Постанова

від 08.10.2024 по справі 757/43597/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/43597/21-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/12994/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

суддя-доповідач Слюсар Т.А.

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 грудня 2023 року у складі судді Григоренко І.В.,

у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне підприємство "Щорса, 32" (далі - ТОВ "ЖЕП "Щорса, 32") звернулося у суд із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача основний борг за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 4 793 грн 10 коп, інфляційні втрати у розмірі 1 032 грн 01 коп, три проценти річних у розмірі 435 грн 67 коп, а всього - 6 260 грн 78 коп, судовий збір за подачу позову у розмірі 2 379 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 600 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 .

Житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує даний будинок є ТОВ "ЖЕП "Щорса, 32".

Позивач свої обов`язки щодо здійснення обслуговування та поточного ремонту житлового будинку, приміщень будинку, забезпечення роботи технічного обладнання та інженерних мереж, комунікацій відповідно до технічних вимог законодавства, відповідних підзаконних актів, забезпечення надання належної якості комунальних та інших послуг власникам житлових, нежитлових та інших споруд будинку виконував своєчасно та в повному обсязі. Проте, зобов`язання відповідача щодо своєчасної оплати за спожиті послуги у повному обсязі виконані не були, у зв`язку із чим, утворилась заборгованість, яка станом на 01 липня 2021 року становить 4 793 грн 10 коп. Також на підставі Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 1 032 грн 01 коп, три проценти річних у розмірі 435 грн 67 коп, що разом складає 6 260 грн 78 коп.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21 грудня 2023 року позов ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2 379 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 600 грн

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.

В апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду було ухвалено за відсутності повідомлення відповідача про судове засідання призначене на 21 грудня 2023 року.

Крім того вказано, що судом стягнуто судовий збір з відповідача, в той час коли останній є інвалідом 2-ї групи за станом здоров`я, про що в розпорядженні суду наявні докази, а тому були відсутні підстави до стягнення судового збору.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Крім того 30 серпня 2024 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в присутності сторін.

Між тим таке клопотання ОСОБА_1 не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

В силу вимог ст. 128 ч. 1 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України (станом на дату подання апеляційної скарги діяла редакція ЦПК України від 27 квітня 2024 року) апеляційні скарги на рішення суду в справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Матеріали справи містять достатньо доказів для перевірки правильності висновків районного суду та не потребують виклику сторін.

Таким чином, у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у цій справі при розгляді апеляційним судом, яке до того ж не обґрунтоване будь-якими доводами чи доказами, слід відмовити.

Так, відповідач заявляючи свої доводи вказав, що суд ухвалюючи рішення допустив порушення норм цивільного процесуального законодавства, а саме розглянув справу без його належного повідомлення про судове засідання, що є підставою для обов`язкового скасування оскаржуваного рішення суду.

Щодо вказаних доводів колегія суддів вважає зазначити наступне.

Установлено, що суд першої інстанції в судовому засіданні 21 грудня 2023 року ухвалив рішення за відсутності сторін.

Згідно п. 4 ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі, якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Так, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач отримав повістку про судове засідання 21 грудня 2023 року в якому було ухвалено судове рішення.

Вирішуючи спір, районний суд визнав доведеним повідомлення відповідача про розгляд справи у передбачений процесуальним законом спосіб.

Між тим, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи не може бути розцінено, як доказ вручення відповідачу судової повістки, оскільки поштова кореспонденція, яка направлялась судом, була лише вкладена в абонентську скриньку відповідача, підпису та дати отримання останнім зворотне повідомлення не містить (а.с. 170).

У матеріалах справи міститься довідка про доставку повідомлення у додатку ОСОБА_1 через безкоштовний мобільний онлайн-додаток "Viber".

Проте колегія суддів звертає увагу, що такий спосіб направлення копії судового рішення - направлення на номер телефону через застосунок "Viber", нормами ЦПК України не передбачений.

Відсутня у справі й заява відповідача про повідомлення його про розгляд справи саме шляхом направлення судової повістки через мобільний онлайн-додаток "Viber".

Тобто, якщо згоди особи на отримання смс-повідомлень у матеріалах справи немає, то такий спосіб не вважається належним повідомленням

Отже, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи на 21 грудня 2023 року

Подібних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 753/16685/19 (провадження № 61-4901св21).

Отже, у матеріалах справи відсутні докази на спростування доводів апеляційної скарги про порушення процесуальних прав ОСОБА_1 у зв`язку з неповідомленням його про судове засідання в якому було ухвалено судове рішення.

Таким чином, розглянувши справу у відсутність відповідача, який не був обізнаний про судове засідання, а тому відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню із ухвалення апеляційним судом нового судового рішення по суті спору.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Зі змісту ст. 263 ЦПК України вбачається, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ухвалюючи нове рішення за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів погоджується з висновками районного суду в частині стягнення з божника на користь ТОВ "ЖЕП "Щорса, 32" заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 4 793 грн 10 коп, яка виникла за період з 31 жовтня 2017 року по 30 червня 2021 року.

Матеріалами справи доведено факт неналежного виконання боржником обов`язку щодо оплати вартості спожитих послуг, у зв`язку з чим виник борг, у сумі 4 793 грн 10 коп, який і підлягає стягненню з ОСОБА_1 .

Окрім цього, нарахування інфляційних втрат у розмірі 1 032 грн 01 коп та трьох проценти річних у розмірі 435 грн 67 грн узгоджується з положеннями ч. 2 ст.625 ЦК України.

Судом першої інстанції ретельно перевіряли твердження боржника про звернення у суд з позовом зі спливом строку позовної давності й обґрунтовано визнані безпідставними, остільки згідно даних розрахунку заборгованості відповідач періодично вносив платежі за отримані послуги, що вказує на переривання строку давності й правових підстав до зменшення суми боргу не дає.

Установлено, що позивач, звертаючись у суд із позовом, користування правничою допомогою, уклавши відповідних договір з АО «Міжнародна адвокатська група» від 15 липня 2021 року.

Відповідно до справи, витрати на професійну правничу допомогу, понесену під час провадження справи, становлять 9 600 грн.

Районний суд вирішуючи спір стягнув з відповідача на користь ТОВ "ЖЕП "Щорса, 32" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 600 грн й указана сума коштів є співмірною та відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Заперечень щодо її розміру відповідачем не подано.

За таких обставин, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЖЕП "Щорса, 32" підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 600 грн.

Між тим відповідачем рішення суду першої інстанції оскаржено лише в частині стягнення з нього судового збору, а тому на підставі ч.1 ст. 367 ЦПК України по суті вирішення вимог рішення не переглядається.

Так, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції в частині вирішення питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача судового збору у розмірі 2 379 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Аналогічні висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 703/686/15-ц (провадження № 6-152цс17).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має II групу інвалідності з 01 квітня 2001 року довічно, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії СМЕ № 051619 від 22 травня 2001 року та посвідченням № НОМЕР_2 від 05 липня 2001 року (а.с. 76).

Проте, суд першої інстанції на наведене належної уваги не звернув та безпідставно стягнув судовий збір з відповідача, який є особою з інвалідністю II групи та відповідно до Закону України "Про судовий збір" відноситься до переліку осіб, які звільнені від його сплати.

Отже, судовий збір в розмірі 2 379 грн має бути компенсовано за рахунок держави, а не за рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 грудня 2023 року - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 грудня 2023 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне підприємство "Щорса, 32" (код ЄДРПОУ: 32492922, адреса: 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 32 А) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 4 793 грн 10 коп, інфляційні втрати у розмірі 1 032 грн 01 коп, три проценти річних у розмірі 435 грн 67 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне підприємство "Щорса, 32" (код ЄДРПОУ: 32492922, адреса: 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 32 А) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 600 грн.

Компенсувати товариству з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір в розмірі 2 379 грн.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: