Постанова

від 05.03.2024 по справі 911/2169/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2024 р. Справа№ 911/2169/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Голд Сервіс"

на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2023 року (повний текст складено 26.10.2023)

у справі №911/2169/23 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Голд Сервіс"

до Державного підприємства "Чайка"

про стягнення заборгованості у розмірі 952 330,83 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Голд Сервіс" до Державного підприємства "Чайка" про стягнення заборгованості у розмірі 952 330,83 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.09.2023 у справі № 911/2169/23 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Чайка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Голд Сервіс" 952 330,83 грн. боргу за надання охоронних послуг та 14284,96 грн. судового збору.

До Господарського суду Київської області 21.09.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Голд Сервіс» надійшла заява від 18.09.2023 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2169/23, у якій заявник просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 95 233,08 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 12.10.2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Голд Сервіс" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Чайка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Голд Сервіс" 20 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування прийнятого додаткового рішення суд першої інстанції зазначив, що з огляду на складність справи, необхідний обсяг адвокатських послуг та витрат часу адвоката заявлений розмір витрат у сумі 95 233,08 грн. є неспіврозмірним, з огляду на що суд дійшов висновку про покладення на відповідача відшкодування позивачу 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Голд Сервіс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2023 року у справі №911/2169/23 та ухвалити нове, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Голд Сервіс" в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- вартість витрат на правову допомогу встановлено та підтверджено договірними документами сторін у фіксованому розмірі гонорару за повне супроводження справи;

- в оскаржуваному рішенні суд дійшов протиправного, безпідставного та необґрунтованого висновку, що вартість витрат на правову допомогу у розмірі 10 % ціни позову є завищеною та створює для боржника надмірний тягар;

- фактичне визнання позову, швидкий та ефективний розгляд справи в суді, про які стверджує в оскаржуваному рішенні суд, є результатом надання адвокатом високоякісної послуги, у тому числі підготовки самого позову, сформованої доказової бази і т.д.;

- суд не встановив обставин та доказів, яким б підтверджувався факт надання адвокатом послуг клієнту, що заявлені до відшкодування, по інших справах клієнта та спрямовані на захист інших прав клієнта, аніж по даній справі;

- суд неправомірно врахував, що даний спір є незначної складності, оскільки складність спору не може визначатись та характеризуватись таким суб`єктивним критерієм як кваліфікація та досвід юриста;

- відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та не надав доказів не співмірності заявлених витрат;

- суд першої інстанції не навів належні та розумні підстави для застосованого обмеження суми витрат на правничу допомогу на 79 % від заявленої суми, за наявного підтвердження, що заявлені витрати були співмірними, обґрунтованими, фактичними, неминучими та обумовлені єдиною метою - захистом прав позивача;

- розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення мав здійснювати суддя Черногуз А.Ф., який приймав основне рішення, а не суддя Кошик А.Ю.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/2169/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №911/2169/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою суду від 20.11.2023 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Голд Сервіс" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2023 року у справі №911/2169/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

На адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою суду від 14.12.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 30.01.2024.

Ухвалою суду від 08.01.2024 призначено розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 31.01.2024 відкладено розгляд справи на 05.03.2024 та встановлено строк Господарському суду Київської області для надання до Північного апеляційного господарського суду складеного відповідно до вимог Положення автоматизований розподіл судових справ протокол автоматизованого розподілу разом із звітом про автоматизований розподіл заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Голд Сервіс" від 18.09.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2169/23 та надання відомостей, за яких заяву було передано на автоматичний розподіл.

Явка представників сторін

В судове засідання 05.03.2024 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами від 14.03.2022, від 18.04.2022, від 17.05.2022), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 05.03.2024 за відсутності представників сторін.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, актів наданих послуг тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, заява позивача про стягнення судових витрат подана засобами поштового зв`язку 18.09.2023, тобто у строк, встановлений законом.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 31.05.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ Голд Сервіс» та Адвокатським об`єднанням «Пріус».

Згідно з п. 1.1 розділу 1 вказаного договору адвокатське об`єднання зобов`язується самостійно або шляхом залучення інших адвокатів, в порядку та на умовах, визначених цим договором та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», надавати замовнику правову допомогу за його запитом, а замовник зобов`язується оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 2.1. розділу 2 договору адвокатське об`єднання зобов`язується надавати замовникові за його окремими усними чи письмовими запитами правову допомогу протягом строку дії цього договору.

2.3. Адвокатське об`єднання має право на оплату належним чином наданих послуг.

Згідно з умовами розділу 4 договору вартість послуг за надання правової допомоги за конкретними завданнями клієнта, а також можливі уточнення порядку їх оплати визначаються додатковими угодами до цього договору, які є невід`ємними його частинами.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору б/н про надання правової (правничої) допомоги від 31.05.2023 року на виконання умов пункту 4.1. договору про надання правової (правничої) допомоги сторони погодили вартість правничої допомоги адвокатського об`єднання.

1. Розмір гонорару адвокатського об`єднання за виконання умов договору про надання правової допомоги та здійснення представництва інтересів замовника у справах врегулювання заборгованостей Державного підприємства «ЧАЙКА», у тому числі щодо зобов`язання, що забезпечують виконання зобов`язання, зі сплати неустойок, відшкодування збитків та моральної шкоди, за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань, за порушення грошових зобов`язань та усіх інших можливих вимог, у тому числі щодо відшкодування судових витрат, перед замовником на усіх стадіях претензійно-позовної роботи, у тому числі у порядку господарського судочинства, а також порядок його сплати визначено сторонами наступним чином:

1.1. за надання правової допомоги з супроводу досудового провадження та в господарському суді першої інстанції, що включає усі види правової допомоги, визначені п. 2.2. договору, визначається сторонами в сумі 95 233,08 грн. та підлягає сплаті замовником на користь адвокатського об`єднання таким чином: 19 046,02 грн. підлягають сплаті авансом (передплатою) на підставі виставленого рахунку; 76 186,46 грн. підлягають сплаті в 5-ти денний строк з дня оголошення судом рішення за позовом або його отримання замовником;

1.2. за надання правової допомоги з супроводу апеляційного провадження, у випадку оскарження рішення суду першої інстанції, що включає усі види правової допомоги, визначені п. 2.2. договору, визначається сторонами в сумі 70 000,00 грн. та підлягає сплаті замовником на користь адвокатського об`єднання в 5-ти денний строк з дня оголошення апеляційним господарським судом рішення за апеляційною скаргою або його отримання замовником;

1.3. за надання правової допомоги з супроводу касаційного провадження, у випадку оскарження рішень судів першої та/або апеляційної інстанцій, що включає усі види правової допомоги, визначені п. 2.2. договору, визначається сторонами в сумі 70 000,00 грн. та підлягає сплаті замовником на користь адвокатського об`єднання в 5-ти денний строк з дня оголошення касаційним господарським судом рішення за касаційною скаргою або його отримання замовником;

1.4. за надання правової допомоги з супроводу виконавчого провадження з примусового виконання рішення по суті спору, що включає усі види правової допомоги, визначені п. 2.2. договору, визначається сторонами в сумі 1 000,00 грн. та підлягає сплаті замовником на користь адвокатського об`єднання в 5-ти денний строк з дня фактичного повного виконання відповідного виконавчого документу.

2. Замовник також бере на себе зобов`язання з оплати судових витрат по справах (в тому числі, але не виключно, судового збору, витрат на проведення судових експертиз, тощо).

На підставі акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 15.09.2023 року виконавець надав, а клієнт прийняв юридичні послуги, вказані в договорі про надання правової допомоги та додатковій угоді № 1 до нього, а саме:

- попереднє ознайомлення з матеріалами замовника;

- детальне вивчення, дослідження, перевірка та аналіз договірних документів, актів надання охоронних послуг та рахунків на їх оплату, банківських виписок та платіжних доручень про часткову оплату наданих послуг, актів звірок розрахунків, листування та матеріалів претензійно-позовної роботи за період 2021-2023 р.р.;

- встановлення фактичних відносин, що склались між сторонами договорів, надання їм попередньої правової оцінки та визначення природи правовідносин сторін; дослідження правового статусу та фінансово-господарського становища відповідача, визначення потенційних можливостей та перспектив фактичного стягнення боргу;

- підготовка правової позиції клієнта із захисту порушених та оспорюваних прав і законних інтересів клієнта у порядку господарського судочинства, обсягу та якості доказової бази, перевірка її відповідності актуальній судовій практиці та висновкам Верховного Суду;

- обговорення з клієнтом правової позиції, доказової бази, перспективності судового провадження та стягнення боргу;

- підготовка позовної заяви та доказів до неї, подання до суду, контроль та моніторинг стану провадження у справі; надання поточних консультацій, роз`яснень та інформації клієнту щодо провадження по справі;

- підготовка проекту мирової угоди, погодження її умов з клієнтом (позивачем) та надання відповідачу для розгляду і погодження з органом управління (відповідач від укладення фактично відмовився);

- здійснення представництва інтересів клієнта у суді (здійснення захисту прав клієнта у судових засідання по справі), інше.

Загальна вартість наданої адвокатським об`єднанням допомоги клієнту склала 95 233,08 грн.

Відповідно до ст.26 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За змістом ч.3 ст.27 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Стаття 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та / або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 21.03.2019 у справі №914/359/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 23.03.2021 у справі № 903/330/20, від 18.11.2021 у справі № 918/370/21, від 19.11.2021 у справі №910/4317/21, від 30.11.2021 у справі №925/331/20, від 19.01.2022 у справі №910/1344/19, від 03.02.2022 у справі №910/17183/20.

Стосовно доводів позивача, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні без відповідного клопотання відповідача, з власної ініціативи, самостійно зменшив заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Водночас, об`єднана палата Верховного Суду у справі № 922/445/19 (постанова від 03.10.2019) зробила висновок, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

У таких випадках суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі №357/380/20 сформувала висновок, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Зміст частини третьої статті 141 ГПК України є аналогічним змісту частини п`ятої статті 129 ГПК України, керуючись якою суд з власної ініціативи може не розподіляти витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Тобто до критеріїв розподілу судових витрат, передбачених частиною п`ятою статті 129 ГПК України, відносяться: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (з урахуванням висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №357/380/20).

У справі, що переглядається, суд першої інстанції застосував критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, які передбачені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, керуючись якими суд має право не розподіляти витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення з власної ініціативи і дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на правову (правничу) допомогу не відповідає вказаним критеріям.

А тому доводи апелянта щодо порушення статтей 126, 129 ГПК України є необґрунтованими, адже судом було застосовано критерії розподілу судових витрат, які можуть бути ним застосовані з власної ініціативи, без клопотання іншої сторони.

Вказане вище підтверджується, зокрема, постановою Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 925/274/23.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховний Суд у справі № 905/1795/18, у справі № 922/2685/19, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в цій справі суд також враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Крім того Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд першої інстанції під час вирішення питання розподілу витрат на правову допомогу вірно враховано категорію справи, яка не є складною, так як в межах даної справи було заявлено до стягнення лише заборгованість зі сплати охоронних послуг.

Колегія суддів також враховує, що судова практика у даних спорах є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню спірні правовідносини не передбачають.

Стосовно тверджень апелянта на те, що судом першої інстанції неправомірно оцінено кваліфікацію та досвід адвоката, як юриста, при вирішенні питання розподілу витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає, що зазначення судом першої інстанції, що «даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності» не є оцінкою судом першої інстанції досвіду та кваліфікації адвоката, який представляв інтереси позивача у даній справі, а є оцінкою критерію пропорційності розміру витрат на професійну правничу допомогу щодо предмету спору та з урахуванням ціни позову, що відповідає п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції правомірно врахував ту обставину, що відповідачем було визнано позов, що підпадає під критерій оцінки, встановлений у п. 4 ч. 5 ст. 129 ГПК України.

Стосовно доводів апелянта, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ Голд Сервіс» та Адвокатським об`єднанням «Пріус» у додатковій угоді № 1 було визначено фіксований розмір гонорару у зв`язку із представництвом інтересів клієнта у суді першої інстанції - 95 233,08 грн. колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

А тому, з огляду на предмет позову та підстави позовних вимог, враховуючи поведінку відповідача та факт визнання ним позову, оцінюючи фактичні витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги, що запропонований позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу у суді першої інстанції у даному випадку не повністю відповідає критеріям обґрунтованості, співмірності та пропорційності у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а їх стягнення з відповідача становитиме надмірний тягар для останнього, а також керуючись принципом розумності судових витрат, з урахуванням усіх встановлених вище обставин, колегія суддів погоджується із обґрунтованим висновком суду першої інстанції про покладення на відповідача лише 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Стосовно доводів апелянта, що справа в частині стягнення витрат на правову допомогу була розглянута суддею Господарського суду Київської області Кошик А.Ю., як неповноважним складом суду, оскільки основне рішення було ухвалено суддею Господарського суду Київської області Черногузом А.Ф., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно п. 2.3.3. Положення автоматизований розподіл судових справ, затверджених рішенням Ради суддів України № 25 від 02.04.2015 (з подальшими змінами) не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли:

за два місяці до закінчення повноважень судді;

за чотирнадцять днів, якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки (якщо її тривалість становить не менше чотирнадцяти календарних днів);

за три робочих дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше чотирнадцяти календарних днів;

у період відпустки судді;

за один робочий день до відрядження (за три робочі дні - якщо тривалість відрядження становить більше семи календарних днів) та в дні перебування судді у відрядженні;

під час тимчасової непрацездатності судді;

за один робочий день до направлення судді на навчання, підвищення кваліфікації, для участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду);

у дні перебування судді на навчанні, підвищенні кваліфікації, участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду);

у разі призначення судді членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - з моменту прийняття рішення про призначення;

в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Відповідно до п. 2.3.5 Положення визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 цього Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ.

Згідно з п.п. 1.5.3 п. 1.5. Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Київської області, затверджених рішенням зборів суддів Господарського суду Київської області від 14.01.2021 № 3 (текст відповідних Засад розміщений на офіційній веб-сторінці суду) не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, крім випадків, передбачених підпунктами 4.1.12.-4.1.17. пункту 4.2. цих Засад, що надійшли за три робочих дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше чотирнадцяти календарних днів.

Абзацом 1 пункту п. 4.3. Засад встановлено, що у разі, якщо станом на дату надходження до суду заяви, клопотання строк розгляду яких визначений процесуальним законодавством, раніше визначений у судовій справі головуючий суддя відсутній, або ж якщо останній робочий день такого судді перед початком відпустки, відрядження, навчання наступає раніше, ніж останній день визначеного процесуальним законодавством строку для їх розгляду - такі заяви, клопотання передаються на автоматизований розподіл.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи копії наказу № 168-ВП від 20.09.2023, що був наданий Господарським судом Київської області на вимогу Північного апеляційного господарського суду, судді Черногузу А.Ф. було надано відпустку у період з 28.09.2023 по 06.10.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Голд Сервіс» від 18.09.2023 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2169/23 була зареєстрована у Господарському суді Київської області 21.09.2023.

А тому, оскільки суддя Черногуз А.Ф., в провадженні якого перебувала справа № 911/2169/23, у період з 28.09.2023 по 06.10.2023 відбував у відпустку, і, відповідно, останній день визначеного процесуальним законодавством строку для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення припадав на 02.10.2023, тобто на день, коли суддя Черногуз А.Ф. мав перебувати у відпустці, то зазначену заяву відповідно до приписів п. 4.3. Засад було передано на автоматизований розподіл.

Відповідно до автоматизованого розподілу між суддями від 21.09.2023 відповідну заяву про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд судді Кошику А.Ю.

Як вбачається із звіту про невтручання, який був наданий Господарським судом Київської області на вимогу суду апеляційної інстанції, втрачань у механізм розподілу справ 21.09.2023 не виявлено.

А тому, доводи апелянта про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення неповноважним складом суду колегія суддів відхиляє.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2023 у справі № 911/2169/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Голд Сервіс" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2023 року залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2023 у справі № 911/2169/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/2169/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 11.03.2024

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко