Рішення

від 18.10.2023 по справі 914/2050/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2023 Справа № 914/2050/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Коссака С.М., розглянувши матеріали заяви в письмовому провадженні без проведення судового засідання та без виклику сторін:

Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав, м. Київ (вх.№3865/23 від 28.09.2023 року)

у справі №914/2050/23, яка слухалася в письмовому провадженні без проведення судового засідання та без виклику сторін

за позовом: Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТОМАТІНА, м. Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 42 000,00грн.

ВСТАНОВИВ:

11.09.2023 року судом ухвалено рішення у справі №914/2050/23, яка слухалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та без проведення судового засідання розгляд справи, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОМАТІНА (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, будинок 226а, офіс 02, ідентифікаційний код 40079610) на користь Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, код ЄДРПОУ 42502769) 42 000,00 грн. заборгованості та 2684,00 грн. судового збору.

При поданні позовної заяви до суду, представником позивача у позовній заяві зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в звязку з розглядом справи становить судовий збір у розмірі 2684,00грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00грн. та просить витрати на професійну правничу допомогу покласти на відповідача.

Частиною восьмою статті 129 цього Кодексу встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

28.09.2023 року на електронну адресу суду представником позивача - Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав, м. Київ подано заяву, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №914/2050/23 (вх.№3865/23 від 28.09.2023р.), в якій просить поновити строк на подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки йому стало відомо про рішення суду з Єдиного державного реєстру судових рішень, на поштову адресу позивача рішення у даній справі не надходило. Також представник позивача просить вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00грн. та додано до заяви документи згідно вказаного додатку та докази надіслання даної заяви відповідачу у справі.

Ухвалою суду від 02.10.2023 року поновлено строк на подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, заяву представника позивача - Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав, м. Київ про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №914/2050/23 (вх.№3865/23 від 28.09.2023р.) прийнято до розгляду в письмовому провадженні без виклику представників сторін та без проведення судового засідання. Відповідачу подати суду в триденний строк з моменту отримання ухвали суду, письмові пояснення на подану заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

16.10.2023 року на поштову адресу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення за вх.№24349/23 на заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких просить поновити строк на подання письмових пояснень та відмовити у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем. Судом поновлено строк на подання письмових пояснень відповідачем, та заява слухається з урахуванням пояснень відповідача.

Відповідно ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Аргументи сторін

Позиція заявника (позивача)

Просить у поданій заяві (вх. №3865/23 від 28.09.2023р.року) стягнути витрати на професійну правничу допомогу з відповідача, які були понесені позивачем у сумі 15 000,00грн. та підтверджуються документами, які знаходяться в матеріалах справи та документами, які додані до заяви.

Позиція відповідача

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем подано письмові пояснення за вх.№24349/23 на заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких просить відмовити у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, оскільки ціна позову складає 42 000,00грн., а витрати на надання професійної правової допомоги 15000,00грн., що складає 36% від ціни позову, що є завищеним розміром, відтак з огляду на критерій пропорційності й розумності це є не обгрунтованим розміром витрат.

Обставини, встановлені судом

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Визначаючи розрахунок судових витрат, у позовній заяві позивач зазначає суму 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, останнім було долучено до матеріалів справи та заяви: договір про надання професійної правничої допомогу №22.89-Н від 25.05.2023 року, наказ №22.89, довіреність від 01.10.2022 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5428 від 03.10.2013 року. Також надано суду акт приймання-передачі наданих послуг від 28.09.2023 на суму 15 000,00 грн. та платіжна інструкція №948 від 03.08.2023 року про сплату 15 000,00грн. за правничу допомогу за договором, які додані до матеріалів справи заявою від 28.09.2023 року.

Матеріали справи містять письмові пояснення відповідача за вх.№24349/23 на заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких просить відмовити у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки: предметом спору була заборгованість, яка утворилась за Договором №КБР-32/01/21-Н від 01.01.2021 року з додатками, інших доказів, пов`язаних із заборгованістю, що виникли позивачем не надано; справа є нескладною та малозначною (не потребувала присутності у судових засіданнях, а відповідно підготовки процесуальних документів за результатами засідань; справа є малозначною; ціна позову складає 42 000,00грн., а витрати на надання професійної правової допомоги 15000,00грн., що складає 36% від ціни позову, що є завищеним розміром.

Відтак, суд доходить висновку про таке.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінал ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд враховує, що подані документи не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з відповідача, оскільки цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Конкретний перелік послуг, які надавались адвокатом у даній справі визначено в Акті приймання-передачі наданих послуг від 28.09.2023 року.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

Судом встановлено, що відповідно до п. 4.1.1. Договору, за надання професійної правничої допомоги клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню винагороду у наступних розмірах: підготовка позовної заяви, звернення до суду та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції 15 000,00грн. без ПДВ.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, в тому числі є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

У частині першій статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення:

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта, зокрема, в господарському судочинстві.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц, які враховані апеляційним господарським судом.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).

Таким чином, аналізуючи надані адвокатом послуги, господарський суд виходить із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходив з конкретних обставин справи та реального часу витраченого на справу (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

За практикою Верховного Суду (пункти 4.12 - 4.14 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19) під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Господарський суд зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України.

Слід зазначити, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи вищевикладене, та з вищенаведених підстав, Господарський суд дійшов висновку про зменшення судових витрат на 50 % від заявленої суми адвокатських витрат у розмірі 15 000,00 грн. до 7 500,00 грн.

Дослідивши обсяг, наданих послуг адвоката, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиції правовим висновкам суду, беручи до уваги письмові пояснення відповідача, суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та не співмірним із складністю справи та реально наданими послугами, витраченим часом, обсягом цих послуг. Зважаючи на складність справи (справа слухалась в спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання та без виклику сторін), вартість наданих послуг, застосовуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, враховуючи суму заборгованості яка підлягає стягненню згідно ухваленого рішення у даній справі, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за належне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача 7500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 129, 221, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника позивача Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав, м. Київ (вх.№3865/23 від 28.09.2023 року) задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОМАТІНА (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, будинок 226а, офіс 02, ідентифікаційний код 40079610) на користь Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, код ЄДРПОУ 42502769) 7500,00грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://revestr.court.gov.ua.

Суддя Коссак С.М.