Постанова

від 03.10.2023 по справі 305/2140/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 305/2140/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 жовтня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Мацунича М.В. і Фазикош Г.В.,

з участю секретаря Чичкало М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації на ухвалу Рахівського районного суду від 20 червня 2023 року (у складі судді Марусяк М.О.) про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2021 р. Закарпатська обласна прокуратура, яка діє в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, звернулася у суд із позовом до Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області та ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки.

Ухвалою Рахівського районного суду від 15 квітня 2022 р. клопотання ОСОБА_1 задоволено: призначено у цій справі земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: - чи є порушення меж (або накладання) земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020, площею 0,8515 га на суміжну земельну ділянку Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» площею 32304,2 га відповідно до правовстановлюючих документів і документації із землеустрою на ці земельні ділянки.

Ухвалою Рахівського районного суду від 20 червня 2023 р. (оскаржувана ухвала) клопотання ОСОБА_1 про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи задоволено: призначено в цій справі повторну судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: - чи є порушення меж (або накладання) земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020, площею 0,8515 га на суміжну земельну ділянку Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» площею 32304,2 га відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки.

Закарпатська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації просить скасувати цю ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводить про порушення норм процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував необхідність проведення повторної земельно-технічної експертизи в справі.

Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, із таких мотивів.

Обґрунтовуючи необхідність призначення по справі повторної земельно-технічної експертизи, суд виходив із того, що 10.05.2023 р. до суду надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення судової експертизи у зв`язку з тим, що експерту не надано додаткові документи, які необхідні для відповіді на поставлені питання, що унеможливлює її проведення.

19.06.2023 р. ОСОБА_1 подала клопотання про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи (указане клопотання до справи-замінника не додано).

Клопотання мотивує тим, що відповідно до висновку експерта № 15/59 від 21.07.2020 земельна ділянка з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020, що розташована в ур. Млаки, с. Лазещина Рахівського району Закарпатської області площею 0,8515 га, яка належить ОСОБА_1 , частково накладається на земельну ділянку лісового фонду ДП «Ясінянське ЛМГ», орієнтована площа накладення 0,312 га. Вважає, що висновок експерта № 15/59 від 21.07.2020 викликає сумніви в його достовірності та об`єктивності. Враховуючи той факт, що за клопотанням сторони відповідача судова земельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено ЛНДІСЕ не проведена, без висновку експертизи рішення по справі може бути неповним чи незаконним, просила призначити у справі повторну судову земельно-технічну експертизу.

Суд визнав такі доводи достатніми для призначення по справі повторної судової земельно-технічної експертизи.

Апеляційний суд не погоджується із цим висновком суду першої інстанції через його невідповідність нормам процесуального права та обставинам справи.

Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Відповідно до пункту 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Згідно з пунктом 3.6 Інструкції, у разі призначення експертизи (залучення експерта) для проведення додаткової або повторної експертизи, крім матеріалів, зазначених у пункті 3.3 цього розділу, до експертної установи (експертові) надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку.

У разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення.

Таким чином, повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об`єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав сторін чи інших осіб.

Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову експертизу у кримінальних і цивільних справах" від 30 травня 1997 № 8 визначено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

Як констатує суд першої інстанції у своїй ухвалі: «19.06.2023 р. ОСОБА_1 подано клопотання про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи (указане клопотання до справи-замінника не додано). Клопотання мотивує тим, що відповідно до висновку експерта № 15/59 від 21.07.2020 р. земельна ділянка з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020, що розташована в ур. Млаки, с. Лазещина Рахівського району Закарпатської області площею 0,8515 га, яка належить ОСОБА_1 , частково накладається на земельну ділянку лісового фонду ДП «Ясінянське ЛМГ», орієнтована площа накладення 0,312 га. Вважає, що висновок експерта № 15/59 від 21.07.2020 р. викликає сумніви в його достовірності та об`єктивності».

Між тим, ухвалою Рахівського районного суду від 20 червня 2023 р. фактично було призначено не повторну, а ще одну судову земельно-технічну експертизу та судом першої інстанції не наведено жодних обставин, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта, не обґрунтовано необхідність призначення експертизи та порушено порядок її призначення відповідно до ст. 113 ЦПК України.

В ухвалі про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

Однак, місцевий суд висновок експерта не досліджував, а зробив лише в описовій частині ухвали посилання на зміст поданого представником відповідача клопотання, в якому останній просив про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи, посилаючись на обставини, які викликають у неї сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

Суд першої інстанції без наведення мотивів, а також обґрунтованих обставин, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта, та порушень у проведенні експертизи, дійшов передчасного висновку про задоволення клопотання представника відповідача про призначення у справі повторної судової земельно-технічної експертизи.

Недотримання порядку призначення і проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Безпідставне призначення експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

Наведене свідчить про те, що суд, всупереч норм процесуального права, порушив порядок призначення експертизи, що є підставою для скасування ухвали суду.

За таких обставин, ухвалу Рахівського районного суду від 20 червня 2023 року належить скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У контексті наведеного та відповідно до вимог ст. 379 ч.1 п.4 ЦПК України оскаржена ухвала підлягає скасуванню як незаконна, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись п.6 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 379, ст.ст. 382, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації задовольнити. 2.Ухвалу Рахівського районного суду від 20 червня 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. 4.Повне судове рішення складено 17 жовтня 2023 р.

Судді: