Постанова

від 04.10.2023 по справі 910/2158/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2023 р. Справа№ 910/2158/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Буравльова С.І.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Полумисний В.В.

від відповідача: Моряков К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ес Маккензі-Україна"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023, повний текст складено 14.06.2023

у справі № 910/2158/23 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старліт Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ес Маккензі-Україна"

про стягнення 4 757 662,49 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст рішення та позовних вимог, в межах розгляду яких прийнято додаткове рішення

10.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Старліт Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ес Маккензі-Україна" про стягнення 4 757 662,49 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старліт Груп" 927 634 грн 00 коп. грошової компенсації за втрачений вантаж та 13 914 грн 51 коп. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову - відмовлено.

30.05.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ес Маккензі-Україна" до Господарського суду міста Києва надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 335 896,14 грн.

Короткий зміст додаткового рішення та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у задоволенні заяви відмовлено.

Додаткове рішення мотивовано наступним:

- суду надано лише документ, що має назву «Детальний опис робіт (наданих послуг)», підписаний посадовими особами адвокатського об`єднання, та який фактично містить лише загальний опис наданих послуг без їх деталізації;

- суд не може прийняти доводи представника відповідача, що підготовка клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з тим, що цей представник обрав для себе необхідність участі в іншому засіданні для розгляду іншого спору. Такі витрати поза розумним сумнівом є витратами самого адвоката, які не повинні покладатись навіть на відповідача у даній справі, а тим більше - на позивача;

- судом не можуть бути прийнятими і витрати адвоката на підготовку процесуальних документів, які не мають будь-якої процесуальної перспективи, зокрема, клопотання про закриття провадження у справі за наявності частково погодженого та не сплаченого боргу. Єдиним доведеним правовим наслідком цієї процесуальної дії представника відповідача є фактичне збільшення вартості наданих послуг на 780 дол. США на ознайомлення з запереченнями позивача та підготовки заперечення на заперечення;

- суд врахував доводи позивача, що заявляючи вимогу про відшкодування витрат з відрядження адвоката, відповідач мав довести суду належними доказами, що ці витрати і саме у заявленому розмірі мали місце та були розумно необхідними з огляду на вимоги частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України;

- позивачем доведено суду відсутність співмірності заявлених до розподілу витрат відповідача на послуги його адвоката у розмірі 414 686,6 грн та відсутність складності вирішення спору;

- подальші дії відповідача (клопотання про перенесення засідань, клопотання про закриття провадження у справі, клопотання про залучення третьої особи тощо) фактично були направленими на затягування розгляду справи по суті заявлених вимог;

- нараховані відповідачем витрати на підготовку мирової угоди взагалі не були пов`язаними з розглядом даної справи судом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з зазначеним додатковим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити в повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 335 896,14 грн.

В обґрунтування доводів апелянт зазначає таке:

- поданий до суду першої інстанції детальний опис робіт (наданих послуг) містить максимально повну інформацію, яку тільки можливо було подати до суду та відобразити у такому документі, а тому відповідач в повній мірі виконав вимоги ч. 3 ст. 126 ГПК України;

- судом не було враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21;

- подання клопотання про відкладення є право учасника справи, передбаченим ст. ст. 42, 50 ГПК України, яке було обґрунтовано належним чином;

- роботи з подання клопотань про закриття провадження у справі, про залучення третьої особи були узгоджені з відповідачем та відповідали стратегії захисту його інтересів і алгоритму дій задля найкращого захисту; жодне з названих клопотань не зумовили відкладення розгляду справи, що свідчить про необґрунтованість висновків суду першої інстанції про затягування розгляду справи по суті заявлених вимог;

- щодо витрат на відрядження та призначення представника з іншого регіону апелянт зазначає, що у зв`язку з відсутністю у суду технічної можливості проведення засідання суду в режимі відеоконференції у представника відповідача не було іншої можливості реалізувати захист інтересів сторони аніж шляхом відрядження адвоката з міста Одеси в місто Київ;

- висновок суду про те, що витрати на підготовку мирової угоди не пов`язані з розглядом справи є помилковими, оскільки вказана мирова угода не тільки напряму стосується цієї справи, але й була підготовлена на пропозицію суду.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Від позивача надійшли письмові відзиви на апеляційні скарги, в яких сторона просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ес Маккензі-Україна", а оскаржуване додаткове рішення - залишити без змін.

Позивач зазначає, що:

- впродовж майже двох років позивач намагався врегулювати спір в позасудовому порядку, звертаючись із численними заявами та зверненнями до відповідача, однак він ухилявся від відшкодування збитків шляхом пропозицій підписання додаткових документів та надання чергових обіцянок майбутньої виплати;

- оскільки розмір заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу «в двадцять три рази» перевищує зазначену відповідачем в орієнтовному розрахунку, то у відповідності до ч. 6 ст. 129 ГПК України суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в їх задоволенні;

- судом першої інстанції надана вірна правова оцінка тому факту, що основна правова позиція відповідача була викладена у відзиві на позовну заяву, тобто до вступу адвоката ЮФ «АНК» як представника у справі;

- судом вірно враховано безпідставність та завищеність витрат на правовому допомогу з подання клопотань про відкладення, про залучення третьої особи, заяви про закриття провадження у справі, а також підготовки проєкту мирової угоди;

- реалізація відповідачем права на захист, яке гарантоване ст. 59 Конституції України, було вірно оцінено судом через призму основних принципів цивільного законодавства - добросовісності та розумності. Так, реалізація права на захист не може бути способом отримання прибутку шляхом відшкодування завищених, необґрунтованих, неспівмірних та непотрібних витрат на правову допомогу;

- суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про не доведення належними доказами співмірності, обґрунтованості, добросовісності, розумності, необхідності та фактичності понесених заявлених відповідачем витрат на правову допомогу в сумі 335 896,14 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2158/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ес Маккензі-Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі №910/2158/23 та відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 11.09.2023. Явку учасників справи визнано не обов`язковою. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 06.09.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 06.09.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ес Маккензі-Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у програмі «EasyCon» у справі №910/2158/23.

Явка представників учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні 04.10.2023 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача, а оскаржене рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.10.2023 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 335896,14 грн.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті постанови

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч. 5, 8 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України, але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

При цьому, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Фактичні обставини, що встановлені судом за результатами розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення

Відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якому просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у розмірі 335 896,14 грн (81% від суми незадоволених позовних вимог).

В підтвердження названих судових витрат позивач надав суду Договір про надання правової допомоги б/н від 03.03.2023 року; детальний опис робіт (наданих послуг) від 29.05.2023; рахунок № 3825 від 03.03.2023; платіжна інструкція № 8009423671 від 06.03.2023; рахунок № 3840 від 05.04.2023; платіжна інструкція № 8009423735 від 10.04.2023; акти виконаних робіт (наданих послуг) № 3840 від 05.04.2023; № 3825 від 31.03.2023; рахунок № 3897 від 11.05.2023; платіжна інструкція № 8853748652 від 26.05.2023; рахунок № 3900 від 26.05.2023; платіжна інструкція № 8853748663 від 29.05.2023; ордер ВН 1230410 від 06.03.2023.

Згідно з п. 1.1 Договору Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати правову допомогу Клієнту згідно отриманих доручень, які включають консультації та роз`яснення з правових питань, підготовку юридичних документів, представництво інтересів Клієнта в органах державної влади (в тому числі судової) всіх рівнів, підприємствах, установах, організаціях, а Клієнт зобов`язується оплатити Адвокатському об`єднанню гонорар (винагороду) в порядку та на умовах, визначених цим Договором та додатковими угодами до нього.

В п. 2.2 Договору сторонами узгоджено, що гонорар гонорар Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги в рамках цього Договору, обчислюється з розрахунку часу, затраченого Адвокатським об`єднанням, із застосуванням погодинних ставок в еквіваленті:

- 200 доларів США за 1 годину роботи Адвоката;

- 100 доларів США за 1 годину роботи Помічника адвоката;

- 50 доларів США за 1 годину роботи Адміністративного персоналу (перекладачі, секретарі) без ПДВ.

За змістом п. 2.3 Договору сума гонорару розраховується за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим Національним Банком України на дату виставлення відповідного рахунку.

Між сторонами підписано акти виконаних робіт (наданих послуг) № 3825 від 31.03.2023 на суму 36 568,60 грн; № 3840 від 05.04.2023 на суму 153 112,00 грн.

Згідно наданих до матеріалів справи платіжних інструкцій відповідачем здійснено оплату наданих послуг на загальну суму 414 786,00 грн.

В детальному описі робіт (наданих послуг) від 29.05.2023 Адвокатським об`єднанням наведено перелік виконаних робіт (наданих послуг) з кількістю витраченого часу адвоката та вартістю правової допомоги, виходячи із розрахунку ставки за 1 годину роботи адвоката в розмірі 200 дол. США. Всього на загальну суму 414 686,60 грн, що еквівалентно 11 340,00 дол. США за 55 годин.

Опис послуг з надання правової допомоги відповідачу деталізований в достатній мірі для досягнення його функціонального призначення, а тому судова колегія визнає слушними аргументи апеляційної скарги в частині виконання відповідачем вимог ч. 3 ст. 126 ГПК України.

Позивачем в суді першої інстанції подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, яке, серед іншого, обґрунтовано посиланням на те, що заявлені до відшкодування судові витрати «в двадцять три рази» перевищують суму зазначену відповідачем в орієнтовному розрахунку (18 100,00 грн).

Відповідно до частин першої - третьої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Частиною 6 статті 129 ГПК України передбачено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Водночас, на думку колегії суддів, передбачене частиною шостою статті 129 ГПК України поняття "істотне перевищення суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку" є оціночним та залежить від конкретних обставин справи.

Так, з наявних у справі документів слідує, що відповідачем у своїй першій заяві по суті спору було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правничу допомогу в сумі 18 100,00 грн та повідомлено про надання підтверджуючих доказів в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України. До відзиву також надано деталізацію попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, згідно якого відповідачем було визначено можлива наявність витрат з правничої допомоги у вигляді надання адвокатом консультацій, узгодження правової позиції - 2 години - 2000 грн; збір та отримання адвокатом документів - 2 години - 2000 грн; вивчення правової бази - 1 година - 1000 грн; підготовка та направлення відзиву на позовну заяву до суду та іншій стороні - 8 годин - 8 000 грн; представництво та захист інтересів в суді (2 судових засідання) - 5 000 грн; витрати пов`язані з направленням відзиву - 100 грн.

Натомість, звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення, відповідач просить стягнути з позивача 335 896,14 грн, що в більше ніж двадцять разів перевищує розмір визначених в попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат, наведеного у відзиві на позовну заяву. Тобто у даному випадку має місце наявність обставин істотного перевищення суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, а тому відповідач в силу приписів частини шостої статті 129 ГПК України повинен довести, що станом на час його подання він не міг передбачити витрат, заявлених до відшкодування згідно заяви.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заява про ухвалення додаткового рішення не містить належних обґрунтувань щодо такого перевищення, позаяк посилання сторони на збільшення його витрат у зв`язку із укладенням з Адвокатським об`єднанням «АНК Морська юридична практика» договору про надання правової допомоги від 03.03.2023, який визначає їх вартість виходячи із погодинної ставки та кількості витраченого адвокатом часу, - не є непередбачуваними. Залучення до захисту Адвокатського об`єднання є волевиявленням сторони та непов`язане з непереборними обставинами, які б зумовлювали вчинення відповідних дій відповідачем.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до договору про надання правової допомоги від 01.08.2019 № 01-08/2019, укладеного між відповідачем та адвокатом Зінченко О.П. (який згідно з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України від 22.01.2018 серії АІ №005414 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність), цей договір може бути розірваним тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору (п. 7.6 Договору).

Належними і допустимими доказами обставин розірвання вищенаведеного договору у визначеному сторонами порядку до матеріалів справи не надано.

Судова колегія вважає, що укладення додаткового або нового договору з Адвокатським об`єднанням, само по собі, не може бути підставою для істотного (більше ніж у двадцять разів) збільшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у порівнянні за попереднім орієнтовним розрахунком.

За таких обставин, судова колегія визнає слушними аргументи позивача про застосування приписів частини шостої статті 129 ГПК України щодо суми, яка значно перевищує розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений відповідачем на час подання ним попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Відповідно до частини третьої статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

В контексті наведеної норми та доводів позивача, викладених у клопотанні про зменшення розміру витрат, а також дослідивши усі обставини справи, судова колегія дійшла висновку що:

- спір який виник між сторонами у справі не відноситься до складної категорії спорів;

- спірні правовідносини не вимагають великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, а правова стратегія захисту відповідача обґрунтовувалась посиланням на обмеження його відповідальності за завданий позивачу під час перевезення збиток, узгодженими між сторонами положеннями пунктів 4.4 та 1.4 договору №3122020 від 03.12.2020 та Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів;

- матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження б яких адвокат витратив значний час у спорах такого характеру.

Зі змісту детального опису робіт (наданих послуг) від 29.05.2023 вбачається, що вартість наданих Адвокатським об`єднанням послуг з правової допомоги по підготовці та поданню клопотань про відкладення та залучення третьої особи, а також заяви про закриття провадження у справі становить 1 300 дол. США (разом). Наведена вартість цих робіт, на переконання судової колегії, є завищеною та такою, що не відповідає критеріям розумності їх розміру, позаяк їх підготовка не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи адвоката.

Зазначена у цьому детальному описі робіт (наданих послуг) у цілому загальна вартість адвокатських послуг не відповідає критерію співмірності зі складністю справи та виконаними адвокатом робіт.

Також колегія бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, втрачених коштів, але й спонукання сторін від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів юридичних осіб (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Висновки суду апеляційної інстанції щодо визначення вартості наданих відповідачу послуг на професійну правничу допомогу

Як вже зазначено, відповідачем у своїй першій заяві по суті спору було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правничу допомогу в сумі 18 100,00 грн (а.с. 1-6, т. 2).

На підставі положень ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України, а також за результатами перевірки усіх обставин надання відповідачу послуг на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, судова колегія дійшла висновку, що (орієнтовний) розрахунок суми витрат, яку відповідач очікував понести у зв`язку з розглядом справи, відповідає критеріям співмірності зі складністю справи, розумною необхідністю витрат для цієї справи, та фактично виконаних адвокатами робіт.

Відповідно до цього розрахунку, відповідач визначив вартість цих послуг, з яких:

- надання адвокатом консультацій, узгодження правової позиції - 2 години - 2000 грн;

- збір та отримання адвокатом документів - 2 години - 2000 грн;

- вивчення правової бази - 1 година - 1000 грн;

- підготовка та направлення відзиву на позовну заяву до суду та іншій стороні - 8 годин - 8 000 грн;

- представництво та захист інтересів в суді (2 судових засідання) - 5 000 грн; витрати пов`язані з направленням відзиву - 100 грн.

З цього розрахунку вбачається, що відповідач розрахував вартість понесених ним витрат за представництво інтересів в суді першої інстанції за два судових засідання, що складає 5 000 грн. Тобто, вартість одного судового засідання складає 2 500,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 ГПК України, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

В контексті зазначеного, підлягає врахуванню, що у справі було три судових засідання, в яких брав участь адвокат відповідача, а саме: 28.03.2023, 25.04.2023 та 23.05.2023.

Таким чином, з урахуванням понесених витрат, пов`язаних з за представництвом інтересів відповідача в суді першої інстанції у трьох судових засіданнях, сума витрат, визначених у попередньому (орієнтовному) розрахунку підлягає збільшенню на 2500 грн (вартість одного судового засідання). Отже, загальна вартість послуг складає 20 600 грн (18100+ 2500).

З огляду на принцип пропорційного розподілу судових витрат від сум задоволених вимог, стягненню з позивача підлягають означені витрати в розмірі 16 686 грн (81 % від суми незадоволених вимог).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати на підготовку мирової угоди не підлягають стягненню. Як вбачається з матеріалів справи, позивач не був ініціатором укладання мирової угоди, а тому складання тексту мирової угоди адвокатом відповідача не породжує у позивача обов`язку відшкодувати вартість цих витрат.

Щодо висновку суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат в повному обсязі

Висновки суду першої інстанції про вчинення відповідачем дій, направлених на затягування розгляду справи по суті, шляхом подання клопотання про закриття провадження у справі, клопотання про залучення третьої особи тощо, колегія вважає помилковими.

Судова колегія вважає, що відсутні підстави вважати зазначені дії такими, що спрямовані на затягування розгляду справи, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 42 ГПК України, подання клопотань щодо закриття провадження у справі та залучення третьої особи є правом учасника справи, які не підлягають обмеженню.

В контексті зазначеного, не може вважатись зловживанням процесуальними правами також намагання відповідача укласти мирову угоду, навіть, якщо у подальшому сторони не дійшли згоди щодо її підписання.

Судовою колегією не встановлено обставин для відмови відповідачу у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із зловживанням ним процесуальними правами.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, за результатом апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що при прийнятті оскарженого рішення мало місце неправильне застосування норм процесуального права, а тому оскаржене додаткове рішення підлягає частковому скасуванню з викладенням його резолютивної частини в редакції даної постанови. Апеляційна скарга задовольняється частково.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ес Маккензі-Україна" задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі №910/2158/23 скасувати частково та викласти його резолютивну частину в наступній редакції:

«Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ес Маккензі-Україна" про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старліт Груп" (02068, місто Київ, вулиця Ахматової 13-Д, квартира 281, ідентифікаційний код 35510294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі-Україна" (04060, місто Київ, вулиця Ак. Щусева, 36, ідентифікаційний код 33835710) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 686 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят шість) гривень 00 коп.

В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ес Маккензі-Україна" про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.».

Доручити Господарського суду міста Києва видати наказ.

В іншій частині додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі №910/2158/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 20.10.2023.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.І. Буравльов