Дата документу 12.10.2023Справа № 640/13823/19 Провадження № 2/554/5881/2023
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2023 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого судді Савченко Л.І.,
при секретарі Грай К.В.
за участю представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача Головко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна правова компанія «БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в :
Позивач ТОВ «Міжнародна правова компанія «БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП» 12.07.2019 звернувся до Київського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення частини заборгованості за Договором на надання послуг, направлених на продаж об`єкта нерухомості від 20 грудня 2018 року № 2 у сумі 128 066 грн. 66 коп., яка складається із частини суми основного боргу у сумі 30000 грн., суми інфляційного збільшення основного боргу у розмірі 867 грн. 10 коп., 3 % річних у сумі 441 грн. 32 коп. та частини неустойки у розмірі 96758 грн. 24 коп.
В обґрунтування позову вказав, що 20.12.2018 між ТОВ «Міжнародна правова компанія «БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання послуг, направлених на продаж об`єкта нерухомості від 20 грудня 2018 року № 2.
Відповідно до умов Договору позивач зобов`язувався безоплатно надати послуги, направлені на продаж нерухомого майна, а саме 1-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , а відповідач доручив позивачу надати такі послуги. У п.7.4 Договору сторони вирішили, що якщо об`єкт нерухомості буде проданий Клієнтом самостійно або через інших посередників, незалежно від ціни, або відчужений іншим чином, то позивач вважається таким, що виконав свої обов`язки. Відповідно до п.3.1 Договору у випадку відчуження об`єкту нерухомості Клієнтом самостійно, останній сплачує ВІG винагороду у розмірі 5 % від ціни продажу. Позивачу стало відомо 01.02.2019, що об`єкт нерухомості був відчужений, тому 5 % від вартості квартири ( 667000 грн.), яку відповідач повинен сплатити позивачу становить 33350 грн. Із врахуванням вимог ст. 625, 546 ЦПК України, а також умов п.4.1 Договору, якою передбачено сплату 3 % неустойки від суми боргу за кожен день прострочення, сума інфляційного збільшення боргу становить 867 грн. 10 коп., 3 % річних за 161 день становить 441 грн. 32 коп., а розмір неустойки 161080 грн. Проте позивач вважає за доцільне стягнути не всю суму заборгованості, а лише її частину 128 066 грн. 66 коп., яка складається із частини суми основного боргу у сумі 30000 грн., суми інфляційного збільшення основного боргу у розмірі 867 грн. 10 коп., 3 % річних у сумі 441 грн. 32 коп. та частини неустойки у розмірі 96758 грн. 24 коп. З цих підстав, звернувся до суду з позовом.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 16 липня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 07 серпня 2019 року цивільну справу передано за підсудністю до Московського районного суду м.Харкова.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 03 вересня 2019 року справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
Від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позов, в якому вказано, що Договір № 2 від 20.12.2018 року нею не підписувався, також він підписаний начальником відділу нерухомості ОСОБА_3 , який їй не відомий, а тому між сторонами вказаного правочину не було укладено. Крім того, відповідач вказувала, що позивачем не надано оригіналу Договору, не зазначено про його наявність, а тому цей доказ є недопустимий.
Від позивача ТОВ «Міжнародна правова компанія «БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП» до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що доводи відзиву не спростовують доводів позову та не підтверджують відсутність підстав для задоволення позову. Договір був підписаний сторонами, позивачем зазначено у позові, що оригінал Договору знаходиться у позивача, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат відзив не містить.
29.10.2019 року позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме вказав вірне «по батькові» відповідача : « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_5 ».
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 03 лютого 2020 року по справі призначено судово-почеркознавчу експертизу та зобов`язано надати оригінал Договору, провадження по справі зупинено.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 17 вересня 2020 року провадження по справі поновлено.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 22 жовтня 2020 року зупинено провадження по справі до розгляду цивільної справи № 643/15016/20 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Міжнародна правова компанія «БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП» про визнання недійним п.3.1 Договору про надання послуг, направлених на продаж об`єкту нерухомості.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 03 вересня 2021 року поновлено провадження по справі .
01.11.2021 року до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, а саме: позивач просив стягнути із відповідача заборгованість за Договором на надання послуг, направлених на продаж об`єкта нерухомості від 20 грудня 2018 року № 2 у сумі 195738 грн. 92 коп., яка складається із основного боргу у сумі 33 350 грн., інфляційних втрат у сумі 867 грн. 10 коп., 3 % річних у сумі 441 грн. 32 коп., неустойки у сумі 161 080 грн. 50 коп.
Відповідач. подала заперечення на заяву про збільшення позовних вимог від 03.11.2021 року.
31.01.2022 року ОСОБА_2 подала додаткові письмові пояснення, в яких вказує, що з аналізу п.3.1 Договору слідує, що передбачена у вказаному правочині «винагорода» за своєю правовою природою є фактично штрафом. Так, вона обчислюється на рівні 5 % від вартості об`єкта нерухомості, визначеного у п.1.2 договору, та право на отримання «винагороди» наступає тільки у випадку вчинення певних дій клієнтом, від вчинення яких останній має утриматися протягом дії договору. Такими діями є, в т.ч., самостійне відчуження клієнтом об`єкта нерухомості. Натомість, хоча Договір і містить умову про сплату такої «винагороди», проте наслідком її несплати є право виконавця застосувати до клієнта відповідальність у вигляді нарахування неустойки у розмірі 3 % від суми боргу за кожен день прострочення зобов`язання, що фактично є пенею. Тобто, умови п.4.2 Договору передбачають нарахування пені за несвоєчасну сплату «винагороди», яка за своєю правовою природою фактично являє собою штраф, який застосовується до клієнта і згідно п.3.1 Договору. Таким чином, оскільки цивільним законодавством передбачено нарахування неустойки на суму несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання, а визначена п.3.1 «Винагорода» являє собою штраф, тобто є мірою відповідальності, а не основним боргом в розумінні цивільного законодавства, здійснення нарахування пені (неустойки) на суму штрафу (неустойку) є незаконним.
31.01.2022 року ОСОБА_2 подала до суду клопотання про зменшення розміру неустойки на 95 % , посилаючись на те, що дійсно нею здійснено самостійне відчуження належної їй квартири, оскільки протягом дії договору (майже два місяці станом на лютий 2019 року) жодного звернення ріелтора із повідомленням про вчинені дії на виконання правочину та/або про наявність потенційних клієнтів не надходило. Бездіяльність виконавця свідчить про реальне усвідомлення останнім того, що споживач зі спливом часу вирішить здійснити реалізацію майна самостійно, як і сталося. Також вказує, що їх майновий стан у вкрай скрутним. Крім того, зазначає, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер та вона спрямована не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч.3 ст. 551 ЦК України, згідно якої суд вправі зменшити розмір неустойки. При цьому необхідно об`єктивно оцінити чи є даний випадок винятковий, незначність прострочення виконання, наслідки порушення зобов`язання, невідповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони тощо. Враховуючи неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу та нарахованої на цей штраф суми пені, вважає несправедливим, коли наслідки невиконання зобов`язання є більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання зобов`язання.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 25 квітня 2023 року цивільну справу прийнято до провадження Октябрського районного суду м.Полтав, на підставі розпорядження голови Верховного Суду від 08.03.2022 року № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану».
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 12 жовтня 2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна правова компанія «БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП» про збільшення позовних вимог від 28 жовтня 2021 року залишено без розгляду.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі, із запереченнями представника відповідача не погодився.
Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, вказала, що підставами для заперечення є необґрунтованість та не співмірність розміру неустойки, заявлена сума є надмірним тягарем для відповідачки, квартира якої постраждала від обстрілів м.Харкова, мати якої має онкологічне захворювання. Крім того, зазначила, що одним із бенефіціарів Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна правова компанія «БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП» є громадянин російської федерації, а згідно постанови КМУ № 187 від 03 березня 2022 року введено мораторій на виконання в подальшому рішень судів про стягнення коштів.
Суд, заслухавши сторони, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 20 грудня 2018 року між ТОВ «Міжнародна правова компанія «БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП» (BIG) та ОСОБА_2 укладено Договір № 2 про надання послуг, направлених на продаж обєкта нерухомості, за умовами якого ТОВ «Міжнародна правова компанія «БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП» зобовязується надати послуги, спрямовані на відчуження нерухомого майна,а саме1-кімнатноїквартири заадресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 (а.с.6-8).
Відповідно до п.1.1 та 2.2.7 Договору BIG зобовязується безоплатно надавати послуги клієнту ( ОСОБА_2 ) направлені на відчуження нерухомого майна, а клієнт доручає BIG надавати дані послуги на умовах Договору. Про кожний факт невиконання або неналежного виконання спеціалістами BIG довіреної їм роботи клієнт терміново повідомляє керівництво BIG для прийняття відповідних заходів реагування.
З матеріалів справи не вбачається, що клієнт за вказаним договором ОСОБА_2 на підтвердження своїх доводів в установленому порядку повідомляла керівництво BIG про будь-які факти неналежного виконання своїх обовязків спеціалістами компанії, належних та допустимих доказів на підтвердження наявності порушень істотних умов Договору з боку позивача відповідачем не надано.
Сторонами не заперечувався та не спростовувався факт самостійного без участі представника BIG укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_2 зазначеної квартири.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що пошук особи, яка бажає придбати обєкт нерухомості, BIG здійснюєбезоплатно,завинятком випадків: при направленні клієнтом вимоги до BIG про розірвання даного договору або поданні позову про визнання його недійсним; при ухиленні клієнта від виконання умов договору; при ухиленні від укладення договору купівлі-продажу із покупцем, якого знайдено BIG; при продажу, даруванні, іншому способі відчуження обєкту нерухомості через іншого посередника, самостійно або через представника.У перелічених випадках клієнт сплачує BIG винагороду в розмірі 5% від ціни продажу, вказаної в п. 1.2 цього договору.
Як зазначено у заяві ТОВ «Міжнародна правова компанія «БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП» про відновлення провадження по справі та не заперечувалося ОСОБА_2 , рішенням Московського районного суду м.Харкова від 10.03.2021 року у справі № 643/15016/20 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Міжнародна правова компанія «БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП» про визнання недійним п.3.1 Договору про надання послуг, направлених на продаж об`єкту нерухомості, позов задоволено частково, визнано недійсним п.3.1 Договору в частині: «при направленні клієнтом вимоги до BIG про розірвання даного договору або поданні позовної заяви про визнання недійсним (розірвання) Договору, або».
Таким чином, п.3.1 Договору в частині, яка стосується предмету заявленого позову, недійсним не визнаний та є чинним.
Пунктом 1.2 Договору було визначено бажану ціну продажу667000 грн., що є еквівалентом 24 000 доларів США. Винагорода в розмірі 5% від ціни продажу, вказаної в п. 1.2 цього договору, склала 33350 грн.
Доводи відповідача стосовно не підписання нею Договору, а отже визнання його недопустимим доказом, судом спростовуються, оскільки згідно висновку експерта судово-почеркознавчої експертизи № 7262 від 30.06.2020 року, підписи у Договорі № 2 виконані ОСОБА_2 . Вказана обставина не оспорювалася представником відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні 12.10.2023.
Відповідно до п.4.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов`язань кожна сторона несе відповідальність згідно законів України і умов даного Договору, зокрема винна сторона оплачує іншій стороні неустойку у розмірі 3 % від сумаи боргу за кожен день невиконання або неналежного виконання взятого на себе зобов`язання.
Відповідно до положеньст. 6 ЦК Українисторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Заст. 14 ЦК Україницивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідност. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник незвільняється відвідповідальності занеможливість виконанняним грошовогозобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст.ст.547,548 ЦК Українивиконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 549 ЦК Українивизначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частинами першою, другоюстатті 551ЦК Українипредметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи, що Договором про надання послуг, направлених на продаж обєкта нерухомості, № 2 від 20.12.2018, було передбачено сплату винагороди у разі настання визначених договором обставин, умови цього договору погоджені між сторонами та виконувались ними, договір в цій частині є дійсним, а тому суд доходить висновку, що наявні підстави для стягнення із ОСОБА_2 на користь ТОВ «МПК «БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП» основного боргу (винагороди), трьох відсотків річних та інфляційних втрат, а також неустойки.
Визначаючи розмір заборгованості, яка підлягає стягненню, суд враховує, що позивач зменшив основний борг до 30000 грн., розмір 3 % річних у сумі 441, 32 грн. та інфляційні втрати у сумі 867, 10 грн. є доведеними, розмір неустойки також підлягає зменшенню судом до 10000 грн., виходячи із наступного.
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Суд зауважує, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер та вона спрямована не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого. Неустойка не повинна мати ознак каральної санкції. Суд враховує неспівмірність заявленої суми до стягнення та розміру неустойки, яка перевищує розмір боргу у більш нід три рази, а тому вважає справедливим зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню до 10000 грн.
Суд також зазначає, що заперечення відповідача щодо суті «винагороди», яка за своєю правовою природою є фактично штрафом, а тому неустойка не може бути застосована, є хибними та спростовуються змістом п.4.1 Договору, згідно якого неустойка сплачується за невиконання зобов`язання, тобто сплати «винагороди».
Положення Постанови КМУ № 187 від 03 березня 2022 року «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» до даних правовідносин застосовані бути не можуть, оскільки мораторій вказаною Постановою установлений на заборону виплат державних коштів позивачам, кінцевими бенефіціарами яких є російська федерація або громадяни росії, що проживають в Україні. У даній справі відповідачем є фізична особа, з якої стягуються не державні кошти.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та стягує із відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 614 грн. 72 коп. ( 32 %) від сплаченого судового збору 1921 грн.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна правова компанія «БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна правова компанія «БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП» заборгованість за Договором на надання послуг, направлених на продаж об`єкта нерухомості від 20 грудня 2018 року № 2 у сумі 41308 грн. 42 коп., яка складається із основного боргу у сумі 30000 грн., інфляційних втрат у сумі 867 грн. 10 коп., 3 % річних у сумі 441 грн. 32 коп., неустойки у сумі 10000 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна правова компанія «БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП» судовий збір у сумі 614 грн. 72 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна правова компанія «БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП», місце знаходження: 61020 м.Харків, вул.Ломоносова, 49, код ЄДРПОУ 31584341.
Відповідач ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП- НОМЕР_1 .
Повне рішення складено 17 жовтня 2023 року.
Суддя Л.І. Савченко
Суд | Октябрський районний суд м.Полтави |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2023 |
Оприлюднено | 23.10.2023 |
Номер документу | 114328845 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Октябрський районний суд м.Полтави
Савченко Л. І.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні