Рішення

від 16.10.2023 по справі 460/1166/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2023 року м. Рівне№460/1166/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є. розглянувши адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бігун-Транс" доГоловне управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бігун-Транс» (далі позивач, ТОВ «Бігун-Транс») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Рівненській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2022 №000040070901.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності, вважає, що ним не було допущено порушень податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності. У зв`язку з чим, позивач просив задовольнити позов в повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування заперечень вказав, за результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, а саме: відсутність з вини платника податку реєстрації акцизного складу у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу. Реєстром акцизних накладних за 2021 рік підтверджено придбання газу в кількості 1396168,32л, а тому підприємство було зобов`язане зареєструвати у системі електронного адміністрування реалізації пального акцизний склад при отриманні протягом календарного року пального в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Бігун-Транс» зареєстроване як юридична особа 26.06.2019 видами діяльності за КВЕД є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний), 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.

Відповідно до наказу від 04.08.2022 №1599-п та направлень від 04.08.2022 №1495/ж3/17-00-09-01, №1496/ж3/17-00-09-01 проведена фактична перевірка ТОВ «Бігун-Транс» за наслідками якої складено Акт від 12.08.2022 №2837/ж5/17000901/43078761 про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки податковим органом встановлено: ТОВ «Бігун-Транс» отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою: Рівненська область, Сарненський район, м.Сарни, вул.Ткача, 12, реєстраційний номер 17140414202000144, термін дії ліцензії з 10.02.2020 до 10.02.2025. Земельна ділянка за адресою: м.Сарни, вул.Ткача, 12, перебуває у безкоштовному користуванні ТО «Бігун-Транс» відповідно до Договору позички земельної ділянки від 30.07.2019. На даній земельній ділянці для зберігання пального розміщений резервуар сталевий, горизонтальний об`ємом 14,96м.куб., зав.замовлення №61713.

У Акті перевірки зазначено, що згідно реєстру акцизних накладних про приданню пального за 2021 рік ТОВ «Бігун-Транс» придбано пальне в кількості 1396168,32л, що перевищує 1000 м. куб. за календарний рік.

Таким чином, проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України, а саме: відсутність з вини платника податку реєстрації акцизного складу у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу.

На підставі Акту перевірки контролюючим органом 20.09.2022 прийнято податкове повідомлення-рішення №000040070901 за формою «ПС», яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1000000,00грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

В силу приписів частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статтею 75 ПК України передбачено право на проведення перевірок.

За п. 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За пп. 80.2.5 п. 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Суд зазначає, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Тобто, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Відтак, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.4, 19-1.1.14, 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.01.23 р. у справі № 160/2357/21, від 11.05.22 р. у справі № 540/4141/20, від 21.07.22 р. у справі № 320/1864/21, 320/8042/21, від 08.12.22 р. у справі № 140/2889/21.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995, під «місцем зберігання пального» розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; під зберіганням пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Частиною 1 статті 15 вказаного Закону №481/95-ВР передбачено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у т.ч. іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Згідно із ст. 230 ПК України, акцизні склади (акцизні склади пересувні) утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;

б) усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Відповідно до пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України, акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Згідно з пп.14.1.224 п.14.1 ст.14 ПК України, розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Водночас, пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що не є акцизним складом, зокрема: приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам; приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Відповідно до пункту 128-1.2 статті 128-1 ПК України відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Судом встановлено, що згідно Реєстру акцизних накладних по придбанню пального ТОВ «Бігун-Транс» протягом 2021 року позивачем отримано 1396168,32л (важкі дистиляти (газойлі)): УКТ ЗЕД 2710194300).

Таким чином, обсяг пального отриманого позивачем у 2021 році перевищив 1000000 л (1000 кубічних метрів).

Обставина, щодо придбання вказаної кількості пального позивачем не спростована.

Суд зазначає, що положення пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України не передбачають розмежування по надходженню пального на кожне окреме приміщення або територію, а визначають виключно загальний обсяг отриманого пального суб`єктом господарювання протягом календарного року.

Таким чином, враховуючи, що загальний обсяг отриманого позивачем пального за 2021 рік (в межах календарного року) становить 1396168,32 літрів, що перевищує 1000 кубічних метрів, останній є розпорядником акцизного складу, який мав його зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Оскільки позивач не провів реєстрацію акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, до нього підлягають застосуванню положення п.128-1.2 ст.128-1 Податкового кодексу України в частині накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Суд зазначає, що наявність вини платника податків є обов`язковою умовою притягнення до відповідальності за п.п. 128-1.2. ст. 128-1 ПК України.

Так, відповідачем згідно податкового повідомлення-рішення №000040070901 встановлено порушення ТОВ «Бігун-Транс» вимог п.п.230.1.2. п.230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, що полягає у відсутності реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового розпорядником акцизного складу.

Під час розгляду справи з`ясовано, що контролюючий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення виходив з того, що позивач є розпорядником акцизного складу та не виконав обов`язку щодо реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального акцизного складу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог Податкового кодексу України, є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бігун-Транс» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бігун-Транс" (вул. Горіхова, 10,м. Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500, ЄДРПОУ/РНОКПП 43078761)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя Д.Є. Махаринець