Постанова

від 25.03.2024 по справі 916/1215/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1215/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: О.Ю. Аленіна, С.В. Таран,

секретар судового засідання І.С. Мисько,

за участю представників сторін:

від прокуратури: А.В. Уліцька

від позивачів:

1)Одеської обласної ради: не з`явився

2)Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради: не з`явився

3)Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації: не з`явився

від відповідачів:

1)Комунального закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради: не з`явився

2)Приватного підприємства «КОЛЕСО+»: В.В. Попов

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2023 (суддя Н.Д. Петренко, м.Одеса, повний текст складено 23.10.2023)

у справі №916/1215/23

за позовом Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі:

1)Одеської обласної ради;

2)Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради;

3)Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації;

до відповідачів:

1)Комунального закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради;

2)Приватного підприємства «КОЛЕСО+»

про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним електронного аукціону, договору оренди та зобов`язання повернути майно,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Київська окружна прокуратура міста Одеси звернулася до Господарського суду Одеської області із позовною заявою (вх. №1261/23) в інтересах держави в особі: Одеської обласної ради (позивач-1), Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради (позивач-2), Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації (позивач-3) до Комунального закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради (відповідач-1), Приватного підприємства «КОЛЕСО+» (відповідач-2), в якій просила:

-визнати незаконним та скасувати наказ Комунального закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради № 40-ОД від 10.06.2021 «Про оголошення аукціону про передачу майна в оренду»;

-визнати недійсним електронний аукціон за лотом «Оренда нерухомого майна з метою надання послуг теплопостачання Торги проводяться вперше. Нежитлове приміщення котельні літ. «Т», загальною площею 64,60 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. 411 Батареї, буд. 2, передається в строкове платне користування з метою надання послуг з теплопостачання», що відбувся 16.06.2021, оформлений протоколом електронного аукціону №UA-PS-2021-05-18-000035-2 від 16.06.2021;

-визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Одеської області від 24.06.2021 №1, укладений між Комунальним закладом «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради та Приватним підприємством «КОЛЕСО+»;

-зобов`язати Приватне підприємство «КОЛЕСО+» повернути Комунальному закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради нежитлові приміщення котельні літ. «Т», загальною площею 64,60 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. 411 Батареї, буд. 2.

В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що приміщення спірної котельні, переданої в оренду Приватному підприємству «КОЛЕСО+», є об`єктом оренди у розумінні Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності». Натомість передача спірного майна в оренду здійснена Комунальним закладом «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради (балансоутримувачем) за відсутності відповідного рішення сесії Одеської обласної ради та без додержання етапів, визначених указаним Законом, як в частині проведення конкурсу та визначення переможця, так і в частині укладення договору оренди, який не містить всіх істотних умов, визначених законом, а також не є нотаріально посвідченим.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.10.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Судові витрати у справі покладено на прокурора.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не доведено, що використання приміщення котельні забезпечує провадження діяльності Приватного підприємства «КОЛЕСО+» з виробництва та постачання теплової енергії. З наданих прокурором доказів не встановлюється можливість самостійного функціонування приміщення котельні для виробництва продукції теплової енергії. При цьому суд зауважив, що відповідно до умов спірного договору, майно може бути використане за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря.

Суд зазначив, що наведене не дає можливості дійти висновку, що приміщення котельні, переданої в оренду Приватному підприємству «КОЛЕСО+», є об`єктом оренди у розумінні Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку на відносини сторін з передачі в оренду частини котельні поширюються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Також суд зазначив, що прокурор заявив позовні вимоги про визнання недійсним договору, але при цьому не просив застосувати наслідки недійсності правочину - двосторонню чи односторонню реституцію, стягнути збитки або стягнути все, отримане товариством, в дохід держави. Натомість на стадії, коли укладений договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2023 у справі № 916/1215/23 скасувати у повному обсязі та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Зокрема, прокурор в апеляційній скарзі зазначив, що судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи прокурора про те, що Комунальним закладом «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради передано в оренду комунальне майно приміщення котельні для надання послуг теплопостачання, тобто майно відноситься до об`єктів з особливим статусом, а тому порядок передачі його в оренду передбачений Законом України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».

Прокурор зауважив, що аналізуючи положення наведеного Закону, можливо визначити основні етапи, що передують отриманню суб`єктом господарювання права користування комунальним майном: - рішення відповідної ради про передачу в оренду майна (стаття 3 Закону); - протягом 20-ти днів з дати прийняття рішення організаційно-технічна підготовка об`єкта оренди (стаття 6 Закону), зазначений строк може бути продовжено; - проведення конкурсу та укладення договору оренди (стаття 7 Закону); - одержання ліцензії на відповідний вид господарської діяльності (стаття 4 Закону).

Крім того, статтею 8 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» визначено істотні умови договору оренди, а договори оренди об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, укладені на строк більш як три роки, підлягають нотаріальному посвідченню у встановленому порядку.

Водночас Одеською обласною радою не приймалось рішення про передачу котельні в оренду (ані в цілому, ані в частині), не проводилась також організаційно-технічна підготовка об`єкта, яка включає заходи з інвентаризації основних засобів, впорядкування і відновлення технічної і будівельної документації щодо об`єкта, визначення його вартості шляхом здійснення незалежної оцінки. Укладений між відповідачами договір оренди не містить всіх істотних умов, визначених законом, а також не є нотаріально посвідченим.

Оскільки об`єкт оренди у даному випадку повинен передаватися в оренду в особливому порядку, зокрема на підставі рішення сесії ради та відповідною радою укладається договір оренди, яка і виступає орендодавцем, Комунальний заклад «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради в силу вимог законодавства не наділене правомочністю щодо передачі в оренду об`єктів комунальної власності у сфері теплопостачання, у зв`язку з чим наказ Комунального закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради №40-ОД від 10.06.2021 «Про оголошення аукціону про передачу майна в оренду» підлягає визнанню недійсним, тому електронні торги та складений за їх результатами протокол суперечать вимогам Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та підлягають скасуванню, а договір оренди №1 від 24.06.2021 підлягає визнанню недійсним як такий, що суперечить вимогам статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».

Наслідком визнання недійсними результатів та скасування протоколу електронних торгів, визнання недійсним договору оренди є повернення орендованого приміщення.

Крім того, прокурор зазначив, що судом першої інстанції також не прийнято до уваги доводи прокурора про те, що при передачі спірного майна в оренду порушені не тільки вищевказані вимоги законодавства у сфері теплопостачання, а й норми загального законодавства щодо передачі в оренду державного та комунального майна, адже відповідні рішення приймались без додержання процедури, визначеної конкретними строками, аукціон було проведено за заявою одного учасника, строки проведення аукціону було порушено.

Поряд з цим, місцевим господарським судом не надано оцінки доводам прокурора про те, що для здійснення діяльності з використання котельні Приватне підприємство «КОЛЕСО+» повинно мати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, який у відповідача відсутній, що унеможливлювало участь у конкурсі вказаного підприємства.

Позиція Приватного підприємства «КОЛЕСО+» щодо апеляційної скарги

У відзиві на апеляційну скаргу Приватне підприємство «КОЛЕСО+» просило залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її безпідставність.

При цьому приватне підприємство зауважило, що оспорюваний договір оренди виконано у повному обсязі, в той же час прокурор не зазначає наслідки недійсності правочину, тобто прокурор обрав неналежний та неефективний спосіб захисту, що є підставою для відмови у позові.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Апеляційна скарга зареєстрована судом 15.11.2023 за вх.№3697/23.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: О.Ю. Аленіна, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2023.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2023 у справі №916/1215/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/1215/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

24.11.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2023 у справі № 916/1215/23 залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору у розмірі 16104,00 грн. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

В межах встановленого ухвалою суду від 29.11.2023 строку апелянт звернувся із заявою №24-167ВИХ-23 від 07.12.23 (вх.№ 3697/23/Д1 від 11.12.2023) про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучив роздруківку платіжної інструкції №2794 від 05.12.2023 про сплату судового збору у розмірі 16104,00 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2023 у справі №916/1215/23. Встановлено учасникам справи строк до 03.01.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

19.12.2023 від Приватного підприємства «КОЛЕСО+» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3697/23/Д2 від 19.12.2023).

Інші відзиви та будь-які інші заяви чи клопотання з процесуальних питань до суду апеляційної інстанції не надходили.

З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою суду від 15.01.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2023 у справі №916/1215/23 поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Розгляд справи №916/1215/23 призначено на 20.02.2024 о 12:30 год.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.02.2024, з метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги із забезпеченням принципу змагальності та надання учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також правильного застосування законодавства, протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 25.03.2024 об 11:30 год.

Присутні в залі суду представники учасників справи про перерву у судовому засіданні до 25.03.2024 об 11:30 год повідомлені під розписку.

Одеську обласну раду, Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради, Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, Комунальний заклад «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради, представники яких не були присутніми у судовому засіданні 20.02.2024, про дату, час та місце проведення наступного судового засідання повідомлено ухвалою суду від 25.03.2024.

У судових засіданнях апеляційної інстанції представник прокуратури та представник Приватного підприємства «КОЛЕСО+» надавали усні пояснення, відповідно до яких підтримали свої правові позиції у справі.

Інші представники сторін про дату, час та місце проведення судового засідання 25.03.2024 повідомлені належним чином, проте участі не брали.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представників позивачів та Комунального закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши представника скаржника та представника Приватного підприємства «КОЛЕСО+», дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Фактичні обставини справи

На підставі свідоцтва про право власності серії САЕ №072500, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 04.11.2010, Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» 23.02.2011 зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер 28230308) право комунальної власності територіальної громади сіл, селищ міст області в особі Одеської обласної ради на нежитлові будівлі та споруди Комунального закладу «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №97 І-ІІступенів для дітей зі зниженим слухом», що розташовані за адресою Одеська область, м. Одеса, вул. 411-Батареї, будинок 2 (номер запису 6215 в книзі 102неж-67).

Інформація про реєстрацію права комунальної власності територіальної громади сіл, селищ міст області в особі Одеської обласної ради на нежитлові будівлі та споруди Комунального закладу «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №97 І-ІІ ступенів для дітей зі зниженим слухом», загальною площею 2531,5 кв.м, що розташовані за адресою Одеська область, м. Одеса, вул. 411-Батареї, будинок 2, до складу якого входить і будівля під літ. «Т», зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що вбачається з наявного в матеріалах витягу з цього Реєстру за індексним номером 10925350 від 15.10.2013.

Вказане майно, серед іншого, було передано на баланс Комунального закладу «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 97 І-ІІ ступенів для дітей зі зниженим слухом» згідно наказу Управління освіти Одеського міськвиконкому від 15.01.2002 №14 «Про децентралізацію бухгалтерського та фінансового обліку і перехід на самостійний баланс школи-інтернату №97» та акту приймання-передачі від 11.03.2002, складеного комісією, створеною відповідно до рішення Одеської обласної ради від 21.02.2002 №425-ХХІІ1 «Про прийом із комунальної власності територіальної громади міста Одеси до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області цілісних майнових комплексів спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів».

Рішенням Одеської обласної ради від 03.03.2020 №1255-VII змінено тип та найменування закладу «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №97 І-ІІ ступенів» на Комунальний заклад «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради; внесено зміни до статуту Комунального закладу «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №97 І-ІІ ступенів», виклавши його у новій редакції.

Відповідно до пункту 1.1. статуту Комунального закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради, затвердженого рішенням Одеської обласної ради від 03.03.2020 №1255-VII (надалі статут), Комунальний заклад «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради (заклад) є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, інтереси яких представляє Одеська обласна рада в межах повноважень, визначених законодавством України. Постійний контроль за виконанням статутних завдань закладу здійснює галузеве управління Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації (пункт 1.2. статуту). Контроль за забезпечення збереження та ефективністю використання майна закладу здійснює галузеве управління та управління обласної ради з майнових відносин (уповноважений орган власника).

Приватне підприємство «КОЛЕСО+» звернулося до Комунального закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради із заявою від 17.03.2021 №27 щодо включення до переліку першого типу та проведення аукціону оренди нежитлового приміщення котельні літ. «Т», загальною площею 64,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. 411 Батареї, буд. 2, з метою продовження в повному обсязі та своєчасного надання послуг теплопостачання.

При цьому у вказаному листі Приватне підприємство «КОЛЕСО+» зазначило, що останнє має технічну можливість надавати послуги з постачання теплової енергії; є спеціалізованим підприємством, котельне обладнання якого під`єднано технічно до мереж теплопостачання та існуючих комунікацій будівель навчального закладу; забезпечує повний цикл теплопостачання у зазначеному навчальному закладі, з єдиним процесом виробництва та постачання теплової енергії.

Також в матеріалах справи наявна ліцензія №1010/од-2021, видана 08.10.2021 Одеською державною адміністрацією Приватному підприємству «КОЛЕСО+», на транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами.

Листом від 19.03.2021 №19/03/01 Комунальний заклад «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради звернувся до Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації щодо погодження здачі в оренду нежитлового приміщення котельні, літ. «Т», загальною площею 64,6 кв.м, що знаходиться за адресою : м.Одеса, вул. 411 Батареї, буд. 2.

Листом від 25.03.2021 №1598/02/52-01-01 Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації погодив передачу в оренду нежитлового приміщення котельні, літ. «Т», загальною площею 64,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.411 Батареї, буд. 2.

Листом від 01.04.2021 №01/04/03 Комунальний заклад «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради звернувся до Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради із клопотанням про надання згоди на передачу Приватному підприємству «КОЛЕСО+» в оренду майна, а саме, нежитлових приміщень котельні, літ. «Т», загальною площею 64,6 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул.411 Батареї, буд.№ 2.

Листом від 14.04.2021 №0501/950 Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради надало згоду Комунальному закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради на передачу в оренду нежитлового приміщення котельні, літ. «Т», загальною площею 64,6 кв.м, що знаходиться за адресою : м.Одеса, вул. 411 Батареї, буд. 2.

Наказом директора Комунального закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради від 10.06.2021 №39-ОД вирішено включити до Переліку першого типу об`єктів комунальної власності Комунального закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради, щодо якого прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні, нерухоме майно згідно з додатком 1 нежитлове приміщення, загальною площею 64,6 кв.м, за адресою: м.Одеса, вул. 411 Батареї, 2; затвердити умови оренди нерухомого майна, визначеного у додатку 1; оголосити аукціон про передачу в оренду майна, визначеного у додатку 1.

Наказом директора Комунального закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради від 10.06.2021 №40-ОД оголошено аукціон про передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, а саме: нежитлових приміщень котельні, літ. «Т», загальною площею 64,60 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. 411 Батареї, буд. 2, які обліковуються на балансі Комунального закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради (пункт 1). Пунктом 2 затверджено оголошення про передачу в оренду на аукціоні об`єкта оренди, визначеного у пункті 1 цього наказу (додаток №1). Пунктом 2 доручено уповноваженій особі оприлюднити в електронній системі оголошення про передачу на аукціоні об`єкта оренди, визначеного у пункті 1 цього наказу, та проект договору оренди (додаток №2).

16.06.2021 відбувся електронний аукціон №UА-РS-2021-05-18-000035-2 на передачу в оренду нерухомого майна - нежитлового приміщення котельні літ. «Т» загальною площею 64,60 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. 411 Батареї, буд. 2, з метою надання послуг теплопостачання.

Як вбачається із протоколу про проведення аукціону №UА-РS-2021-05-18-000035-2 від 18.06.2021, переможцем електронного аукціону стало Приватне підприємство «КОЛЕСО+», яке було його єдиним учасником.

24.06.2021 між Комунальним закладом «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради, як орендодавцем та як балансоутримувачем, та Приватним підприємством «КОЛЕСО+», як орендарем, укладено договір №1 оренди, за умовами якого орендарю передано в оренду нежитлові приміщення котельні, загальною площею 64,6 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. 411 Батареї, 2 (підпункт 4.1. пункту 4 розділу 1 «Змінювані умови договору»).

Пунктом 6.1. пункту 6 розділу 1 «Змінювані умови договору» передбачено, що ринкова (оціночна) вартість майна, визначена на підставі звіту про оцінку майна, становить 263700,00 грн.

У підпункті 7.1. пункту 7 розділу 1 «Змінювані умови договору» визначено, що майно може бути використане орендарем за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря* (*використовується, якщо майно передано в оренду на аукціоні без додаткових умов).

Строк договору оренди визначено у підпункті 12.1. пункту 12 розділу 1 «Змінювані умови договору», відповідно до якого цей договір діє 5 років з дати набрання чинності цим договором та діє до 23.06.2026.

24.06.2021 за актом приймання-передачі до договору оренди Комунальним закладом «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради передано Приватному підприємству «КОЛЕСО+» нерухоме майно, яке є об`єктом оренди.

На запит Київської окружної прокуратури м.Одеси, Комунальний заклад «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради листами від 05.08.2022 №05/08/01, від 15.08.2022 №15/08/02 та від 02.11.2022 №02/11/01 надав інформацію, відповідно до якої в закладі освіти до січня 2015 року - до моменту переводу котельні Комунального закладу «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №97 І-ІІ ступенів» на альтернативний вид палива, яке по теперішній час забезпечує Приватне підприємство «КОЛЕСО+», всі приміщення в опалювальні сезони опалювались котлами «НІІСТУ У-5М», строк експлуатації яких вичерпано (їх встановлено в 1978 та 1984 роках). Протягом опалювального періоду з жовтня 2014 року в котлах були виявлені дефекти, що не дало змогу надалі опалювати приміщення (дефектні акти №1/06 від 24.10.2014 та №1/05). На підставі цих актів та дозволів директора Департаменту освіти та заступника начальника управління обласної ради з майнових відносин було списано та знято з обліку ці котли. Все обладнання, яке знаходиться в котельні, є власністю Приватного підприємства «КОЛЕСО+», а тепломережа є власністю закладу освіти. Модернізація, модифікація, дообладнання, добудова реконструкція та інші поліпшення приміщення котельні з дозволу орендодавцем не проводилась. Приміщення котельні Приватним підприємством «КОЛЕСО+» використовуються виключно з метою надання послуг теплопостачання закладу освіти.

У листі Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради від 06.09.2022 за № 03/1913/22 на запит Київської окружної прокуратури повідомило, що спірне майно передано в оренду у порядку, визначеному Законом України «Про оренду державного та комунального майна», а також відповідно до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, рішення Одеської обласної ради від 24.12.2020 за № 45-VI11 «Про деякі питання оренди комунального майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області». Також зазначило, що спірне приміщення котельні двічі передавалось в оренду Приватному підприємству «КОЛЕСО+», а саме, на підставі договору оренди від 26.01.2015 та діючого на даний час договору оренди від 24.06.2021. Крім того, управління зазначило, що спірне приміщення не підпадає під дію Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», оскільки дія цього закону поширюється на відносини, пов`язані з передачею в оренду майнових комплексів підприємств, до якого не відноситься вказане приміщення котельні.

Позиція суду апеляційної інстанції

Щодо обставин дотримання передбаченого законодавством порядку передачі спірного об`єкту в оренду

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання визначає Закон України «Про теплопостачання», який регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

У статті 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що сфера теплопостачання - сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам, і до об`єктів у сфері теплопостачання відносяться теплогенеруючі станції чи установки, теплові електростанції, теплоелектроцентралі, котельні, когенераційні установки, теплові мережі, які призначені для виробництва і транспортування теплової енергії, а також об`єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що використовується для забезпечення безпечної та надійної експлуатації теплової мережі.

За приписами частини шостої статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» галузеві особливості оренди державного та комунального майна можуть встановлюватися виключно законами. Відносини оренди об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».

Відповідно до преамбули Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» (назву Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності» змінено згідно із Законами № 640-VII від 10.10.2013, № 155-IX від 03.10.2019), цей Закон визначає особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, особливості оренди таких об`єктів.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані з:

передачею в оренду цілісних майнових комплексів підприємств, їхніх структурних підрозділів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності;

господарським використанням об`єктів оренди відповідно до цього Закону.

Зазначені у частині першій цієї статті відносини у частині, не врегульованій цим Законом, регулюються Цивільним, Господарським, Земельним кодексами України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна», іншими законодавчими актами.

Як установлено апеляційним судом, котельня літ. «Т» загальною площею 64,6 кв.м, що розташована за адресою : м.Одеса, вул. 411 Батареї, буд.2, знаходиться у комунальній власності територіальної громади сіл, селищ міст області в особі Одеської обласної ради.

Відповідно до пункту 6 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.04.2012 №150 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань організації конкурсу щодо передачі в оренду чи концесію об`єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, та укладання відповідних договорів» зазначається, що поняття «об`єкти централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення» включає:

-цілісні майнові комплекси і системи цілісних майнових комплексів, які забезпечують (призначені) та достатні для самостійного здійснення господарської діяльності у сферах водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, надання послуг, пов`язаних з постачанням споживачам тепла;

-майнові комплекси структурних підрозділів підприємств, які є достатніми для самостійного здійснення господарської діяльності у сферах водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, надання послуг, пов`язаних з постачанням споживачам тепла.

Частиною другою статті 191 Цивільного кодексу України визначено, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, чинним законодавством визначено, що поняття «об`єкти централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення» включає не тільки цілісні майнові комплекси і системи цілісних майнових комплексів, які забезпечують (призначені) та достатні для самостійного здійснення господарської діяльності у сферах водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, надання послуг, пов`язаних з постачанням споживачам тепла, а й майнові комплекси структурних підрозділів підприємств, які є достатніми для самостійного здійснення господарської діяльності у зазначених сферах.

Як установлено апеляційним судом, Приватне підприємство «КОЛЕСО+», звертаючись до Комунального закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради із листом від 17.03.2021 №27 щодо включення до переліку першого типу та проведення аукціону оренди нежитлового приміщення котельні літ. «Т», зазначало, що має технічну можливість надавати послуги з постачання теплової енергії; є спеціалізованим підприємством, котельне обладнання якого під`єднано технічно до мереж теплопостачання та існуючих комунікацій будівель навчального закладу; забезпечує повний цикл теплопостачання у зазначеному навчальному закладі, з єдиним процесом виробництва та постачання теплової енергії.

Також у листі від 05.08.2022 №05/08/01 Комунальний заклад «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради надав інформацію про те, що приміщення котельні Приватним підприємством «КОЛЕСО+» використовуються виключно з метою надання послуг теплопостачання закладу освіти. При цьому все обладнання, яке знаходиться в котельні, є власністю Приватного підприємства «КОЛЕСО+», а тепломережа є власністю закладу освіти.

Наведені обставини свідчать про можливість самостійного функціонування котельні літ. «Т», загальною площею 64,6 кв.м., розташованого по вул. 411 Батареї, 2, у місті Одесі, для надання послуг з теплопостачання, з урахуванням тепломережі для передачі теплової енергії у будівлі комунального закладу.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги наявне в матеріалах справи листування між Приватним підприємством «КОЛЕСО+» та Комунальним закладом «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради, названим комунальним закладом та Департаментом освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, Управлінням обласної ради з майнових відносин, яке (листування) передувало прийняттю рішення про оголошення аукціону про передачу майна в оренду, проведення такого аукціону, а також виходячи із підпункту 4.1. пункту 4 розділу 1 «Змінювані умови договору» договору оренди від 24.06.2021, Приватному підприємству «КОЛЕСО+» було передано в оренду приміщення котельні саме з метою надання послуг теплопостачання.

Дійшовши цього висновку, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції, що з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається можливість самостійного функціонування приміщення котельні для виробництва теплової енергії.

Таким чином, майно, передане Приватному підприємству «КОЛЕСО+» в оренду, є об`єктом оренди у розумінні Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», а тому на відносини сторін з передачі в оренду котельні комунального закладу поширюються положення цього Закону.

У статті 3 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» передбачено, що рішення про передачу в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, приймають:

стосовно об`єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади села, селища, міста, - відповідні сільські, селищні, міські ради;

стосовно об`єктів, що перебувають у спільній власності територіальних громад і в управлінні районної, обласної ради, - відповідна районна, обласна рада за дорученням відповідних рад територіальних громад.

У статтях 5 - 7 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» врегульовані питання відносно ініціативи щодо передачі об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення в оренду, організаційно-технічної підготовки об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення до передачі в оренду, а також конкурсу на право отримання в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення.

Відповідно до положень наведених статей, процедура передачі в оренду об`єктів у сфері теплопостачання комунальної власності включає в себе подання заяви, в якій міститься ініціатива щодо передачі в оренду об`єкта у сфері теплопостачання, що перебуває у комунальній власності, відповідній раді, визначеній статтею 3 цього Закону, для розгляду на черговій сесії ради. За результатами розгляду заяви рада приймає рішення про пропозицію передачі об`єкта у сфері теплопостачання в оренду або про відмову в його передачі. У разі прийняття відповідною радою, визначеною статтею 3 цього Закону, рішення про пропозицію передачі в оренду об`єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, здійснюється організаційно-технічна підготовка цього об`єкта до передачі в оренду. Після завершення такої підготовки оголошується конкурс на право отримання об`єкта в оренду.

Організаційно-технічна підготовка об`єкта у сфері теплопостачання, що перебуває у комунальній власності, до передачі в оренду включає:

проведення інвентаризації основних засобів і товарно-матеріальних цінностей у складі такого об`єкта;

впорядкування і відновлення технічної та будівельної документації щодо такого об`єкта;

визначення вартості об`єкта шляхом здійснення незалежної оцінки, при цьому видом вартості визначається ринкова вартість;

виділення земельної ділянки, закріпленої за об`єктом, у натурі (на місцевості).

Окрім того, орган, уповноважений управляти комунальним майном, готує:

інструкцію для заявників (у тому числі інформацію і вимоги щодо порядку проведення конкурсу, розроблення та оформлення заявок, інформацію про процедурні питання);

інформацію про оголошення конкурсу;

проект конкурсної документації, що включає:

інструкцію для претендентів (у тому числі інформацію і вимоги щодо розроблення та оформлення конкурсних пропозицій, іншу інформацію (документи) для підготовки пропозицій про виконання умов конкурсу, інформацію стосовно об`єкта оренди, що має міститися в заяві для надання згоди органу Антимонопольного комітету України на отримання об`єкта в оренду);

інформацію щодо умов конкурсу;

істотні умови договору оренди чи концесії.

Орган, уповноважений управляти комунальним майном, погоджує умови конкурсу з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Після завершення підготовки об`єкта у сфері теплопостачання, що перебуває у комунальній власності, до передачі в оренду відповідна рада, визначена статтею 3 цього Закону, своїм рішенням:

затверджує конкурсну документацію;

утворює конкурсну комісію, затверджує її склад та порядок роботи. До складу конкурсної комісії включаються також представники всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців на галузевому рівні у сфері житлово-комунальних послуг і професійних спілок, що є стороною або приєдналися до Галузевої угоди;

оголошує конкурс;

визначає розмір реєстраційного внеску для участі в конкурсі (у розмірі від одного до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

На підставі висновків конкурсної комісії відповідна рада, визначена у статті 3 цього Закону, не пізніше ніж протягом місяця приймає рішення про переможця конкурсу, про що конкурсна комісія не пізніше ніж протягом п`яти днів з дня прийняття рішення повідомляє переможця.

Протягом трьох місяців з дня прийняття рішення про визначення переможця конкурсу після погодження всіх умов і схвалення остаточної редакції проекту договору відповідна рада укладає з ним договір оренди. Погодження умов договору та його підписання покладається на орган або посадову особу місцевого самоврядування, уповноважену на це відповідною радою, визначеною у статті 3 цього Закону. Орендодавцем у договорі виступає відповідна рада.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що Одеської обласною радою не приймалось рішення про передачу котельні закладу освіти в оренду, не проводилась також організаційно-технічна підготовка об`єкта, яка включає заходи з проведення інвентаризації основних засобів і товарно-матеріальних цінностей у складі такого об`єкта, впорядкування і відновлення технічної та будівельної документації щодо такого об`єкта, визначення вартості об`єкта шляхом здійснення незалежної оцінки.

Орган, уповноважений управляти комунальним майном, не підготовував інструкцію для заявників, інформацію про оголошення конкурсу, проект конкурсної документації, інформацію щодо умов конкурсу, істотні умови договору оренди.

Також умови конкурсу не погоджувались з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства, не приймалось рішення про затвердження конкурсної документації, утворення конкурсної комісії, затвердження її складу та порядку роботи, оголошення конкурсу, визначення розміру реєстраційного внеску для участі в конкурсі. Відповідно конкурс з визначення переможця для укладення договору оренди котельні не проводився і рішення про визначення такого переможця конкурсу не приймалось.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що наведені обставини свідчать про те, що при укладені спірного договору не було дотримано передбачений законодавством порядок передачі об`єкту теплопостачання, що перебуває в комунальній власності, в оренду.

Щодо вимог про визнання незаконним та скасування наказу Комунального закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради № 40-ОД від 10.06.2021 «Про оголошення аукціону про передачу майна в оренду» та визнання недійсним електронного аукціону, оформленим протоколом №UA-PS-2021-05-18-000035-2 від 16.06.2021

Наказом директора Комунального закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради від 10.06.2021 №40-ОД оголошено аукціон про передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, а саме: нежитлових приміщень котельні, літ. «Т», загальною площею 64,60 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. 411 Батареї, буд. 2, які обліковуються на балансі Комунального закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради (пункт 1). Пунктом 2 затверджено оголошення про передачу в оренду на аукціоні об`єкта оренди, визначеного у пункті 1 цього наказу (додаток №1). Пунктом 2 доручено уповноваженій особі оприлюднити в електронній системі оголошення про передачу на аукціоні об`єкта оренди, визначеного у пункті 1 цього наказу, та проект договору оренди (додаток №2).

16.06.2021 відбувся електронний аукціон №UА-РS-2021-05-18-000035-2 на передачу в оренду нерухомого майна - нежитлового приміщення котельні літ. «Т» загальною площею 64,60 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. 411 Батареї, буд. 2, з метою надання послуг теплопостачання.

Оскільки об`єкт оренди у даному випадку повинен передаватися в оренду в особливому порядку, зокрема на підставі рішення сесії ради та відповідною радою укладається договір оренди, яка і виступає орендодавцем, Комунальний заклад «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради в силу вимог законодавства, зокрема, статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статей 3, 7 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», не наділене правомочністю щодо передачі в оренду об`єктів комунальної власності у сфері теплопостачання, у зв`язку з чим Комунальний заклад «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради, видаючи наказ №40-ОД від 10.06.2021 «Про оголошення аукціону про передачу майна в оренду», діяв всупереч передбаченим законом повноваженням, як наслідок, оспорюваний наказ не відповідає вимогам законності.

Однак, Південно-західний апеляційний господарський суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування наказу з огляду на таке.

Стаття 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 Господарського процесуального кодексу України).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Сполученого Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява №22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома іншими способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні способи захисту не встановлені, то особа має право обрати спосіб із передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Відтак, у кожному конкретному спорі суд насамперед повинен оцінювати застосовувані способи захисту порушених прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та передбачені статтею 13 Цивільного кодексу України обмеження щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав будь-якою особою.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що спосіб захисту прав та інтересів має бути належним, зокрема ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 01.10.2019 у справі №910/3907/18 (пункт 48), від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19.05.2020 у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (пункти 63, 89), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і №200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 14.09.2021 у справі №359/5719/17 (пункт 119), від 16.09.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 (пункт 56), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 (пункт 86), від 29.11.2023 у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22, пункт 24)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від 01.02.2020 у справі №922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52)).

Водночас у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18)

Тобто вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного, не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia «суд знає закони» (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та інші).

Відтак суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 109)).

Південно-західний апеляційний господарський суд, дійшовши висновку, що оспорюваний наказ не відповідає вимогам законодавства, зазначає, що задоволення вимоги про визнання незаконним та скасування цього наказу є неналежним, зокрема неефективним способом захисту прав та інтересів позивачів у спірних правовідносинах.

Суд також враховує, що оспорюваний наказ вже виконаний, а тому він вичерпав свою дію.

Стосовно вимоги про визнання аукціону про передачу спірного майна недійсним колегія суддів зазначає, що оскільки аукціон завершився оформленням договору оренди, тоді у цьому випадку оскаржити можна договір, а вимога про визнання недійсним аукціону не є належним та ефективним способом захисту, адже не матиме наслідком відновлення порушених прав.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 54), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (провадження №14-125цс20, пункт 76), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (провадження № 12-13гс22, пункт 127).

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові в цій частині, але з інших підстав.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди та повернення майна

За приписами частини першої статті 9 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» договори оренди об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, укладені на строк більш як три роки, підлягають нотаріальному посвідченню у встановленому порядку.

Натомість в порушення наведеної норми законодавства оспорюваний договір від 24.06.2021, який укладено строком на 5 років з дати набрання чинності цим договором з терміном дії до 23.06.2026 (підпункт 12.1. пункту 12 розділу 1 «Змінювані умови договору»), не є нотаріально посвідченим.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина перша статті 220 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої та другої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У Цивільному кодексі України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх. Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21).

Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (див. постанову Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року в справі № 761/12692/17 (провадження № 61-37390свп18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) викладено висновок, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

У справі, яка переглядається, Південно-західний апеляційний господарський суд установив, що прокурор заявив вимогу про визнання недійсним договору, який відповідно до статті 9 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» мав би бути нотаріально посвідчений, однак сторони уклали такий договір у простій письмовій формі, що вказує про його нікчемність і виключає можливість визнання такого договору недійсним.

Таким чином, обраний прокурором спосіб захисту є неналежним, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Правовим наслідком нікчемності договору оренди від 24.06.2021 є повернення переданого за ним майна, а тому вимога про зобов`язання Приватного підприємства «КОЛЕСО+» повернути Комунальному закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради нежитлові приміщення котельні підлягає задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника, суд апеляційної керується висновком Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно із частиною першою статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про повернення майна з підстав нез`ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильного застосування норм матеріального права та ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.

В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2023 у справі №916/1215/23 про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу, про визнання недійсним електронного аукціону, про визнання недійсним договору оренди Південно-західний апеляційний господарський суд, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями, вважає за необхідне змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення з мотивів, викладених у цій постанові.

Розподіл судових витрат

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням прийняття судом апеляційної інстанції нового рішення про задоволення спрямованої до відповідача-2 позовної вимоги про повернення майна та задоволення апеляційної скарги в цій частині, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на Приватне підприємство «КОЛЕСО+» пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2023 у справі №916/1215/23 скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги Київської окружної прокуратури міста Одеси про зобов`язання Приватного підприємства «КОЛЕСО+» повернути Комунальному закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради нежитлові приміщення котельні літ. «Т», загальною площею 64,60кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. 411 Батареї, буд.2. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Київської окружної прокуратури міста Одеси задовольнити.

В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2023 у справі №916/1215/23 змінити з мотивів, викладених у мотивувальній частині даної постанови.

Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2023 у справі №916/1215/23 в наступній редакції:

« 1.Позов Київської окружної прокуратури міста Одеси задовольнити частково.

2.Зобов`язати Приватне підприємство «КОЛЕСО+» повернути Комунальному закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Чути серцем» Одеської обласної ради нежитлові приміщення котельні літ. «Т», загальною площею 64,60 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. 411 Батареї, буд. 2.

3.У задоволенні решти позовних вимог Київської окружної прокуратури міста Одеси відмовити.

4.Стягнути з Приватного підприємства «КОЛЕСО+» на користь Одеської обласної прокуратури 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви».

Стягнути з Приватного підприємства «КОЛЕСО+» на користь Одеської обласної прокуратури 4026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень 00 копійок витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.03.2024.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяО.Ю. Аленін

СуддяС.В. Таран