Рішення

від 20.10.2023 по справі 911/1181/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1181/23

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., місто Обухів(пн), вул. Київська, будинок 10, код: 04362680)

до

Приватного підприємства «КанівГраніт» (19003, Черкаська обл., Черкаський р-н, місто Канів, вул. Київська, будинок 36а, код: 14207791)

про стягнення 134347,81 гривень,

До Господарського суду Київської області 20.04.2023 надійшла позовна заява Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області (надалі Виконком/позивач) про стягнення з Приватного підприємства «КанівГраніт» (надалі ПП «КанівГраніт»/відповідач) 96880,25 гривень пені та 37467,56 гривень штрафу нарахованих за неналежне виконання умов договору підряду від 13.12.2021 № 580/21.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором щодо своєчасного виконання робіт за договором, що стало підставою для застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами договору, за порушення зобов`язань за договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.05.2023 відкрито провадження у справі № 911/1181/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

На адресу суду 26.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, із запереченнями проти пред`явлених вимог.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Виконавчим комітетом (надалі Замовник) та ПП «Канів-Граніт» (надалі - Підрядник) 13.12.2021 укладено договір підряду № 580/21 (надалі договір), згідно умов якого Підрядник зобов`язується виконати у встановлені договором строки, відповідно до кошторисної документації та умов Договору, роботи код ДК 021:2015 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація (Капітальний ремонт тротуару по вул. Каштанова (від будівлі № 20 до будівлі № 16) в м. Обухів Київської області), а Замовник прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно з п. 3.1. договору загальна вартість робіт за договором погоджена та затверджена на підставі протоколу погодження договірної ціни у сумі 3000530,78 грн з ПДВ. Термін виконання робіт до 24.12.2021 (п. 5.1. договору).

21.12.2021 сторонами була підписана додаткова угода № 1 до договору про зміну терміну виконання робіт: до 01.06.2022.

Додатковою угодою № 1 внесено зміни в додаток № 2 до договору «Календарний графік виконання робіт» в частині відтермінування дати завершення робіт до 01.06.2022.

Згідно пункту 6.3.1. договору підрядник зобов?язаний здійснювати роботи якісно та відповідно до проектно-кошторисної документації у строки встановлені договором.

За змістом п. 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язання Підрядник несе відповідальність у порядку визначеному п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України. За прострочення строків виконання робіт понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від договірної ціни.

Станом на 01.06.2022 відповідачем виконано роботи частково на суму 2465279,94 гривень.

Таким чином, станом на 01.06.2022 невиконаними залишилися роботи на суму 535250,84 гривень.

30.11.2022 сторонами була підписана додаткова угода № 2 до договору, якою сторони дійшли згоди викласти п. 3.1. договору в новій редакції, за змістом якої загальна вартість робіт була визначена у розмірі 2465279,94 гривень.

Тобто, сторони привели вартість робіт у відповідність до фактично виконаного об`єму робіт.

20.12.2022 в електронній системі закупівель Прозорро Замовник опублікував звіт про виконання договору про закупівлю, в якому серед іншого зазначено ціну в договорі про закупівлю 2465279,94 гривень, сума оплати по договору 2465279,94 гривень.

Позивач звернувся до відповідача із претензією № 113 від 13.01.2023, в якій, спираючись на висновки Північного офісу Державної аудиторської служби України від 16.12.2022 зазначив, що за період з 02.06.2022 по 29.11.2022 мало місце прострочення з боку Підрядника щодо виконання робіт обумовлених договором на суму 535250,84 гривень, а тому останній має сплатити на користь Замовника штрафні санкції розраховані відповідно умов договору у загальному розмірі 134347,81 гривень.

У відповіді на претензію від 10.02.2023 Підрядник проти сплати штрафних санкцій заперечував з підстав введення на території України воєнного стану та прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови № 590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану», внаслідок чого виконання договірних зобов`язань у повному обсязі стало неможливим. Також, Підрядник посилався на настання форс-мажорних обставин, що підтверджується листом Торгово-промислової палати від 28.02.2022. Та, оскільки, між сторонами була підписана додаткова угода № 2 за якою сторони погодили договірну ціну у розмірі 2465279,94 гривень, що знайшло своє відображення в електронній системі закупівель Прозорро, Підрядник стверджував про відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій.

Позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача 134347,81 гривень штрафних санкцій за прострочення виконання робіт, за період з 02.06.2022 по 29.11.2022, з яких: 96880,25 гривень пеня, 37467,56 гривень штраф.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про безпідставність позовних вимог оскільки у зв`язку із введенням на території України воєнного стану Державна казначейська служба України стала керуватися положеннями постанови КМУ № 590 від 09.06.2021, яка не допускала фінансування робіт, які є предметом договору. Позивач був позбавлений повноважень на проведення розрахунків за виконані роботи, що унеможливлювало подальше проведення робіт, з огляду на те, що вони не будуть оплачені. Зміна сторонами вартості робіт у спосіб підписання додаткової угоди № 2 від 30.11.2022, свідчить про відсутність претензій у позивача на момент внесення таких змін, а визначений такою додатковою угодою об`єм робіт було виконано своєчасно до 01.06.2022.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, відповідно, правовідносини, які виникли у зв`язку з його виконанням, регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Сутність розглядуваного спору полягає у тому, що позивач, не дивлячись на те, що 30.11.2022 між сторонами було підписано угоду, якою визначено загальну суму договору у розмірі 2465279,94 гривень, вважає, що від моменту закінчення строку виконання робіт, визначеного умовами договору 01.06.2022 до моменту внесення зазначених змін (30.11.2022), відповідач мав виконати роботи на загальну суму 3000530,78 гривень, та, оскільки, станом на 01.06.2022 відповідачем було виконано роботи лише частково на суму 2465279,94 гривень, за період з 02.06.2022 по 29.11.2022 у відповідача існувало прострочення виконання робіт на суму 535250,84 гривень (різниця між загальною сумою договору та виконаною частиною робіт), за яке позивачем нараховано штрафні санкції відповідно до умов п. 7.2. договору.

Отже, необхідним для правильного вирішення спору у цій справі є встановлення судом того, чи є невиконання відповідачем робіт на первісну суму, визначену договором (3000530,78 гривень) починаючи з 02.06.2022 по дату зміну ціни договору та обсягу закупівлі (30.11.2022) господарським правопорушенням - простроченням виконання зобов`язання, за яке на відповідача можуть бути покладені штрафні санкції.

Надаючи відповідь на зазначене питання, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 3.2. договору зміна договірної ціни, вказаної в договорі, можлива тільки за взаємною згодою сторін, та оформляється додатковою угодою до цього Договору.

За змістом п. 6.2.5. договору, Замовник має право зменшувати обсяг закупівлі виконаних робіт та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

Згідно п. 1) ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами 30.11.2022 була підписана додаткова угода № 2 до договору, якою сторони дійшли згоди викласти п. 3.1. договору в новій редакції, за змістом якої загальна вартість робіт була визначена у розмірі 2465279,94 гривень та відповідні зміни було відображено 20.12.2022 в електронній системі закупівель Прозорро.

Тобто, сторони привели вартість робіт у договорі у відповідність до фактично виконаного об`єму робіт, який, як стверджував відповідач та проти чого не заперечував позивач, було виконано як станом на 30.11.2022, так і станом на 01.06.2022, тобто на дату закінчення строку виконання робіт за умовами договору.

Передумовою для внесення зазначених змін (зменшення обсягів закупівлі), як стверджує відповідач, проти чого не заперечував позивач, стало обмеження видатків місцевих бюджетів на здійснення витрат на благоустрій та запровадження особливого порядку розпорядження бюджетними коштами в умовах воєнного стану.

Так, згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває і до цього часу.

Частиною 4 п. 22 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що в умовах воєнного стану виконання повноважень органами Казначейства України на відповідній території України може здійснюватися в особливому режимі та у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» від 09.06.2021 № 590, затверджено Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги положення п. 6.2.5. договору, та п. 1) ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», суд дійшов висновку, що сторонами з огляду на істотну зміну обставин, а саме запровадження воєнного стану та зміну реального фінансування видатків бюджету, приведено ціну договору та обсяг закупівлі у відповідність до фактичних обсягів видатків місцевого бюджету позивача, зменшивши його до рівня який міг бути профінансований у згаданих умовах.

За змістом ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Характер зміни сторонами договору, а саме зменшення загальної ціни договору, дає підстави стверджувати, що такі зміни мають застосовуватися до договору від моменту його укладення, адже загальна вартість робіт за договором не може визначатися станом на певну дату.

Тобто, внесення сторонами 30.11.2022 змін до договору в частині п. 3.1. за якими загальна вартість робіт визначена сторонами у розмірі 2465279,94 гривень, що знайшло своє відображення 20.12.2022 в електронній системі закупівель Прозорро, означає, що за умовами договору відповідач мав виконати роботи на суму 2465279,94 гривень, які ним було виконано станом на момент закінчення строку виконання робіт (01.06.2022), а також те, що обов`язку виконати роботи на суму 3000530,78 гривень у відповідача не було, адже ціна договору у такому розмірі, із підписанням додаткової угоди № 2 від 30.11.2022, сторонами погоджена не була.

Згідно приписів ст.ст. 599, 604 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Необхідною передумовою для застосування штрафних санкцій є вчинення стороною договору господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

З огляду на виковки суду про відсутність у відповідача обов`язку виконати роботи на суму 3000530,78 гривень станом 02.06.2022, внаслідок зміни сторонами умов договору, відповідач не може вважатися таким, що порушив умови договору та вчинив господарське правопорушення, за яке щодо нього могли бути застосовані штрафні санкції, що зумовлює висновки суду про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2023.

Суддя Р.М. Колесник