Постанова

від 25.03.2024 по справі 911/1181/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2024 р. Справа№ 911/1181/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Козир Т.П.

Агрикової О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 20.10.2023

у справі №911/1181/23 (суддя Колесник Р.М.)

за позовом Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області

до Приватного підприємства "Канів-Граніт"

про стягнення 134 347,81 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області (далі - Виконавчий комітет) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Канів-Граніт" (далі - Підприємство) 96880,25 грн пені та 37467,56 грн штрафу, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором підряду №580/21 від 13.12.2021 в частині своєчасного виконання робіт у повному обсязі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі №911/1181/23 у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив із того, що характер зміни сторонами договору, а саме зменшення загальної ціни договору, дає підстави стверджувати, що такі зміни мають застосовуватися до договору від моменту його укладення, адже загальна вартість робіт за договором не може визначатися станом на певну дату; внесення сторонами 30.11.2022 змін до договору в частині пункту 3.1., за якими загальна вартість робіт визначена сторонами у розмірі 2 465 279,94 грн, що знайшло своє відображення 20.12.2022 в електронній системі закупівель "Прозорро", означає, що за умовами договору відповідач мав виконати роботи на суму 2 465 279,94 грн, які ним було виконано станом на момент закінчення строку виконання робіт (01.06.2022), а також те, що обов`язку виконати роботи на суму 3 000 530,78 грн у відповідача не було, адже ціна договору у такому розмірі, із підписанням додаткової угоди №2 від 30.11.2022, сторонами погоджена не була.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Виконавчий комітет звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а зроблені висновки не відповідають дійсним обставина справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Виконавчий комітет наголосив на тому, що зобов`язання по виконанню робіт за договором мали бути виконані до 01.06.2022; незважаючи на підписання 30.11.2022 додаткової угоди №2 до договору, якою зменшено загальну вартість робіт, відповідачем порушено зобов`язання щодо своєчасного виконання робіт, а відтак позивачем правомірно нараховано штрафні санкції на суму невиконаних робіт 535 250,84 грн за період з 02.06.2022 по 29.11.2022; відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували б настання форс-мажорних обставин.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 апеляційну скаргу Виконавчого комітету передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1181/23 та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Виконавчого комітету на рішення Господарського суду Київської області від 20.10.2023 у справі №911/1181/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

23.11.2023 матеріали справи №911/1181/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету на рішення Господарського суду Київської області від 20.10.2023 у справі № 911/1181/23, розгляд якої вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; Підприємству встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 20.12.2023.

Підприємство скористалося правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та 26.12.2023 через систему "Електронний суд" ЄСІТС подало відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, Підприємство зазначило, що зменшення загальної вартості робіт шляхом укладення 30.11.2022 додаткової угоди №2 було зумовлено зменшенням бюджетного фінансуванням у зв`язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" (далі Постанова №590), при цьому ініціатором укладення вказаної додаткової угоди був саме позивач.

Також у своєму відзиві на апеляційну скаргу Підприємство просило суд продовжити процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до частин 1-3 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що за змістом статті 119 ГПК України продовжений може бути лише строк, який встановлено судом, і така заява має бути подана до закінчення відповідного такого строку.

Оскільки відзив на апеляційну скаргу подано 26.12.2023 (після закінчення строку для подання відзиву на апеляційну скаргу), клопотання Банку про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу не підлягає задоволенню.

Водночас з метою повного, всебічного та об`єктивного перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, забезпечення рівності прав та обов`язків усіх учасників процесу, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 13, 14, 15 ГПК України, колегія суддів, керуючись приписами частини 2 статті 119 ГПК України, дійшла висновку про необхідність продовження за власною ініціативою строку на подачу поданого відповідачем відзиву на апеляційну скаргу до 26.12.2023.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Разом із цим, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини 4 статті 269 ГПК України).

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим господарським судом, 13.12.2021 Виконавчим комітетом (далі за текстом договору - Замовник) та Підприємством (далі за текстом договору - Підрядник) укладено договір підряду №580/21, відповідно до пункту 1.1. якого Підрядник зобов`язується виконати у встановлені договором строки, відповідно до кошторисної документації та умов договору, роботи код ДК 021:2015 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація (Капітальний ремонт тротуару по вул. Каштанова (від будівлі №20 до будівлі №16) в м. Обухів Київської області), а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно з пунктом 3.1. договору загальна вартість робіт за договором погоджена та затверджена на підставі протоколу погодження договірної ціни (Додаток 1), що є невід`ємною частиною договору та проектно-кошторисної документації на даний об`єкт. Договірна ціна становить 3 000 530,78 грн, у тому числі ПДВ - 500 088,46 грн.

Пунктом 3.2. договору визначено, що зміна договірної ціни, вказаної у договорі, можлива тільки за взаємною згодою сторін, та оформлюється додатковою угодою до договору.

Договірна ціна за цим договором є твердою (пункт 3.3. договору).

Згідно з пунктом 3.5. договору до загальної вартості комплексу робіт згідно з умовами цього договору включено всі витрати та ризики Підрядника, пов`язані з виконанням умов цього договору.

Відповідно до підпункту 4.1.1. пункту 4.1. договору Замовник проводить розрахунки з Підрядником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок останнього в такий спосіб: оплата виконаних робіт проводиться на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2 та довідок форми КБ-3, у 2021 році підписаних уповноваженими представниками Замовника та Підрядника. Акти виконаних робіт готує Підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Замовника щомісячно не пізніше 25 числа. Уповноважений представник Замовника протягом трьох днів перевіряє виконану роботу і підписує їх в частині фактичного виконаних обсягів робіт. Замовник зобов`язується протягом 90 календарних днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт прийняти рішення про оплату за виконані роботи та подати доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України.

Пунктом 4.2. договору визначено, що фінансування договору здійснюється залежно від реального фінансування видатків з бюджету Обухівської міської територіальної громади.

Термін виконання робіт до 24.12.2021 (пункт 5.1. договору).

За умовами пункту 5.3. договору строки виконання робіт встановлені графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (Додаток 2).

Відповідно до підпункту 6.2.5. пункту 6.2. договору Замовник має право зменшувати обсяг закупівлі виконаних робіт та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

Згідно пункту 6.3.1. договору підрядник зобов`язаний здійснювати роботи якісно та відповідно до проектно-кошторисної документації у строки, встановлені договором.

За змістом пункту 7.2. договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язання Підрядник несе відповідальність у порядку, визначеному пунктом 2 статті 231 Господарського кодексу України. За прострочення строків виконання робіт понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від договірної ціни.

Вказаний договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не пізніше 31.12.2021. Датою укладення договору є дата підписання його сторонами (пункт 10.1. договору).

Згідно з пунктом 11.2. договору жодна із сторін не має права одноособово змінювати його умови. Внесення змін до договору здійснюється шляхом переговорів сторін, за наявності обґрунтування та підстав, що передбачені чинним законодавством, шляхом укладення додаткової угоди.

Розділом 12 договору визначено, що його невід`ємними частинами є Додаток 1 - Протокол погодження договірної ціни та Додаток 2 - Календарний графік виконання робіт.

13.12.2021 між сторонами підписано та скріплено печатками Додаток 1 до договору, відповідно до якого тверда договірна ціна робіт становить 3 000 530,78 грн (разом із ПДВ).

21.12.2021 між сторонами була підписана та скріплена печатками додаткова угода №1 до договору, якою сторони: встановили термін виконання робіт до 01.06.2022, продовжили строк дії договору до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не пізніше 01.12.2022, виклали Додаток 2 "Календарний графік виконання робіт" у новій редакції. Інші положення договору залишено без змін.

Додатком 2 до договору "Календарний графік виконання робіт" (у редакції додаткової угоди №1 від 21.12.2021) визначено, що договір діє до 01.12.2022, дата початку робіт - 13.12.2021, дата завершення робіт - 01.06.2022.

Отже, станом на 01.06.2022 роботи було виконано відповідачем частково на суму 2465279,94 грн, невиконаними залишилися роботи на суму 535 250,84 грн.

30.11.2022 між сторонами була підписана та скріплена печатками додаткова угода №2 до договору, якою сторони виклали пункт 3.1. договору в новій редакції, за змістом якого загальна вартість робіт складає 2 465 279,94 грн, та нову редакцію Додатку 1 "Протокол погодження договірної ціни на виконання роботи". Інші умови договору залишено без змін.

Відповідно до пункту 6 додаткової угоди від 30.11.2022 №2 до договору вказана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення її печатками сторін.

Зі змісту Додатку 1 до договору "Протокол погодження договірної ціни на виконання роботи" вбачається, що величину твердої договірної ціни встановлено у розмірі 2 465 279,94 грн.

20.12.2022 в електронній системі закупівель "Прозорро" Замовник опублікував звіт про виконання договору про закупівлю, в якому серед іншого зазначено ціну в договорі про закупівлю 2 465 279,94 грн, сума оплати по договору 2 465 279,94 грн.

У листі-зверненні від 27.05.2022 №27-05/22 (т. 1, а.с. 99) Підприємство повідомило Виконавчий орган, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, введення воєнного стану в країні, враховуючи Постанову №590, відповідач не може виконувати свої зобов`язання за договором, а також запевнило, що роботи будуть продовжені після завершення дії воєнного стану в Україні.

У претензії від 13.12.2022 №2393 (т. 1, а.с. 100) Виконавчий комітет визнав факт припинення дії договору 30.11.2022 та виконання робіт за договором на суму 2 465 279,94 грн (разом із ПДВ), що підтверджується відповідним актом виконаних робіт, який був належним чином оплачений. Також враховуючи наведені у листі-зверненні від 27.05.2022 №27-05/22 обставини, Замовник повідомив, що виконання робіт було зупинено. Однак у зв`язку з допущеною механічною помилкою в актах виконаних робіт, просило повернути 129778,85 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що Північним офісом Державної аудиторської служби України проведено перевірку виконання умов договору, за результатами якої 16.12.2022 складено акт №08-30/356 (т. 1, а.с. 48-60), в ході якої встановлено наступні порушення: 1) завищення відповідачем вартості будівельних робіт на суму 131 404,93 грн, яка в подальшому була повернута на рахунок позивача; 2) незабезпечення нарахування штрафних санкцій у розмірі 134 347,81 грн за неналежне виконання Підприємством зобов`язань, нарахованих на підставі пункту 7.2. договору за період з 02.06.2022 по 29.11.2022, що призвело до недоотримання місцевим бюджетом фінансових ресурсів.

У зв`язку з викладеним Виконавчий комітет звернувся до Підприємства з претензією від 13.01.2023 №113 (т. 1, а.с. 61), в якій вимагав сплатити 134 347,81 грн штрафних санкцій.

У своїй відповіді №22 від 10.02.2023 на вказану претензію (т. 1, а.с. 64) відповідач проти сплати штрафних санкцій заперечував з підстав введення на території України воєнного стану та прийняття Постанови №590, внаслідок чого виконання договірних зобов`язань у повному обсязі стало неможливим. Також, Підрядник посилався на настання форс-мажорних обставин, що підтверджується листом Торгово-промислової палати від 28.02.2022. Крім цього, оскільки, між сторонами була підписана додаткова угода №2 за якою сторони погодили договірну ціну у розмірі 2465279,94 гривень, що знайшло своє відображення в електронній системі закупівель "Прозорро", Підрядник стверджував про відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням будівельних робіт за договором підряду від 13.12.2021 №580/21, Виконавчий комітет звернувся з даним позовом до суду про стягнення з Підприємства 96 880,25 грн пені, нарахованої на підставі пункту 7.2. договору за період з 02.06.2022 по 29.11.2022 на суму невиконаного зобов`язання у розмірі 535 250,84 грн та 37467,56 грн штрафу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а доводи апеляційної скарги вважає обґрунтованими та такими, що спростовують висновки суду, з огляду на таке.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, тобто дослідити відповідні умови договору із зазначенням своїх висновків за результатами такої оцінки у прийнятому судовому рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №914/4127/21.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання даного договору, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким, відповідно до частини 1 статті 875 ЦК України, підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Отже, укладення Підприємством та Виконавчим комітетом договору підряду №580/21 від 13.12.2021 було спрямоване на виконання відповідачем капітального ремонту тротуару по вул. Каштанова (від будівлі №20 до будівлі №16) в місті Обухів Київської області у встановлений договором строк та одночасного обов`язку позивача по здійсненню його оплати.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (частина 2 статті 875 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Частинами 1-3 статті 844 ЦК України визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з приписами статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Як було правильно вказано місцевим господарським судом, згідно з пунктом 3.1. договору загальна вартість робіт за договором погоджена та затверджена на підставі протоколу погодження договірної ціни (Додаток 1), що є невід`ємною частиною договору та проектно-кошторисної документації на даний об`єкт. Договірна ціна становить 3 000 530,78 грн, у тому числі ПДВ - 500 088,46 грн, а термін виконання робіт було визначено до 24.12.2021 (пункт 5.1. договору та Додатку 2 "Календарний графік виконання робіт").

Судом першої інстанції правильно встановлено, що додатковою угодою №1 від 21.12.2021 до договору сторони продовжили термін виконання робіт до 01.06.2022 та внесли відповідні зміни до Додатку 2 до договору.

Також місцевим господарським судом правильно встановлено, що також визнається сторонами, що станом на 01.06.2022 роботи за договором було виконано відповідачем частково на суму 2 465 279,94 грн.

За частиною 2 статті 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Пунктом 3.2. договору визначено, що зміна договірної ціни, вказаної у договорі, можлива тільки за взаємною згодою сторін, та оформлюється додатковою угодою до договору. Договірна ціна за цим договором є твердою (пункт 3.3. договору).

За змістом пункту 6.2.5. договору Замовник має право зменшувати обсяг закупівлі виконаних робіт та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

30.11.2022 між сторонами було підписано та скріплено печатками додаткову угоду №2 до договору, якою сторони зменшили загальну вартість робіт до 2 465 279,94 грн та внесли відповідні зміни до Додатку 1 "Протокол погодження договірної ціни на виконання роботи". Інші умови договору залишено без змін.

Таким чином, уклавши додаткову угоду №2 від 30.11.2022 сторони зменшили загальну вартість робіт до рівня фактично виконаних робіт.

Разом із цим, відповідно до приписів частини 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина 1 статті 653 ЦК України).

За приписами частини 3 статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Оскільки угода (домовленість) про зміну договору є сама по собі договором, то момент її укладення повинен визначатися, за загальним правилом, встановленим щодо моменту укладення договору (стаття 640 ЦК України), тобто з моменту одержання особою, яка направила пропозицію, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Винятками із загального правила є ситуації, коли у самому договорі інакше визначено порядок внесення змін, чи коли зміна сама по собі обумовлює, з якого моменту вона набуває чинності.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що характер зміни сторонами договору, а саме зменшення загальної ціни договору, дає підстави стверджувати, що такі зміни мають застосовуватися до договору від моменту його укладення, адже загальна вартість робіт за договором не може визначатися станом на певну дату. Тобто, внесення сторонами 30.11.2022 змін до договору в частині пункту 3.1. за якими загальна вартість робіт визначена сторонами у розмірі 2 465 279,94 грн, що знайшло своє відображення 20.12.2022 в електронній системі закупівель "Прозорро", означає, що за умовами договору відповідач мав виконати роботи на суму 2 465 279,94 грн, які ним було виконано станом на момент закінчення строку виконання робіт (01.06.2022), а також те, що обов`язку виконати роботи на суму 3 000 530,78 грн у відповідача не було, адже ціна договору у такому розмірі, із підписанням додаткової угоди №2 від 30.11.2022, сторонами погоджена не була.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Пунктом 11.2. договору визначено, що внесення змін до договору здійснюється шляхом переговорів сторін, за наявності обґрунтування та підстав, що передбачені чинним законодавством, шляхом укладення додаткової угоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина 1 статті 631 ЦК України).

За загальним правилом договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором (частина 2 статті 631 ЦК України).

Разом із цим, частиною 3 статті 631 визначено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Пунктом 6 додаткової угоди №2 від 30.11.2022 чітко встановлено, що вказана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення її печатками сторін. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Іншими словами, сторони, керуючись умовами договору та приписами чинного законодавства щодо свободи договору, визначили, що зміна договірної ціни в бік зменшення до фактичного обсягу виконаних робіт набуває чинності з моменту підписання додаткової угоди, тобто з 30.11.2022. При цьому, позивачем та відповідачем у додатковій угоді №2 від 30.11.2022 не встановлено, що її положення застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до укладення зазначеної додаткової угоди.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про порушення відповідачем умов договору щодо невиконання відповідачем робіт на суму 535 250,84 грн (3 000 530,78 грн - 2 465 279,94 грн) у період з 02.06.2022 по 29.11.2022.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов`язання.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому, порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 статті 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

За частиною 2 статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до пункту 7.2. договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язання Підрядник несе відповідальність у порядку, визначеному пунктом 2 статті 231 Господарського кодексу України. За прострочення строків виконання робіт понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від договірної ціни.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Нормативне визначення принципу диспозитивності надає право учаснику справи вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина 2 статті 14 ГПК України).

З огляду на прострочення відповідачем виконання робіт, перевіривши надані позивачем розрахунки штрафу та пені за відповідний період, які не перевищують розраховані апеляційним судом суми, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог Виконавчого комітету про стягнення з Підприємства 96 880,25 грн пені та 37 467,56 грн штрафу.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та які підтверджують факт порушення/невизнання його права відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Виконавчого комітету підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 20.10.2023 у справі №911/1181/23 скасуванню.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, за результатами розгляду справи, понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 20.10.2023 у справі №911/1181/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 20.10.2023 у справі №911/1181/23 скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області повністю.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Канів-Граніт" (19003, Черкаська область, Черкаський район, місто Канів, вулиця Київська, будинок 36а; ідентифікаційний код 14207791) на користь Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська область, місто Обухів, вулиця Київська, будинок 10; ідентифікаційний код 04362680) пеню у розмірі 96 880 (дев`яносто шість тисяч вісімсот вісімдесят) грн 25 коп., штраф у розмірі 37 467 (тридцять сім тисяч чотириста шістдесят сім) грн 56 коп., 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ на виконання даної постанови.

5. Матеріали справи №911/1181/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Т.П. Козир

О.В. Агрикова