Постанова

від 16.10.2023 по справі 926/1194/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2023 р. Справа № 926/1194/23

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача):Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників сторін:

від прокуратури (скаржника) Винницька Л.М.

від позивача не з`явився

від відповідача-1 Поляк П.П. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи EasyCon)

від відповідача-2 не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури, вих.№15-3403ВИХ-23 від 18 серпня 2023 року

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 08 серпня 2023 року (підписана 14.08.2023), суддя Проскурняк О.Г.

про призначення судової експертизи та зупинення провадження

у справі №926/1194/23

за позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури, м. Чернівці

в інтересах держави в особі Сторожинецької міської ради, м. Сторожинець, Чернівецька область

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Гуд Тайрес, с. Чудей, Чернівецький район, Чернівецька область

до відповідача-2 Сільськогосподарського кооперативу Колос, м. Сторожинець, Чернівецька область

про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю в сумі 1 954 513,44 грн.

в с т а н о в и в :

20 березня 2023 року Керівник Чернівецької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом, заявленим в інтересах держави в особі Сторожинецької міської ради, до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю Гуд Тайрес та Сільськогосподарського кооперативу Колос про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю в сумі 1 954 513,44 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 22 березня 2023 року відкрито провадження у справі №926/1194/23.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08 серпня 2023 року у справі №926/1194/23 задоволено клопотання відповідача-1 та призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Спільному підприємству «Західно-Український експертно-консультативний центр». На вирішення експертизи суд поставив наступне запитання: «Яка площа та конфігурація земельної ділянки, якою користуються Сільськогосподарський кооператив «Колос» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес», для обслуговування об`єкта незавершеного будівництва Сторожинецький завод фільтрів (завод скла) процентом готовності 35% по вул. Польова, 2 в м. Сторожинець, та яка необхідна їм для здійснення господарської діяльності?».

Експерта попереджено про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Витрати за проведення земельно-технічної експертизи покладено на відповідача-1. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвала суду першої інстанції про призначення судової земельно-технічної експертизи мотивована необхідністю дослідження порушених заявником в клопотанні питань з метою повного та всебічного виконання завдань підготовчого провадження, у зв`язку з чим в суду виникла необхідність з`ясувати обставини, що мають значення для справи, для яких необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Суд в ухвалі зазначає, що клопотання відповідача-1 мотивоване тим, що ТОВ Гуд Тайрес не визнає зазначені у позовній заяві та відповіді на відзив обставин того, що у користуванні відповідачів перебуває земельна ділянка у вказаній площі та конфігурації, оскільки формування спірної земельної ділянки, встановлення її розміру, конфігурації здійснювалось позивачем Сторожинецькою міською радою. При цьому, відповідач-1 стверджує, що для провадження господарської діяльності відповідачі не потребують користування всією площею земельної ділянки у 9,5003 га, а користуються меншою площею, аніж площа спірної земельної ділянки.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 08 серпня 2023 року у справі №926/1194/23 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, зазначає, що земельна ділянка, за користування якою прокурор просить стягнути кошти, сформована як об`єкт цивільних прав 12 лютого 2018 року, їй присвоєно кадастровий номер та відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру, на підтвердження чого до позовної заяви долучено копію витягу з Державного земельного кадастру, а також копію Поземельної книги. Разом з тим, апелянт наголошує, що у 2020 році відповідач-1 замовив технічну документацію про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, що підтверджує намір останнього викупити землю для обслуговування власності саме у такому розмірі, в якому існує сформована земельна ділянка з 12 лютого 2018 року за кадастровим номером 7324510100:04:001:0451. Разом з тим, скаржник вказує, що відповідачем-1 не подано суду доказів вжиття заходів щодо зменшення площі земельної ділянки з моменту її формування і по цей час. На думку апелянта, за наявності у матеріалах справи доказів існування сформованої земельної ділянки, якою користуються відповідачі, висновок суду про призначення у справі судової експертизи та зупинення провадження у справі, є таким, що порушує право позивача на розгляд справи протягом розумного строку.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Зокрема, зазначає, що відповідач-1 набув право власності на нерухоме майно вже після розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 7324510100:04:001:0451, площею 9,5003 га та після державної реєстрації земельної ділянки, відтак, відповідач-1 не брав участі при визначенні площі земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта незавершеного будівництва. Разом з тим, наголошує, що виготовлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки на замовлення відповідача-1 не підтверджує згоду останнього щодо площі земельної ділянки, а саме: 9,5003 га, яка йому необхідна для обслуговування нерухомого майна. Крім цього, відповідач-1 наголошує, що клопотання про призначення експертизи заявлене ним на стадії підготовчого провадження, відтак, ним не порушено норми процесуального права.

Судові засідання з розгляду апеляційної скарги проводилися в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи EasyCon, за клопотанням представника відповідача-1 та на підставі відповідних ухвал суду.

Прокурор (скаржник) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 08 серпня 2023 року у справі №926/1194/23 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники позивача та відповідача-2 в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.12 ст.270 ГПК України).

Оскільки явка представників позивача та відповідача-2 в судове засідання не визнавалася обов`язковою, враховуючи відкладення розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 02 жовтня 2023 року, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за їхньої відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-1, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у березні 2023 року Керівник Чернівецької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом, заявленим в інтересах держави в особі Сторожинецької міської ради, до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю Гуд Тайрес та Сільськогосподарського кооперативу Колос про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю в сумі 1 954 513,44 грн. за період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2022 року.

Позов мотивовано тим, що відповідачі без правовстановлюючих документів користуються земельною ділянкою, площею 9,5003 га, кадастровий номер 7324510100:04:001:0451, що знаходиться у м. Сторожинець, по вул. Польова, 2, на якій розташоване незавершене будівництво Сторожинецький завод фільтрів (завод скла) процентом готовності 35%.

Вказана земельна ділянка площею 9,5003 га, кадастровий номер 7324510100:04:001:0451, сформована як об`єкт цивільних прав 12 лютого 2018 року.

Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 32 575 224,15 грн. (технічна документація про нормативну грошову оцінку земельної ділянки затверджена рішенням Сторожинецької міської ради №222-45/2020 від 09 липня 2020 року).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ Гуд Тайрес з 14 листопада 2018 року належить 90% незавершеного будівництва, а СГК Колос з 03 квітня 2017 року 10% незавершеного будівництва.

Разом з тим, прокурор наголошує, що у спірний період: з січня 2020 року до грудня 2022 року включно кошти за користування земельною ділянкою від відповідачів до бюджету Сторожинецької міської ради не надходили, у звязку з чим, прокурор звернувся до суду з цим позовом, заявленим в інтересах держави в особі Сторожинецької міської ради, про стягнення з відповідачів безпідставно збережених коштів в сумі 1 954 513,44 грн., що відповідає мінімальному розміру орендної плати, яку власники нерухомого майна мали б сплатити у разі укладення договору оренди землі за спірний період.

Як зазначено вище, суд місцевий господарський суд вирішив задоволити клопотання відповідача-1 та призначив у справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставив наступне питання: «Яка площа та конфігурація земельної ділянки, якою користуються Сільськогосподарський кооператив «Колос» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес», для обслуговування об`єкта незавершеного будівництва Сторожинецький завод фільтрів (завод скла) процентом готовності 35% по вул. Польова, 2 в м. Сторожинець, та яка необхідна їм для здійснення господарської діяльності?», однак, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне:

Судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст.1 ЗУ «Про судову експертизу»).

Згідно з ст.98 ГПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч.6 ст.99 ГПК України).

Відповідно до ст.100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Поряд з цим, згідно з ч.1 ст.79 ЗК України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.ч.1-4, 9 статті 79 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проєктами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проєктами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проєктами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проєктами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій, сьомій цієї статті) здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. (Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2022 у справі №922/2060/20).

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, на якій розташований належний відповідачам об`єкт незавершеного будівництва, та за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти у виді орендної плати, сформована 22 лютого 2018 року (визначено її площу і межі), їй присвоєно кадастровий номер, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру (наведене підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №витягу НВ-7302453862018 від 22 лютого 2018 року).

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Слід зазначити, що спір у цій справі стосується вже сформованої земельної ділянки, якою користувалися відповідачі протягом спірного періоду (з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2022 року), та на якій знаходиться належний відповідачам об`єкт незавершеного будівництва.

Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідача-1 та висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі про те, що для провадження господарської діяльності відповідачі не потребують користування всією площею земельної ділянки, а користуються меншою площею, аніж площа спірної земельної ділянки, оскільки, по-перше, спір стосується користування вже сформованою земельною ділянкою, по-друге, відповідачі не надали суду доказів на підтвердження формування за спірною адресою земельної ділянки меншої чи більшої площі для експлуатації та обслуговування незавершеного будівництва. Як і не надали доказів вчинення будь-яких дій щодо зменшення розміру земельної ділянки, необхідної відповідачам для використання свого майна. (Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2023 року у справі №920/1149/21).

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що розмір земельної ділянки, якою користувалися відповідачі у спірний період (з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2022 року), доведений, обґрунтований і підтверджений достатніми доказами, що містяться у матеріалах справи.

Крім цього, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив такий правовий висновок: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 ЦК України (постанови ВС від 09 листопада 2021 року у справі №905/1680/20, від 09 лютого 2022 року у справі №910/8770/19).

Місцевий господарський суд наведеного вище не врахував та дійшов помилкового висновку про необхідність призначення у цій справі судової земельно-технічної експертизи з метою визначення площі земельної ділянки, якою користуються відповідачі. Одночасно судом не враховано, що за наявності сформованої земельної ділянки, результати такої експертизи могли б бути використані сторонами на майбутнє, однак, такі б не підтвердили обставини щодо користування відповідачами спірною земельною ділянкою у спірний період.

За відсутності підстав для призначення експертизи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку і про зупинення провадження у справі.

Відповідно до положень статті 2 ГПК України на господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 27.06.2000 у справі "Фридлендер проти Франції", рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про призначення експертизи (п.11) та зупинення провадження у справі (п.12).

Згідно з ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому, підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст.280 ГПК України).

Відповідно до ч.3 ст.271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Беручи до уваги наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про: задоволення апеляційної скарги Заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури, скасування ухвали Господарського суду Чернівецької області від 08 серпня 2023 року у справі №926/1194/23 та передачу справи на розгляд Господарському суду Чернівецької області.

З урахуванням положень ст.129 ГПК України, апеляційний суд не вирішує питання щодо відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, оскільки не вирішує спір по суті. Такий (судовий збір) підлягає розподілу за наслідками вирішення спору Господарським судом Чернівецької області.

Керуючись ст.ст.236, 255, 270, 271, 275, 280, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури задоволити.

Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 08 серпня 2023 року у справі №926/1194/23 скасувати.

Справу №926/1194/23 передати на розгляд Господарському суду Чернівецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 19 жовтня 2023 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

СуддяБойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.