Ухвала

від 19.10.2023 по справі 487/3801/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/3801/23

Провадження № 1-кс/487/4130/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2023 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 05.09.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42022231270000106, про зміну та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_6 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 05.09.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42022231270000106, про зміну та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. В ході досудового розслідування стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, усвідомлюючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення і передбачене покарання за його вчинення, після отримання повідомлення про підозру, ОСОБА_5 може умисно ухилятися від явки до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі. Підтвердженням вказаного ризику є, зокрема, те, що підозрюваний під час дії на території України воєнного стану в Україні, з метою створення перешкод досудовому слідству, може виїхати на місцевість, що перебуває на території громади, яка перебуває в тимчасовій окупації, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309. Підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб у тому числі з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, особами які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення. У випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків, в тому числі свідка ОСОБА_7 , а також інших підозрюваних. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні умисних корисливих особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, в умовах воєнного стану, у складі організованій групі для збуту психотропної речовини особі, щодо якої всім учасникам організованої групи достовірно було відомо, що останній є військовослужбовцем ЗС України та залучається до завдань з метою захисту суверенітету і територіальної цілісності України. У випадку не застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, перебуваючи за місцем свого проживання, може продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також з метою залякування інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, проти життя та здоров`я особи, задля надання ними показань про обставини правопорушення на свою користь, у тому числі шляхом погроз. Також, підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином: може штучно затягувати досудове розслідування, розголошувати відомості результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваного тощо. Також, підозрюваний, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування та судового слідства. Застосувати більш м`які запобіжні заходи до підозрюваного ОСОБА_5 не можливо, оскільки він не зможе виконувати обов`язки покладені на особу при обрані особистого зобов`язання, домашнього арешту. Особисту поруку не можливо застосувати у зв`язку з відсутністю осіб, яких слідство вважає такими, що заслуговують на довіру, і які б могли поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. За даних обставин кримінального провадження застосування запобіжних заходів не пов`язаних із триманням під вартою стосовно підозрюваного не можливе, оскільки в такому разі відсутній дієвий процесуальний механізм контролю за дотриманням покладених на підозрюваного обов`язків в умовах воєнного стану, який запроваджено на території України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.

Захисник та підозрюваний у судовому засідання проти задоволення клопотання заперечували у зв`язку з недоведеністю ризиків, зазначених у клопотанні, недотриманням вимог КПК України, в тому числі щодо підслідності, проведенням перевірки щодо можливих протиправних дій працівників правоохоронних органів відносно підозрюваного, недоведеністю недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу, незначною роллю ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого правопорушення згідно повідомленої підозри. Стороною захисту зазначено, що підозрюваний ОСОБА_5 будь-яких порушень раніше покладених на нього обов`язків не вчиняв, з січня 2023 року проходив службу в Збройних Силах України, де отримав поранення. З огляду на викладене, запобіжний захід у вигляді застави у більшому розмірі або домашнього арешту здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, за процесуального керівництва Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022231270000106 від 05.09.2022, за підозрою громадянина України ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання доходів на постійній основі обрав злочинний шлях та для вчинення спільної тривалої злочинної діяльності й отримання кримінальних прибутків, на початку серпня 2022 року, більш точна дата досудовим слідством не встановлена, на добровільній основі вступив до створеної та очолюваної ОСОБА_8 організованої групи, метою діяльності якої було вчинення злочинів, пов`язаних із незаконним придбанням, зберіганням з метою збуту, а також збутом особливо небезпечних психотропних речовин на території проведення військових дій лінії розмежування Миколаївської та Херсонської областей, як джерело прибутку.

Для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_8 , не пізніше початку серпня 2022 року, більш точна дата досудовим слідством не встановлена, створив, ретельно підготував та очолив організовану групу із залученням у якості виконавців та в окремих випадках пособників, місцевих жителів Березнегуватського району Миколаївської області, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою особистого збагачення, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, встановив взаємозв`язок між діями всіх учасників організованої групи, розподілив ролі між вказаними особами, підшукав знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення та відвів ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 роль виконавців та пособників, які повинні були підшукувати осіб, у тому числі військовослужбовців Збройних сил України та збувати останнім отриманні від ОСОБА_8 особливо небезпечні психотропні речовині.

Поряд з цим, серпні 2022 року ОСОБА_8 також залучив до вказаної протиправної діяльності інших невстановлених досудовим слідством осіб, для вчинення кримінальних правопорушень пов`язаних з незаконним придбанням, зберіганням з метою збуту, а також збутом особливо небезпечних психотропних речовин на території проведення воєнних дій лінії розмежування Миколаївської та Херсонської областей, які повинні були підшукувати осіб, у тому числі військовослужбовців Збройних сил України та збувати останнім отриманні від ОСОБА_8 особливо небезпечні психотропні речовині.

Таким чином, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та інші невстановлені особи, прийнявши пропозицію щодо забезпечення собі подальшого особистого збагачення, погодилися на неї та вступили у злочинну змову, спрямовану на вчинення незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також збут особливо небезпечних психотропних речовин на території проведення воєнних дій лінії розмежування Миколаївської та Херсонської областей під керівництвом ОСОБА_8 .

Так, ОСОБА_5 , діючи за попередньо розробленим планом у складі організованої групи як пособник, спільно та у взаємній згоді з громадянами України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (матеріали стосовно якої виділенні у окреме провадження), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та іншими невстановленими особами, з метою особистого збагачення, досягнення єдиної злочинної мети, не маючи інших джерел доходів, умисно, з корисливих мотивів, виконуючи відведену йому роль, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у жовтні 2022 року, перебуваючи у смт. Березнегувате Баштанського району Миколаївської області, більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено, разом з ОСОБА_9 підшукали для збуту, а також поширення (подальшого збуту) серед військовослужбовців Збройних сил України особливо небезпечну психотропну речовину - «PVP», військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_10 , якому ОСОБА_7 надала номер своєї банківської картки № НОМЕР_1 , на яку ОСОБА_10 через платіжний термінал «IBOX» перевів 1500 гривень, які о 12 годині 11 хвилин 23 жовтня 2022 року були зараховані на банківський рахунок ОСОБА_7 .

В подальшому, громадянка ОСОБА_7 , діючи за попередньо розробленим планом у складі організованої групи як виконавець, спільно та у взаємній згоді з громадянами України ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, виконуючи відведену їй роль, з вказаної власної банківської картки зареєстрованої у АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , о 12 годині 12 хвилині цього ж дня, 23 жовтня 2022 року перевела на картку зареєстровану у АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , що належить іншому учаснику організованої групи - ОСОБА_8 , грошові кошти у сумі 1470 гривень і після чого, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , отримала від останнього розфасовану психотропну речовину «PVP», яку зберігала при собі з метою подальшого збуту.

23 жовтня 2022 року близько 14 години 05 хвилин, громадянка ОСОБА_7 діючи із прямим умислом, реалізуючи спільний злочинний план, спрямований на збут особливо небезпечної психотропної речовини, у складі організованої групи як виконавець, спільно та у взаємній згоді з громадянами України ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, виконуючи відведену їй роль, перебуваючи за адресою Миколаївська область, Баштанський район, смт. Березнегувате, на площі Соборно-Миколаївській, з метою особистого збагачення, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, передала військовослужбовцю ОСОБА_10 прозорий «Zipp-Lock» пакет у якому містилась кристалічна порошкоподібна речовина білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено «PVP» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,37698 г, і таким чином незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено.

За вищевикладених обставин, своїми умисними діями ОСОБА_5 , діючи у якості пособника у складі організованої групи, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут особливо небезпечних психотропних речовин, вчинене організованою групою.

Крім того, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут особливо небезпечних психотропних речовин на території проведення воєнних дій лінії розмежування Миколаївської та Херсонської областей, діючи за попередньо розробленим планом у складі організованої групи як пособник, спільно та у взаємній згоді з громадянами України ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, виконуючи відведену йому роль, підшукав для збуту особливо небезпечної психотропної речовини - «PVP», військовослужбовця ОСОБА_10 та разом з ОСОБА_9 запропонували останньому незаконно придбати у ОСОБА_9 особливо небезпечну психотропну речовину, зберігати її, а також здійснювати її поширення (подальший збут) серед військовослужбовців Збройних сил України.

Так, на виконання спільного злочинного плану відомого всім учасникам групи, спільно та у взаємній згоді з громадянами України ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, 24 жовтня 2022 року ОСОБА_9 надав військовослужбовцю Збройних сил України ОСОБА_10 номер банківської картки зареєстрованої у АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_8 , на яку останній цього ж дня, 24 жовтня 2022 року о 15 годині 15 хвилин через платіжний термінал «IBOX» перевів 2000 гривень.

Після чого, ОСОБА_9 діючи за попередньо розробленим планом у складі організованої групи як виконавець, спільно та у взаємній згоді з громадянами України ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, виконуючи відведену йому роль, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці у невстановлений досудовим розслідуванням час, отримав від ОСОБА_8 методом «закладки» розфасовану психотропну речовину «PVP», яку зберігав при собі з метою подальшого збуту.

25 жовтня 2022 року близько 12 години 28 хвилин, ОСОБА_9 діючи із прямим умислом, реалізуючи спільний злочинний план, спрямований на збут особливо небезпечної психотропної речовини, у складі організованої групи як виконавець, спільно та у взаємній згоді з громадянами України ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими особами, виконуючи відведену йому роль, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , з метою особистого збагачення, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, передав військовослужбовцю ОСОБА_10 , прозорий «Zipp-Lock» пакет у якому містилась кристалічна порошкоподібна речовина синього кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено «PVP» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,57538 г, і таким чином незаконно збув особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено.

За вищевикладених обставин, своїми умисними діями ОСОБА_5 , діючи у якості пособника, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут особливо небезпечних психотропних речовин, вчинене повторно, організованою групою.

Крім того, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут особливо небезпечних психотропних речовин на території проведення воєнних дій лінії розмежування Миколаївської та Херсонської областей, діючи за попередньо розробленим планом у складі організованої групи як виконавець, спільно та у взаємній згоді з громадянами України ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, виконуючи відведену йому роль, здійснив незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут особливо небезпечних психотропних речовин військовослужбовцю Збройних сил України ОСОБА_10 .

Так, на виконання спільного злочинного плану відомого всім учасникам групи, спільно та у взаємній згоді з громадянами України ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, 25 жовтня 2022 року ОСОБА_5 надав ОСОБА_10 номер власної банківської картки зареєстрованої у АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_3 , на яку останній через платіжний термінал «IBOX» перевів 2000 гривень.

Цього ж дня, 25 жовтня 2022 року о 13 годині 38 хвилин ОСОБА_5 діючи у змові з ОСОБА_7 перевів на банківську картку останньої зареєстровану у АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 1800 гривень, з яких ОСОБА_7 о 13 годині 43 хвилини цього ж дня, 25 жовтня 2022 року перевела 1500 гривень на банківську картку зареєстровану у АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_8 .

Після цього, ОСОБА_5 діючи за попередньо розробленим планом у складі організованої групи як виконавець, спільно та у взаємній згоді з громадянами України ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, виконуючи відведену йому роль, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці у невстановлений досудовим розслідуванням час, отримав у ОСОБА_7 та зберігав з метою подальшого збуту, розфасовану психотропну речовину «PVP», яка була передана їй ОСОБА_8 методом «закладки».

25 жовтня 2022 року близько 14 годині 09 хвилин, ОСОБА_5 діючи із прямим умислом, реалізуючи спільний злочинний план, спрямований на збут особливо небезпечної психотропної речовини, у складі організованої групи як виконавець, спільно та у взаємній згоді з громадянами України ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими особами, виконуючи відведену йому роль, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , з метою особистого збагачення, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, передав військовослужбовцю ОСОБА_10 паперовий згорток у якому містилась кристалічна порошкоподібна речовина синього кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено «PVP» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,54010 г, і таким чином незаконно збув особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено.

За вищевикладених обставин, своїми умисними діями ОСОБА_5 , діючи у якості виконавця, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут особливо небезпечних психотропних речовин, вчинене повторно, організованою групою.

В ході досудового розслідування 11.05.2023 ОСОБА_5 вручено повідомленняпро підозруу вчиненнізлочину передбаченогоч.2ст.307КК України. В подальшому, органом досудового розслідуванням було висунуто обґрунтовану підозру в тому, що ОСОБА_5 вчинив злочин у складі організованої групи осіб, у зв`язку із чим, 30 серпня ОСОБА_5 було вручено повідомлення про зміну підозри та нову підозру за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України, а 09.10.2023 було вручено повідомлення про зміну повідомлення про підозру та нову підозру за ч. 3 ст. 307 КК України.

З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Обґрунтованість підозривідносно ОСОБА_5 підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.09.2022; рапортом ст. о/у ВОР ХУ ДВБ НПУ від 02.09.2022; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 08.09.2022; протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 25.10.2022; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 08.09.2022; трьома протоколами проведення НС(Р)Д контроль за вчиненням злочину; трьома протоколами проведення НС(Р)Д аудіо та відеоконтролю особи; висновком експерта №СЕ-19/108/13034-НЗРАП від 02.11.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 ; протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_9 ; протоколами проведення НС(Р)Д відносно ОСОБА_5 ; матеріалами тимчасового доступу до к/п СУ ГУНП в Миколаївській області в якому ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч.2 ст.307 КК України; матеріалами тимчасових доступів до інформації у АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Універсалбанк».

Ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.05.2023 відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01 липня 2023 року включно. Визначено розмір застави, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_5 повинен бути звільнений з-під варти, в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 107360 гривень 00 копійок. У разі звільнення під заставу, зобов`язано ОСОБА_5 виконувати наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до прокурора або слідчого, в провадженні якого перебуватиме вказане кримінальне провадження, за викликом; не відлучатися за межі Миколаївської області, Баштанського району, Березнегуватської селищної громади, смт. Березнегувате, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, сторони обвинувачення в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно квитанції №0.0.3033725723.1 від 07.06.2023 року заставодавцем ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 було внесено заставу у у сумі 107360 гривень 00 копійок за ОСОБА_5 згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєві по справі №490/2583/23, провадження №1-кс/490/4257/23 від 15.05.203 року. В цей же день, 07.06.2023 року, ОСОБА_5 було звільнено з ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».

Згідно ч.4ст.202КПК Україниз моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, тобто з 07.06.2023 року, підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Постановою керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_16 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 31.07.2023.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 28.06.2023 року було продовжено до 31.07.2023 року строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме: смт Березнегувате, Баштанського району, Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого,прокурора тасуд прозміну свогомісця проживаннята роботи; утриматися від спілкування зі свідками за виключенням випадків спільної участі у проведенні слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 27.07.2023 року було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до п`яти місяців, а саме: до 30.09.2023 року включно.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 27.07.2023 року було продовжено до 27.09.2023 року строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме: смт Березнегувате, Баштанського району, Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого,прокурора тасуд прозміну свогомісця проживаннята роботи; утриматися від спілкування зі свідками за виключенням випадків спільної участі у проведенні слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалами слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 21.09.2023 року було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до шести місяців, а саме: до 30.10.2023 року включно, а також продовжено до 30.10.2023 року строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 .

В подальшому, у зв`язку із порушенням підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язків, ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 19.10.2023 року заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень 00 копійок, внесену ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно квитанції №0.0.3033725723.1 від 07.06.2023 року за ОСОБА_5 згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєві по справі №490/2583/23, провадження №1-кс/490/4257/23 від 15.05.203 року, звернуто в дохід держави.

Згідно ч.10ст.182КПК України,у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

Згідно ч. 3 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, в тому числі на тимчасово непідконтрольній Україні території, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також прокурором у судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого пунктом 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов, а також з урахуванням звернення застави ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 19.10.2023 року в дохід держави саме з підстав порушення підозрюваним ОСОБА_5 обов`язку утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадження, слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків та інших підозрюваних, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами ОСОБА_5 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Крім того, доведено існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного корисливого особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, в умовах воєнного стану, шляхом співучасті у збуті психотропної речовини особі, яка є військовослужбовцем ЗС України та залучається до завдань з метою захисту суверенітету і територіальної цілісності України. У випадку не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний перебуваючи за місцем свого проживання, може продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також з метою залякування інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, проти життя та здоров`я особи, задля надання ними показань про обставини правопорушення на свою користь, у тому числі шляхом погроз.

Наявність ризику, передбаченого п. 4 . 1 ст. 177 КПК України, виходячи із наведеного у клопотанні обґрунтування, є недоведеною.

Метою запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

При вирішенніпитання прообрання запобіжногозаходу відповіднодо положеньст.178КПК Українислідчий суддявраховує встановленіобставини тавагомість наявнихдоказів,якими вониобґрунтовуються,а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,в разівизнання винуватиму вчиненніякого підозрюваномузагрожує покарання від дев`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також слідчим суддею враховуються: вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 , який народився у 1988 році; отримав мінно-вибухову травму 11.04.2023 року, у зв`язку з чим проходив лікування, дані щодо встановлення інвалідності відсутні. Крім того, слідчим суддею враховуються: міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, а саме: ОСОБА_5 розлучений, має неповнолітню дитину 2010 року народження, яка проживає з матір`ю у Польщі. ОСОБА_5 має постійне місце реєстрації та проживання, проживає один. Підозрюваний має середню освіту, раніше не засуджувався, повідомлень про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення не має.

Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового слідства, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного на свободу.

Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази, доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу до ОСОБА_5 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з пунктів 3 та 4 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Враховуючи, що ОСОБА_5 порушив покладений на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язок утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадження, у зв`язку з чим застава на підставі п. 8 ст. 182 КПК України була звернута в дохід держави, а також враховуючи, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного корисливого особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, в умовах воєнного стану, шляхом співучасті у збуті психотропної речовини особі, яка є військовослужбовцем ЗС України та залучається до завдань з метою захисту суверенітету і територіальної цілісності України, беручи до уваги дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не вбачає правових підстав для призначення альтернативного запобіжного заходу та визначення розміру застави. Обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію його належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження, отже, підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу, на чому наголошувала сторона захисту, на даній стадії кримінального провадження відсутні.

Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 309 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави з утриманням в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» строком до 30.10.2023 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Повний текст ухвали оголошено 23.10.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1