Рішення

від 13.10.2023 по справі 916/1215/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/1215/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Кафланової А.С.

розглянувши справу № 916/1215/23 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Київської окружної прокуратури міста Одеси /ЄДРПОУ 03528552, адреса - 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 10, e-mail: prokuratura1@od.gp.gov.ua/ в інтересах держави в особі:

1. Одеської обласної ради /ЄДРПОУ 25042882, адреса - 65032, м. Одеса, пр. Шевченка, 4, e-mail: orada_kanc@od.gov.ua/;

2. Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради /ЄДРПОУ 23212638, адреса - 65032, м. Одеса, пр. Шевченка, 4, e-mail: maino@od.gov.ua/;

3. Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації /ЄДРПОУ 33722647, адреса - 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, e-mail: osvita@osvita.od.ua/;

до відповідачів: 1. Комунального закладу "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Чути серцем" Одеської обласної ради /ЄДРПОУ 25428093, адреса - 65037, м. Одеса, вул. 411 Батареї, 411, e-mail: internat97@ukr.net/;

2. Приватного підприємства "КОЛЕСО+" /ЄДРПОУ 37060589, адреса - 67730, Одеська обл., Білгород-Дністровський р., с. Старокозаче, вул. Малиновського, 7-3, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1/

про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним електронного аукціону, договору оренди та зобов`язання повернути майно

за участю представників:

від прокуратури: прокурор Уліцька А.В.;

від позивача1: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;

від позивача2: Касьянова О.В. в порядку самопредставництва;

від позивача3: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;

від відповідача1: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;

від відповідача2: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

ВСТАНОВИВ:

24.03.2023 року Київська окружна прокуратура міста Одеси звернулася до Господарського суду Одеської області із позовною заявою /вх. № 1261/23/ в інтересах держави в особі: Одеської обласної ради (позивач1), Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради (позивач2), Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації (позивач3) до комунального закладу "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Чути серцем" Одеської обласної ради (відповідач1), приватного підприємства "КОЛЕСО+" (відповідач2), в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ комунального закладу "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Чути серцем" Одеської обласної ради № 40-ОД від 10.06.2021 року "Про оголошення аукціону про передачу майна в оренду";

- визнати недійсним електронний аукціон за лотом "Оренда нерухомого майна з метою надання послуг теплопостачання - Торги проводяться вперше. Нежитлове приміщення котельні літ. "Т", загальною площею 64,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. 411 Батареї, буд. 2, передається в строкове платне користування з метою надання послуг з теплопостачання", що відбувся 16.06.2021 року, оформлений протоколом електронного аукціону № UA-PS-2021-05-18-000035-2 від 16.06.2021 року;

- визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Одеської області від 24.06.2021 року № 1, укладений між КЗ "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Чути серцем" Одеської обласної ради та ПП "КОЛЕСО+";

- зобов`язати ПП "КОЛЕСО+" повернути КЗ "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Чути серцем" Одеської обласної ради нежитлові приміщення котельні літ. "Т", загальною площею 64,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. 411 Батареї, буд. 2.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що приміщення спірної котельні, переданої в оренду ПП "Колесо+", є об`єктом оренди у розумінні Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності". Прокурор вказує, що Одеською обласною радою не приймалося рішення про передачу в оренду котельні, балансоутримувачем якої є КЗ "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Чути серцем" Одеської обласної ради.

Позов пред`явлено на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст.ст. 16, 191, 203, 215-216, ЦК України, ст.ст. 207-208 ГК України, Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності", Закону України "Про охорону праці".

Ухвалою суду від 28.03.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 916/1215/23; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27.04.2023 року о 09:30 год.

25.04.2023 року на адресу суду надійшов відзив відповідача2 /вх. № 13536/23/, в якому відповідач просить поновити строк на подання відзиву та відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора. В обґрунтування своїх заперечень відповідач2 посилається на те, що сторонами укладено договір оренди нерухомого майна № 1 від 24.06.2021 року у повній відповідності до діючого законодавства України, згідно етапності передачі майна в оренду на підставі Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідач2 вказує, що оскільки між підприємством та адвокатом укладено договір про надання правової допомоги лише 25.04.2023 року, то наявні підстави для подовження строку на подання відзиву.

26.04.2023 року на адресу суду надійшла заява відповідача2 про проведення підготовчого засідання за відсутності представника відповідача2 /вх. № 13652/23/.

27.04.2023 року о 09:30 год підготовче засідання у справі № 916/1215/23 не відбулося у зв`язку із знаходженням головуючого судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 27.04.2023 року. Після виходу судді з лікарняного ухвалою суду від 01.05.2023 року призначено підготовче засідання по справі 916/1215/23 на 31.05.2023 р. о 12:00 год.

У підготовчому засіданні 31.05.2023 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 20.06.2023 року о 12:00 год. Судом встановлено строк для надання відповіді на відзив до 15.06.2023 року.

06.06.2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 18563/23, вх. № 19971/23/, в якій прокурор наголошує на задоволенні позовних вимог. Прокурор вказує, що відповідачем не спростовано позицію, викладену у позовній заяві. Прокуратурою встановлено, що відповідачем1 в порушення вимог чинного законодавства щодо оренди об`єктів у сфері теплопостачання, передано в оренду відповідачу2 комунальне майно, а саме: приміщення котельні, загальною площею 64,6 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. 411 Батареї, 2, для надання послуг теплопостачання. Прокурор наполягає на тому, що спірне приміщення котельні відноситься до об`єктів з особливим статусом - є об`єктом теплопостачання, а тому порядок передачі його в оренду, передбачений Законом України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сфері теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності». Прокурор вказує, що вказаним законом передбачено іншу етапність та порядок передачі комунального майна в оренду ніж Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

20.06.2023 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача2 про відкладення підготовчого засідання на іншу дату /вх. № 20223/23/.

У підготовчому засіданні 20.06.2023 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 05.07.2023 року о 15:30 год.

26.06.2023 року на адресу суду від відповідача2 надійшла відповідь на відзив /вх. № 21050/23/, в якій відповідач2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора. Відповідач2 вказує, що спірний договір оренди виконано у повному обсязі, а підписання договору сторонами підтверджує факт прийняття рішення про передачу майна в оренду. Оскільки прокурор не наводить конкретних підстав для визнання договору недійсним та не зазначає наслідки недійсності правочину, то на думку відповідача2, прокурором обрано неналежний спосіб захисту, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

05.07.2023 року на адресу суду від відповідача2 надійшли заперечення на відповідь на відзив /вх. № 22267/23, вх. № 22279/23/, в яких відповідач2 наводить доводи, аналогічні тим, що викладені у відповіді на відзив.

Також 05.07.2023 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача2 про проведення підготовчого засідання за відсутності представника підприємства /вх. № 22277/23/.

У підготовчому засіданні 05.07.2023 року судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/1215/23 до судового розгляду по суті; судове засідання по суті призначено на 15.09.2023 року о 11:00 год.

У судовому засіданні 15.09.2023 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення на 12.10.2023 року о 12:40 год.

Ухвалою суду від 05.10.2023 року виправлено описку в ухвалі Господарського суду Одеської області від 15.09.2023 року у справі № 916/1215/23, замінивши помилково вказану дату судового засідання з: « 12.10.2023 р. о 12:40 год.» на вірну: « "13" жовтня 2023 р. о 14:30 год.».

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог прокурора.

Інші сторони до судового засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши прокурора та представника Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою сіл, селищ міст області в особі Одеської обласної ради зареєстровано право власності на нежитлові будівлі та споруди Комунального закладу «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №97 І-П ступенів для дітей зі зниженим слухом», загальною площею 2531,5 кв.м, що розташовані за адресою Одеська область, м. Одеса, вул. 411-Батареї, будинок 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (182028751101), до складу якого входить і приміщення котельні, загальною площею 64,6 кв.м.

На підставі свідоцтва про право власності серії САЕ № 072500, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 04.11.2010 року, Комунальним підприємством «ОМБТІ та РОН» 23.02.2011 зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер 28230308) право комунальної власності територіальної громади сіл, селищ міст області в особі Одеської обласної ради на вказаний об`єкт нерухомого майна (номер запису 6215 в книзі 102неж-67).

Вказане майно, серед іншого, було передано на баланс Комунального закладу «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 97 І-ІІ ступенів для дітей зі зниженим слухом» (тепер - КЗ «ОНРЦ «Чути серцем») згідно наказу Управління освіти Одеського міськвиконкому від 15.01.2002 № 14 «Про децентралізацію бухгалтерського та фінансового обліку і перехід на самостійний баланс школи-інтернату № 97» та акту приймання-передачі від 11.03.2002, складеного комісією, створеною відповідно до рішення Одеської обласної ради від 21.02.2002 № 425-ХХІІ1 «Про прийом із комунальної власності територіальної громади міста Одеси до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області цілісних майнових комплексів спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів».

Листом № 27 від 17.03.2021 року ПП «КОЛЕСО+» звернулося до Комунального закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради щодо включення до переліку першого типу та проведення аукціону оренди нежитлового приміщення котельні літ. «Т» загальною площею 64,6 кв.м, що знаходиться за адресою : м.Одеса, вул. 411 Батареї, буд.2

Листом № 19/03/01 від 19.03.2021 року Комунальний заклад «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» звернувся до Департаменту освіти науки та культури Одеської обласної державної адміністрації щодо погодження здачі в оренду нежитлового приміщення котельні літ. «Т» загальною площею 64,6 кв.м, що знаходиться за адресою : м.Одеса, вул. 411 Батареї, буд.2

Листом № 1998/02/52-01-01 від 25.03.2021 року Департамент освіти науки та культури Одеської обласної державної адміністрації погодив передачу в оренду нежитлового приміщення котельні літ. «Т» загальною площею 64,6 кв.м, що знаходиться за адресою : м.Одеса, вул. 411 Батареї, буд.2.

Листом № 01/04/03 від 01.04.2021 року Балансоутримувач (Комунальний заклад «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради) звернувся до Управління обласної ради з майнових відносин з питання надання згоди на передачу ПП «КОЛЕСО+» в оренду майна, а саме нежитлових приміщень котельні літ. «Т» загальною площею 64,6 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. 411 Батареї, буд.№ 2.

Листом № 0501/950 від 14.04.2021 року Управління обласної ради з майнових відносин надало згоду на передачу в оренду нежитлового приміщення котельні літ. «Т» загальною площею 64,6 кв.м, що знаходиться за адресою : м.Одеса, вул. 411 Батареї, буд.2.

Таким чином КЗ «ОНРІД «Чути серцем» ООР» одержано погодження від Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації (лист від 25.03.2021 № 1598/02/52-01-01) та від Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради (лист від 14.04.2021 № 0501/950) на укладання договору оренди з ПП «КОЛЕСО+» на використання нежитлового приміщення котельні літ. «Т», загальною площею 64,6 кв.м., розташованого по вул. 411 Батареї, 2 у місті Одесі, для надання послуг з теплопостачання.

Наказом КЗ «ОНРЦ «Чути серцем» ООР» від 10.06.2021 № 40-ОД оголошено аукціон про передачу спірного майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області в оренду на аукціоні. Пунктами 1, 2 вказаного наказу оголошено аукціон про передачу в оренду спірного майна та затверджено оголошення про передачу в оренду на аукціоні об`єкта оренди. До вказаного наказу долучено додаток № 1 - оголошення про передачу в оренду вказаного приміщення, а також додаток № 2 - примірний договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.

16.06.2021 року КЗ «ОНРЦ «Чути серцем» ООР» проведено електронний аукціон № UА-РS-2021-05-18-000035-2 за лотом: «Оренда нерухомого майна з метою надання послуг

теплопостачання. Торги проводяться вперше. Нежитлове приміщення котельні літ. «Т» загальною площею 64,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. 411 Батареї, буд. 2, передається в строкове платне користування з метою надання послуг з теплопостачання».

За результатами проведених електронних торгів переможцем торгів ПП «КОЛЕСО+», ТОВ «Держзакупівлі.онлайн» та КЗ «ОНРЦ «Чути серцем» ООР» 18.06.2021 року підписано протокол про проведення аукціону № UА-РS-2021-05-18-000035-2.

На підставі вказаного протоколу 24.06.2021 року між КЗ «ОНРЦ «Чути серцем» ООР» та ПП «КОЛЕСО +» укладено договір № 1 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Одеської області, за умовами якого від передано в оренду ПП «КОЛЕСО+» комунальне майно, а саме приміщення котельні, загальною площею 64,6 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. 411 Батареї, 2 для надання послуг теплопостачання.

Згідно з п.п. 4.1. п.4 розділу 1 (Змінювані умови договору) Договору оренди КЗ «ОНРЦ «Чути серцем» ООР» передано в оренду ПП «КОЛЕСО+» нежитлове приміщення котельні літ. «Т», загальною площею 64,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. 411 Батареї, буд.2.

Підпунктом 6.1. пункту 6 Розділу 1 Змінюваних умов договору визначено вартість майна на підставі звіту про оцінку майна у сумі 263 700 грн.

На підставі вказаного договору балансоутримувачем КЗ «ОНРЦ «Чути серцем» ООР» та орендарем ПП «КОЛЕСО+» 24.06.2021 року підписано акт приймання-передачі орендованого майна.

У листі Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради від 06.09.2022 року за № 03/1913/22 повідомлено, що спірне майно передано в оренду у порядку, визначеному Законом України «Про оренду державного та комунального майна», а також відповідно до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою КМУ від 03.06.2020 № 483, рішення Одеської обласної ради від 24.12.2020 за № 45-VI11 «Про деякі питання оренди комунального майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області». Також у листі зазначено, що спірне приміщення котельні двічі передавалось в оренду ПП «КОЛЕСО+», а саме на підставі договору оренди від 26.01.2015 року та діючого на даний час договору оренди від 24.06.2021 року. Управління вказує, що спірне приміщення не підпадає під дію Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», оскільки дія цього закону поширюється на відносини, пов`язані з передачею в оренду майнових комплексів підприємств, до якого не відноситься вказане приміщення котельні.

Господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є визнання незаконним та скасування наказу Комунального закладу "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Чути серцем" Одеської обласної ради № 40-ОД від 10.06.2021 "Про оголошення аукціону про передачу майна в оренду"; визнання недійсним електронного аукціону, що відбувся 16.06.2021 року, оформленого протоколом електронного аукціону № UA-PS-2021-05-18-000035-2 від 16.06.2021 року; визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Одеської області від 24.06.2021 року № 1, укладеного між відповідачами; зобов`язання повернути відповідача2 повернути відповідачу1 нежитлові приміщення котельні.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об`єктами оренди за цим Законом є, зокрема, цілісні майнові комплекси підприємств, їхніх відокремлених структурних підрозділів, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення, а також їх окремі частини), інше окреме індивідуально визначене майно.

Згідно з абз. 6 ч. 6 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносини оренди об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».

Відповідно до преамбули Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності", цей закон визначає особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, особливості оренди таких об`єктів.

Статтею 2 Закону України визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані з: передачею в оренду цілісних майнових комплексів підприємств, їхніх структурних підрозділів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності; господарським використанням об`єктів оренди відповідно до цього Закону.

Зазначені у частині першій цієї статті відносини у частині, не врегульованій цим Законом, регулюються Цивільним, Господарським, Земельним кодексами України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», сфера теплопостачання - сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам. Об`єкти у сфері теплопостачання - теплогенеруючі станції чи установки, теплові електростанції, теплоелектроцентралі, котельні, когенераційні установки, теплові мережі, які призначені для виробництва і транспортування теплової енергії, а також об`єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що використовуються для забезпечення безпечної та надійної експлуатації теплових мереж.

Відповідно до п. 6 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.04.2012 №150 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань організації конкурсу щодо передачі в оренду чи концесію об`єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, та укладання відповідних договорів» зазначається, що поняття «об`єкти централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення» включає:

- цілісні майнові комплекси і системи цілісних майнових комплексів, які забезпечують (призначені) та достатні для самостійного здійснення господарської діяльності у сферах водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, надання послуг, пов`язаних з постачанням споживачам тепла;

- майнові комплекси структурних підрозділів підприємств, які є достатніми для самостійного здійснення господарської діяльності у сферах водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, надання послуг, пов`язаних з постачанням споживачам тепла.

Частиною другою статті 191 Цивільного кодексу України визначено, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності" майно, що входить до складу об`єкта централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, визначається договором.

Згідно Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 29.12.2010 року № 1954, цілісний майновий комплекс - об`єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку виділяються в самостійні об`єкти. Визначення загальнодержавного значення об`єктів здійснюється відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Згідно п. 1.2 (незмінювані умови договору) договору оренди, майно передається в оренду для використання згідно з п. 7 Умов.

Відповідно до п. 7.1 (змінювані умови договору) договору оренди майно може бути використане за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря.

За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами першою та третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

При цьому суд звертає увагу, що важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, який відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України належить до фундаментальних засад господарського судочинства, передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення Європейського суду з прав людини від 27.10.1993 у справі "Домбо Бехеер проти Нідерландів").

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19.

У той же час, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому

За таких обставин, господарський суд зазначає, що прокурором не доведено, що приміщення котельні є структурним підрозділом відповідача2, а використання приміщення котельні площею забезпечує провадження діяльності відповідача2 з виробництва та постачання теплової енергії. З наданих прокурором доказів не встановлюється можливість самостійного функціонування приміщення котельні площею для виробництва продукції теплової енергії. При цьому суд зауважує, що відповідно до умов спірного договору, майно може бути використане за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря.

Наведене не дає можливість дійти висновку про те, що приміщення котельні, переданої в оренду ПП «Колесо+», є об`єктом оренди у розумінні Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».

У зв`язку із чим, господарський суд приходить до висновку, що у даному випадку на відносини сторін з передачі в оренду частини котельні поширюються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Проаналізувавши матеріали справи, господарський суд не вбачає порушення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що давало б підстави для визнання проведеного аукціону недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до положень ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто, в силу припису наведеної статті правомірність правочину презюмується і обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Обраний позивачем засіб захисту має бути ефективним, тобто поновлювати порушені права та інтереси держави (ч. 1 ст. 2 ГПК).

Прокурор заявив позовні вимоги про визнання недійсним договору, але при цьому не просив застосувати наслідки недійсності правочину - двосторонню чи односторонню реституцію, стягнути збитки або стягнути все, отримане Товариством, в дохід держави.

У ст. 216 ЦК встановлено правові наслідки недійсності правочину. У ч. 1 цієї статті зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з цього недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з ч. 2 ст. 216 ЦК якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені ч. 1 та 2 ст. 216 ЦК, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

У ч. 3 ст. 228 ЦК передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Суд зауважає, що на стадії, коли укладений договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.

З урахуванням вказаного, проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради, Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради, Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації не підлягають задоволенню, так як необґрунтовані та недоведені.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Щодо інших аргументів прокурора сду зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України прокурору не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради, Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради, Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації до Комунального закладу "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Чути серцем" Одеської обласної ради, приватного підприємства "КОЛЕСО+" про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним електронного аукціону, договору оренди та зобов`язання повернути майно - відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати у справі покласти на прокурора.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження аби прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 жовтня 2023 р.

Суддя Н.Д. Петренко