Ухвала

від 20.10.2023 по справі 532/138/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 532/138/16-ц

провадження № 61-14842ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі

за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , державного підприємства «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області, Кременчуцької районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: селянське (фермерське) господарство «Кристал», Григоро-Бригадирівська сільська рада Кобеляцького району Полтавської області, Горішньоплавнівська міська рада Кременчуцького району Полтавської області, відділ Держгеокадастру в Кобеляцькому районі Полтавської області, приватне підприємство «Алан-Зем», про визнання недійсними та скасування державних актів про право власності на земельні ділянки,

та зустрічним позовом ОСОБА_5 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Григоро-Бригадирівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, Горішньоплавнівської міської громади в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: селянське (фермерське) господарство «Кристал», відділ Держгеокадастру у Кобеляцькому районі Полтавської області, про визнання недійсним та скасування державних актів на право приватної власності на землю,

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року (повний текст складено 04 серпня 2023 року) у справі № 532/138/16-ц.

Касаційна скарга підлягає поверненню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином особа, яка подає касаційну скаргу, має чітко визначити та обґрунтувати одну чи декілька (якщо вони не є взаємовиключними) підстав касаційного оскарження передбачених процесуальним законом.

Натомість у касаційній скарзі ОСОБА_1 не викладені передбачені ЦПК України підстави оскарження в касаційному порядку постанови Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі № 532/138/16-ц із визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав).

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви (рішення ЄСПЛ в справах «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394

ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).

Враховуючи, що у касаційній скарзі не викладені передбачені чинним ЦПК України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі № 532/138/16-ц повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до Верховного Суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, а також особі, яка подала скаргу разом з доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Шипович