Постанова

від 19.10.2023 по справі 672/5/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 672/5/23

Провадження № 22-ц/4820/1592/23

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

з участю представника апелянта, прокурора,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Сатанівської селищної ради до ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Сатанівської селищної ради, зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в інтересах малолітнього ОСОБА_2 на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області в складі судді Федорук І.М. від 19 червня 2023 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У січні 2023 року керівник Волочиської окружної прокуратури, звертаючись в суд з цим позовом в інтересах держави до відповідачів, вказував, що рішенням Сатанівської селищної ради №160/15-2022 від 16.02.2022 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , який діяв в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , площею 2 га (кадастровий номер 6821281900:05:005:0033) із земель колишньої колективної власності КСП «Урожай» за межами с.Веселець Хмельницького району Хмельницької області та надано її у власність для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначеного рішення 02.06.2022 року зареєстровано право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

Зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 6821281900:05:005:0033 перетинає межі водного об`єкту, через вказану земельну ділянку протікає пересихаючий струмок без назви - права притока р. Сквила - права притока р. Смотрич - ліва притока р. Дністер (район басейну р. Дністер), на якому у багатоводні роки утворюється природна водойма.

Тому спірна земельна ділянка незаконно передана у власність фізичної особи, оскільки віднесена до земель водного фонду, в той час як законодавством не передбачено право безоплатної приватизації громадянами та юридичними особами земель водного фонду. Вказана земельна ділянка вибула із комунальної власності з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України.

З цих підстав керівник Волочиської окружної прокуратури просив визнати недійснимрішення Сатанівської селищної ради №160/15-2022 від 16.02.2022 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , який діяв в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 », зобов`язати ОСОБА_2 в особі батька ОСОБА_1 , який діяв в інтересах малолітнього сина повернути на користь Сатанівської селищної ради земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2 га зкадастровим номером 6821281900:05:005:0033, яка знаходиться за межами с.Веселець Хмельницького району Хмельницької області»,скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки зкадастровим номером 6821281900:05:005:0033,скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером6821281900:05:005:0033, припинивши право власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку, стягнути з відповідача на користь Хмельницької обласної прокуратури сплачений судовий збір в сумі 11164,50 грн.

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 19 червня 2023 року позов задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_2 в особі батька ОСОБА_1 , який діяв в інтересах малолітнього сина, повернути на користь Сатанівської селищної ради земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2 га, кадастровий номер 6821281900:05:005:0033, яка знаходиться за межами с.Веселець Хмельницького району Хмельницької області.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та відмовити у позові. На його думку, прокурор не надав належних і допустимих доказів наявності об`єкту водного фонду на спірній земельній ділянці, відповідної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж об`єкту водного фонду та водоохоронних зон, прибережних захисних смуг водних об`єктів, та/або паспорту водного об`єкту. Суд не взяв до уваги висновок експерта ОСОБА_3 №1037/023 від 25.04.2023 року, яким встановлено, що в межах спірної земельної ділянки відсутні поверхневі водні об`єкти, в т.ч. струмки, озера, ставки, річки, водосховища, канали. Додатково зазначено, що поверхневі водні об`єкти також відсутні і в радіусі 200 м від меж земельної ділянки. Судовим експертом здійснений виїзд на місце знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 6821281900:05:005:0033, тоді як Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Регіональний офіс водних ресурсів, надали свої висновки про наявність водних об`єктів на земельній ділянці без виїзду на місце та використовуючи картографічні матеріали, які не є актуальними на час розгляду справи та ґрунтувалися на свідченнях окремих осіб, які бачили об`єкт водного фонду поблизу населеного пункту у 1980 роках. Тому суд дійшов помилкового висновку, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду.

У відзиві керівник Волочиської окружної прокуратури просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, що до матеріалів справи долучено належні, допустимі, достатні докази на підтвердження підстав позову. Судова земельно-технічна експертиза не може вирішити питання про цільове призначення земельної ділянки.

У відзиві Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання відповідно до ст. 21 ЗК України недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечила.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України є повідомленими про розгляд справи.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом встановлено, що рішенням Сатанівської селищної ради №160/15-2022 від 16.02.2022 року за заявою ОСОБА_1 ,який діяв в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 площею 2 га кадастровий номер 6821281900:05:005:0033 із земель бувшої колективної власності КСП «Урожай» за межами с.Веселець Хмельницького району Хмельницької області та надано її у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства.

02.06.2022 року зареєстровано право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №593/281/-22 від 02.02.2022 року та долученого додатку №1, земельна ділянка з кадастровим номером 6821281900:05:005:0033 перетинає межі водного об`єкту, а тому перетинає межі земельної ділянки водного фонду.

За інформацією Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області від 07.10.2022 року №1295 через земельну ділянку із кадастровим номером 6821281900:05:005:0033 протікає пересихаючий струмок без назви - права притока р.Сквила - права притока р.Смотрич - ліва притока р.Дністер (район басейну р.Дністер), на якому у багатоводні роки утворюється природна водойма.

Факт перетину земельної ділянки із кадастровим номером 6821281900:05:005:0033 об`єкту водного фонду підтверджується копією проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 , зокрема, доданим викопіюванням до заяви ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою №6180/г-23-2021 від 08.11.2021 роки.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду, у зв`язку з цим незаконно передана у власність ОСОБА_2 із земель водного фонду, тому ефективним способом захисту порушеного права держави в спірних відносинах є повернення земельної ділянки у володіння держави.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування рішення Сатанівської селищної ради, суд виходив з того, що дане рішення вже реалізовано і вичерпало свою дію, скасування державної реєстрації земельної ділянки, а також державної реєстрації права власності, припинення права власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку не є ефективним способом захисту порушеного права і ці вимоги теж не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків суду є безпідставними.

Так, відповідно до статті 19ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За змістом статті 3Водного кодексуУкраїни до водного фонду України належать, зокрема, водотоки (річки, струмки).

Згідно з ч.1 ст. 58ЗК України та статтею 4Водного кодексуУкраїни до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами. Для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Статтею 59 ЗК України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди.

В силу ч. 4 ст. 84 ЗК України землі водного фонду не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Випадки передачі земель водного фонду у приватну власність громадян передбачені положеннями ч. 2 ст. 59 ЗК України.

Згідно з ч. 4 ст. 59 ЗК України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до ст. 61 ЗК України, ст. 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів; для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо.

На підставі ст. 60 ЗК України, ст. 88 Водного кодексу України уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари 25 метрів;

- для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею

понад 3 гектари 50 метрів;

- для великих річок, водосховищ на них та озер 100 метрів.

Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у ст. 59 Земельного кодексу України, суперечить нормам статті 84 Земельного кодексу України.

Отже, за змістом наведених норм права землі у межах прибережних захисних смуг вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не можуть передаватися у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України. На неможливість перебування такого виду об`єктів майна у приватній власності, крім випадків, передбачених у ст. 59 ЗК України, вказує також і розташування земель водного фонду. За рішенням органу виконавчої влади такі землі можуть передаватися у приватну власність громадян лише у виді замкненої природної водойми (загальною площею до 3 гектарів).

Наведене цілком узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 22.05.2018 року в справі №469/1203/15-ц, від 28.11.2018 року в справі №504/2864/13-ц, від 12.06.2019 року в справі №487/10128/14-ц, постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 року в справі №487/10132/14-ц, які апеляційний суд на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує при застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Частиною 2 статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

За змістомст.ст.12,81ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд першої інстанції правильно констатував, що за даними ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, повноважного державного органу, що реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, згідно даних Державного земельного кадастру, картографічних матеріалів зйомок минулих років спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду.

Головним управлінням Держгеокадастру в Хмельницькій області також надано документи на підтвердження відмови громадянам у 2020-2021 роках у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих в межах того ж кадастрового кварталу 6821281900:05:005, що й спірна земельна ділянка із кадастровимномером 6821281900:05:005:0033, саме з підстав невідповідності місця розташування земельної ділянки законам України - накладення земельних ділянок на землі водного фонду (а.с.19-30).

Ці дані цілком узгоджуються з даними Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області згідно картографічних матеріалів (топографічної карти, відповідних інтернет-ресурсів), що через спірну земельну ділянку протікає пересихаючий струмок (права притока річки Сквила), на якому у багатоводні роки утворюється природна водойма. В середні по водності та у маловодні роки струмок пересихає, відповідно, пересихає й природна водойма. При формуванні дощового паводка та весняної повені в середні по водності роки відновлюється стік в струмку і тимчасово утворюється природна водойма.

За висновком судового експерта Власюка В.В. №1037/023 від 25.04.2023 року дійсно в ході фактичного обстеження встановлено, що в межах спірної земельної ділянки відсутні поверхневі водні об`єкти, в т.ч. струмки, озера, ставки, річки, водосховища, канали. Поверхневі водні об`єкти також відсутні і в радіусі 200 м. від меж земельної ділянки.

Разом зтим,з врахуванням періодичного пересиханняв середні по водності та у маловодні роки струмка й природної водойми, виявлена експертом відсутність поверхневих водних об`єктів на час обстеження спірної земельної ділянки (24.03.2023 року) не спростовує належність цієї ділянки до земель водного фонду.

В свою чергу матеріали справи не містять даних про зміну цільового призначення земельного масиву в межах кадастрового кварталу 6821281900:05:005 у порядку, встановленому ст. 20 ЗК України, із земель водного фонду на землі сільськогосподарського призначення.

Відтак доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 19 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 жовтня 2023 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк