Ухвала
Іменем України
20 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 127/20273/23
провадження № 61-14167ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Федерації професійних спілок Вінницької області в особі її голови Колесника Миколи Павловича про визнання бездіяльності протиправною, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Федерації професійних спілок Вінницької області в особі її голови Колесника М. П. про визнання бездіяльності протиправною, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької областівід 26 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Також ОСОБА_1 подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору, у якому посилався на свій майновий стан, вказував, що перебуває у складних життєвих обставинах, викликаних незадовільним станом здоров'я та незадовільними умовами проживання. Зазначав, що згідно з довідкою ОК-5 від 03 липня 2023 року відомості про дохід, з якого справляється ЄСВ, відсутні з 2021 року, оскільки він отримував лише гуманітарну/соціальну допомогу. Також ОСОБА_1 вказував, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу, який за період з 1 кварталу по 4 квартал 2022 року склав 18 392, 00 грн (в тому числі субсидію у розмірі 3 310, 00 грн).
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2023 року залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, для подання до апеляційного суду оригіналу документу про сплату судового збору.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької областівід 26 липня 2023 року визнано неподаною і повернуто заявнику.
Вказана ухвала мотивована тим, що після надання строку для усунення недоліків ОСОБА_1 не усунув недоліки апеляційної скарги та не сплатив судовий збір у визначеному законом розмірі.
01 жовтня 2023 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року заявником через підсистему «Електронний суд» надіслано до Верховного Суду касаційну скаргу в новій редакції із уточненням її прохальної частини, в якій він просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької областівід 26 липня 2023 року.
Поряд з цим підставами для скасування ухвали Вінницького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року заявник вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги заявнику не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно з положеннями статей 185, 357 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26 липня 2005 року).
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Встановлено, що на підтвердження скрутного майнового стану ОСОБА_1 були подані до суду: відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, згідно з якими останній отримував соціальні та благодійні виплати за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року у загальному розмірі 22 521, 00 грн до утриманого податку; довідку ОК-5, сформовану засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України, згідно з якою відомості про дохід, з якого справляється ЄСВ, відсутні з 2021 року; акт обстеження житлових умов від 03 січня 2023 року згідно з яким житлові умови ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 - незадовільні, потребують поліпшення; довідку про склад сім`ї та довідку про включення до Єдиного муніципального реєстру осіб, які мають право на пільги, доплати та послуги за рахунок коштів Вінницької міської територіальної громади.
На виконання вимог ухвали Вінницького апеляційного суду від 21 серпня 2023 року ОСОБА_1 надав заяву, у якій просив не перешкоджати йому в доступі до правосуддя надмірним формалізмом, відкрити провадження та розглянути апеляційну скаргу. Вказував, що з витягу із виконавчого провадження № 64541670 перевірки майнового стану боржника вбачається, що на банківських рахунках за ним рахується борг в сумі більше п`ятнадцяти тисяч гривень, згідно з даними МВС України транспортні засоби за ним не зареєстровані, іншого майна не зареєстровано, банківські рахунки, обліковані в ДФС, відсутні. Також, ОСОБА_1 надав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої жодного нерухомого майна за ним не обліковується.
Здійснюючи оцінку долучених ОСОБА_1 документів, апеляційний суд в ухвалі від 30 серпня 2023 року правильно зазначив, що передбачений законом розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду (536, 80 грн у 2023 році) не є надмірним та не свідчить про наявність перешкод у доступі до правосуддя, а надані ОСОБА_1 докази на підтвердження підстав для звільнення його від сплати судового збору не є беззаперечними та єдиними документами, які підтверджують його майновий стан та відсутність у нього можливості сплатити судовий збір у розмірі 536, 80 грн, що не є значною сумою.
Слід зазначити, що заявник у долученому до касаційної скарги клопотанні про звільнення від сплати судового збору сам вказує, що його дохід за період з 1 кварталу по 4 квартал 2022 року склав 18 392, 00 грн. Ураховуючи наведене, розмір судового збору, який мав бути сплачений ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги, не перевищував 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній 2022 календарний рік.
Встановивши, що ОСОБА_1 не виконав вимоги, зазначені в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 21 серпня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, а саме, не сплатив судовий збір у визначеному законом розмірі, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та на законність судового рішення не впливають, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Федерації професійних спілок Вінницької області в особі її голови Колесника Миколи Павловича про визнання бездіяльності протиправною, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2023 |
Оприлюднено | 24.10.2023 |
Номер документу | 114322965 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Тітов Максим Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні