Повістка

від 29.03.2024 по справі 914/2050/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2024 р. Справа №914/2050/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

розглянувши заяву представника Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав, м. Київ б/н від 24.01.2024 (вх.№01-05/277/24 від 24.01.2024) про стягнення судових витрат

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ТОМАТІНА б/н від 19.10.2023 (Вх.№ЗАГС01-05/3279/23 від 23.10.2023)

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.09.2023

у справі №914/2050/23

за позовом: Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ТОМАТІНА, м. Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 42 000,00 грн

ВСТАНОВИВ

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі №914/2050/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТОМАТІНА б/н від 19.10.2023 (вх.№ЗАГС01-05/3279/23 від 23.10.2023) залишено без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 11.09.2023 у справі №914/2050/23 залишено без змін (повний текст постанови надіслано сторонам в електронному вигляді в системі "Електронний суд" 22.01.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа ).

24.01.2024 до Західного апеляційного Господарського суду надійшло клопотання від представника Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» від 24.01.2024 (Вх.№ЗАГС 01-05/277/24) про стягнення судових витрат, в якому просить стягнути з відповідача на користь Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» 15 000, 00 ( п`ятнадцять тисяч) гривень на професійну правничу допомогу.

Зокрема, заявник посилається на те, що у даній справі позивачу професійну правничу допомогу надають адвокати Адвокатського об`єднання «Інтелкрафтс».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач щодо розміру витрат на правову допомогу зазначив, що докази витрат на професійну правничу допомогу адвоката будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в порядку частини восьмої статті 129 ГПК України.

Позивачем надано докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме:.

Договір про надання професійної правничої допомоги № 22.89-Н від 25.05.2023,

Наказ № 22.89 від 25.05.2023, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на адвоката Гуйду Д.М. (додатки до позовної заяви).

Довіреність від 01.09.2023, Акт затвердження сторонами обсягу надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції та платіжне доручення № 1496 від 24.01.2024 на суму 15 000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата за професійну правничу допомогу за договором № 22.89-Н від 25.05.2023 по справі №914/2050/23».

У зв`язку з пред`явленням апеляційної скарги, позивачем були понесені судові витрати пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги, яка складається з підготовки та написання відзиву на апеляційну скаргу з додатками, заяви про судові витрати з додатками, підготовка всіх копій документів та їх завірення належним чином, формування та відправка документів відповідачу та в суд.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу, які було понесено позивачем, становить 15 000,00 грн і є фіксованим.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним. За даних обставин, у разі прийняття сторонами фіксованої суми гонорару, надавати детальний опис робіт не потрібно.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позивачем у справі належними та допустимими доказами підтверджено обсяг та вартість понесених витрат на професійну правничу допомог, просить задоволити заяву Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» в повному обсязі та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 заяву представника Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» про стягнення судових витрат у справі №914/2050/23 прийнято до розгляду. Заяву вирішено розглядати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не подано.

Розглянувши заяву щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, колегією суддів встановлено таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Пунктом 3 частини 2 статті 233 ГПК України передбачено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, наведеною нормою визначено, що суд, який ухвалив рішення у справі, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Зокрема, до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

За вимогами ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до вимог ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, зокрема, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Приписами ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначені підстави для здійснення адвокатської діяльності.

Зокрема, зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст.627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.43 Конституції України. Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2021ту справі №918/1045/20.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст. 129 ГПК України).

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, визначаючи суму відшкодування, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, Громадською спілкою «Українська ліга авторських та суміжних прав» на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано:

Договір про надання професійної правничої допомоги № 22.89-Н від 25.05.2023,

Наказ № 22.89 від 25.05.2023,

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на адвоката Гуйду Д.М. (додатки до позовної заяви).

Довіреність від 01.09.2023,

Акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги (відповідно до договору №22-89-Н від 25.05.2023 про надання професійної правничої допомоги) від 24.01.2024,

Платіжне доручення № 1496 від 24.01.2024 на суму 15 000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата за професійну правничу допомогу за договором № 22.89-Н від 25.05.2023 по справі №914/2050/23».

Згідно акта приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги (відповідно до договору №22-89-Н від 25.05.2023 про надання професійної правничої допомоги) від 24.01.2024 адвокатом АО «Інтелкрафтс» надано клієнту правничу допомогу в суді апеляційної інстанції:

- підготовка та написання відзиву на апеляційну скаргу з додатками,

- заява про судові витрати з додатками,

- підготовка всіх копій документів та їх завірення належним чином,

- формування та відправка документів відповідачу та в суд.

Вартість правничої допомоги позивачу становить 15 000,00грн.

Судова колегія зазначає, що відповідачем клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не подано.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Визначаючи розмір понесених позивачем судових витрат у справі, які підлягають стягненню з відповідача, перевіривши подані позивачем докази на підтвердження понесених ними витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, судова колегія прийшла до висновку заяву Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» про вішкодування витрат, понесених у зв`язку із наданням правової допомоги в суді апеляційної інстанції задоволити у розмірі 15000,00 грн, з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва інтересів останнього в суді апеляційної інстанцій під час розгляду справи.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку про задоволення заяви Громадській спілці «Українська ліга авторських та суміжних прав» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача, з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва інтересів у суді апеляційної інстанції під час розгляду справи, відсутності обгрунтованих заперечень відповідача у справі.

Керуючись статями 129, 244, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву представника Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав, м. Київ б/н від 24.01.2024 (вх.№01-05/277/24 від 24.01.2024) про стягнення судових витрат, понесених у зв`язку із наданням правової допомоги в суді апеляційної інстанції задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМАТІНА" (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, будинок 226а, офіс 02, ідентифікаційний код 40079610) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, код ЄДРПОУ 42502769) 15 000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Місцевому господарському суду видати наказ.

3.Матеріали справи №914/2050/23 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

СуддяЖелік М.Б..

СуддяОрищин Г.В.