Постанова

від 25.10.2023 по справі 300/1271/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 300/1271/23

адміністративне провадження № К/990/31892/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року (головуючий суддя Глушко І.В., судді - Бруновська Н.В., Запотічний І.І.) у справі за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДПС в Івано-Франківській області) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 42465,63 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 червня 2023 року позов задоволено. Стягнуто в дохід бюджету з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 27028,05 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 червня 2023 року закрито провадження у справі в частині стягнення податкового боргу у сумі 15437,58 грн.

Не погоджуючись із ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 червня 2023 року ГУ ДПС в Івано-Франківській області звернулося до Восьмого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, який ухвалою від 7 серпня 2023 року залишив скаргу без руху, з огляду на те, що скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору за її подання. Позивачу надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, для надання до суду належним чином оформленого документа про сплату судового збору у розмірі 2684 грн.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, контролюючим органом до суду подано заяву. Вказана заява мотивована тим, що Законом України від 3 листопада 2022 року №2719-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» (набрав чинності 25 листопада 2022 року) частину першу статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) доповнено пунктом 27, яким передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таким чином, на думку позивача, відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону №3674-VI він звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року апеляційну скаргу ГУ ДПС в Івано-Франківській області на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повернуто, у зв`язку з тим, що недоліки апеляційної скарги скаржником у строк визначений судом не усунуто та не сплачено судовий збір при поданні апеляційної скарги.

В обґрунтування оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції послався на положення частини другої статті 4 Закону №3674-VI, якою встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду на рівні 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За висновками Восьмого апеляційного адміністративного суду, наведене вище положення стосується подання апеляційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких постановляються відповідні ухвали.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на правову позицію висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 травня 2018 року у справі №915/955/15 та у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №320/5719/19, від 24 листопада 2021 року у справі № 826/17526/18.

Не погодившись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року, ГУ ДПС в Івано-Франківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати. На обґрунтування вимог касаційної скарги контролюючий орган вказує, що в силу вимог Закону №3674-VI позивач звільнений від оплати судового збору в частині стягнення сум податкового боргу в усіх судових інстанціях, незалежно від того, яке процесуальне рішення оскаржується, - ухвала суду з процесуальних питань чи рішення суду по суті позовних вимог.

10 жовтня 2023 року справа № 300/1271/23 надійшла на адресу Верховного Суду.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що не є перешкодою до касаційного перегляду справи.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно ухвали Верховного Суду від 27 вересня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно із пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та статті 13 КАС України.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України.

Згідно із пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

За приписами частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України (який в силу положень частини другої статті 298 КАС України підлягає застосуванню до апеляційної скарги, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до цих положень апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а особі, яка звернулася з апеляційною скаргою, встановлюється строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, не усунуті в установлений судом строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом № 3674-VI.

Стаття 4 Закону №3674-VI встановлює розміри ставок судового збору у розрізі найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору, а частина перша статті 5 вказаного Закону визначає коло осіб, звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Так, Законом України від 3 листопада 2022 року № 2719-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу" (який набрав чинності 25 листопада 2022 року) частину першу статті 5 Закону №3674-VI, яка містить перелік суб`єктів, яких звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, доповнено новим суб`єктом: "27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1.1 статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Аналіз наведених норм приводить до однозначного розуміння того, що з урахуванням внесених до Закону №3674-VI змін, податковий орган звільняється від сплати судового збору у всіх справах, предметом судового розгляду у яких є стягнення податкового боргу.

Таким чином, позивач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в силу пункту 27 частини першої статті 5 Закону №3674-VI звільнений від сплати судового збору у цій справі, оскільки предметом її розгляду є стягнення податкового боргу.

Варто звернути увагу й на те, що відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу" цей законопроект, серед іншого, розроблений саме з метою економії та оптимізації бюджетних коштів на сплату контролюючими органами судового збору у питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків.

Наведене вище не враховано судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали та безпідставно покладено на податковий орган обов`язок зі сплати судового збору, що мало наслідком передчасне повернення апеляційної скарги.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає помилковим висновок Восьмого апеляційного адміністративного суду про те, що в силу статті 5 Закону №3674-VI скаржник не звільнений від сплати судового збору та повинен був сплатити судовий збір на загальних підставах за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції. У даному випадку, позивач є таким, що звільнений від сплати судового збору під час розгляду цієї справи в усіх судових інстанціях, незалежно від виду заяви, скарги (позовна заява, апеляційна скарга, касаційна скарга тощо), а також виду судового рішення (ухвала, постанова, рішення), яке оскаржується.

Аналогічний підхід до тлумачення статті 5 Закону України "Про судовий збір" висвітлено у постановах Верховного Суду від 2 травня 2023 року у справі №160/300/23 та від 31 травня 2023 року у справі №160/3080/23.

Роблячи висновок про те, що положення частини другої статті 4 Закону №3674-VI стосується подання апеляційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали, суд апеляційної інстанції врахував правову позицію, висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 травня 2018 року у справі №915/955/15 та у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі №320/5719/19, від 24 листопада 2021 року у справі № 826/17526/18.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що у даному випадку визначальним є не вид судового рішення, яке оскаржується, а саме наявність у позивача як контролюючого органу пільги від сплати судового збору, закріпленої Законом №3674-VI, у тих справах, предметом судового розгляду у яких є стягнення податкового боргу. При цьому, позивач має безумовну пільгу зі сплати судового збору та у нього відсутній обов`язок з його справляння у разі звернення до суду з позовами, переліченими у пункті 27 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги з направленням справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, в ході якого має бути вирішено питання про можливість відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року скасувати, а справу № 300/1271/23 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх