Постанова

від 23.10.2023 по справі 640/19251/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/19251/22 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гродненська 14" до Міністерства юстиції України, треті особи - ОСОБА_1 , Державний реєстратор Шевченківської районної державної адміністрації у м. Києві Шубіна Тетяна Яківна про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії-

В С Т А Н О В И Л А:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гроднинська 14» з позовною заявою до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_1 і державний реєстратор Шевченківської районної державної адміністрації у м. Києві Шубіна Тетяна Яківна в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 03.09.2022 № 3732/5 про задоволення скарг ОСОБА_1

- поновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 22.02.2021 № 1000671020000034088 «Державна реєстрація створення юридичної особи», проведену державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Шубіною Тетяною Яківною щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГРОДНЕНСЬКА 14».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що ним було дотримано порядок розгляду скарги, визначений законодавством щодо участі позивача, як зацікавленої особи. Щодо безпосереднього порушення реєстратором вимог при здійсненні реєстраційних дій вказує на те, що колегією відповідача встановлено, що поданий державному реєстратору Шубіній Т.Я. протокол оформлений без дотримання вимог щодо форми, яка затверджена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики, а саме: у Протоколі відсутня інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь в установчих зборах співвласників, варіанти голосування ними на установчих зборах Об`єднання та їх підписи. Відповідач вказує, що державний реєстратор Шубіна Т.Я. провела оскаржувану реєстраційну дію щодо створення ОСББ «Гродненська 14» з порушенням вимог, встановлених ст. 15 Закону № 755-ІV. Так відповідач вказує, що державний реєстратор Шубіна Т.Я. повинна була зупинити розгляд документів, поданих для проведення оскаржуваної реєстраційної дії, на підставі п. 2 ч.1 ст. 27 Закону № 755-ІУ: невідповідність документів вимогам, установлених статтею 15 цього Закону № 755-ІУ.

Також, апелянт звертає увагу, що наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки, розгляд такого спору підлягає господарському суду.

Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Матеріалами справи підтверджено, 15.02.2022 ОСОБА_1 звернувся до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) зі скаргою щодо державної реєстрації ОСББ «Гродненська 14».

Листом від 16.02.2022 №К-1674 Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) скаргу було надіслано до Міністерства юстиції України як до належного суб`єкта оскарження (вх.21.02.2022 за №СК-824-22).

06.06.2022 у Міністерстві юстиції України було зареєстровано скаргу ОСОБА_1 за №СК-1014-22 аналогічного змісту.

15.08.2022 відбулось засідання Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) щодо скарг ОСОБА_1 , надісланих листами Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) від 16.02.2022 №К-1674, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 21.02.2022 за №СК-824-22 та 06.06.2022 за №СК-1014-22, - на якому було прийнято висновок від 15.08.2022 щодо задоволення зазначених скарг ОСОБА_1

03.09.2022 за результатами розгляду скарг та підставі вищезазначеного висновку Колегії, - відповідачем було прийнято рішення у формі наказу Міністра юстиції України Дениса Малюськи №3732/5, яким постановлено: 1) задовольнити скарги ОСОБА_1 в повному обсязі; 2) скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 22.02.2021 1000671020000034088 «Державна реєстрація створення юридичної особи», проведену державним реєстратором Шевченківської районної державної адміністрації у м. Києві Шубіною Т. Я. щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гроднинська 14» (ідентифікаційний код юридичної особи 43921334); 3) тимчасово блокувати державному реєстратору Шевченківської районної державної адміністрації у м. Києві Шубіній Т.Я. доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань строком на 2 (два) місяці.

З позовної заяви слідує, що відповідач не повідомив позивача як заінтересовану особу про розгляду скарги, не надіслав позивачу матеріали скарги з доданими документами, чим позбавив позивача, як юридичної особи щодо якого було подано скаргу, права на участь у об`єктивному та всебічному розгляді скарги, у своєчасній підготовці та поданні письмових пояснень та доказів на їх підтвердження, що мало наслідком прийняття неправомірного рішення.

Даний аргумент позивача не був спростований відповідачем у суді першої інстанції ні належними поясненнями, ні належними і допустимими доказами.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, - у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Зазначений критерій правомірності діяльності та рішень суб`єктів владних повноважень є безумовною і достатньою підставою для визнання судом оскаржуваних дій чи/та рішень протиправними.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що Міністерством юстиції України не було виконано належним чином приписи Порядку №1128, якими передбачено належний порядок дотримання прав та інтересів всіх зацікавлених осіб, зокрема, позивача, як зацікавленої особи, в частині надання позивачу копії скарги та доданих до неї документів при розгляді скарги ОСОБА_1 та належного і завчасного повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.37 цього Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Згідно з п.1 ч.2 наведеної статті Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Відповідно до ч.9 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, відповідно до п.1 якого він визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закони) скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами.

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Відповідно до п.п.8-11 Порядку під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

З аналізу наведених норм законодавства, що регулює спірні правовідносини вбачається, що на Міністерство юстиції України покладено обов`язок запросити на розгляд скарги окрім скаржника та суб`єкта оскарження також інших заінтересованих осіб зазначених у скарзі, повідомивши їх про розгляд скарги по суті та надавши копії скарги та доданих до неї документів, не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті та такі особи можуть повідомити про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі із наданням копії відповідного рішення суду.

Надання копії скарги та доданих до неї документів, не піз пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті передбачає саме отримання заінтересованими особами копії такої скарги, з метою надання їм можливості скористатися своїми правами.

Також, пунктом 10 Порядку №1128 редакції від 22.06.2022 згідно з Постановою КМ № 696 від 17.06.2022, чинній на момент розгляду скарги, передбачено, що для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Міністерство юстиції України чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

З матеріалів справи вбачається, що скарги ОСОБА_1 стосувалися скасування державної реєстрації ОСББ «Гродненська 14», тобто безпосередньо впливали на правові підстави діяльності позивача як юридичної особи, відповідно відповідач, як суб`єкт владних повноважень, був зобов`язаний вжити заходів щодо залучення позивача як заінтересованої особи до розгляду скарги для одержання від неї інформації та пояснень з метою їх об`єктивного та всебічного розгляду.

Матеріали скарги у сфері державної реєстрації надаються заінтересованим особам за їх клопотанням для ознайомлення та/або фотографування. Якщо таке клопотання заявлено під час засідання колегії (крім випадку проведення засідання під час воєнного стану), колегія відкладає розгляд скарги на строк, необхідний для ознайомлення з відповідними матеріалами, але не більш як на одну годину (п.12 Порядку №1128 в редакції від 22.06.2022)

Під час воєнного стану заінтересована особа має право заявити клопотання про надіслання їй матеріалів скарги в електронній формі на адресу електронної пошти. Міністерство юстиції України чи відповідний територіальний орган забезпечує надіслання таких матеріалів протягом трьох робочих днів після отримання клопотання. Заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

Відповідач не спростував, що не повідомив позивача про розгляд призначеної щодо нього скарги у такий спосіб, який би забезпечив належну участь останнього у розгляді щодо нього скарги. На клопотання про надання матеріалів до засідання Колегії від заінтересованої особи (голови правління ОСББ «ГРОДНЕНСЬКА 14») Копистири Арсенія Миколайовича від 12.08.2022, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 12.08.2022 (п`ятниця - останній робочий день перед розглядом) за № СК-1678-22 та 13.08.2022 за № 90434-33-22 (субота - неробочий день), - останньому не було надано ні скарги, ні будь-яких матеріалів для підготовки до засідання Колегії, яке відбулося вже 15.08.2022 (понеділок). Про вказане клопотання зазначено у оскаржуваному наказі.

Посилання Міністерства юстиції України на розміщення оголошення на офіційному сайті щодо розгляду по суті скарг ОСОБА_1 від 16.02.2022 та від 06.06.2022 року, як на доказ виконання вимог п.10 Порядку є необґрунтованим, оскільки із тексту даного повідомлення не є можливим встановити суті скарги, що в свою черго позбавляє всіх заінтересованих осіб, в тому числі і позивача, встановити, що розгляд скарги стосується їх прав та інтересів, а відповідно є порушенням охоронюваних прав позивача, встановлених та гарантованих Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Таким чином, твердження Міністерства юстиції України, що ним було використано всі можливі способи належного повідомлення позивача про розгляд скарг ОСОБА_1 від 16.02.2022 та від 06.06.2022 року не відповідає дійсності.

Наведене свідчить про порушення відповідачем п.11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Так, зокрема, у постанові ВС від 15.08.2019 у справі Ne826/3539/17 звернув увагу, що «Міністерство юстиції України повинно обирати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце й розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об?єктивну спроможність суб?єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги».

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року по справі М910/11459/19 було визначено, що недотримання порядку повідомлення суб?єкта оскарження чи інших заінтересованих осіб, навіть за умови участі таких осіб при розгляді скарги на дії державного реєстратора по суті, не може вважатись формальним порушенням та є підставою для скасування оскаржуваного рішення суб?єкта.

Щодо опублікування оголошення про розгляд скарги на сайті Міністерства юстиції України, то суд зазначає, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.10.2018 у справі Dridi v. Germany виклики до суду, здійснені за допомогою публічного повідомлення, є недостатніми відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушують статтю 6 Конвенції. Суд вважає, що коли в результаті рішення органу державної влади може відбутись втручання у права або інтереси особи, такий орган має пересвідчитись, що ним використано всі можливі способи повідомлення такої особи та забезпечено її безпосередню участь або можливість надання письмових пояснень, заперечень тощо. Як наслідок суд дійшов висновку, що повідомлення про розгляд скарги шляхом публічного повідомлення на сайті Міністерства юстиції України - було недостатнім.

Також Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема, у постановах від 28.03.2018 у справі № 826/19452/16, від 19.06.2019 у справі № 826/9614/17, від 11.10.2019 у справі № 810/1701/18, від 15.08.2019 у справі № 826/3539/17, від 19.05.2021 у справі №640/17492/20, - що процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу.

З наведеного вище, вбачається, що п.2 оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 03.09.2022 № 3732/5 «Про задоволення скарг» прийнято з порушенням норм, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування п.2 оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 03.09.2022 №3732/5 «Про задоволення скарг».

Також суд першої інстанції вказав, що оскаржуваний наказ Міністерством юстиції України було винесено за наявності підстав у залишенні скарг без розгляду та без задоволення.

Відповідачем не спростовано, що 15.02.2022 ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій без посилання на конкретні реєстраційні дії, документи та інші необхідні для об`єктивного розгляду факти, просив скасувати невизначені реєстраційні дії щодо реєстрації ОСББ «ГРОДНЕНСЬКА 14».

21.02.2022 року Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Київ) направило вказану скаргу за належністю до Міністерства юстиції України, про що повідомило ОСОБА_1 листом №СК-824-22 від 21.02.2022 року.

Надалі 22.02.2022 року ОСОБА_1 звернувся як офіційний представник і підписант скарги до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України з заявою про відкликання поданої раніше скарги щодо реєстраційних дій по створенню позивача (у Міністерстві юстиції України вх. № 35611-31-22). Сам ОСОБА_1 , як третя особа в цій справі, подав пояснення та вказав, що не подавав такої заяви, однак не надав суду доказів звернення до відповідача зі зверненням щодо спростування заяви чи інших дій, які б вказували на недійсність заяви, яка міститься в матеріалах розгляду скарг ОСОБА_1 у відповідача. У відзиві на позовну заяву сам відповідач не спростовує достовірність існування і змісту заяви від 22.02.2022.

У подальшому Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Київ) повторно направляє ту ж саму скаргу від 15.02.2022 року від ОСОБА_1 за належністю до Міністерства юстиції України, про що повідомляє скаржника листом №СК-1014-22 від 06.06.2022 року. При цьому відповідач не надав належних пояснень, чому при наявності заяви про відкликання скарги, Міністерство юстиції України здійснило розгляд скарги та скасувало реєстраційну дію, щодо створення ОСББ «ГРОДНЕНСЬКА 14».

Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №П28 від 25.12.2015 року «Про затвердження порядку розгляду, скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції», - скаржник може відкликати подану ним скаргу у сфері державної реєстрації до прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішення щодо неї. Відкликана скарга у сфері державної реєстрації залишається без розгляду про що повідомляється скаржнику.

Не дивлячись на наявну заяву про відкликання скарги Міністерством юстиції України не виконано вимоги закону стосовно залишення скарги без розгляду, взагалі у текстах протоколів та висновку до оскаржуваного наказу не надано жодної оцінки зазначеній заяві, що стало наслідком прийняття протиправного наказу.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, які не спростовані відповідачем, що оскаржуваний наказ прийнятий за наявності підстави для відмови в її розгляді - закінчення встановленого законодавством строку для подання скарги на дію державного реєстратора.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі по тексту - Закон) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Відповідно до пункту 8 ч. 8 статті 34 Закону в редакції, чинній на момент подання скарги, чітко передбачено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо закінчився встановлений законом строк подачі скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 34 Закону в редакції, чинній на момент розгляду скарг та прийняття рішення у формі Наказу, встановлено, що Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації без розгляду по суті, якщо встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання.

Скаргу ОСОБА_1 № К-1674 на реєстраційну дію подано до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (неналежного суб`єкта оскарження) 15.02.2022, про що свідчить вхідний номер та відмітка про реєстрацію в системі документообігу на копії скарги.

В оскаржуваному наказі Мін`юсту також йдеться про скаргу від 06.06.2022 ОСОБА_1 , зареєстровану в Міністерстві юстиції України за №СК-1014-22, яка є ідентичною скарзі, яка подавалась раніше.

Таким чином реєстраційна дія щодо створення ОСББ «Гродненська 14», яка оскаржувалася, вчинена державним реєстратором 22.02.2021 року, тобто майже понад рік перед поданням першої, та рік і 4 місяці після подання другої скарги.

В тексті скарги не зазначено жодного доводу на обґрунтування обставин та доказів, які підтверджують, що заявнику стало відомо про оскаржувану реєстраційну дію лише 07.02.2022, - тобто з порушенням строку, встановленого Законом.

Як зазначено у висновку Колегії, на підставі якої прийнято Наказ, Мін`юстом було прийнято до уваги, як беззаперечний факт, доводи скаржника про те, що останній дізнався про оскаржувану реєстраційну дію з отриманої інформації від Центру надання адміністративних послуг Дніпровського району міста Києва 07.02.2022. Проте, зазначені доводи спростовуються аргументами позивача, які не заперечні відповідачем. Так колегія суддів, звертає увагу, що відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), який досліджувався Колегією, підтверджується, що за запитом від 25.01.2022 17:05:22 ОСОБА_1 до державного реєстратора Управління (Центр) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Лященко Т.Ф. скаржник отримував інформацію та копії документів з реєстраційної справи щодо ОСББ «Гродненська 14» (код ЄДРПОУ: 43921334) за кодом 551255305293, тобто - значно раніше тієї дати, яку скаржник зазначив у своїй скарзі.

Не дослідивши зазначений факт, члени Колегії з розгляду скарг допустили упередженість та не об`єктивність при розгляді скарги на користь скаржника, поклавши в основу свого висновку, який став підставою прийняття наказу, недостовірні відомості, які призвели до неправомірного рішення. Крім того, Колегія не взяла до уваги відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, до якого у всіх членів Колегії наявний доступ і який мав бути використаний для встановлення обставин наявності у скаржника речових прав на квартиру АДРЕСА_1 , створення ОСББ в якому ним оскаржувалося, з метою встановлення наявності підстав для необхідного обов`язкової умови для розгляду скарги - «підтвердження скаржником порушення його прав оскаржуваною реєстраційною дією».

Так, частиною 6 ст.34 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, що Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації без розгляду по суті, якщо скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації не порушено. За відомостями ДРП в акті приймання-передачі квартири АДРЕСА_1 , підписаному скаржником 25.11.2021, містяться умови, які свідчать про те, що скаржник дізнався про наявність ОСББ «Гродненська 14» з моменту підписання цього Акту, тобто з 25.11.2021.

Пункт 7 Акту приймання-передачі об`єкта інвестування (квартири) від 25 листопада 2021 року, підписаного між ТОВ «Інжпроєктсервіс - АРС» та ОСОБА_1 сторони узгодили, що «одночасно з підписанням цього Акта довіритель/власник підписує з визначеною забудовником експлуатуючою організацією договір про надання житлово-комунальних послуг з обслуговування Будинку і прибудинкової території, умови користування житловим приміщенням та про участь у витратах на утримання Будинку, Комплексу та прибудинкової території, завірена сторонами копія якого передається забудовником разом з цим Актом - Додаток № 2 до даного Акту приймання-передачі квартири.

Також, пунктом 5 Акту передбачено, що цей Акт складено у трьох примірниках, один примірник для Забудовника, один для довірителя/власника, один для експлуатуючої організації. Тобто, скаржник, ОСОБА_1 , достовірно знав і мав знати з 25.11.2021 про факт наявності створеної обслуговуючої організації - ОСББ «Гродненська 14». Отже, строк для звернення до Мін`юсту зі скаргою він пропустив.

Колегія суддів також бере до уваги, що, згідно заяви про приєднання до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , що у Дніпровському районі міста Києва ОСОБА_1 01.12.2021 року було надано згоду на проведення створення, реєстрації та роботи відповідного об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у будинку АДРЕСА_2 .

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не перевіряв і не встановлював обставин пропуску строку давності для звернення зі скаргою, внаслідок чого прийняв неправомірне рішення про задоволення скарги за наявності підстави для відмови, передбаченої ч. 6 ст. 34 Закону.

Частиною 3 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено граничні строки для розгляду скарг Міністерством юстиції України. Зазначена норма передбачає, що загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів».

Пунктом 4 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 в редакції, чинній на момент подання скарги від 15.02.2022, передбачено, що розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".

Також, ст.20 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Відповідно до п.5 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: закінчення встановленого законом строку подачі скарги.

Частиною 6 ст. 34 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня її реєстрації приймає мотивоване рішення про відмову в задоволенні такої скарги на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту чи відповідного територіального органу, погодженої відповідно заступником Міністра чи заступником керівника територіального органу Мін`юсту. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.

Проте, всупереч зазначеній законодавчій вимозі, скаргу ОСОБА_1 розглянуто з порушенням строків, встановлених ст. 34 Закону, ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» та пунктами 4, 5 Порядку № 1128.

Колегія суддів, погоджується з доводами суду першої інстанції, які не були спростовані апелянтом, що оскільки з моменту вчинення реєстраційної дії щодо створення позивача минув понад рік, у цього суб`єкта виникли відповідні права та обов`язки зі значною кількістю суб`єктів правовідносин і неправомірним наказом відповідач порушив права на ведення господарської діяльності ОСББ (позивачем).

Вирішуючи питання щодо правомірності реєстрації позивача, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», - державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Така наглядова функція держави не передбачає перевірку державним реєстратором змісту і достовірності документів, які вимагаються спеціальним законом для здійснення реєстраційної дії.

Перелік документів, які подаються для державної реєстрації створення юридичної особи, визначаються ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Відповідно до п.3 ч.2 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», державний реєстратор: перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації. Оскільки позивачем до реєстрації були подані всі документи і підстав для відмови у реєстрації у державного реєстратора не було, - реєстраційна дія щодо позивача була законною та правомірною.

Тому колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога щодо відновлення реєстраційної дії, як належний спосіб захисту порушеного права позивача є відповідною предмету позову, законною та підлягає задоволенню.

Щодо посилань Міністерства юстиції України стосовно підстав для закриття провадження у справі та на практику Великої палати Верховного Суду, викладену в постанові від 17 червня 2020 року у справі №826/10249/18, колегія суддів зазначає наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №826/10249/18 зазначено про те, що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема, якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне наслідків. Отже, спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах. Такий спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Велика Палата Верховного Суду, заповнюючи цю прогалину закону, у постановах від 20 вересня 2018 року у справі №813/6286/15, від 6 лютого 2019 року у справі №462/2646/17 зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Проте, висновки Верховного суду у наведених справах не є релевантними відносно цієї справи, через те, що у цій справі з позовом до адміністративного суду звернулось ОСББ «Гродненська 14», обґрунтовуючи таке звернення обставинами, що безпосередньо пов`язані із виконанням владних управлінських функцій, якими наділений відповідач в силу закону.

У справі ж №826/10249/18, на яку послався апелянт як на підставу для закриття у цій справі провадження, позовні вимоги були заявлені фізичною особою та обґрунтовувались відсутністю у осіб, які звернулися до державного реєстратора із заявою про припинення юридичної особи, повноважень на вчинення таких дій та, як наслідок, фіксації їх у ЄДР. У справі №813/6286/15, на яку також посилався апелянт спірні відносини виникли у зв`язку з невиконанням умов цивільно-правової угоди з підстав порушення господарських зобов`язань.

Отже, обсяг та зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що незгода з рішенням Відповідача у зв`язку з недотриманням ним вимог законодавства, яке визначає порядок розгляду скарг, спричиняє публічно-правовий спір.

До компетенції адміністративних судів належать публічно-правові спори, в яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням рішення суб`єкта владних повноважень - Міністерства юстиції України про скасування рішень про державну реєстрацію за наслідками розгляду скарг ОСОБА_1 від 16.02.2022 та від 06.06.2022 на дії державного реєстратора Шевченківської районної державної адміністрації у м. Києві Шубіна Тетяна Яківна.

У межах цієї адміністративної справи вирішується виключно публічно-правовий спір щодо правомірності наказу Міністерства юстиції України від 03.09.2022 № 3732/5 про задоволення скарги ОСОБА_1 ..

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Пунктом 13 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Частиною 2 статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно до ч. 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Предметом оскарження у даній справі є рішення і дії Міністерства юстиції України щодо розгляду скарг ОСОБА_1 від 16.02.2022 та від 06.06.2022 на дії державного реєстратора Шевченківської районної державної адміністрації у м. Києві Шубіна Тетяна Яківна щодо реєстраційної дії від 22.02.2021 № 1000671020000034088 «Державна реєстрація створення юридичної особи», проведену державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Шубіною Тетяною Яківною щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГРОДНЕНСЬКА 14»..

Відповідно до статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №755-IV проведені державним реєстратором реєстраційні дії можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України.

Крім того, зазначеною статтею передбачено порядок та строки подання скарг на рішення державних реєстраторів, повноваження Міністерства юстиції України за наслідками розгляду таких скарг.

Процедура розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів врегульована Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації (затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128), яким, серед іншого, передбачено утворення та повноваження постійно діючої комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Отже, у спірних правовідносинах Міністерство юстиції України виступає як суб`єкт владних повноважень, який законом наділений владними управлінськими функціями щодо забезпечення процедури адміністративного оскарження у сфері державної реєстрації юридичних осіб.

Колегія суддів, зазначає, що в межах розгляду даної справи суд відповідно до визначених законом завдань адміністративного судочинства перевіряє дотримання процедури під час реалізації Міністерством юстиції України владних управлінських функцій щодо забезпечення адміністративного оскарження у сфері державної реєстрації юридичних осіб.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 910/8424/17 справи щодо оскарження рішень Міністерства юстиції України, прийнятих за наслідками розгляду скарг на дії державних реєстраторів, підлягають розгляду за правилами саме адміністративної юстиції.

Колегія суддів підкреслює, що предметом розгляду у справі стосується виключно процедури розгляду Міністерством юстиції України скарг на дії державного реєстратора (відносини, що розпочалися з моменту реєстрації скарг ОСОБА_1 на дії державного реєстратора ), тому у даному випадку є виключна підсудність, яка належить до сфери адміністративного судочинства.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Натомість, мотиви та доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновки суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма