Рішення

від 08.07.2024 по справі 300/1271/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2024 р. справа № 300/1271/23

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду О.Л.Тимощук, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу в сумі 15 437,58 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) 21.03.2023 звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі, також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 42 465,63 грн.

Підставою звернення до суду слугувала реалізація позивачем приписів пункту 87.11 статті 87, пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, зумовлена бездіяльністю відповідача щодо сплати грошових зобов`язань із земельного податку з фізичних осіб в розмірі 41 153,34 грн (нарахованого податковими повідомленнями-рішеннями від 16.05.2019 № 5084989-5213-0907 на суму 15455, 57 грн (за звітний період 2019 року), залишок несплаченого боргу 15437,58 грн; від 29.04.2020 №3578074-5233-0907 на суму 77,02 грн (за звітний період 2020 року); від 29.04.2020 №3578084-5233-0907 в розмірі 15455,57 грн (за звітний період 2020 року); від 23.04.2021 № 144247-2408-0907 в сумі 77,02 грн (за звітний період 2021 року); від 16.12.2022 № 144248-2408-0907/22 в розмірі 112,96 грн (за звітний період 2022 року); від 16.12.2022 №144248-2408-0907 на суму 9993,19 грн (за звітний період 2021 року)) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 1 312,29 грн, нарахованого податковим повідомленням-рішенням від 15.09.2022 №1431094-2411-0912 в розмірі 646,20 грн та пеня на суму 666,09 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.06.2023, в порядку пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, закрито провадження у справі №300/1271/23 за позовом Головного управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про примусове стягнення податкового боргу з платника податків-фізичної особи в частині стягнення податкового боргу в розмірі 15437 грн 58 коп. (а.с.49,50).

Також, Івано-Франківським окружним адміністративним судом 06.06.2023 ухвалено рішення щодо решти вимог позовної заяви. Зокрема, судом позов задоволено повністю та стягнуто в дохід бюджету з ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 27 028,05 грн (двадцять сім тисяч двадцять вісім гривень п`ять копійок) (а.с. 53-55).

Не погоджуючись з ухвалою суду від 06.06.2023 про закриття провадження у справі в частині стягнення податкового боргу у сумі 15 437,58 грн, ГУ ДПС в Івано-Франківській області оскаржило її до суду апеляційної інстанції.

За результатами розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 про закриття провадження у справі Восьмим апеляційним адміністративним судом 21.02.2024 прийнято постанову, якою зазначену апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 про закриття провадження в адміністративній справі №300/1271/23 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 179-183).

Івано-Франківським окружним адміністративним судом отримано матеріали цієї адміністративної справи 13.03.2024 та відповідно до здійсненого повторного автоматизованого розподілу судової справи №300/1271/23 головуючим суддею визначено Тимощука О.Л.

Ухвалою суду від 18.03.2024 призначено до розгляду адміністративну справу №300/1271/23 за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 15 437,58 грн та постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с. 193,194).

Позовні вимоги у відповідній частині позовних вимог обґрунтовані тим, що відповідачем допущено податковий борг у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань із земельного податку з фізичних осіб, нарахованого податковим повідомленнями-рішеннями від 16.05.2019 №5084989-5213-0907 на суму 15455,57 грн (за звітний період 2019 року), залишок несплаченого боргу становить 15437,58 грн. Враховуючи непогашення вказаного податкового боргу, позивач, реалізовуючи свої законні повноваження, звернувся до суду для стягнення податкового боргу.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області 26.03.2024 подало до суду клопотання про надання доказів (а.с. 198).

Також відповідач у цій справі скористався правом подання відзиву на позов, який надійшов на адресу суду 01.05.2023. У відзиві зазначив, що контролюючим органом подано позовну заяву в частині стягнення з нього суми коштів в розмірі 16580,73 грн, стосовно яких судом уже приймалось рішення (справа №300/2862/20)/ Також вважає, що копії податкових вимог виходять за строк позовної давності (1095 календарних днів). Просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 34-36).

Також ГУ ДПС в Івано-Франківській області 18.05.2023 надало до суду відповідь на відзив, в якій, зокрема, зазначило, що відповідач є власником земельних ділянок та повинен сплачувати податки у встановленому порядку. Всі направлені ППР отримані відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Додає, що у разі якщо після направлення податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається. На підставі викладеного, просило позовні вимоги задовольнити (а.с. 43-45).

Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області як платник податків, зокрема з земельного податку з фізичних осіб.

Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області 16.05.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №5084989-5213-0907, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання за платежем: "земельний податок з фізичних осіб" на загальну суму 15455, 57 грн за 2019 рік (а.с. 6).

Вказане вище податкове повідомлення-рішення скероване відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. На цьому рекомендованому повідомленні проставлено відмітку про вручення « 6/8 ОСОБА_1» (а.с. 199).

Вважаючи узгодженим податкове зобов`язання, визначене, зокрема, податковим повідомленням-рішенням №5084989-5213-0907 від 16.05.2019 на суму 15455,57 грн та у зв`язку з несплатою відповідачем такого зобов`язання, ГУ ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Однак розглядаючи такий позов у справі №300/2862/20 суд з`ясував, що податкове повідомлення-рішення №5084989-5213-0907 від 16.05.2019 не було вручено позивачу (через помилкове скерування на іншу адресу), а відтак, грошові зобов`язання не набули статусу узгоджених, що й слугувало причиною відмови в позові.

Контролюючим органом 26.02.2021 здійснено повторне надсилання ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення №5084989-5213-0907 від 16.05.2019 на адресу АДРЕСА_2 , яка зазначена як адреса зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 за даними Реєстру територіальних громад згідно відповіді Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області №01-22/19 від 22.01.2021 (а.с. 46).

На рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №7830102925627 від 26.02.2021, згідно опису до якого позивачем 26.02.2021 повторно надсилався корінець податкового повідомлення-рішення №5084989-5213-0907 від 16.05.2019, проставлено відмітку про вручення « 02.03.2021 ОСОБА_1 », що підтверджується наявною в матеріалах справи копією такого повідомлення (зворотна сторона а.с. 6).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №5084989-5213-0907 від 16.05.2019 відповідач отримав 02.03.2021, однак визначене таким рішенням податкове зобов`язання не сплатив.

Згідно довідки ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 22.03.2024 сума заборгованості відповідача з земельного податку з фізичних осіб становить 15 437,58 грн (а.с. 201).

ГУ ДПС в Івано-Франківській області також прийнято податкову вимогу форми "Ф" за №1762-23 від 19.11.2025 на суму 481,63 грн, борг за якою погашений повністю не був. Вказана податкова вимога отримана відповідачем 19.11.2015, що підтверджується проставленим на корінці вимоги підписом відповідача (а.с. 4).

Враховуючи бездіяльність відповідача щодо сплати зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб в розмірі 15 437,58 грн, з метою стягнення податкового боргу, реалізуючи приписи ПК України, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі, також - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

В пункті 38.1 статті 38 ПК України закріплено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податок на майно складається, зокрема, з плати за землю (підпункт 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 ПК України).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до підпункту 14.1.72. пункту 14.1. статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Згідно з пунктом 287.1. статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Об`єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (підпункт 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України).

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 ПК України).

Приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 286.5. статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 58.1. статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Судом встановлено, що контролюючим органом визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік в розмірі 15455, 57 грн згідно податкового повідомлення-рішення форми "Ф" від 16.05.2019 №5084989-5213-0907 (а.с.6).

Вказане податкове повідомлення-рішення 02.03.2021 було належним чином вручене ОСОБА_1 , що підтверджується його підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (зворотна сторона а.с. 6).

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов`язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 16.05.2019 №5084989-5213-0907, суд приходить до переконання, що сума податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік в розмірі 15455, 57 грн є узгодженою.

Водночас, у зв`язку з частковою оплатою зазначеного зобов`язання сума несплаченого боргу становить 15 437,58 грн (а.с. 201).

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, ГУ ДФС в Івано-Франківській області, правонаступником якого є ГУ ДПС в Івано-Франківській області 19.11.2015 належним чином вручено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №1762-23 від 19.11.2025 на суму 481,63 грн, що підтверджується його підписом на корінці податкової вимоги (а.с.4). На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана, а визначена нею сума боргу не була погашена повністю.

Зважаючи на наявність у відповідача з часу винесення податкової вимоги форми "Ф" №1762-23 від 19.11.2025 непогашеного боргу, така податкова вимога, з урахуванням пункту 59.5 статті 59 ПК України, є дійсною, а контролюючий орган не повинен формувати повторно податкову вимогу.

Зважаючи на викладене, є помилковими доводи відповідача стосовно того, що податкова вимога №1762-23 від 19.11.2025 виходить за межі 1095-денного строку позовної давності.

Також безпідставними є доводи відповідача стосовно того, що позивачем подано позовну заяву в частині стягнення з відповідача суми коштів, стосовно яких судом уже приймалось рішення. З цього приводу суд звертає увагу, що у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 встановлено помилковість тотожності справ №300/2862/20 та №300/1271/23.

Враховуючи все вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік в розмірі 15 437,58 грн є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується податковим повідомленням-рішенням форми "Ф" №5084989-5213-0907 від 16.05.2019 (а.с. 6), податковою вимогою форми "Ф" №1762-23 від 19.11.2025 (а.с. 4), довідкою про борг від 22.03.2024 (а.с. 201), а також витягом з інтегрованої картки платника та історії недоїмки з земельного податку (а.с. 12).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право позивача на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 ПК України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у терміни визначені ПК України, на переконання суду, звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення 15 437,58 грн, у спосіб визначений ПК України є правомірним та підставним.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Із огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 15 437,58 грн є обґрунтованими, а позов таким що підлягає задоволенню.

Згідно зі змістом частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) в дохід бюджету заборгованість на суму 15 437 (п`ятнадцять тисяч чотириста тридцять сім) гривень 58 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП - 43968084;

відповідач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 .

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.