Ухвала

від 16.11.2023 по справі 532/138/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 532/138/16-ц

провадження № 61-16200ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 1 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , державного підприємства «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області, Кременчуцької районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Селянське (фермерське) господарство «Кристал», Григоро-Бригадирівська сільська рада Кобеляцького району Полтавської області, Горішньоплавнівська міська рада Кременчуцького району Полтавської області, відділ Держгеокадастру в Кобеляцькому районі Полтавської області, приватне підприємство «Алан-Зем», про визнання недійсними та скасування державних актів про право власності на земельні ділянки та зустрічним позовом ОСОБА_5 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

Григоро-Бригадирівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, Горішньоплавнівської міської громади в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Селянське (фермерське) господарство «Кристал», відділ Держгеокадастру у Кобеляцькому районі Полтавської області, про визнання недійсним та скасування державних актів на право приватної власності на землю,

ВСТАНОВИВ:

6 листопада 2023 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 1 серпня 2023 року, повний текст якої складено 4 серпня 2023 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Вказана касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і ОСОБА_1 заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування заявник вказує, що копію постанови нею отримано 27 вересня 2023 року. Зазначає, що подала касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції 12 жовтня 2023 року, проте касаційну скаргу повернено ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року. Копію ухвали від 20 жовтня 2023 року нею отримано засобами поштового зв`язку 1 листопада 2023 року.

Касаційний суд вважає за необхідне зазначити, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Вказаний висновок викладений Верховним Судом в постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).

Слід зазначити, що під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»).

Касаційний суд вважає, що, з урахуванням встановлених обставин, ОСОБА_1 на засадах верховенства права необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення спору за встановленою процедурою.

Водночас касаційний суд враховує, що ОСОБА_1 зі зверненням з касаційною скаргою вдруге не зволікала.

Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, що вказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.

Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 1 серпня 2023 року.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте ОСОБА_1 не зазначено відповідних відомостей щодо наявності або відсутності у неї електронного кабінету.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

ОСОБА_1 у касаційній скарзі не зазначеновідповідних відомостей щодо третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділу Держгеокадастру у Кобеляцькому районі Полтавської області.

Водночас ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначила відповідачем у справі Кобеляцьку районну державну адміністрацію Полтавської області, яка, як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, не є учасником даної справи.

За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 1 серпня 2023 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 1 серпня 2023 року залишити без руху.

Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко