Постанова

від 25.10.2023 по справі 320/7566/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 320/7566/23

адміністративне провадження № К/990/22994/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2023 року (суддя Брагіна О.Є.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року (судді: Ключкович В.Ю., Беспалов О.О., Грибан І.О.)

у справі за заявою Головного управління ДПС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МП Київ"

про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

22 березня 2023 року Головне управління ДПС у м. Києві у м. Києві (далі також - Позивач, ГУДПС у м. Києві) звернулось до суду з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МП Київ" (далі також - Відповідач, ТОВ «МП Київ») та просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків -ТОВ "МП Київ" згідно з рішенням № 18943 від 22 березня 2023 року.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою від 23 березня 2023 року Київський окружний адміністративний суд заяву залишив без руху, зокрема, з підстав її невідповідності вимогам пунктів 4, 6 частини другої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), з посиланням на те, що:

- Позивач не надав інформацію, яку отримав, щодо порушень з боку ТОВ "МП Київ"; коли, кому та в якій спосіб цю інформацію було надано та прийнято; не надано доказів отримання контролюючим органом такої інформації або звернення, зареєстрованого у визначеному законом порядку;

- роздруківка витягу з ЄДР, надана на підтвердження повноважень Твердохлєб М. діяти від імені заявника, не відповідає жодним визначеним законом критеріям для підтвердження права керівника чи представника юридичної особи на участь у розгляді справи, в тому числі і шляхом підписання заяви;

- копія виписки з ЄДРПОУ, надана на підтвердження повноважень Твердохлєб М. діяти від імені ГУ ДПС у м. Києві, не містить належних відміток про засвідчення копій, передбачених пунктом 5.26 ДСТУ 4163-2020, а саме підпису учасника справи та дати засвідчення копії.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 26 вересня 2023 року позовну заяву повернув, з посиланням на те, що Позивач недоліки заяви не усунув, а саме:

- не надав суду належних доказів, які б підтверджували, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала достовірна інформація про порушення Товариством вимог законодавства;

- не подав документів, які підтверджують право Твердохлєб М. діяти в суді від імені суб`єкта владних повноважень без додаткового уповноваження, зокрема, право на підписання заяви від імені ГУ ДПС у м. Києві.

Постановою від 7 червня 2023 року Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишив без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2023 року - без змін.

Ухвалюючи цю постанову, апеляційний суд вказав, що до заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту на підтвердження повноважень Твердохлєб М. (в.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві) було надано Виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Втім, як вбачається з такої, право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи така має на підставі довіреності. Як підтверджено матеріалами справи та не заперечено представником Позивача в суді апеляційної інстанції, довіреність на ім'я Твердохлєб М. до суду першої інстанції не подавалась.

Апеляційний суд вказав, що повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин наслідки, встановлені частиною другою статті 123 КАС України.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалені у справі судові рішення й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)

В обґрунтування допущених судами процесуальних порушень, Позивач вказує, що недолік щодо законності перевірки взагалі не має вирішуватися до відкриття провадження, це питання повинно розглядатися виключно при розгляді по суті. Водночас судом першої інстанції також перевірялося питання щодо наявності законних підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ «МП Київ».

Незважаючи на це, як стверджує Позивач, до суду першої інстанції разом з заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «МП Київ» та з заявою про усунення недоліків надані наступні копії документів: рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків та вимоги тимчасового зупинення відчуження майна з доказами направлення; направлення та наказ на перевірку; акт про відмову від отримання наказу на проведення фактичної перевірки та підпису у направленнях на перевірку; акта про відмову допуску до фактичної перевірки; лист ДПС України від 24 жовтня 2022 року № 12800/7/99-00-09-02-01-07; доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами від 27 лютого 2023 року № 570/26-15-09-01-09. З поданих документів вбачається, що інформацію щодо наявних порушень з боку ТОВ «МП КИЇВ» отримана згідно зі здійсненним аналізом та співставленням інформації щодо відображення у фіскальних чеках інформації стосовно зазначення номерів та серій марок акцизного податку. Згадана інформація була надана листом ДПС України та доповідною запискою була доведена до в.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві Микиті НІКОНОВУ й наказом наданий дозвіл на проведення фактичної перевірки ТОВ «МП КИЇВ» за адресою: м. Київ, вул. Марини Цвєтаєвої, 18/78.

Наведене, на думку Позивача, підтверджує законність підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ «МП Київ» та помилковість відповідних висновків судів.

Головне управління ДПС ум. Києві не погоджується також і з позицією щодо відсутності повноважень представника, оскільки при поданні заяви надано Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в якій зазначено, що ТВЕРДОХЛЄБ Марина Юріївна - є керівником Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та наділена повноваженнями вчиняти дії, у тому числі підписувати договори тощо, з правом посвідчення копій документів щодо повноважень. На виконання вимог суду першої інстанції Позивач подав копію виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо повноважень щодо повноважень Твердохлєб Марини Юріївни, копію наказу про покладення виконання обов'язків на Твердохлєб М.Ю., втім вказані документи не були враховані судом першої інстанції.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

3.1. Оцінка доводів учасників справи й висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.

Стаття 283 КАС України визначає особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів.

Відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з частиною другою статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:

1) найменування адміністративного суду;

2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника;

3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;

4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;

5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;

6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

За правилами частини третьої цієї статті у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Так, передбачена пунктом 4 частини другої статті 283 КАС України вимога до заяви щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків обумовлює обов'язок зазначення підстав звернення із заявою, обставин, що підтверджуються доказами, та вимог заявника.

При цьому, положення наведеної норми, та й інших норм КАС України, не конкретизують вимоги щодо змісту заяви, який викладається в довільній формі. Головним є те, щоб заява щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків містила виклад обставин, якими податковий орган обґрунтовує свої вимоги, достатність яких надалі має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті на підставі відповідних доказів.

Так, роблячи висновки про невідповідність заяви вимогам КАС України, суд першої інстанції вказав, що всі представлені заявником документи не містять належних посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, не відображено, в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності товариства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) було встановлено факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) було встановлено податковим органом

В обґрунтування цього суд зазначив, що:

- надані на підтвердження наявності законних підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ "МП Київ" копії доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами та листа ДПС України не конкретизують суть порушення ТОВ "МП Київ" вимог податкового законодавства.

- підставою проведення фактичної перевірки, визначеної пп. 80.2.5 ст. 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

- наведена в листі ДПС інформація є загальною щодо діяльності товариства, не вказує на будь-які порушення законодавства з боку ТОВ "МП Київ", в тому числі не містить посилань на конкретні підстави, які вказують на допущення товариством податкового законодавства;

- видана на виконання листа ДПС доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами має абстрактний, знеособлений характер, без конкретизації змісту допущеного ТОВ "МП Київ" порушення вимог податкового законодавства, з доказовим підтвердженням такого, а відтак не може слугувати достатньою підставою для відкриття провадження у справі щодо підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника податків.

З урахуванням цього суд першої інстанції вважав, що суду не надані належні докази, які б підтверджували, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала достовірна інформація про порушення товариством вимог законодавства. Й при вирішенні питання щодо відкриття провадження у цій справі суд керується правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №640/21536/19 від 8 вересня 2020 року.

Наведене вище в сукупності дає підстави вважати, що фактично суд першої інстанції, перевіряючи відповідність заяви вимогам статті 283 КАС України, вдався до оцінки викладених у заяві щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків обставин справи та доказів, що не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Схожий за змістом підхід щодо питань, якими охоплюється стадія відкриття провадження у справі, продемонстрований Великою Палатою Верховного Суду у справі №990/114/23.

Не є релевантним і посилання суду першої інстанції на правові висновки Верховного Суду у справі №640/21536/19, оскільки вони не стосуються питання можливості чи неможливості відкриття провадження у справі, а викладені за результатами розгляду питання щодо законності відповідного наказу про проведення перевірки.

Суд же апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційну скаргу Позивача, де були зазначені відповідні доводи щодо фактичного розгляду заяви по суті, наведеному оцінки взагалі не надавав.

Апеляційний суд в постанові послався на те, що суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин наслідки, встановлені частиною другою статті 123 КАС України. Проте, як свідчить зміст рішення суду першої інстанції, питання щодо застосування положень відповідної норми не ставилось при постановленні ухвали про залишення заяви без руху та її повернення.

Наведене вище дає підстави вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій наведені вище норми процесуального права не врахували й дійшли помилкових висновків в зазначеному правовому аспекті.

Щодо іншої підстави, яка слугувала передумовою повернення заяви, то вона ґрунтується на висновках судів щодо не підтвердження повноважень особи, яка підписала заяву.

Подібне питання було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом, який, зокрема, у постановах від 22 липня 2021 року у справі №280/6557/20, від 9 вересня 2021 року у справі №200/11717/20-а дійшов висновку, що дія статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи. Інші норми вказаного Кодексу також не вимагають додавання документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника чи іншої особи у випадку самопредставництва юридичної особи. Більш того, правом підпису апеляційної скарги, поданої юридичною особою, суб`єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження.

Так, у вищенаведних постановах Верховний Суд звернув увагу, що:

- згідно з відомостями у державному реєстрі, особа, яка підписала апеляційну скаргу, має повноваження вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, суд дійшов висновку, що такі відомості на підтвердження повноважень підписанта є достатнім та належним доказом.

- вказана інформація є доступною і, у випадку сумніву щодо процесуальної дієздатності особи, яка підписала апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції мав можливість скористатися безкоштовним запитом про отримання відомостей з державного реєстру на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

Про те, що витяг з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (позовну заяву та/або апеляційну скаргу), як таку, яка може вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень зазначав Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 16 вересня 2021 року у справі №280/8728/20, від 28 квітня 2022 року у справі №160/9003/21, від 04 серпня 2022 року у справі №640/12628/21.

При цьому у постанові від 4 серпня 2022 року у справі №640/12628/21 Верховний Суд також зауважував, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 грудня 2019 року у справі №826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Відступу від зазначених висновків Верховного Суду в порядку, визначеному статтею 346 КАС України, здійснено не було і колегія суддів не вважає за необхідне відступити від них у цій справі.

Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Одночасно, згідно з пунктами 7, 8, 11 частини третьої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб:

відомості про керівника юридичної особи: прізвище, ім'я, по батькові, посада, дата призначення або набуття повноважень, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи;

відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи;

відомості про керівника відокремленого підрозділу: прізвище, ім'я, по батькові, посада, дата призначення та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), наявність обмежень щодо представництва юридичної особи

Як підтверджується наданою при поданні заяви копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16 березня 2023 року, Твердохлєб М.Ю. як виконуючий обов'язки начальника на той час була керівником відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у м. Києві.

Відтак, висновки судів про необхідність підтвердження повноважень особи, яка підписала заяву, Твердохлєб М.Ю., що є керівником особи, яка подала відповідну заяву, довіреністю або наказом про призначення її виконувачем обов'язків начальника не ґрунтуються на положеннях чинного процесуального законодавства.

Верховний Суд у своїх постановах дотримується єдиної й послідовної позиції щодо належності й достатності як доказу наявності повноважень в особи діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва Витягу з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ.

Згідно з висновками судів попередніх інстанцій, відповідно до даних, що містяться у виписці, Твєрдохлєб М.Ю. має право вчиняти юридичні дії на підставі довіреності. Однак, суди не звернули уваги на те, що таке формулювання у наданій копії виписки від 16 березня 2023 року №24336572404 стосувалось саме вчинення юридичних дій на підставі довіреності від імені юридичної особи, а саме ДПС України (ідентифікаційний код юридичної особи 43005393), а не Головного управління ДПС України у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44116011), яке є відокремленим підрозділом ДПС України.

До того ж суд, окремо повторно зазначає, що згідно з витягом від 16 березня 2023 року №24336572404 саме Твердохлєб М.Ю. є керівником Головного управління ДПС України у м. Києві.

Наведене вище дає підстави вважати такими, що не ґрунтуються на нормах процесуального права й висновки судів щодо непідтвердження повноважень особи, яка підписала заяву про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на те, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, з порушенням норм процесуального права, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги й скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду

Керуючись статтями 3, 345, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року скасувати.

Справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх