Ухвала

від 23.10.2023 по справі 25/282-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 25/282-А

УХВАЛА

23 жовтня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Беспалова О. О., суддів: Єгорової Н. М., Сорочка Є. О., розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Аргон" про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду мiста Києва від 13 грудня 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аргон" до Головного управління ДПС у м.Києві, Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві про стягнення невиплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду мiста Києва від 13 грудня 2022 року.

Вказане клопотання обґрунтоване відсутністю коштів.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відтак колегія суддів приходить до висновку про відсутність умов, передбачених ст. 8 вказаного Закону, для звільнення апелянта від сплати судового збору, який не надав доказів тяжкого матеріального становища.

Таким чином, заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Крім того, до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження на ухвалу Гссподарського суду міста Києва від 13.12.2022 року.

Вирішуючи вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно частини 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану», згідно з статтею 10 якого у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Діяльність судів, органів та установ системи правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано статтею 12-2 вищевказаного Закону, за приписами якої в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

За правилами статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Тобто у період дії правового режиму воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України.

Така правова позиція наведена Верховним Судом в ухвалі від 13 вересня 2022 року у справі № 990/102/22, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2022 року, у пункті 59 якої зауважується, що обставина повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України могла унеможливити дотримання встановленого законом процесуального строку, однак поважними такі причини можна визнати лише за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 761/28821/20, де наголошувалось на тому, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Верховний Суд у вищевказаній постанові відзначав, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали апелянту скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою не наведено.

Відтак, клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 133, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Аргон" про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Аргон" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвалу Господарського суду міста Києва від 13 грудня 2022 року залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя Н. М. Єгорова Суддя Є. О. Сорочко