Постанова

від 02.07.2024 по справі 916/1215/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/1215/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Колесо+"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 (головуючий суддя Поліщук Л. В., судді Аленін О. Ю., Таран С. В.)

у справі № 916/1215/23

за позовом Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі 1) Одеської обласної ради, 2) Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради і 3) Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації

до 1) Комунального закладу "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Чути серцем" Одеської обласної ради і 2) Приватного підприємства "Колесо+"

про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним електронного аукціону, визнання недійсним договору оренди і зобов`язання повернути майно,

(у судовому засіданні взяла участь прокурор - Баклан Н. Ю.)

СУТЬ СПОРУ

1. Прокурор в інтересах держави звернувся з цим позовом до суду, посилаючись на те, що передача приміщення котельні комунального закладу з метою надання послуг теплопостачання, повинно було здійснюватися на підставі положень Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності", проте відповідної процедури під час передачі спірного майна сторонами дотримано не було.

2. Суд першої інстанції з такими доводами прокурора не погодився, вказавши на те, що останній не довів, що спірний об`єкт використовується саме для теплопостачання, та що може самостійно функціонувати для виробництва теплової енергії.

3. Апеляційний господарський суд, задовольнивши вимогу прокурора про повернення майна, вказав на обґрунтованість доводів останнього про те, що спірна котельня є самостійним об`єктом теплопостачання в розумінні положень Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності".

4. За результатом розгляду касаційної скарги орендаря, Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанцій, про що детально викладено нижче у цій постанові.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

5. Київська окружна прокуратура міста Одеси (далі - прокурор) в інтересах держави в особі: Одеської обласної ради (далі - позивач-1, Одеська облрада), Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради (далі - позивач-2, Управління), Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації (далі - позивач-3, Департамент) звернулася до Господарського суду Одеської області із позовною заявою у цій справі до Комунального закладу "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Чути серцем" Одеської обласної ради (далі - відповідач-1, Комунальний заклад), Приватного підприємства "Колесо+" (далі - відповідач-2, Підприємство).

6. В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що приміщення спірної котельні, переданої в оренду Підприємству, є об`єктом оренди в розумінні Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності". Натомість передача спірного майна в оренду здійснена Комунальним закладом (балансоутримувачем) за відсутності відповідного рішення сесії Одеської облради та без додержання етапів, визначених названим Законом, як в частині проведення конкурсу та визначення переможця, так і в частині укладення договору оренди, який не містить всіх істотних умов, визначених законом, а також не є нотаріально посвідченим.

Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень

7. Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.10.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

8. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що прокурор не довів, що приміщення котельні є структурним підрозділом відповідача-2, а використання приміщення котельні забезпечує провадження діяльності Підприємства з виробництва та постачання теплової енергії. З наданих прокурором доказів не встановлюється можливість самостійного функціонування приміщення котельні для виробництва продукції теплової енергії. При цьому суд зауважив, що відповідно до умов спірного договору, майно може бути використане за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря.

9. Суд зазначив, що наведене не дає можливості дійти висновку, що приміщення котельні, переданої в оренду Підприємству, є об`єктом оренди у розумінні Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності".

10. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку на відносини сторін з передачі в оренду частини котельні поширюються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

11. Також суд зазначив, що прокурор заявив позовні вимоги про визнання недійсним договору, але при цьому не просив застосувати наслідки недійсності правочину - двосторонню чи односторонню реституцію, стягнути збитки або стягнути все, отримане товариством, в дохід держави. Натомість на стадії, коли укладений договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.

12. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2023 скасовано частково, а в нескасованій частині змінено мотиви, викладені у мотивувальній частині. Зобов`язано Підприємство повернути нежитлові приміщення котельні літ. Т, загальною площею 64,60 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. 411 Батареї, буд. 2. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

13. Суд апеляційної інстанції вказав, що встановлені у справі обставини свідчать про можливість самостійного функціонування котельні літ. Т, загальною площею 64,6 кв.м, розташованої по вул. 411 Батареї, 2, у місті Одесі, для надання послуг з теплопостачання, з урахуванням тепломережі для передачі теплової енергії у будівлі Комунального закладу. Також вказав на те, що Підприємству передано в оренду приміщення котельні саме з метою надання послуг теплопостачання.

14. За наведеного суд апеляційної інстанції вказав на передчасність висновку суду першої інстанції про недоведення прокурором можливості самостійного функціонування приміщення котельні для виробництва теплової енергії. Дійшов висновку про те, що передане Підприємству в оренду майно, є об`єктом оренди у розумінні Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності", а тому на відносини сторін з передачі в оренду котельні Комунального закладу поширюються положення цього Закону.

15. Водночас, вказав на те, що при укладенні спірного договору не було дотримано передбачений законодавством порядок передачі об`єкта теплопостачання, що перебуває в комунальній власності, в оренду.

16. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування наказу Комунального закладу, про визнання аукціону про передачу спірного майна недійсним є неналежними та неефективними способами захисту, адже не матимуть наслідком відновлення порушених прав.

17. Окрім того, вказав на те, що прокурор заявив вимогу про визнання недійсним договору, який відповідно до статті 9 Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" мав би бути нотаріально посвідчений, однак сторони уклали такий договір у простій письмовій формі, що вказує про його нікчемність і виключає можливість визнання такого договору недійсним.

18. Правовим наслідком нікчемності договору оренди від 24.06.2021 є повернення переданого за ним майна, а тому суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованою вимогу про повернення нежитлового приміщення котельні.

Касаційна скарга

19. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, Підприємство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

20. У касаційній скарзі відповідач-2 не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що на правовідносини, що виникли з договору оренди, укладеного між Комунальним закладом і Підприємством, розповсюджуються норми Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності".

21. Вказує на те, що до цих правовідносин повинні застосовуватися норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і сторонами правочину дотримані всі умови названого Закону.

22. Посилається на відсутність висновку Верховного Суду у правовідносинах, які виникли із Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності", а саме які об`єкти можуть бути віднесені до об`єктів у сфері теплопостачання.

23. Вважає, що передана в оренду котельня без обладнання не може бути віднесена до об`єкта у сфері теплопостачання.

Відзив

24. Відзиви від сторін на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Рух справи

25. Відповідно до розпорядження в. о. заступника керівника Апарату-керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 01.07.2024 № 32.2-01/1249 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/1215/23 у зв`язку із відпусткою судді Краснова Є В.

26. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024 вказану судову справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Могил С. К., Волковицька Н. О.

Стислий виклад обставин справи, установлених судами попередніх інстанцій

27. Нежитлові будівлі та споруди Комунального закладу "Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №97 І-ІІ ступенів для дітей зі зниженим слухом" (змінено тип та найменування на Комунальний заклад "Одеський навчально-реабілітаційний центр "Чути серцем" Одеської обласної ради) загальною площею 2531,5 кв.м, що розташовані за адресою Одеська область, м. Одеса, вул. 411-Батареї, будинок 2, до складу якого входить і спірна будівля під літ. Т, є об`єктом права комунальної власності територіальної громади сіл, селищ міст області в особі Одеської обласної ради та передані на баланс Комунального закладу.

28. Підприємство звернулося до Комунального закладу із заявою від 17.03.2021 №27 щодо включення до переліку першого типу та проведення аукціону оренди нежитлового приміщення котельні літ. Т, загальною площею 64,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. 411 Батареї, буд. 2, з метою продовження в повному обсязі та своєчасного надання послуг теплопостачання. Зазначило, що останнє має технічну можливість надавати послуги з постачання теплової енергії; є спеціалізованим підприємством, котельне обладнання якого під`єднано технічно до мереж теплопостачання та існуючих комунікацій будівель навчального закладу; забезпечує повний цикл теплопостачання у зазначеному навчальному закладі, з єдиним процесом виробництва та постачання теплової енергії.

29. В матеріалах справи наявна ліцензія №1010/од-2021, видана 08.10.2021 Одеською державною адміністрацією Підприємству, на транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами.

30. Листом від 19.03.2021 №19/03/01 Комунальний заклад звернувся до Департаменту щодо погодження здачі в оренду нежитлового приміщення котельні, літ. Т, загальною площею 64,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. 411 Батареї, буд. 2.

31. Листом від 25.03.2021 №1598/02/52-01-01 Департамент погодив передачу в оренду нежитлового приміщення котельні, літ. Т, загальною площею 64,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.411 Батареї, буд. 2.

32. Листом від 01.04.2021 №01/04/03 Комунальний заклад звернувся до Управління із клопотанням про надання згоди на передачу Підприємству в оренду майна, а саме, нежитлових приміщень котельні, літ. Т, загальною площею 64,6 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул.411 Батареї, буд.№ 2.

33. Листом від 14.04.2021 №0501/950 Управління надало згоду Комунальному закладу на передачу в оренду нежитлового приміщення котельні, літ. Т, загальною площею 64,6 кв.м, що знаходиться за адресою : м.Одеса, вул. 411 Батареї, буд. 2.

34. Наказом директора Комунального закладу від 10.06.2021 №39-ОД вирішено включити до Переліку першого типу об`єктів комунальної власності Комунального закладу, щодо якого прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні, нерухоме майно згідно з додатком 1 нежитлове приміщення, загальною площею 64,6 кв.м, за адресою: м.Одеса, вул. 411 Батареї, 2; затвердити умови оренди нерухомого майна, визначеного у додатку 1; оголосити аукціон про передачу в оренду майна, визначеного у додатку 1.

35. Наказом директора Комунального закладу від 10.06.2021 №40-ОД оголошено аукціон про передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, а саме: нежитлових приміщень котельні, літ. Т, загальною площею 64,60 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. 411 Батареї, буд. 2, які обліковуються на балансі Комунального закладу (пункт 1).

36. 16.06.2021 відбувся електронний аукціон №UА-РS-2021-05-18-000035-2 на передачу в оренду нерухомого майна - нежитлового приміщення котельні літ. Т загальною площею 64,60 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. 411 Батареї, буд. 2, з метою надання послуг теплопостачання. Переможцем електронного аукціону стало підприємство, яке було його єдиним учасником.

37. 24.06.2021 між Комунальним закладом як орендодавцем та як балансоутримувачем і Підприємством як орендарем укладено договір №1 оренди, за умовами якого орендарю передано в оренду нежитлові приміщення котельні, загальною площею 64,6 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. 411 Батареї, 2 (підпункт 4.1. пункту 4 розділу 1 "Змінювані умови договору").

38. Пунктом 6.1. пункту 6 розділу 1 "Змінювані умови договору" передбачено, що ринкова (оціночна) вартість майна, визначена на підставі звіту про оцінку майна, становить 263700,00 грн.

39. У підпункті 7.1. пункту 7 розділу 1 "Змінювані умови договору" визначено, що майно може бути використане орендарем за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря* (*використовується, якщо майно передано в оренду на аукціоні без додаткових умов).

40. Строк договору оренди визначено у підпункті 12.1. пункту 12 розділу 1 "Змінювані умови договору", відповідно до якого цей договір діє 5 років з дати набрання чинності цим договором та діє до 23.06.2026.

41. 24.06.2021 за актом приймання-передачі до договору оренди Комунальний заклад передав Підприємству нерухоме майно, яке є об`єктом оренди.

42. На запит Київської окружної прокуратури м.Одеси, Комунальний заклад листами від 05.08.2022 №05/08/01, від 15.08.2022 №15/08/02 та від 02.11.2022 №02/11/01 надав інформацію, відповідно до якої в закладі освіти до січня 2015 року - до моменту переводу котельні Комунального закладу на альтернативний вид палива, яке по теперішній час забезпечує Підприємство, всі приміщення в опалювальні сезони опалювались котлами "НІІСТУ У-5М", строк експлуатації яких вичерпано (їх встановлено в 1978 та 1984 роках). Протягом опалювального періоду з жовтня 2014 року в котлах були виявлені дефекти, що не дало змогу надалі опалювати приміщення (дефектні акти №1/06 від 24.10.2014 та №1/05). На підставі цих актів та дозволів директора Департаменту освіти та заступника начальника управління обласної ради з майнових відносин було списано та знято з обліку ці котли. Все обладнання, яке знаходиться в котельні, є власністю Підприємства, а тепломережа є власністю закладу освіти. Модернізація, модифікація, дообладнання, добудова реконструкція та інші поліпшення приміщення котельні з дозволу орендодавцем не проводилась. Приміщення котельні Підприємством використовуються виключно з метою надання послуг теплопостачання закладу освіти.

43. У листі Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради від 06.09.2022 за № 03/1913/22 на запит Київської окружної прокуратури повідомило, що спірне майно передано в оренду у порядку, визначеному Законом України "Про оренду державного та комунального майна", а також відповідно до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, рішення Одеської обласної ради від 24.12.2020 № 45-VI11 "Про деякі питання оренди комунального майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області". Також зазначило, що спірне приміщення котельні двічі передавалось в оренду Підприємству, а саме, на підставі договору оренди від 26.01.2015 та діючого на даний час договору оренди від 24.06.2021. Крім того, управління зазначило, що спірне приміщення не підпадає під дію Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності", оскільки дія цього закону поширюється на відносини, пов`язані з передачею в оренду майнових комплексів підприємств, до якого не відноситься вказане приміщення котельні.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

44. Згідно з частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

45. Судове рішення у справі оскаржується відповідачем-2 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

46. Причиною виникнення цього спору стали обставини передачі Підприємству приміщення котельні з метою надання послуг теплопостачання, що за доводами прокурора повинно було здійснюватися на підставі положень Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності".

47. Як уже було зазначено вище, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив із того, що прокурор не довів, зокрема, що приміщення котельні забезпечує провадження діяльності Підприємства з виробництва та постачання теплової енергії, а також, можливості самостійного функціонування приміщення котельні для виробництва теплової енергії.

48. Натомість, апеляційний господарський суд виходив, зокрема з положень статті 1 Закону України "Про теплопостачання", відповідно до яких сфера теплопостачання - сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам, і до об`єктів у сфері теплопостачання відносяться теплогенеруючі станції чи установки, теплові електростанції, теплоелектроцентралі, котельні, когенераційні установки, теплові мережі, які призначені для виробництва і транспортування теплової енергії, а також об`єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що використовується для забезпечення безпечної та надійної експлуатації теплової мережі.

49. З урахуванням мети, з якою приміщення котельні передавалося в оренду, сфери діяльності Підприємства, умов договору оренди, а також установлених обставин стосовно фактичного використання орендованого майна Підприємством з метою надання послуг теплопостачання закладу освіти, апеляційний господарський суд вказав на передчасність висновку суду першої інстанції, що з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається можливість самостійного функціонування приміщення котельні для виробництва теплової енергії.

50. За приписами частини 6 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" галузеві особливості оренди державного та комунального майна можуть встановлюватися виключно законами. Відносини оренди об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності".

51. З урахуванням положень статті 2 Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності", пункту 6 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.04.2012 №150 "Про затвердження Методичних рекомендацій з питань організації конкурсу щодо передачі в оренду чи концесію об`єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, та укладання відповідних договорів", статті 191 Цивільного кодексу України, а також з урахуванням установлених фактичних обставин стосовно функціонування приміщення котельні, та мети, з якою воно отримане в користування, апеляційний господарський суд вказав, що на правовідносини з передачі спірного об`єкта в оренду розповсюджуються положення Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності".

52. Скаржник з відповідним висновком суду апеляційної інстанції не погоджується, та в обґрунтування підстави касаційного оскарження, посилається на положення пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

53. Як свідчить зміст зазначеної норми Кодексу, вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики, шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

54. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, зазначити у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 910/800/19).

55. У касаційній скарзі скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду у правовідносинах, які виникли із Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності", а саме які об`єкти можуть бути віднесені до об`єктів у сфері теплопостачання.

56. Водночас, як убачається з тексту оскаржуваної постанови, апеляційний господарський суд керувався тим, що об`єкти теплопостачання перелічені, зокрема в статті 1 Закону України "Про теплопостачання".

57. З метою застосування положень Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" суд апеляційної інстанції вказав, що поняття "об`єкти централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення" включає не тільки цілісні майнові комплекси і системи цілісних майнових комплексів, які забезпечують (призначені) та достатні для самостійного здійснення господарської діяльності у сферах водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, надання послуг, пов`язаних з постачанням споживачам тепла, а й майнові комплекси структурних підрозділів підприємств, які є достатніми для самостійного здійснення господарської діяльності у зазначених сферах.

58. Колегія суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголошує, що вказані висновки суду апеляційної інстанції скаржник не спростовує у поданій касаційній скарзі. Суть доводів касаційної скарги Підприємства зводиться до його незгоди із висновком про те, що саме спірне приміщення котельні віднесено судом апеляційної інстанції до об`єкта в сфері теплопостачання.

59. Водночас, відповідні висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на установлених обставинах справи, а також здійсненій оцінці долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін, з урахуванням чого суд апеляційної інстанції вказав, що спірна котельня є самостійним об`єктом теплопостачання в розумінні Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності".

60. Доводи скаржника стосовно того, що передана в оренду котельня без обладнання не може бути віднесена до об`єкта у сфері теплопостачання спрямовані на переоцінку встановлених у справі апеляційним господарським судом обставин.

61. Колегія суддів вважає, що наводячи відповідні доводи скаржник не враховує, що частиною 2 статті 300 ГПК України чітко передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

62. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

63. Суд зазначає, що посилання скаржника на те, що суд не в повному обсязі дослідив докази та не з`ясував дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів судове рішення.

64. Разом з тим, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, надав всебічну, повну, об`єктивну та безпосередню оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам за правилами, встановленими ГПК України, зокрема в частині дійсних правовідносин передачі Підприємству спірної котельні в оренду з метою надання послуг теплопостачання, підтвердженням чому є їх детальний аналіз, який висвітлено судом касаційної інстанції вище у цій постанові.

65. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову переоцінку наявних у матеріалах справи доказів та перевірку обставин цієї справи з урахування його власних висновків щодо поданих доказів, як уже було зазначено вище, не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

66. Наведене в сукупності свідчить про відсутність у Верховного Суду підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції з мотивів, наведених у касаційній скарзі.

67. Інші доводи касаційної скарги відповідача-2 підставами касаційного оскарження не обґрунтовані, підставою відкриття касаційного провадження не слугували, направлені на переоцінку встановлених у справі обставин, що виходить за межі касаційного розгляду, передбачені статтею 300 ГПК України, а тому судом касаційної інстанції і не розглядаються.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

68. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

69. Звертаючись із касаційною скаргою, Підприємство, в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростувало наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довело неправильного застосування ним норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваної постанови.

70. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу відповідача-2 залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Розподіл судових витрат

71. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Колесо+" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 у справі № 916/1215/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил