Ухвала

від 07.11.2023 по справі 757/43597/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43597/21-ц

Провадження № 2-2237/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві питання про прийняття до спільного розгляду з первісним позовом зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» про зобов`язання вчинити дії у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, втрат від інфляційних процесів, 3 % річних, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» (далі - позивач, ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32») звернулось до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, НігрескулМ.В.) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, втрат від інфляційних процесів, 3 % річних.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.08.2021 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, втрат від інфляційних процесів, 3 % річних.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.05.2022 року постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

14.02.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

15.02.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

05.05.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшли клопотання у справі.

12.06.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» про зобов`язання вчинити дії.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши зустрічну позовну заяву та матеріали справи, судом встановлено наступне.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.08.2021 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, втрат від інфляційних процесів, 3 % річних.

Так, згідно матеріалів справи, 03.02.2022 року ОСОБА_1 отримав позовну заяву, 15.02.2022 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Як визначено у ч. 7 ст. 178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Таким чином, 15-денний строк для подання зустрічної позовної заяви закінчився, та, в порушення наведених вимог, зустрічну позовну заяву відповідачем подано з порушенням процесуального строку.

Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Разом з тим, відповідачем не надано будь-яких доказів в обґрунтування поважності пропуску встановленого строку на подачу зустрічної позовної заяви.

Також, беручи до уваги, що зустрічний позов подано через півтора роки після відкриття провадження, суд не вбачає підстав для продовження строку для пред`явлення зустрічного позову з власної ініціативи.

Окрім того, згідно ч. 1 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач як на підставу звільнення від сплати судового збору, в позовній заяві посилається на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Разом з тим, згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5від12.04.1996р.«Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Проте, в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» тд)

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись.

Таким чином, обґрунтування позивача в частині звільнення від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» потребують уточнень.

Згідно ч. 3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої ст. 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зустрічну позовну заяву повернути заявнику.

Керуючись ст. 185, 194, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» про зобов`язання вчинити дії у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, втрат від інфляційних процесів, 3 % річних - повернути відповідачу.

Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.

Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернути відповідачу.

Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , право на звернення з позовом до суду на загальних підставах.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 07.11.2023 року.

Суддя І.В. Григоренко