Рішення

від 16.01.2024 по справі 926/1194/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року Справа № 926/1194/23За позовом керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сторожинецької міської ради

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю ГУД ТАЙРЕС

2) Сільськогосподарського кооперативу Колос

про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю в сумі 1 954 513,44 грн

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Гончар А.Ю.

Представники сторін:

прокурор Кацап-Бацала Ю.М.

від позивача не з`явився

від відповідача 1 не з`явився

від відповідача 2 не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Керівник Чернівецької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернівецької області із позовом в інтересах держави в особі: Сторожинецької міської ради до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю ГУД ТАЙРЕС; 2) Сільськогосподарського кооперативу Колос про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю в сумі 1 954 513,44 грн.

Стислий виклад позиції прокурора.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю ГУД ТАЙРЕС та Сільськогосподарський кооператив Колос користується без правовстановлюючих документів земельною ділянкою, площею 9,5003 га під кадастровим номером 7324510100:04:001:0451, в м. Сторожинець, по вул. Польова, 2.

На даній земельній ділянці розташоване незавершене будівництво - Сторожинецький завод фільтрів (завод скла) процентом готовності 35%, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1216630573245. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Товариству з обмеженою відповідальністю Гуд Тайрес з 14 листопада 2018 року належить 90% незавершеного будівництва, а Сільськогосподарському кооперативу Колос з 03 квітня 2017 року належить 10% незавершеного будівництва - Сторожинецький завод фільтрів (завод скла) процентом готовності 35% по вул. Польова, 2 в м. Сторожинець.

Далі прокурор стверджує, що в період з січня 2020 року до грудня 2022 року включно кошти за користування земельною ділянкою від ТОВ ГУД ТАЙРЕС та CГК Колос до бюджету Сторожинецької міської ради не надходили.

Відтак, прокурор звертаючись до суду з позовом просить стягнути з відповідачів безпідставно збережені кошти за рахунок власника землі в сумі 1 954 513,44 грн, за період з січня 2020 року до грудня 2022 року включно, еквівалентні мінімальному розміру орендної плати, яку власники нерухомого майна мали б сплатити у разі укладення договору оренди землі за вказаний період.

30 травня 2023 року до суду надійшла письмова відповідь на відзив прокурора, згідно якої останній виклав додаткові пояснення щодо заяви про застосування строків позовної давності та відзиву відповідача 2.

Стислий виклад позиції позивача - Сторожинецької міської ради.

Представник Сторожинецької міської ради звернулась до суду із письмовими клопотаннями від 11 липня 2023 року та 27 листопада 2023 року, згідно змісту яких, позивач позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі та просить здійснювати розгляд справи без участі його представника.

Стислий виклад позиції відповідача 1 - ТОВ ГУД ТАЙРЕС.

Товариство з обмеженою відповідальністю ГУД ТАЙРЕС своїм правом на подання відзиву не скористалось.

Стислий виклад позиції відповідача 2 - Сільськогосподарського кооперативу Колос.

17 травня 2023 року до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, згідно змісту якої, останній проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.

Так, відповідач 2 вказує на те, що прокурором невірно застосовано ставки земельного податку, у зв`язку з чим здійснено невірний та безпідставний розрахунок у частині стягнення сум за 2021 та 2022 роки.

Крім того, адвокат сільськогосподарського кооперативу вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази користування спірною земельною ділянкою відповідачем 2.

Разом з тим, відповідач 2 вказує на те, що позов пред`явлено з пропуском строку позовної давності, про застосування якої останнім подано відповідну заяву (вх.№ 2084 від 17 травня 2023 року).

Процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 березня 2023 року, судову справу № 926/1194/23 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 22 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10 квітня 2023 року.

Ухвалою суду від 10 квітня 2023 року в судовому засіданні оголошено перерву до 24 квітня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24 квітня 2023 року підготовче засідання у справі № 926/1194/23 відкладено на 17 травня 2023 року.

Ухвалою суду від 17 травня 2023 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; в судовому засіданні по справі № 926/1194/23 оголошено перерву до 31 травня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 31 травня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у справі. Крім того, ухвалою суду від 31 травня 2023 року закрито підготовче провадження у справі № 926/1194/23; призначено справу до розгляду по суті на 14 червня 2023 року.

Ухвалою суду від 14 червня 2023 року відкладено розгляд справи по суті на 11 липня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11 липня 2023 року в судовому засіданні по розгляду справи по суті оголошено перерву до 13 липня 2023 року.

Ухвалою суду від 13 липня 2023 року в судовому засіданні оголошено перерву до 19 липня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19 липня 2023 року задоволено клопотання адвоката позивача 1 про повернення до стадії підготовчого провадження; вирішено повернутися до розгляду справи № 926/1194/23 у підготовчому провадженні; підготовче засідання призначено на 08 серпня 2023 року.

08 серпня 2023 року адвокат відповідача 1 - ТОВ ГУД ТАЙРЕС звернувся до суду із письмовим клопотанням про призначення земельно-технічної експертизи (вих. № 8813 від 19 липня 2023 року).

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08 серпня 2023 року клопотання адвоката відповідача 1 про призначення судової експертизи задоволено; призначено у справі земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Спільному Підприємству Західно-Українському експертно-консультативному центру; зупинено провадження у справі.

18 серпня 2023 року надіслано на адресу СП Західно-Українського експертно-консультативного центру для проведення земельно-технічної експертизи матеріали справи № 926/1194/23.

Постановою Західного апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року задоволено апеляційну скаргу Заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури; скасовано ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 08 серпня 2023 року у справі № 926/1194/23 про зупинення провадження та призначення земельно-технічної експертизи.

31 жовтня 2023 року до Господарського суду Чернівецької області повернулись матеріали оскарження ухвали.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 07 листопада 2023 року поновлено провадження у справі; призначено підготовче засідання на 27 листопада 2023 року.

Ухвалою суду від 27 листопада 2023 року відкладено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 13 грудня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13 грудня 2023 року закрито підготовче провадження у справі № 926/1194/23; призначено справу до розгляду по суті на 14:00 16 січня 2024 року.

Прокурор у судовому засіданні 16 січня 2024 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позивач та відповідачі явку належних представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про місце, час та дату судового засідання.

При цьому, суд звертає увагу сторін, що відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю ГУД ТАЙРЕС звернувся 16 січня 2024 року до суду із письмовим клопотанням про відкладення судового засідання на іншу дату.

Разом з тим, із протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису вбачається, що вказане клопотання підписано електронно-цифровим підписом заявника о 14:03:19 16 січня 2024 року, тобто після початку розгляду справи по суті, а відтак, судом не розглядалось.

Крім того, 16 січня 2024 року відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю ГУД ТАЙРЕС звернувся до суду із письмовим клопотанням про зупинення провадження у справі.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що Господарським судом Чернівецької області розглядається справа № 926/4556/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гуд Тайрес до Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Сільськогосподарського кооперативу Колос про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Так, на переконання адвоката позивача, прийняття судом рішення у справі № 926/4556/23 вплине на факт володіння Сторожинецькою міською радою спірною земельною ділянкою у спірний період та спростує наявність у позивача порушеного права, яке підлягає захисту.

Розглянувши в судовому засіданні 16 січня 2024 року вказане клопотання, суд дійшов висновку залишити його без розгляду, з огляду на наступне.

Частиною 5 статті 227 ГПК України унормовано, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Як вбачається із інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, провадження у справі № 926/4556/23 відкрито ухвалою суду від 30 жовтня 2023 року. При цьому, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 10 січня 2024 року по справі № 926/4556/23 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Гуд Тайрес до Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Сільськогосподарського кооперативу Колос про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку залишено без розгляду. Повний текст вказаної ухвали складено та підписано 15 січня 2024 року.

Відповідно до частини 2 статті 118 ГПК України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Разом з тим, суд звертає увагу сторін, що у відповідності до положень частини 3 статті 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи те, що адвокат відповідача 1 звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі при розгляді справи по суті, з огляду на те, що провадження у справі № 926/4556/23 відкрито 30 жовтня 2023 року, а ухвалою суду від 10 січня 2024 року вказану позовну заяву залишено без розгляду, суд дійшов висновку клопотання адвоката відповідача 1 про зупинення провадження у справі залишити без розгляду.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (аудіо-запис)

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято 16 січня 2024 року у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та прокурором.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно та інформації Сторожинецької міської ради Чернівецькою окружною, в комунальній власності Сторожинецької міської ради знаходиться земельна ділянка за кадастровим номером 7324510100:04:001:0451 площею 9,5003 га за адресою вул. Полова, 2 в м. Сторожинець, яка сформована як об`єкт цивільних прав 12 лютого 2018 року.

Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 32 575 224,15 грн. (технічна документація про нормативну грошову оцінку земельної ділянки затверджена рішенням Сторожинецької міської ради №222-45/2020 від 09 липня 2020 року).

На даній земельній ділянці розташоване незавершене будівництво - Сторожинецький завод фільтрів (завод скла) процентом готовності 35%, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1216630573245.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ Гуд Тайрес з 14 листопада 2018 року належить 90% незавершеного будівництва, а СГК Колос з 03 квітня 2017 року 10% незавершеного будівництва.

Окрім того, з акту обстеження земельної ділянки за кадастровим номером 7324510100:04:001:0451 від 25 березня 2022 року вбачається, що вказана земельна ділянка огороджена по її периметру, а на ній розташоване нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю ГУД ТАЙРЕС та Сільськогосподарському кооперативу Колос та використовується для реконструкції нежитлових будівель, з метою налагодження та запуску майбутнього виробництва.

Верховний Суд при розгляді справи № 922/595/18 (постанова від 29 січня 2019 року, п. 38) зазначив, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно саме у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Разом з тим, відповідачами не вжито заходів до оформлення правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку, а в матеріалах справи відсутні будь-які правовстановлюючі документи, які посвідчували б факт правомірного використання Товариством з обмеженою відповідальністю ГУД ТАЙРЕС та Сільськогосподарським кооперативом Колос вищевказаної земельної ділянки в період, який охоплюється позовними вимогами.

Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. (Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2022 у справі №922/2060/20).

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, на якій розташований належний відповідачам об`єкт незавершеного будівництва, та за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти у виді орендної плати, сформована 22 лютого 2018 року (визначено її площу і межі), їй присвоєно кадастровий номер, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру (наведене підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №витягу НВ-7302453862018 від 22 лютого 2018 року).

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - далі ПК України).

Так, з метою отримання безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, Сторожинецька міська рада неодноразово зверталась до відповідачів із претензіями, зокрема № 3120 від 23 вересня 2022 року та № 281 від 24 січня 2023 року. Відповіді на вказані претензії сторонами до матеріалів справи не додано та коштів за користування СГК Колос та ТзОВ ГУД ТАЙРЕС земельною ділянкою за кадастровим номером 7324510100:04:001:0451 у період січня 2020 року до грудня 2022 року включно до бюджету не надходили.

Отже, в діях відповідачів наявний факт використання вказаної земельної ділянки без правовстановлюючих документів та несплати коштів до бюджету за користування земельними ділянками.

Зважаючи на правові позиції Верховного Суду, які в силу вимог статті 263 ГПК України повинні враховуватися при виборі і застосуванні норми права, відносини, що склалися між Товариством з обмеженою відповідальністю ГУД ТАЙРЕС, Сільськогосподарським кооперативом Колос та Сторожинецькою міською радою є кондиційними.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справ № 629/4628/16-ц від 23 травня 2018 року сформувала правову позицію, відповідно до якої стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, повинне здійснюватися на підставі статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як зазначає Верховний Суд, кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося. згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях.

Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

На відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження коштів за рахунок потерпілого та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або така підстава згодом відпала (п. 55, 57 постанови ВС від 11.02.2019 по справі № 922/391/18).

Враховуючи правову природу кондикційних зобов`язань, важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, тобто обов`язок відповідача повернути безпідставно набуте (збережене) майно не є заходом відповідальності.

Верховний Суд у наведеній вище постанові також визначив обставини, які підлягають встановленню та доказуванню по справах даної категорії (п.66), а саме: існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України Про оренду землі у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Аналогічні усталені правові позиції щодо кондикційної природи спірних правовідносин сформовані Верховним Судом у справах за № 902/794/17 від 21.01.2019, № 922/530/18 від 08.07.2019, № 911/2069/18 від 04.10.2019, № 922/981/18 від 10.02.2020 та інших.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

В силу статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Статтею 6 Закону України Про оренду землі визначено, що орендарі набувають права оренди на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, згідно статті 16 вказаного вище Закону, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У статті 13 Конституції України визначено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Власність не тільки надає переваги тим, хто її має, а й покладає на них певні обов`язки. Це конституційне положення пов`язане з принципом поєднання інтересів власника, суспільства та інших власників і користувачів об`єктами власності. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власників з боку держави, громадянина чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-530цс16 від 08 червня 2016 року).

Відтак, набуваючи право власності на нежитлові приміщення відповідачі повинні були передбачити наслідки у вигляді виникнення додаткових обов`язків, в тому числі щодо внесення плати за землю комунальної власності саме у формі орендної плати.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачі користуються спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Отже, враховуючи доведеність факту використання відповідачами земельної ділянки без правовстановлюючих документів, суд вважає, що існують правові підстави для правомірного стягнення з відповідачів на підставі статтей 1212, 1214 ЦК України безпідставного збереження коштів, що еквівалентно розміру орендної плати за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року.

При цьому, вирішуючи питання розміру безпідставно збережених коштів, що еквівалентно розміру орендної плати за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року та підлягають стягненню з відповідачів, суд вказує наступне.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (далі - Методика).

При цьому згідно із правовою позицією, сформованою Верховним Судом у справі № 922/391/18 (постанова від 11.02.2019), особа, яка не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, а тому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата, основою для визначення якої для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, яка в будь - якому разі не може бути меншою, ніж встановлено пунктом 288.5.1 статті 288 ПК України.

Так, рішенням XIV позачергової сесії VII скликання Сторожинецької міської ради №222-45/2020 від 9 липня 2020 року затверджено технічну документацію про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 7324510100:04:001:0451 площею 9,5003 га, що розташована за адресою: вул. Польова, 2 в м. Сторожинець, з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2020 становить 32575224,15 грн.

Рішенням XXXI позачергової сесії VII скликання Сторожинецької міської ради №134-31/2019 від 30.05.2019 Про порядок обчислення та сплати земельного податку і орендної плати за землю на 2020 рік з додатками, встановлена мінімальна відсоткова плата на 2020 рік 2% для земельних ділянок нормативно грошову оцінку яких проведено за кодом 11:02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Рішенням XIII сесії VII скликання Сторожинецької міської ради №121-43/2020 від 28.05.2020 Про порядок обчислення та сплати земельного податку з орендної плати за землю на 2021 рік з додатками, встановлена мінімальна відсоткова плата на 2021 рік 2% для земельних ділянок нормативно грошову оцінку яких проведено за кодом 11:02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Рішенням IX сесії VIII скликання Сторожинецької міської ради №155-9/2021 від 24.06.2021 Про порядок обчислення та сплату земельного податку з додатками, встановлена мінімальна відсоткова плата на 2022 рік 2% для земельних ділянок нормативно грошову оцінку яких проведено за кодом 11:02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Так, у матеріалах справи наявні витяги про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки за кожен календарний рік - окремо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає сума безпідставно збережених коштів у розмірі - 1 954 513,44 грн., розрахована прокурором із врахуванням витягів про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.

Згідно з пунктом 286.6 статті 286 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1)у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб -власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2)пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3)пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території будівлі.

Отже, застосування пропорційного нарахування безпідставно збережених коштів підтверджується нормами пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України та практикою Верховного суду, наведеною у постановах № 922/2095/21 від 16 серпня 2022 року, № 922/1646/20 від 16 червня 2021 року.

Відтак, враховуючи, що на земельній ділянці розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох відповідачів, суд погоджується із доводами прокурора про необхідність пропорційного стягнення безпідставно збережених коштів з відповідачів у відповідності до частин площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні.

Стосовно встановлення судом наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд вказує наступне.

Як встановлено судом вище, згідно положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції, прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає у тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Відповідно до абзаців 1-2 частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так, прокурором при поданні позовної заяви зазначено Сторожинецьку міську раду, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В Основному Законі та ординарних законах не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим. Приміром, таке право виникає там і тоді, коли прокурор діє в інтересах держави, у разі відсутності в органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, повноважень щодо звернення до суду із заявленими позовними вимогами.

Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18.

Позов у справі, що розглядається, подано прокурором в інтересах держави, а позовні вимоги аргументовано тим, що відповідачами порушено вимоги цивільного законодавства, а саме безпідставно збережено кошти за користування земельною ділянкою, що порушує права Держави в особі Сторожинецької міської ради, як власника землі.

При цьому, 21 березня 2022 року Чернівецькою окружною прокуратурою направлено до Сторожинецької міської ради листи №№ 52/6-303 вих-22 та 52/6-304-вих22 з приводу використання відповідачами земельної ділянки за кадастровим номером 7324510100:04:001:0451 по вул. Польова, 2 в м. Сторожинець без правовстановлюючих документів та сплати коштів до бюджету, та необхідності вжити заходів до усунення вказаного порушення.

Крім цього, аналогічні листи з приводу вказаних порушень та необхідності вжиття заходів в судовому порядку направлялись прокуратурою на адресу Сторожинецької міської ради 11 квітня 2022 року, 26 жовтня 2022 року та 13 січня 2023 року.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу

При цьому розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, у зв`язку з закінченням перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

У даному випадку Сторожинецька міська рада, не дивлячись на наявність відповідних повноважень та можливостей, направлені численні листи прокуратури з даного питання, реальних заходів не вжила та до суду не звернулась.

Відтак, жодних реальних заходів, спрямованих на стягнення коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з відповідачів, Сторожинецькою міською радою так і не вжито.

Звертаючись до уповноваженого органу з листами про необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, прокурор надав об`єктивну можливість органу місцевого самоврядування самостійно звернутися до суду, що однак не було здійснено у розумний строк, а тому дана ситуація є саме тим виключним випадком, коли у прокурора виникає не тільки право, але й обов`язок захистити порушені інтереси держави.

Вищенаведені обставини та відповідні докази свідчать про не здійснення уповноваженим суб`єктом - Сторожинецькою міською радою належного захисту інтересів держави та територіальної громади у спірних правовідносинах упродовж розумного строку, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Доказів оскарження підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Чернівецької міської ради суду не надано.

Таким чином, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 прокурором при зверненні з позовною заявою у вказаній справі доведено бездіяльність контролюючого органу та дотримано порядок звернення з позовною заявою, передбачений статтею 23 Закону України Про прокуратуру.

Щодо застосування строків позовної давності

Відповідно до положень статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Так, предметом розгляду у господарській справі № 926/1194/23 є стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю за період з січня 2020 по грудень 2022 року включно.

Статтею 257 ЦК України унормовано, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з положеннями частини 5 статті 261 цього Кодексу за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Законом України від 30 березня 2020 року №540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (СОVID19) (який набрав чинності 02 квітня 2020) розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID -19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 (зі змінами і доповненнями внесеними Постановами Кабінету Міністрів України) установлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України. У подальшому карантин неодноразово продовжувався. Востаннє, постановою КМУ від 23 грудня 2022 року № 1423 дію карантину та всіх заходів, спрямованих проти COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року, Постановою Кабінету міністрів України від 25 квітня 2023 року № 383 КМУ змінено дату з 30 квітня 2023 на 30 червня 2023.

Постановою Кабінету міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, вищевказаним законом строк позовної давності продовжено на строк дії карантину, а оскільки заборгованість нарахована за період з січня 2020 року по грудень 2022 року, строк позовної давності за такими вимогами не вважається пропущеним та продовжується на строк дії карантину, який припинив свою дію 30 червня 2023 року.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви відповідача 2 Сільськогосподарського кооперативу Колос про застосування строку давності.

Крім цього, суд звертає увагу сторін на наступне.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії).

Зважаючи на викладене, всі інші доводи та міркування сторін судом визнаються такими, що не спростовують вищевказаних висновків суду. Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, суд дійшов висновку позов задовольнити.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2.1. частини 2 статті 4 вказаного Закону унормовано, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2023 року статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судовий збір у розмірі 29 317,70 грн слід покласти на відповідачів, пропорційно розміру заявлених та задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 194, 196, 219, 222 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В :

1.Клопотання адвоката відповідача 1 про зупинення провадження у справі залишити без розгляду.

2.Позов задовольнити.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гуд Тайрес (59024, Чернівецька обл., Чернівецькимй р-н, с. Чудей, пров. Б. Хмельницького, 10, код ЄДРПОУ 40841251) на користь держави в особі Сторожинецької міської ради (59000, Чернівецька обл., Чернівецькимй р-н, м. Сторожинець, вул. Чернівецька, 6-А, код ЄДРПОУ 04062179, р/р UA218999980334139812000024327 в Чернівецьку ГУК/Сторожинецька ТГ, код класифікації доходів 18010600 - орендна плата з юридичних осіб) безпідставно збережені кошти з орендної плати за землю в розмірі 1 759 062,10 грн.

4.Стягнути з Сільськогосподарського кооперативу Колос (59000, Чернівецька обл., Чернівецькимй р-н, м. Сторожинець, вул. Горіхова, 2, код ЄДРПОУ 01241800) на користь держави в особі Сторожинецької міської ради(59000, Чернівецька обл., Чернівецькимй р-н, м. Сторожинець, вул. Чернівецька, 6-А, код ЄДРПОУ 04062179, р/р UA218999980334139812000024327 в Чернівецьку ГУК/Сторожинецька ТГ, код класифікації доходів 18010600 - орендна плата з юридичних осіб) безпідставно збережені кошти з орендної плати за землю в розмірі 195 451,34 грн.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гуд Тайрес (59024, Чернівецька обл., Чернівецькимй р-н, с. Чудей, пров. Б. Хмельницького, 10, код ЄДРПОУ 40841251) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, код ЄДРПОУ 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р UA378201720343110001000004946, класифікація видатків бюджету - 2800) 26 385,30 грн. судового збору.

6.Стягнути з Сільськогосподарського кооперативу Колос (59000, Чернівецька обл., Чернівецькимй р-н, м. Сторожинець, вул. Горіхова, 2, код ЄДРПОУ 01241800) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, код ЄДРПОУ 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р UA378201720343110001000004946, класифікація видатків бюджету - 2800) 2 932,40 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 29 січня 2024 року (з урахуванням перебування головуючого судді у відпустці 26 січня 2024 року).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк