Рішення

від 20.10.2023 по справі 201/9603/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/9603/23

Провадження № 2-а/201/119/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

20жовтня 2023року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2023 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Котовича М.О. (діє на підставі ордеру від 18.08.2023 а.с. 9) звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування постанови від 08.08.2023 про накладення адміністративного стягнення (а.с. 1-7).

Ухвалою судді Наумової О.С. від 21.08.2023 позовна заява була залишена без руху та позивачці надано час для усунення недоліків (а.с. 18).

28.09.2023 позивачка усунула недоліки позову (а.с. 19- 21).

Ухвалою судді від 30.08.2023 позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 23).

В обґрунтуванняпозову позивачкапосилалася нате,що постановоюГУ ДПСу Дніпропетровськійобласті від08.08.2023її притягнутодо адміністративноївідповідальності танакладено штрафв сумі1700,00грн.за порушенняч.1ст.163-15КУпАП,а саме, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, а саме, директором ТОВ «Торг Інвест» проводила діяльність у сфері продажу товарів (громадського харчування, послуги) з використанням реєстратора розрахункових операцій без застосування спеціальних платіжних засобів (платіжних терміналів) для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги), чим порушила Постанову КМУ від 29.07.2022 №894 «Про встановлення строків, до настання яких торгівці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)».

Законом України від 18.09.2012 № 5284 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків» внесено зміни до деяких законодавчих актів відносно функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків.

Постановою КМУ від 29.07.2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)», відповідно до частини 29 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» Кабінетом Міністрів України установлено, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно, зокрема: 1) з 1 січня 2023 р. - торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту).

Тобто, диспозиція вказаної статті визначає відповідальність за не виконання обов`язку з прийняття спеціальних платіжних засобів згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2022р. № 894, який проявляється у формі відмови покупцю в прийнятті відповідного спеціального (електронного) платіжного засобу, внаслідок чого такий суб`єкт господарювання може бути притягнений до відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП.

Визначене у ст. 163-15 КУпАП правопорушення, яке інкриміноване позивачці, передбачає вчинення дії у формі відмови покупцю в прийнятті спеціального (електронного) платіжного засобу, що свідчитиме про не забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Таким чином, для кваліфікації діяння за ст. 163-15 КУпАП встановлення особи, якій не забезпечено можливості проведення розрахунків за товари з використанням електронних платіжних засобів є обов`язковим, оскільки у разі відсутності такої особи відповідно відсутня подія та склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до оскаржуваної постанови і акту фактичної перевірки від 04.07.2023 №2468/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 , свідки вчинення адміністративного правопорушення відсутні, поняті відсутні, будь-які інші докази не зазначені та до постанови не долучені.

Сама по собі постанова про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідачем до постанови не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) при винесенні оскаржуваної постанови, а відтак факт вчинення правопорушення за ст. 163-15 КУпАП є недоведеним.

На підставі викладеного, просила позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав. 21.09.2023 від представника відповідача Басової О.Б. до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 25 29), у якому відповідач зазначив, що 09.06.2023 на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшло звернення громадян від 09.06.2023 № К-75/ЗВГ, в якому зазначалось про порушення ТОВ «Торг Інвест» законодавства при проведенні розрахункових операцій.

Враховуючи зазначену інформацію, керуючись ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, відповідно до наказу відповідача «Про проведення фактичної перевірки» № 3040-п від 26.06.2023 співробітники відповідача 27.06.2023 провели фактичну перевірку ТОВ «Торг Інвест» (ЄДРПОУ 23934490) за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, 14.

Під час перевірки встановлено допущення платником податків наступних правопорушень:

проведення розрахункової операції без застосування РРО, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу встановленої форми на загальну суму 315,00 грн , що підтверджується даними денного звіту РРО (Х-звіту) та опису готівкових коштів, які знаходились на місці проведення розрахунків. Порушено п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями);

проведення діяльності у сфері продажу товарів (громадського харчування, послуг) з РРО без застосування спеціальних платіжних засобів (платіжних терміналів) для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги), чим порушено Постанову Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних за стосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)».

Відповідно до вказаної Постанови № 894, торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно: 1) з 1 січня 2023 р. - торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту).

З огляду на наведене, ТОВ «Торг Інвест» повинно починаючи з 01.01.2023 забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги). Проте, в ході перевірки встановлено, що підприємство проводить розрахункові операції, не забезпечивши можливість застосування спеціальних платіжних засобів для здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги) у зв`язку із незабезпеченням наявності відповідного електронного пристрою (терміналу).

Зазначене порушення зафіксовано в акті перевірки від 04.07.2023 № 2468/04/36/01/08/РРО/23934490. Акт перевірки підписано директором ТОВ «Торг Інвест» Маренич О.Є. без зауважень.

Факт незабезпечення ТОВ «Торг Інвест» можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів підтверджується також поясненнями позивачки як директора підприємства, викладеними в протоколі, а саме, позивачка пояснила тим, що «не було необхідності в терміналі».

Крім того, в силу ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» інформація щодо проведення платником додатків розрахункових операцій, в тому числі, інформація про форму розрахунку (готівкова/безготівкова) передається платником податків по дротових або бездротових каналах зв`язку до податкового органу.

Як свідчить інформація з Інформаційної системи «Податковий блок», отримана відповідачем від підприємства ТОВ «Торг Інвест» в порядку наведеної вище правової норми, жодного разу не зафіксовано використання вказаним суб`єктом господарювання безготівкової форми оплати за товари чи послуги як в день перевірки, так і в наступні після виявлення правопорушення дні. Це підтверджується витягом з Інформаційної системи «Податковий блок», що додається.

Вважав, що з огляду на диспозицію ст. 163-15 КУпАП відсутність пристрою для приймання електронних платежів під час здійснення торгівлі (надання послуг) свідчить про незабезпечення продавцем можливості покупцю здійснювати безготівкові розрахунки. Відсутність пристрою зафіксована в день, коли підприємством здійснювались розрахункові операції, що підтверджено описом наявної готівки на місці проведення розрахунків, який є додатком до акту фактичної перевірки. Крім того, факт проведення підприємством в цей день розрахункових операцій підтверджується витягами з Інформаційної системи «Податковий блок» щодо проведених суб`єктом господарювання розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.

Вважав, що оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства

Також заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу, скільки договір про надання правової допомоги, укладений між позивачкою і адвокатом Котовичем М.О. 21.02.2022, але свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Котовичем М.О. отримане 28.07.2022. Позивачем не надано документів, що підтверджують витрати на правничу допомогу.

Просив відмовити у задоволенні позову та зменшити розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

27.09.2023 представник позивачки надав відповідь на відзив (а.с. 51 55), у якій вказав, що відповідач вказує на вчинення ОСОБА_1 одразу два правопорушення, а саме: 1) проведення діяльності у сфері продажу товарів (громадського харчування, послуги) з використанням РРО без застосування спеціальних платіжних засобі (платіжних терміналів) для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги); 2) проведенні розрахункових операцій без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми.

Пунктом 12 Перехідних положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор».

Протокол складеного відносно ОСОБА_1 03.07.2023, тобто в період в який суб`єктів господарювання звільнено від відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Крім того, посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області під час складення протоколу не зазначено про те, що ОСОБА_1 (як директором ТОВ «Торг Інвест») порушено порядок здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, а тому в даному випадку ОСОБА_1 повинна бути звільнена від адміністративної відповідальності, що передбачена ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Наполягав на задоволенні позову.

19.10.2023 від представника відповідача Басової О.Б. до суду надійшли заперечення на відповідь (а.с. 57-58), у яких представник відповідача підтримала свою попередню позицію, просила відмовити у задоволенні позову. Зауважила, що порушення ст. 155-1 КУпАП не є предметом розгляду даної справи. Просила зменшити витрати на правничу допомогу.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку змісту заперечень стосовно позовних вимог, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.06.2023 на підставі наказу «Про проведення фактичної перевірки» № 3040-п від 26.06.2023 посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку ТОВ «Торг Інвест» (ЄДРПОУ 23934490) за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, 14.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 04.07.2023 № 2468/04/36/01/08/РРО/23934490, яким встановлені правопорушення:

проведення розрахункової операції без застосування РРО, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу встановленої форми на загальну суму 315,00 грн , що підтверджується даними денного звіту РРО (Х-звіту) та опису готівкових коштів, які знаходились на місці проведення розрахунків. Порушено п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями);

проведення діяльності у сфері продажу товарів (громадського харчування, послуг) з РРО без застосування спеціальних платіжних засобів (платіжних терміналів) для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги), чим порушено Постанову Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних за стосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (а.с. 11 12).

03.07.2023 головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУДПС у Дніпропетровській області Барбашовим О.В. складено протокол № 889, яким при проведенні фактичної перевірки ТОВ «Торг Інвст» встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 , директор ТОВ «Торг Інвест» вчинила правопорушення порядку проведення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а саме 27.06.2023 о 14 год. 50 хв., ринок «Калинівський», розташованому за адресою м. Дніпро, вул. Калинова, 14, встановлено проведення діяльності у сфері продажу товарів (громадського харчування, послуг) з використанням РРО без застосування спеціальних платіжних засобів (платіжних терміналів) для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги), чим порушено Постанову Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних за стосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)», чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 163-15 КУпАП (а.с. 31 32).

У протоколі вказано, що свідки відсутні, поняті відсутні.

08.08.2023 в.о. начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області була винесена постанова № 1057 про накладення адміністративного стягнення, в якій зазначено, що встановлено проведення діяльності у сфері проваджу товарів (громадського харчування, послуг) з використанням РРО без застосування спеціальних платіжних засобів (платіжних терміналів) для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги), чим порушено вимоги Постанови КМУ від 29.07.2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торгівці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)», а саме, згідно акта перевірки від 07.07.2023 № 2468/04/36/01/08/РРО/23934490, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 163-15 КУпАП (а.с. 10).

Відповідно до ст. 234-2 КУпАП податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі пов`язані з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (ст.163-15 КУпАП). Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

Диспозицією ч. 1 ст. 163-15 КУпАП визначена відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Законом України від 18.09.2012 № 5284 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків» внесено зміни до деяких законодавчих актів відносно функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків.

Постановою КМУ від 29.07.2022р. № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)», відповідно до частини двадцять дев`ятої статті 38 Закону України Про платіжні послуги Кабінет Міністрів України установлено, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно, зокрема:1) з 1 січня 2023 р. - торговці, які провадять господарську діяльністьу населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених упідпункті 4цього пункту).

Тобто, диспозиціявказаної статті визначає відповідальність за не виконання обов`язку з прийняття спеціальних платіжних засобів згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2022р. № 894, який проявляється у формі відмови покупцю в прийнятті відповідного спеціального (електронного) платіжного засобу, внаслідок чого такий суб`єкт господарювання може бути притягнений до відповідальності за ч.1 ст.163-15КУпАП.

Визначене у ст.163-15КУпАП правопорушення, яке інкриміноване позивачу, передбачає вчинення дії у формі відмови покупцю в прийнятті спеціального (електронного) платіжного засобу, що свідчитиме про не забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Таким чином для кваліфікації діяння за ст. 163-15КУпАП, встановлення особи, якій не забезпечено можливості проведення розрахунків за товари з використанням електронних платіжних засобів є обов`язковим, оскільки у разі відсутності такої особи відповідно відсутня подія та склад адміністративного правопорушення.

При цьому Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що визначені у ст.163-15КУпАП правопорушення є разовими правопорушенням, оскільки не мають триваючого характеру й завершується у момент вчинення відповідної дії, зокрема у постановах від 24.01.2019 у справі №203/28/17, від 18.12.2019 у справі №158/286/17 та від 19.05.2020 у справі №404/1794/16-а.

Проаналізувавши обставини справи та юридичний склад правопорушення, суд дійшов висновку, що недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів в частині використання терміналу, зокрема, відмова у прийнятті спеціального (електронного) платіжного засобу, яка мала наслідком здійснення розрахунку без застосування терміналу, є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення не має триваючого характеру й завершується у момент здійснення розрахунку.

Окрім того, суд звертає увагу й на порядок проведення перевірки і на порядок оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 1 Постанови КМУ «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» №894 від 29.07.2022, з 01.01.2023 торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.

За змістом п. 28 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги», торговці зобов`язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв. У разі надання можливості здійснювати безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) за допомогою електронних платіжних засобів, що використовуються в платіжних системах, торговці зобов`язані забезпечувати можливість здійснення таких розрахунків з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України.

Відповідно до ст. 234-2 КУпАП податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення зокрема: пов`язані порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15).

Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

Предметом судового дослідження у спірних правовідносинах є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У пункті 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За правилами пункту 80.1, підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За правилами пункту 80.5, пункту 80.7, пункту 80.9, пункту 80.10 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Слід враховувати, що відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Аналіз наведених правових норм показав, що реалізація контролюючим органом перевірочних дій провадиться згідно відповідного наказу керівника цього органу.

Право посадових осіб контролюючого органу на проведення фактичної перевірки виникає за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог податкового законодавства направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Податкове законодавство визначає вичерпний перелік підстав для прийняття керівником контролюючого органу рішення щодо організації перевірки. Водночас, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.

При цьому, підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів.

Відповідач у відзиві вказує, що до ГУ ДПС надійшло звернення громадян від 09.06.2023 № К-75/ЗВГ, в якому зазначалось про порушення ТОВ «Торг Інвест» законодавства при проведенні розрахункових операцій. Тому, враховуючи зазначену інформацію, керуючись ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, згілно із наказом «Про проведення фактичної перевірки» № 3040-п від 26.06.2023 співробітники ДПС 27.06.2023 провели фактичну перевірку ТОВ «Торг Інвест» за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, 14.

Водночас, до відзиву відповідачем не надано ані самого звернення громадян ані копії наказу про проведення перевірки.

Отже, контролюючий орган, посилаючись у відзиві на норми пункту 80.2 Податкового кодексу України, не обґрунтував (не пояснив), які саме фактичні підстави (обставини) зумовили необхідність проведення фактичної перевірки.

Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд звертає увагу, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він криє в собі: а) об`єкт; б) об`єктивну сторону; в) суб`єкт; г) суб`єктивну сторону.

Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно п. 4 Розділу 2 Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 № 566, зміст Протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП.

За змістом ч. 1 ст. 256 КУпАП України, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Тобто, відповідно до загального визначення адміністративного правопорушення у статті 9 КУпАП, обов`язковою ознакою складу правопорушення, у тому числі, передбаченихст.163-15 КУпАП, є вчинення особою певної дії або її бездіяльність, які згідност.256 КУпАП мають бути конкретно визначені у протоколі.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Також згідно п. 6 Розділу 2 Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 № 566, за результатами розгляду справи посадова особа податкового органу виносить одну з таких постанов: постанова про накладення адміністративного стягнення за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції .

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, суд вважає, що вказаних вище вимог закону відповідачем ГУ ДПС у Дніпропетровській області виконано не було.

Так, з диспозиції ст. 163-15 КУпАП випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих незаконних діянь, які врегульовані законодавством України.

Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Водночас, як у протоколі про адміністративне правопорушення № 889 від 03.07.2023, так і в оскаржуваній постанові № 1057 від 08.08.2023 відповідачем не викладено суть правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , оскільки не вказано які саме протиправні дії були нею вчинені, що не узгоджується з положеннями ст. ст. 256, 283 КУпАП. Натомість відповідач обмежився лише посиланням на Постанову, КМУ «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» №894 від 29.07.2022, не вказавши навіть її норму (пункт), та не зазначив навіть Закон, який порушено, тобто взагалі не конкретизував дій, які вчинила особа, що притягується до адміністративної відповідальності.

Також у протоколі вказано, що свідки відсутні, поняті відсутні.

Таким чином на думку суду, у даному випадку зміст постанови № 1057 від 08.08.2023 не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки відповідачем у порушення вимог ч. 2 ст. 283 КУпАП, не викладено обставин правопорушення, установленого під час розгляду справи, а відтак в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, у тому розумінні, як викладено в постанові про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справах «Малофеєва проти Росії», «Карєлін проти Росії» у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає усіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін, у такому разі справа має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Щодо формулювання суті адміністративного правопорушення, то Європейський суд з прав людини вказує, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєні якого певною особою має доводитись в суді.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).

Разом з тим, відповідачем не було надано доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним спірної постанови, зокрема в частині щодо дотримання відповідної процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, ст. ст.278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення є підставним та підлягає до задоволення, шляхом скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі.

Також відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, з урахуванням повного задоволення позову, сума судового збору у розмірі 536,80 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення за ст.163-15КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення, що відповідає положенням п.3 ч.3 ст.286 КАС України.

Розподіл витрат на правничу допомогу судом не здійснюється, оскільки позивачем не надані відповідні докази на їх підтвердження, а лише їх попередній розрахунок.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 163-15, ст.ст. 234-2, 280, п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст.ст. 4, 5, 12, 46, 72-77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову№1057 про накладення адміністративного стягненнявід 08.08.2023якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності заст. 163-15 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності заст. 163-15 КУпАПзакрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області в користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 536,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду (ч. 4 ст.286 КАС України).

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене) (ч.5 ст.250 КАС України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.С. Наумова