Рішення

від 15.09.2023 по справі 204/1077/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/1077/23

Провадження № 2/204/1280/23 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю представника позивача в режимі відеоконференції ОСОБА_1

за участю представника відповідача Єрьомичевої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про вирішення трудового спору,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати накази: від 07.09.2022 року №595-ТЧ «Про призначення позачергових іспитів»; від 27.09.2022 року № 631-ТЧ «Про призначення дати перевірки знань». В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що він з 15.11.2005 року по теперішній час працює помічником машиністом електровоза СП «Покровського локомотивне депо» регіональної філії «Донецької залізниці» акціонерного товариства «Українська залізниця». З 01.09.2022 року є членом Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Синельниківського локомотивного депо (Надалі ППО ВПЗУ СЛД) (ЄДРПОУ 37029580). Вказує, що за весь час його роботи на АТ «Українська залізниця» РФ «Донецька залізниця» СП «Покровського локомотивне депо» сучасний стан з дотриманням прав працівників з боку роботодавця є катастрофічно-неприпустимим. На сьогодні склалась вже класична модель, при якій власник застосовує свої владні повноваження - як зручний спосіб, щоб позбавитись від «невигідного» йому працівника. 07.09.2022 року начальник депо Костянтин Неголюк, своїм наказом №595-ТЧ «Про призначення позачергових іспитів» - за порушення п.1.1 «Інструкції локомотивній бригаді» №ЦТ-0106. 27.09.2022р. начальник депо Костянтин Неголюк, своїм наступним наказом №631-ТЧ «Про призначення дати перевірки знань» - за порушення п.3.1 «Інструкції локомотивній бригаді» №ЦТ-0106 та п.2.11 «Положення про порядок вивчення та перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи працівниками залізничного транспорту України». 28.09.2022 року він звернувся з особистою заявою «Про невідповідність наказів №595, №631» до начальника депо Костянтина Неголюк. 30.09.2022 року начальник депо Костянтин Неголюк надав відповідь на його заяву від 28.09.2022 року, згідно якої він вважає, що його заява є безпідставною. Отже, видача вищезазначених наказів - є нічим іншим, як основним засобом в руках роботодавця щоб створити нестерпні умови для подальшої його роботи на підприємстві. За таких обставин, він змушений захищатись від потенційних зловживань начальника депо, пов`язаних з безпідставним призначенням позачергової перевірки знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи працівниками залізничного транспорту України. З наказом від 07.09.2022 року №595-ТЧ «Про призначення позачергових іспитів» та від 27.09.2022 року № 631-ТЧ «Про призначення дати перевірки знань» - він не згоден. Тому змушений звернутись до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до відповідача - про вирішення трудового спору, щодо скасування наказу від 07.09.2022 року №595-ТЧ «Про призначення позачергових іспитів» та від 27.09.2022 року № 631-ТЧ «Про призначення дати перевірки знань».

Позивач в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги, посилаючи на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, пояснила наступне. 03 вересня 2022 року машиніст інструктор локомотивних бригад ОСОБА_3 під час раптової перевірки виконання посадових обов`язків локомотивним бригадами, виявив наступні недоліки: локомотивна бригада у складі машиніста електровоза ОСОБА_4 та помічника машиніста ОСОБА_2 при здачі локомотива ВЛ8-1488 у 10 тупику станції Покровськ, не виповнила цикл по догляду за електровозом в повному об`ємі ТО-1, при наявності мастильного та обтирального матеріалів (порушення п.1.1 «Інструкції локомотивних бригад» № ЦТ-0106 затв. Наказом Укрзалізниці від 22.11.2004 №876/ЦЗ). Згідно з п.1.7. Правил технічної експлуатації залізниць України від 20.12.1996 №411 (далі-ПТЕ): Особи, які влаштовуються на роботу на залізничний транспорт на роботу, пов`язану з рухом поїздів, повинні пройти професійне навчання, а працівники локомотивних бригад і поїзні диспетчери, крім того, професійний відбір, витримати перевірку і в майбутньому періодично перевірятися на знання: -Правил технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ); - Інструкції з сигналізації на залізницях України (ІСИ); - Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України (ІРП); - посадових інструкцій та інших документів, які встановлюють обов`язки працівників; - правил та інструкцій з охорони праці; - Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту України. Положення про порядок вивчення та перевірки знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи працівниками залізничного транспорту України від 14.07.2007 року №499 визначає порядок вивчення та перевірки знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи, які пов`язані з характером безпосередньої роботи працівниками залізниці. ОСОБА_2 (помічник машиніста електровозу) порушив з машиністом електровоза п.1.1 Інструкції локомотивної бригади №ЦТ-0106 затв. Наказом Укрзалізниця від 22.11.2004 №876/ЦЗ та вони обидва повинні були пройти позачергові іспити. Тож аби забезпечувати і надалі роботою позивача були видані оскаржувані накази. На підставі пп.2.3, 2.11 МЗТУ №499 та наказу начальника депо структурного підрозділу «Покровське локомотивне депо» № 595 від 07.09.2022 локомотивній бригаді у складі машиніста електровоза ОСОБА_4 та помічника машиніста електровоза ОСОБА_2 призначено позачергові іспити за порушення вимог п.1.1 « Інструкції локомотивної бригади» №ЦТ-0106 затв. Наказом Укрзалізниці від 22 листопада 2004 року №876/ЦЗ. Машиніст електровоза ОСОБА_4 позачергові іспити за даним наказом, склав у встановлений термін, а позивач у встановлений наказом МТЗУ №499, термін для складання іспитів (не більше двох тижнів з дати виявлення порушення - до 18.09.2022 не з`явився, бо знаходився на лікарняному з 12.09.2022 року по 23.09.2022 року). Тому наказом начальника депо від 27.09.2022 року №631 йому була призначена перевірка знань на 29.09.2022 року на 08.00. Позивач з`явився на засідання, від перевірки знань відмовився від складання іспитів, та вважав перевірку знань неправомірно призначеною. Про що було складено відповідний протокол засідання комісії за підписом членів комісії. З актом позивач відмовився ознайомлюватися що зафіксовано в Акті. Так, відповідач діяв в межах закону та НПА України та залізниці. Матеріалами справи підтверджено, що роботодавець виконав свій обов`язок, передбачений нормами як загального, так і спеціального законодавства щодо проведенення та організації позачергові іспити. Водночас позивач відмовився від складання іспиту з перевірки знань з безпеки руху поїздів і маневрової роботи, що є невід`ємним елементом охорони праці. ХОЧА його керівник Машиніст електровоза ОСОБА_4 позачергові іспити склав у встановлений термін та провину визнав. Тож наказ №595 від 07.09.2022 виконаний в частині ОСОБА_4 . У справі, що розглядається, позивач відмовився від складання позачергового іспиту з перевірки знань з безпеки руху поїздів, що свідчить про його недобросовісність, оскільки він не виконав обов`язок, передбачений законодавством, зокрема статтею 14 Закону Закон № 2694-XII. Факт порушення позивачем п.1.1 Інструкції локомотивної бригади №ЦТ-0106 затв. Наказом Укрзалізниця від 22.11.2004 №876/ЦЗ підтверджується та не оскаржується позивачем. Тому підстав для скасування наказів відповідач не вбачає.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, по наступним підставам.

Відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 , останній працює на підприємстві відповідача з 15 листопада 2005 року помічником машиніста електроктровоза з повним робочим днем (а.с. 9-11).

03 вересня 2022 року наказом Акціонерного товариства «Українська залізниця» «Покровське Локомотивне Депо» від 07 вересня 2022 року №595 згідно з п. 2.11. «Положення про порядок вивчення та перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи працівниками залізничного транспорту України» затвердженого наказом №499 МТУ від 14.06.2007 року За порушення п. 1.1. «Інструкції локомотивній бригаді» №цт-0106 затвердженої наказом Укрзалізниці від 22 листопада 2004 року №878/ЦЗ, машиністу ОСОБА_4 , та пом. маш. ОСОБА_2 - призначено позачергові іспити (а.с. 12).

27 вересня 2022 року наказом Акціонерного товариства «Українська залізниця» «Покровське Локомотивне Депо» від 27 вересня 2022 року №631-ТЧ вирішено 29 вересня 2022 року о 08:00 провести засідання комісії з позачергової перевірки знань ПТЕ, ІСИ, ІРП та інших нормативних актів з БР поїздів помічника машиніста електровоза ОСОБА_2 (а.с. 13).

Позивачем було направлено начальнику СП «Покровське локомотивне депо» Неголюку К.А. заяву «Про невідповідність наказів №595, № 631» відповідно до якої повідомив, що ознайомився з наказом №595 від 07.09.2022 року та №631 від 27.09.2022 року та вважає їх неправомірними, у зв`язку з тим, що посадова інструкція пом.машиніста електровоза не порушував, у зв`язку з його відсутністю. Підстав для здачі іспитів не має. Просить не порушувати його трудові права та забезпечити його роботою відповідно до укладеного трудового договору (а.с. 14).

Листом від 30.09.2022 року №219 Акціонерного товариства «Українська залізниця» «Покровське Локомотивне Депо» було повідомлено на заяву ОСОБА_2 , що йому були призначені позачергові іспити не за порушення вимог посадової інструкції, а за порушення вимог «Інструкції локомотивної бригади» №ЦТ-0106, затвердженої наказом Укрзалізниці від 22 листопада 2004 року №876/ЦЗ, яка є діючим документом. Зазначено, що згідно п. 5 «Інструкції локомотивній бригаді» №ЦТ-0106, затвердженої наказом Укрзалізниці від 22 листопада 2004 року №876/ЦЗ локомотивна бригада несе відповідальність за забезпечення якості виконання технічного огляду локомотивів в об`ємі ТО-1 (а.с. 15-16).

Судом встановлено, що причиною призначення позачергових іспитів, зокрема, ОСОБА_2 , перевірка 03 вересня 2022 року машиністом-інструктором якості виконання посадових обов`язків локомотивними бригадами, при якій було виявлено наступні недоліки: при огляді електровозу в 10-му тупику, при наявності мастильного й обтирального матеріалу, цикл по догляду за електровозом не виконаний - порушення п. 1.1. «Інструкції локомотивній бригаді» №ЦТ-0106 затвердженої наказом Укрзалізниці від 22 листопада 2004 року №876/ЦЗ.

Згідно зі статтею 139 Кодексу законів про працю України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

На роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У статті 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту його законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Судом встановлено, що оспорюваний наказ прийнято відповідачем у зв`язку з невиконанням позивачем положень пункту 2.11 Положення про порядок вивчення та перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи працівниками залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 14 червня 2007 року № 499 МТУ від 14.06.2007 року, а саме циклу по догляду за електровозом не виконаний, що є порушенням п. 1.1. «Інструкції локомотивній бригаді» №ЦТ-0106. Із наказом про призначення позачергової перевірки знань позивач був ознайомлений під підпис - 27.09.2022 року, та зазначив, що з іспитами не згоден (а.с. 61, на звороті), однак не з`явився для здачі іспиту ні у встановлений пунктом 2.11 зазначеного вище Положення двотижневий термін, ні до дати проведення оперативної наради щодо розгляду випадку порушення позивачем трудової дисципліни, про проведення якої він також був повідомлений 28.09.2022 року (а.с. 62, на звороті).

Відповідач мав право на призначення позачергової перевірки знань позивача, зокрема у зв`язку із допущеними ним, як працівником локомотивної бригади, порушенням пунктів 9.1.5, 9.2.6 Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України ЦТ-ЦВ-ЦЛ-0015 (при розшифруванні швидкостемірної стрічки 20 листопада 2021 року). Позивачем не надано доказів неможливості явки позивача для проходження такої перевірки 29 вересня 2022 року, будь-яких пояснень щодо поважних причин неявки для проведення позачергової перевірки знань не надано, а також категоричні дії останнього в частині не бажання ознайомлюватись із документами, пов`язаними з розслідуванням причин указаних вище порушень трудової дисципліни.

Доводи позивача про відсутності у відповідача повноважень на призначення щодо позивача позачергової перевірки знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи, у зв`язку з відсутністю у нього, як помічника машиніста електровоза, обов`язку з дотримання вимог пунктів 9.1.5, 9.2.6 Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України ЦТ-ЦВ-ЦЛ-0015, порушення яких були виявлені 20 листопада 2021 року, спростовуються положеннями пункту 1.1 Інструкції локомотивній бригаді, затвердженої наказом АТ «Укрзалізниця» від 22 листопада 2004 року № ЦТ-0106, введеної на заміну посадової інструкції локомотивній бригаді, який передбачає, що помічник машиніста є працівником локомотивної бригади та у своїй роботі повинен керуватися положеннями зазначеної вище Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу.

Працівники локомотивних бригад, з вини яких допущена транспортна подія або порушення вимог нормативних документів в поїзній та маневровій роботі, підлягають позачерговим іспитам у встановленому порядку (пункт 1.5 Інструкції локомотивній бригаді).

Таким чином, відповідачем правомірно призначено позачергові іспити.

Враховуюче вищевикладене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Верховного Суду від 10 лютого 2023 року у справі № 190/418/22.

Крім того, слід зазначити, що відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності.

Згідно ст. 233 КЗпП України, визначено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищого у порядку підлеглості органу.

З позовною заявою позивач звернувся до суду 01 лютого 2023 року, тоді як з оспорюваними накази позивач був ознайомлений 27 вересня 2022 року та 28 вересня 2022 року, в зв`язку з чим, передбачений тримісячний строк звернення до суду позивачем пропущений.

В той час, позивачем не наведено суду жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку та підстав для його поновлення, із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду позивач не звертався.

Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Наприклад, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

Зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.).

Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про недоведеність позивачем позовних вимог, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.12,13,76-82,89,141,206,223,229,247,258-259,263-265,273,352,354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про вирішення трудового спору - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Акціонерне товариство «Українська залізниця», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40075815, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5.

Суддя В.В. Самсонова