Ухвала

від 14.06.2023 по справі 757/43597/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43597/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Сестро-Животовській А.В.,

розглянувши зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» про стягнення грошових коштів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, втрат від інфляційних процесів, 3 % річних, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» (далі - позивач, ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32») звернулось до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, втрат від інфляційних процесів, 3 % річних.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.08.2021 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, втрат від інфляційних процесів, 3 % річних.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.05.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання.

12.06.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.

На підставу для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Отже, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права саме споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору та інше, тобто ті, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України).

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Закону України «Про захист прав споживачів».

Однак, в порушення даних вимог закону, позивач у своїй позовні заяві взагалі не посилається зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживача», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав; об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів). Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів. Споживачі зобов`язані: 1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар; 2) в разі необхідності роз`яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз`ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції; 3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації; 4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

Жодна з перелічених у ст. 4 Закону України «Про захист прав споживача» підстав, які дають право особі захистити порушене право споживача, не пов`язані з предметом пред`явленого позову до суду.

Враховуючи, що на правовідносини, які є предметом розгляду справи, норма Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється, клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» є таким, що не ґрунтується на вимогах закону, а тому не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Отже, позивачу за зустрічним позовом необхідно сплатити судовий збір.

Відтак, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 175, ст. 177 ЦПК України.

За таких обставин, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» про стягнення грошових коштів слід залишити без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175-177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» про стягнення грошових коштів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, втрат від інфляційних процесів, 3 % річних- залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачеві право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог встановлених ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 14.06.2023 року.

Суддя І.В. Григоренко