37 КУзПБ відзначив, що відповідач є державним підприємством, щодо якого не може бути порушена справа про банкрутство, а порушена підлягає закриттю.

Суд вчергове підкреслює, що під час розгляду справи по суті було з`ясовано, що відповідач надавав відповідачу гарантії про сплату боргу рівними частинами, але не дотримувався своїх обіцянок. Повторне відтягнення моменту повернення коштів позивачу лише призводитиме до знецінення тих коштів, які мав би отримати позивач зважаючи на інфляційні процеси, що тривають в країні в умовах воєнного стану. При цьому судом враховано відсутність у позові вимог про стягнення інфляційних втрат за період прострочення сплати боргу чи інших вимог з нарахуванням відсотків річних, пені або штрафу. Суд наголошує, що при вирішенні питання про відстрочку має бути дотримано баланс інтересів сторін, як боржника так і стягувача.

Окрім того наявність інших виконавчих проваджень, де боржником є ДП "Чайка", зокрема тих, які подані відповідачем до справи, свідчить про те, що позивач у разі задоволення заяви може безпідставно зазнати порушення своїх інтересів у співвідношенні до інших осіб, перед якими боржник має заборгованість, через відтягнення моменту отримання коштів, що стягнені на його користь судом у справі №911/2169/23, враховуючи недоведеність відповідачем того, що можливість відшкодувати такі кошти в нього з`явиться через шість місяців та про тенденції, що б свідчили про покращення фінансового стану сторони, коли б позивач міг сподіватися на отримання присуджених на його користь коштів без додаткових затримок.

Статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Цивільні відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, а принципи справедливості, добросовісності та розумності належать до фундаментальних засад цивільного законодавства, тож сторони у договорі є однаково зобов`язаними виконувати як умови законодавства, так і умови такого договору.

За таких умов, приймаючи всі подані відповідачем докази суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення, враховуючи те, що заявником в повній мірі перед судом не доведено тих необхідних критеріїв, що могли б слугувати підставами для задоволення заяви у порядку статті 331 ГПК України, а також враховуючи те, що задоволення заяви за наведених умов не надає стягувачу жодних гарантій виконання такого рішення через шість місяців та ставить його у вкрай невигідне становище, беручи до уваги також те, що безпосередній розгляд справи зайняв тривалий період часу, ухилення відповідача від добровільного виконання своїх обов`язків у момент, що передував відкриттю провадження у справі та те, що за час розгляду справи відповідачем не вчинялися жодних дій по частковому відшкодуванні заборгованості, щоб також свідчило про намір реального відшкодування боргу.

Керуючись ст.ст. 14, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви Державного підприємства «Чайка» про відстрочку виконання рішення суду відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 20.10.2023.

Суддя А.Ф. Черногуз