Постанова

від 24.10.2023 по справі 291/561/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №291/561/23 Головуючий у 1-й інст. Митюк О. В.

Категорія 63 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Микитюк О.Ю., Трояновської Г.С.,

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 291/561/23 за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Омельчука Ігоря Миколайовича про забезпечення позову у справі №291/561/23 за позовом ОСОБА_1 до Ружинської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Ружинської селищної ради Житомирської області №16 від 22 січня 2022 року,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Омельчука Ігоря Миколайовича на ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 12 липня 2023 року, постановлену під головуванням судді Митюк О.В. у смт. Ружині,

в с т а н о в и в :

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом, в якому просила визнати нечинним та скасувати рішення виконавчого комітету Ружинської селищної ради Житомирської області №16 від 22.01.2022.

29.06.2023 представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення виконавчого комітету Ружинської селищної ради Житомирської області №16 від 22.01.2022 до набрання рішення суду у справі 291/561/23 законної сили.

Заяву мотивував тим, що рішенням виконавчого комітету Ружинської селищної ради Житомирської області №16 від 22.01.2022 вирішено надати ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66.0 кв. метри.

Також, на підставі виконавчого листа № 291/228/ 16-ц, який виданий 11.01.2017 Ружинським районним судом Житомирської області про виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_2 з наданням жилого приміщення, 03.10.2019 було відкрите виконавче провадження № 60208031, в якому боржник: ОСОБА_1 .

20.04.2023 у вказаному виконавчому провадженні державним виконавцем на адресу боржника було направлено вимогу, в якій державний виконавець вимагає від ОСОБА_1 бути присутньою особисто 19.05.2023 з 11.00 по 12.00 год. за адресою: АДРЕСА_3 , для вчинення виконавчих дій щодо її виселення та членів сім`ї із названої квартири з наданням іншого жилого приміщення.

Позивач вважає, що реалізація оспорюваного рішення виконавчого комітету Ружинської селищної ради Житомирської області №16 від 22.01.2022, яке було видане на виконання рішення Апеляційного суду Житомирської області від 22.12.2016 в справі 291/228/ 16-ц, про виселення ОСОБА_2 та членів його сім`ї із квартири АДРЕСА_3 з наданням іншого жилого приміщення, порушить її права на житло а також утруднить виконання в подальшому судового рішення, ухваленого по суті спору.

Так, предметом даного позову є дослідження питання правомірності прийняття виконавчим комітетом Ружинської селищної ради Житомирської області рішення №16 від 22.01.2022 року, яким вирішено надати ОСОБА_1 та членам її сім`ї будинок АДРЕСА_1 .

У випадку задоволення позовних вимог, виконання такого рішення може бути істотно ускладнене, оскільки позивачка на той час може бути виселена з житла та вселена в інше житло, яке їй надано з порушенням закону, і такі дії призведуть до порушення її прав на житло, які необхідно буде поновити, що буде утруднено виконати.

Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 12 липня 2023 року в задоволенні заяви відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі, адвокат Омельчук І.М. просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду є необґрунтованими, зроблені без повноцінного аналізу як законодавства так і фактичних обставин справи.

На думку скаржника зупинення дії рішення виконавчого комітету Ружинської селищної ради Житомирської області №16 від 22.01.2022 не означає, що повинно припинитися виконання рішення апеляційного суду Житомирської області. Виконавчий комітет Ружинської селищної ради Житомирської області не позбавлений права та можливості, у випадку задоволення заяви про забезпечення позову, прийняти інше рішення, яким виділити для сім`ї ОСОБА_2 житло, яке відповідає вимогам законодавства. Виселення сім`ї ОСОБА_6 із займаного житла на підставі оскаржуваного рішення виконавчого комітету Ружинської селищної ради Житомирської області №16 від 22.01.2022 є значною дією, яка вплине на життя кожного члена сім`ї, і даний влив призведе, в тому числі до змін та погіршень, які неможливо бути виправити ніяким чином. В той же час, зупинення дії згаданого рішення виконавчого комітету є тимчасовим заходом, і ніяким чином не підміняє собою розгляд справи та рішення суду за його результатами.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 адвокат Кувшин І.Р. підтримав доводи апеляційної скарги із наведених в ній підстав.

Представник третьої особи ОСОБА_5 адвокат Серветник О.А. апеляційну скаргу не визнав та заперечив щодо її задоволення, посилаючись на законність і обґрунтованість ухвали суду.

Представник Ружинської селищної ради до апеляційного суду не з`явилась, надіслала заяву із проханням проводити розгляд справи без її участі.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи інші учасники в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Забезпечення позову необхідне у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду ( постанова від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20) під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

У заяві про забезпечення позову представник позивача вказує, що реалізація оспорюваного рішення виконкому Ружинської селищної ради №16 від 22.01.2022 порушить її права на житло, а також утруднить виконання в подальшому судового рішення, ухваленого по суті спору, оскільки позивачка на той час може бути виселена з житла та вселена в інше, яке їй надано з порушенням закону.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ружинської селищної ради Житомирської області №16 від 22.01.2022 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надано будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66.0 кв. метри. Дане рішення прийнято виконкомом на виконання рішення Апеляційного суду Житомирської області від 22.12.2016 у справі №291/228/16-ц, яким ОСОБА_2 та членів її сім`ї виселено із квартири АДРЕСА_3 із наданням іншого жилого приміщення.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вжиття заходів забезпечення позову, які вказані у заяві представника позивача, призведе до зупинення виконання рішення Апеляційного суду Житомирської області від 22.12.2016 в справі №291/228/16-ц та є втручанням у його виконання, що є неприпустимим.

При цьому місцевий суд правильно констатував, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Відтак, підстав вжиття саме такого забезпечення позову, про який просив позивачнемає.

Апеляційний суд, перевіривши обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просив застосувати представник ОСОБА_1 , позовним вимогам, вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не убачається.

Відтак, у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Омельчука Ігоря Миколайовича залишити без задоволення, а ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 12 липня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений: 25 жовтня 2023 року.