Ухвала

від 17.10.2023 по справі 922/708/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

17 жовтня 2023 року м. ХарківСправа № 922/708/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши заяву Харківської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Керівника Ізюмської окружної прокуратури в інтересах держави до 1. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, 2. Фермерського господарства "ЛАДАГРО", 3. Фермерського господарства "ІРЗУ" про визнання незаконним та скасування наказів, визнання недійсними договорів та зобов`язання повернути земельну ділянкуза участю представників учасників справи:

прокурор - Горбач Н.О.

відповідачі - не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року Перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури (далі прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі Управління), Фермерського господарства "Ладагро" (далі ФГ "Ладагро"), Фермерського господарства "ІРЗУ" (далі ФГ "ІРЗУ"), в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ Управління від 29.10.2014 № 2888-СГ "Про надання в оренду земельних ділянок"; визнати незаконним та скасувати наказ Управління від 12.01.2017 № 447-СГ "Про надання згоди на передачу земельних ділянок в суборенду"; визнати недійсним, укладений між Управлінням та ОСОБА_1 , договір оренди землі від 13.11.2014 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6320483700:01:000:0333, площею 65,1866 га, 6320483700:05:000:0318, площею 31,8008 га та 6320483700:05:000:0317, площею 27,1563 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.11.2014 за № 7771874, № 7771828, № 7771912, та скасувати державну реєстрацію; визнати недійсним, укладений між головою ФГ "Ладагро" Савченко Любов`ю Миколаївною та головою ФГ "ІРЗУ" Алієвим Рамзаном Кюраєвичем, договір суборенди землі від 07.06.2017 щодо передачі в суборенду земельних ділянок з кадастровими номерами 6320483700:01:000:0333, площею 65,1866 га, 6320483700:05:000:0318, площею 31,8008 га та 6320483700:05:000:0317, площею 27,1563 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.06.2017 за № 20929477, № 20927344, № 20922367, та скасувати державну реєстрацію; зобов`язати ФГ "Ладагро" в особі голови Савченко Любові Миколаївни та ФГ ІРЗУ в особі голови Алієва Рамзана Кюраєвича повернути державі в особі Управління земельні ділянки загальною площею 124,1437 га з кадастровими номерами 6320483700:01:000:0333, площею 65,1866 га, 6320483700:05:000:0318, площею 31,8008 га та 6320483700:05:000:0317, площею 27,1563 га.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.03.2019, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2019, позову заяву прокурора і додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Постановою Верховного Суду від 16.09.2020 постанову апеляційного господарського суду від 23.04.2019 та ухвалу суду першої інстанції від 19.03.2019 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання щодо можливості прийняття до розгляду позовної заяви прокурора.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.10.2020, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2020, позовну заяву прокурора повернуто без розгляду на підстав ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Постановою Верховного Суду від 07.04.2021 постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.10.2020 у справі №922/708/19 скасовано; справу № 922/708/19 направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.06.2021 провадження у справі № 922/708/19 закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.

06.10.2023 до Господарського суду Харківської області від Харківської обласної прокуратури надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №922/708/19 щодо стягнення з відповідачів у рівних частках судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг.

Розпорядженням керівника апарату суду №314/2023 від 06.10.2023 призначений повторний автоматизований розподіл заяви у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 .

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023 для розгляду заяви визначено суддю Погорелову О.В.

Ухвалою суду від 10.10.2023 заява прокурора була прийнята судом та призначена до розгляду у судовому засіданні на 17.10.2023 о 10:15.

У судовому засіданні прокурор підтримав подану заяву та просив суд її задовольнити.

Розглянувши заяву, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті додаткового рішення, з огляду на наступне.

На обґрунтування поданої заяви прокурор посилається на ч. ч. 1, 3 ст. 244, ч. 1 ст. 123, п. 2 ч. 1 та 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України та п. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Згідно ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Звертаючись із заявою про покладення на відповідачів у рівних частинах сплаченого судового збору, прокурор, зокрема, посилається на п. 2 ч. 1 та п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; судовий збір покладається: у разі задоволення позову - на відповідача.

Водночас, прокурор посилається й на ст. 7 Закону України "Про судовий збір", яка передбачає повернення судового збору з Державного бюджету України.

Як роз`яснено у п.п. 4.4, 4.8, 4.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК. Якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 ГПК має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання. Таке рішення (ухвалу, постанову) може бути прийнято з питань розподілу сум судового збору або їх повернення і в тому разі, якщо відповідна вимога у розгляді справи з якихось причин не заявлялася. Що ж до інших судових витрат, то в разі коли вимоги стосовно їх розподілу під час розгляду справи не заявлялися та докази на підтвердження цих витрат суду не подавалися, то додаткове рішення (ухвала, постанова) щодо розподілу цих судових витрат не приймається та в задоволенні заяви відмовляється.

Як зазначалося по тексту ухвали, ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.06.2021 провадження у справі № 922/708/19 закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.

Таким чином, заява не містить обґрунтування щодо покладення на відповідачів у справі сплаченого прокурором судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг у рівних частинах у разі закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 232 - 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Харківській обласній прокуратурі у прийнятті додаткового рішення у справі №922/708/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст. ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повна ухвала підписана 23 жовтня 2023 року.

СуддяО.В. Погорелова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.