Ухвала

від 13.12.2023 по справі 672/5/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 672/5/23

провадження № 61-16867ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 19 червня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року у справі за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Сатанівської селищної ради до ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення Сатанівської селищної ради, зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2023 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 19 червня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року у вказаній справі.

Повний текст оскаржуваної постанови складено 24 жовтня 2023 року. Касаційну скаргу подано 23 листопада 2023 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.

Право касаційного оскарження та підстави касаційного оскарження судових рішень визначені положеннями статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтовує його.

Крім того, заявник, як на підставу для відкриття касаційного провадження, формально посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається конкретна норма права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду про її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Отже, окрім формального посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та відсилки на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, заявник має чітко зазначити норму права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Разом із тим, у поданій касаційній скарзі заявник не зазначає норму права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду про її застосування, тобто не обґрунтовує наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК.

Отже заявнику необхідно надати суду належним чином оформлену за змістом касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості інших учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 19 червня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Литвиненко