Ухвала

від 19.10.2023 по справі 607/2144/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2023 Справа №607/2144/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Братасюка В.М.

за участі секретаря судового засідання Тинкалюк Є.І.

скаржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м.Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м.Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить визнати дії державного виконавця Ткачук М.І. відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції неправомірними, зобов`язати відділ державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції скасувати платіжну вимогу № 70304402 від 22 березня 2023 року видану Відділом державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції, зобов`язати відділ державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції повернути ОСОБА_1 кошти в сумі 3421грн 57 коп.

В обґрунтування скарги вказала, що 26 лютого 2020 року у справі №607/2144/19 Верховний суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про визнання контракту безстроковим трудовим договором, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти судові витрати за подання касаційної скарги в розмірі 3073 грн. 60 коп. 10.11.2022 року було відкрито виконавче провадження №70304402, яке в подальшому було закрито так як вона надала виконавцю довідку,що отримуєлише пенсію,виконавцем її булоповідомлено щопід часвоєнного станудіє ЗаконУкраїни №2129-ІХвід 26березня 2022р-про тимчасовізаходи усфері виконавчогопровадження (доприпинення чискасування воєнногостану)-припиняється зверненнястягнення назаробітну плату,пенсію,стипендію таінший дохідборжника.Однак 03.04.2023року їйприйшло повідомленняна телефонвід Приватбанку,що з пенсіїзнято 3421грн.57коп.,а 13.04.2023рокуповідомлення,що арештованоїї пенсійнийрахунок.У Приватбанкувона довідалася,що 03.04.2023ркошти знялина підставівиданої Відділомдержавної виконавчоїслужби умісті Тернополіплатіжної вимоги№70304402від 22березня 2023року.Її зверненняпро поверненнянеправомірно знятихкоштів доВідділу державноївиконавчої службиу містіТернополі ЗахідногоМіжрегіонального УправлінняМіністерства Юстиціїта доДепартаменту державноївиконавчої службиМіністерства юстиціїУкраїни результату недали,лише 18травня 2023року виданопостанову прозняття арештуз їїпенсійного рахунку.З огляду на викладене просить вимоги скарги задовольнити.

У судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 скаргу просила задовольнити з підстав викладених у скарзі.

Представник Відділу державної виконавчої служби у м.Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надано відзив на скаргу, відповідно до якого в задоволенні скарги просять відмовити.

Інші учасники скарги в судове засідання не з`явилися, хоча про день та час розгляду скарги повідомлялися належним чином.

Вирішуючи скаргу суд виходить з наступного.

Суд розглядає справи керуючись принципом диспозитивності не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

В порядку розділу VII ЦПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень", ст. 447 ЦПК України, передбачене право сторін виконавчого провадження на звернення до суду із скаргою в разі, якщо вони вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Пленум Верховного Суду України в абз. 2 п.7 Постанови №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року, роз`яснює, що у разі визнання неправомірними рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби суд зобов`язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тришак Олег Григорович до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про визнання контракту безстроковим трудовим договором, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 31 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2019 року скасовано та ухвалено нове. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано контракт, який укладено між ОСОБА_1 та Тернопільським обласним комунальним інститутом післядипломної педагогічної освіти 01 вересня 2016 трудовим договором, який укладено на невизначений строк. Визнано незаконним та скасовано наказ Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти №298-к від 21 грудня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади методиста навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи у зв`язку із закінченням строку контракту. Поновлено ОСОБА_1 на посаді методиста навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти на умовах безстрокового трудового договору. Стягнуто 3842 гривні судового збору в користь держави з Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2020 року у справі №607/2144/19 (провадження №61-16794св19) касаційну скаргу задоволено. Постанову Тернопільського апеляційного суду від 31 липня 2019 року скасовано, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2019 року залишено в силі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти судові витрати за подання касаційної скарги в розмірі 3073,60 грн. Компенсовано Тернопільському обласному комунальному інституту післядипломної педагогічної освіти понесені судові витрати в розмірі 1 536, 80 грн. за оскарження судового рішення в частині поновлення на роботі за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаного судового рішення Тернопільським міськрайонним судом 26 березня 2020 року видано виконавчий лист.

03.12.2021 виконавче провадження було закрите згідно п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

08.11.2022 року на адресу Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) повторно надійшла заява стягувача про примусове виконання виконавчого листа №607/2144/19 від 26.03.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти судові витрати за подання касаційної скарги в розмірі 3 073 гри. 60 коп.

10.11.2022 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №70304402 з примусового виконання виконавчого листа №607/2144/19 від 26.03.2020 виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти судові витрати за подання касаційної скарги в розмірі 3 073 грн. 60 коп., яку надіслано сторонам виконавчого провадження.

10.11.2022 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яка надіслана в установи банків, лише АТ КБ ПРИВАТБАНК постанова прийнята до виконання та накладений арешт на рахунки ОСОБА_1 . Однак згідно відповіді АТ КБ ПРИВАТБАНК суми коштів недостатньо для виконання постанови.

Як стверджує державний виконавець, перевіркою даних автоматизованої системи виконавчих проваджень в Реєстрі вхідної документації встановлено, що боржник не зверталась до Відділу із заявою про долучення до матеріалів виконавчого провадження довідки з банку про те, що на її рахунок надходять виключно пенсійні виплати.

Окрім того, ОСОБА_1 у своїй скарзі зазначає про те, що державним виконавцем виносилась постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі Закону України №2129-ІХ від 26 березня 2022 р., однак в межах АСВП №70304402 постанова про закінчення виконавчого провадження не виносилась.

Водночас державним виконавцем надсилалися запити до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, Державної фіскальної служби України джерела отримання доходів боржника - фізичної особи, до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки боржника, регіонального сервісного центру ГСЦ філії ГСЦ МВС в Тернопільській області, ТзОВ "МБТІ, Головного управління держгеокадастру в Тернопільській області, управління Держпраці, ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області, відділу обліку моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання.

В результаті із відповідей на запити встановлено лише, що ОСОБА_1 є власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва виданого 25.01.1997р. згідно розпорядження органу приватизації від 24.01.1997р. №1061.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 лютого 2023 року постановлено видати дублікат виконавчого листа №607/2144/19 виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 26 березня 2020 року про компенсацію Тернопільському обласному комунальному інституту післядипломної педагогічної освіти понесених судових витрат в розмірі 1536 грн. 80 коп., за оскарження судового рішення в частині поновлення на роботі за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Установлено, що виконавчий лист №607/2144/19 виданий Тернопільським міськрайонним судом 26 березня 2020 року про компенсацію Тернопільському обласному комунальному інституту післядипломної педагогічної освіти судових витрат у розмірі 1536 грн. 80 коп., за рахунок держави, на виконанні у Відділі ДВС у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління юстиції не перебуває, оскільки втрачений.

Згідно відповіді на запит № 157977836 від 15.03.2023 до Державної податкової служби України встановлено, що інформація джерел отримання доходів в ДПСУ відсутня.

Державним виконавцем 20.03.2023 вчинено запити в АТ КБ ПРИВАТБАНК" про надання всіх рахунків ОСОБА_1 та про залишки коштів на них. Згідно відповіді АТ КБ ПРИВАТБАНК залишок коштів на рахунках станом на 21.03.2023 становить 0,02 євро, 0,00 грн., 1362,65 грн. та 0, 42 грн.

22.03.2023 державним виконавцем сформовано платіжну інструкцію про списання коштів з рахунку АТ КБ ПРИВАТБАНК.

03.04.2023 на рахунок з обліку депозитних сум надійшли грошові кошти у сумі 3421,57 грн.

06.04.2023 згідно розпорядження державного виконавця Ткачук М.І. №70304402 від 06.04.2023 грошові кошти у сумі 3421,57 грн. необхідно перерахувати: 2 878,70 грн. перераховано на користь стягувача, 255 грн. - витрати виконавчого провадження, 287,87 грн. - виконавчого збору.

Розглянувши справу, суд доходить висновку, що скарга підлягає до задоволення частково, зважаючи на таке.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, законності, дизпозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, розумності строків виконавчого провадження, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

В силу частини першої, пункту першого частини другої статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, у тому числі здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звергається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до статті 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесенні постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів на все майно боржника або на окремі речі.

Частиною 3 пунктом 7 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках «спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках н із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційна програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої ст. 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на заборонено законом.

Тобто чинне законодавство України забороняє арештовувати кошти рахунках зі спеціальним режимом використання. Проте, заборона накладення арешту діє саме на рахунки, відкриті згідно зі статтями 15-1 Закону України «Про електроенергетику», статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання водовідведення» та відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки». Тобто, рахунки зі спеціальним режимом використання - це рахунки підприємств, що займаються виробництвом або постачанням енергії, води, опаленням приміщень тощо.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягаютьарешту впорядку,встановленому цимЗаконом кошти,що перебуваютьна рахунках із спеціальним режимом використання спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт кошів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця цільове призначання рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Водночас слід звернути увагу на те, що 26 березня 2022 року набрав чинності Закон від 15.03.2022 № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється зверненнястягнення назаробітну плату,пенсію,стипендію таінший дохідборжника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації);

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.09.2020 у справі № 340/3042/19 суд прийшов до висновку, що враховуючи обмеження в накладенні арешту, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та враховуючи наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на пенсійні виплати, виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов`язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений ст. 2 Законом України «Про виконавче провадження».

Як стверджує державний виконавець 20.03.2023 ним вчинено запити в АТ КБ ПРИВАТБАНК про надання всіх рахунків ОСОБА_1 та про залишки коштів на них. 22.03.2023 державним виконавцем сформовано платіжну інструкцію про списання коштів з рахунку АТ КБ ПРИВАТБАНК. Станом на дату примусового списання коштів на адресу Відділу заяви боржника про те, що рахунок в АТ КБ ПРИВАТБАНК НОМЕР_1 є рахунком зі спеціальним режимом використання чи про те, що на ньому знаходяться кошти звернення стягнення на які заборонено не надходило. Інформація про наявність пенсійного рахунку у боржника у матеріалах виконавчого провадження була відсутня.

Відповідно до п. 1 ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» однією із підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

Після надходження на адресу Відділу заяви ОСОБА_1 від 16.05.2023 про зняття арешту з рахунку та долучення довідки з банку про надходження пенсійних виплат, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у м.Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Токаренко В.С. 18.05.2023 винесено постанову про зняття арешту з рахунку НОМЕР_1 ,що належитьборжнику ОСОБА_1 , на який надходять пенсійні виплати.

Згідно ч 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, при розгляді скарги, судом встановлено, що під час здійснення дій державними виконавцями Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №70304402 з примусового виконання виконавчого листа №607/2144/19 від 26.03.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти судових витрат за подання касаційної скарги в розмірі 3 073 грн. 60 кой. - 10.11.2022 було винесено постанову про арешт коштів боржника, яка надіслана в установи банків, лише АТ КБ ПРИВАТБАНК постанова прийнята до виконання та накладений арешт на рахунки ОСОБА_1 , в подальшому було сформовано платіжну інструкцію про списання коштів з рахунку АТ КБ ПРИВАТБАНК, а 06.04.2023 згідно розпорядження державного виконавця Ткачук М.І. №70304402 від 06.04.2023 грошові кошти у сумі 3421,57 грн. перераховано: 2 878,70 грн. на користь стягувача, 255 грн. - витрати виконавчого провадження, 287,87 грн. - виконавчого збору.

(!) В той же час, жодних дій державним виконавцем щодо отримання інформації про цільове призначення рахунку, як запиту щодо отримання боржником пенсійних виплат в Пенсійний фонд України здійснено не було, а посилання представника виконавчої служби, що саме на банк законом покладено обов`язок встановити цільове призначення рахунку та повернути постанову державного виконавця про накладення арешту коштів без виконання, якщо на рахунку містяться кошти звернення стягнення на які заборонено законом, суд до уваги не приймає, оскільки саме виконавець зобов`язаний вживати заходів щодо примусового виконання рішень передбачених Законом України «Про виконавче провадження» у спосіб встановлений цим Законом.

ВП ВС у постанові від 20 липня 2022 року у справі №806/5244/15 наголосив на необхідності ефективного способу захисту цивільних прав, в розумінні ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, з тим щоб ухвалення судового рішення не потребувало додаткового звернення особи з метою відновлення її порушеного права.

Тому слід визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції неправомірними та зобов`язати відділ державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції повернути ОСОБА_1 кошти в сумі 3421грн 57 коп.

В задоволенніскарги вчастині зобов`язаннявідділу державноївиконавчої службиу містіТернополі ЗахідногоМіжрегіонального УправлінняМіністерства Юстиціїскасувати платіжнувимогу №70304402від 22березня 2023року видануВідділом державноївиконавчої службиу містіТернополі ЗахідногоМіжрегіонального УправлінняМіністерства Юстиції,слід відмовити,так якплатіжна вимогає технічнимдокументом виконавчоїслужби,відповідно доІнструкції зорганізації примусовоговиконання рішеньперерахування коштівз рахунківорганів державноївиконавчої службичи приватноговиконавця здійснюєтьсяна підставіплатіжних інструкцій,після отриманнярозпорядження державноговиконавця.

На підставінаведеного,керуючись ст.ст.447-451ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції неправомірними.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції повернути ОСОБА_1 кошти в сумі 3421грн 57 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі у 15-денний строк з дня проголошення, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддяВ. М. Братасюк