Постанова

від 23.10.2023 по справі 921/288/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2023 р. Справа №921/288/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.

розглянув без повідомлення (виклику) представників сторін апеляційну скаргу Управління освіти, молоді та спорту Чортківської міської ради Тернопільської області від 11.07.2023 за № 01-08/185

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.06.2023 (повний текст рішення складено 26.06.2023, суддя Руденко О.В)

у справі № 921/288/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль-ВМП», м. Тернопіль

до відповідача Управління освіти, молоді та спорту Чортківської міської ради Тернопільської області, м. Чортків

про стягнення 5992,78 грн 3% річних, 23151,80 грн інфляційних втрат, 49939,87 грн пені,

25 квітня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Тернопіль-ВМП» звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою про стягнення з Управління освіти, молоді та спорту Чортківської міської ради Тернопільської (далі Управління) області 5992,78 грн. 3% річних, 23151,80 грн. інфляційних втрат та 49939,87 грн. пені за неналежне виконання умов договору про закупівлю №210 від 20.10.2022, в частині повної оплати за надані послуги.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області позовні вимоги ТОВ «Тернопіль-ВМП» задоволено частково; з Управління освіти, молоді та спорту Чортківської міської ради Тернопільської області на користь позивача стягнуто 4932,64 грн. 3% річних, 18542,59 грн. інфляційних втрат, 49939,87 грн. пені та 2491,59 грн. судового збору.

При ухваленні вказаного рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що за взаємною згодою, сторонами даного спору п. 4.4 договору було визначено остаточний строк виконання зобов`язань щодо проведення розрахунків з відстроченням платежу, зокрема, за актом №1, який підписаний 28.10.2022 останнім днем проведення оплати є 28.11.2022 (оскільки 27.11.2022 припадає на вихідний день - неділю), а за актом №2 за грудень, який підписаний 15.12.2022 16.01.2023 (оскільки 14.01.2023 припадає на вихідний день - суботу). Позивач, у поданих суду розрахунках, помилково вказав кінцеві терміни для оплати до 07.11.2022 (включно) та до 25.12.2022 (включно), посилаючись на п.5.3 договору, однак, без врахування підпункту 4.4. З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача на користь позивача 4932, 64 грн. 3% річних, 18542,59 грн. інфляційних втрат та 49939,87 грн пені.

Не погодилось з ухваленим рішенням місцевого господарського суду Управління освіти, молоді та спорту Чортківської міської ради Тернопільської області та звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, а в задоволенні позовних вимог ТОВ «Тернопіль-ВМП» відмовити в повному обсязі. Як на підставу для скасування рішення відповідач покликається на те, що у зв`язку із наявними бюджетними асигнуваннями, Управлінням, відповідно до порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, було подано надавачу платіжних послуг платника, органу Казначейства, платіжні доручення №90 від 01.11.2022 на суму 310016 грн, №91 від 01.11.2022 на суму 30502 грн, №108 від 28.12.2022 на суму 261235 грн. Проте, станом на 01.01.2023 орган Казначейства не здійснив відповідні платежі за дорученням Управління. Оскільки закінчився бюджетний період, то утворилась кредиторська заборгованість. Враховуючи початок нового бюджетного періоду, 17.02.2023 Управління подало до відповідного органу Казначейства реєстр фінансових зобов`язань №70 та 21.02.2023 платіжні інструкції №14, №15 щодо оплати послуг, наданих позивачем. Лише 30.03.2023 вказані платіжні інструкції оплачено Казначейством. Таким чином, відповідач вважає, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язань, передбачених договором про закупівлю за №210 від 20.10.2022.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення Господарським судом Тернопільської області було повністю досліджено усі обставини справи, об`єктивно та обґрунтовано ухвалено відповідне рішення, відтак, ТОВ «Тернопіль-ВМП» повністю погоджується з рішенням місцевого господарського суду та не вбачає підстав для його скасування.

За правилами ст. 270 ГПК України, з огляду на ціну позову, розгляд даної апеляційної скарги здійснюється в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на наступне:

20 жовтня 2022 року між Управлінням освіти, молоді та спорту Чортківської міської ради Тернопільської області (далі замовник) та ТОВ «Тернопіль-ВМП» (виконавець) було укладено договір про закупівлю, відповідно до п.1.1 якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов`язання надати послуги з поточного ремонту по улаштуванню приміщень Інклюзивно-ресурсного центру Чортківської міської ради за адресою: Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Кн. В. Великого, 2в. (код національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 45450000-6 «Інші завершальні роботи»), а замовник зобов`язався приймати належно надані послуги та своєчасно оплачувати їх вартість за цінами та в терміни, зазначені в договорі.

За змістом п.п.2.1, 2.2 договору цей договір набрав чинності з дня його підписання повноважними представниками сторін; а строки надання послуг встановлені до 19.11.2022.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили вартість послуг, яка становила 601771 грн. без ПДВ.

Відповідно до п.4.3 договору розрахунки за надані послуги здійснюються у разі наявності та в межах бюджетних асигнувань і на умовах, визначених в договорі. У разі зменшення бюджетних асигнувань сторони переглядають об`єми надання послуг.

За умовами п.4.4 договору розрахунок за надані послуги проводиться замовником на підставі підписаних сторонами актів з можливістю відстрочки платежу до 30 календарних днів після підписання замовником актів приймання-передачі робіт.

Відповідно до п.5.3 договору замовник зобов`язаний, зокрема оплачувати вартість наданих виконавцем послуг на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт протягом 10-ти календарних днів після підписання замовником актів.

Виконавець до 25 числа місяця представляє замовнику акти виконаних робіт в трьох примірниках з врахуванням актів, складених в поточному місяці. Замовник протягом п`яти днів після одержання актів виконаних робіт від виконавця, розглядає та підписує їх, один примірник повертає виконавцю. Підписані сторонами акти виконаних робіт є підставою для проведення остаточних розрахунків за надані виконавцем послуги (п.п.6.2, 6.4 договору).

Згідно з п.11.1, цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до завершення воєнного стану в Україні, але не пізніше 31 грудня 2022 року, а у частині розрахунків та гарантійних термінів до повного виконання зобов`язань. Закінчення строку дії договору не звільняє від виконання зобов`язань, які лишились невиконаними.

За наслідками виконання умов вказаного договору, 28.10.2022 та 15.12.2022 між сторонами були підписані акти №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за жовтень та грудень 2022 року на загальну суму 601771 грн.

Однак, Управління своєчасно не здійснило оплату вказаних актів, що слугувало підставою для звернення ТОВ «Тернопіль-ВМП» до суду з позовом про стягнення із замовника заборгованості за договором від 20.10.2022 за №2-10.

За наслідками вирішення спору у справі №921/180/23 між цими ж сторонами, ухвалою від 12.04.2023 Господарським судом Тернопільської області закрито провадження, оскільки Управління погасило в повному обсязі основний борг в сумі 601771 грн, що виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю №2-10 від 20.10.2022.

У зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язання щодо своєчасної оплати виконаних робіт в строк, який погодили учасники договірних відносин, за актом №1 до 07.11.2022 (включно), за актом №2 до 25.12.2022 (включно), позивач, за невиконання договірних зобов`язань, нарахував відповідачу 3% річних, інфляційні втрати та пеню, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду.

За договором підряду, у відповідності до чю1 ст. 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України презюмує, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. А за змістом ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Однак, відповідач допустив порушення взятих на себе за договором зобов`язань в частині своєчасної оплати наданих послуг, натомість оплата за виконані роботи фактично проведена поза межами строків, обумовлених договором.

З аналізу п.5.3 договору вбачається, що замовник зобов`язався, зокрема, оплачувати вартість наданих виконавцем послуг на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт протягом 10-ти календарних днів після підписання замовником актів.

Водночас, у п.4.4. договору сторони погодили можливість замовнику здійснити оплату наданих послуг, на підставі підписаних сторонами актів, з відстрочкою до 30 календарних днів після підписання замовником актів приймання-передачі робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони, відповідно до ст. 6 цього кодексу, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Встановивши строк оплати протягом 10-ти календарних днів після підписання замовником актів, учасники договору таким чином домовились, що здійснення цього платежу може бути відстрочено до 30 календарних днів після підписання відповідних актів. Умови укладеного правочину не містять вказівок на те, що для такого відстрочення необхідна додаткова згода обох контрагентів чи будь який інший документ, окрім тих, що передбачені договором.

Отже, учасники цього спору, реалізовуючи зазначені вище правомочності, за взаємною згодою визначили остаточний строк виконання зобов`язань щодо проведення розрахунків з відстроченням платежу. Зокрема, за актом №1, який підписаний 28.10.2022 останнім днем проведення оплати є 28.11.2022 (оскільки 27.11.2022 припадає на вихідний день - неділю), а за актом №2 за грудень, який підписаний 15.12.2022, є 16.01.2023 (оскільки 14.01.2023 припадає на вихідний день - суботу). Водночас, позивач у своїх розрахунках, кінцевими термінами для оплати за першим актом вказав до 07.11.2022 (включно), а за другим до 25.12.2022 (включно), що є помилковим, оскільки вказано без врахування п. 4.4 договору.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 ГК України, аналогічною за змістом 549 ЦК України, визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Разом з тим, п.7.3 договору сторони визначили, що замовник несе відповідальність за порушення порядку розрахунків без поважних причин і сплачує пеню на користь виконавця в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

З огляду на несвоєчасну оплату Управлінням наданих ТОВ «Тернопіль-ВМП» послуг, враховуючи граничні дати здійснення оплат за актами виконаних робіт, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на встановлені судом першої інстанції періоди прострочення платежів.

Водночас, доводи Управління, наведені в апеляційній скарзі, відхиляються судом з огляду на таке:

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статті 218 ГК України та 617 ЦК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.

Разом з тим, Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 у справі №914/1556/17 зазначив, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, тобто бюджетна установа як отримувач і розпорядник бюджетних коштів не має будь-яких привілеїв чи пільг в межах виконання зобов`язань, взятих на себе за господарським договором. Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 слідує, що відсутність бюджетних коштів, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відхиляючи доводи скаржника, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.06.2023 у справі №921/288/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління освіти, молоді та спорту Чортківської міської ради Тернопільської області без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Справу повернути в Господарський суд Тернопільської області.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

судяМ.Б. Желік