Повістка

від 25.10.2023 по справі 210/3278/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/583/23 Справа № 210/3278/22 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Кішкіної І.В., Корчистої О.І.,

за участю секретаря судового засідання Шумило І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №210/3278/22 за позовом ОСОБА_1 до Криворізького Національного університету про поновлення на роботі, за заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Горбенко Інна Василівна, про відшкодування витрат на правову допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Криворізького Національного університету, в обґрунтування якого зазначив, що працює на посаді заступника директора з економічної, наукової, технічної та інноваційної роботи Науково-дослідного гірничорудного інституту Криворізького національного університету. 12 вересня 2022 року йому вручений Наказ №230 від 12.09.2022 року «Про відсторонення від виконання обов`язків на час проведення слідчих дій», яким його відсторонено від виконання посадових обов`язків на час проведення слідчих дій та опрацювання їх результатів без збереження заробітної плати за вказаною посадою на час відсторонення.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 10 квітня 2023 року визнано незаконним та скасовано наказ №230 від 12.09.2022 року «Про відсторонення від виконання обов`язків на час проведення слідчих дій». Зобов`язано Криворізький Національний університет нарахувати виплатити ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи за період з 12.09.2022 року по 03.02.2023 рік.

Додатковим рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 19 квітня 2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Горбенко І. В., про відшкодування витрат на правничу допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізького Національного університету про поновлення на роботі задоволено. Стягнуто з Криворізького Національного університету на користь ОСОБА_1 фактично сплачені витрати на правничу допомогу у сумі 20000 грн.

Не погодившись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просив повністю їх скасувати.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 серпня 2023 року апеляційну скаргу Криворізького Національного університету задоволено частково.

Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 10 квітня 2023 року в частині визначення періоду, за який ОСОБА_1 слід нарахувати та виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи змінено. Зобов`язано Криворізький Національний університет нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи за період з 12 вересня 2022 року по 15 листопада 2022 року включно.

Додаткове рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 19 квітня 2023 року змінено. Стягнуто з Криворізького Національного університету на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у сумі 13333 грн. 34 коп.

В іншій частині рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 10 квітня 2023 року та додаткове рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 19 квітня 2023 року залишено без змін.

31 серпня 2023 року від позивача ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Горбенко Інна Василівна надійшло клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 14500 грн.

Зазначене клопотання було призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про день та час слухання справи повідомлена належним чином.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до частини 2ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви, апеляційний суд вважає, що заява позивача підлягає частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядкустатті 270 ЦПК України.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третястатті 270 ЦПК України).

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаютьсяз судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8статті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3ст.137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5ст.137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2ст.137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, і вказана судова практика є незмінною.

Відповідно до частини першоїстатті 58 ЦПК Українисторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина першастатті 60 ЦПК України).

За змістомстатті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертійстатті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті1, частин третьої та п`ятої статті27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правовоїдопомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечитиКонституції Українита законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару,порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis § 268 рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі№904/4507/18 (провадження №12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v.Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6672 900 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72) (пункт 5.43 постанови).

Таким чином, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У заяві представник позивача ОСОБА_2 просив стягнути із відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 14 500 грн., на підтвердження чого надав копії таких документів: договір про надання правової допомоги №1462 від 06.10.2022 року, додаткову угоду №5 від 20.06.2023, акт №5 від 23.08.2023, квитанцію до прибуткового касового ордера №68 від 20.06.2023, квитанцію до прибуткового касового ордера №69 від 20.06.2023.

Враховуючи надані стороною позивача ОСОБА_1 докази та прийняте судом апеляційної інстанції рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення 14 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу, на стадії апеляційної інстанції, та часткове задоволення клопотання відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2022 року між адвокатом Горбенко І.В. та Петрухіним А.В. було укладено договір про надання правової допомоги №1462, відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу у розмірі та на умовах, передбачених цим Договором.

20.06.2023 року між адвокатом Горбенко І.В. та Петрухіним А.В. укладено додаткову угоду №5 до договору про надання правової допомоги №1462 від 06.10.2022 року. Відповідно до п.2 якого розцінки послуг за цим договором сторони визначили наступним чином: надання консультації з дослідженням документів 1000 грн./год.; збір доказів, написання, оформлення, надсилання адвокатських запитів 500 грн./год.; написання, оформлення, подання до суду апеляційної скарги згідно предмета позову 1500 грн./год.; написання, оформлення, подання до суду заяви про забезпечення позову 1500 грн./год.; написання додаткових пояснень, відзиву, клопотань 1000 грн./год.; відвідування судових засідань 1000 грн./год.

Згідно з актом №5 від 23.08.2023 року відповідно до договору про надання правової допомоги від 06.10.2022 року, адвокатом Горбенко І.В. було надано наступні послуги: правова допомога у вигляді консультацій з вивченням документів, інших консультацій під час руху судової справи №210/3278/22 - 1500 грн. (1,5 години), написання, оформлення, збирання доказів, подання відзиву у справі №210/3278/22 12000 (12 годин), відвідування судового засідання у Дніпровському апеляційному суді - 1000 грн. (1 година).

З акту вбачається, що адвокатом були надані послуги з консультацій та направлення відзиву, участь у судових засіданнях, із зазначенням витраченого часу та вартості кожної з наданих послуг, загалом на 14,5 годин та загальну суму 14 500 грн.

При цьому апеляційний суд зазначає, що обсяг указаних представником позивача робіт і час, витрачений на вчинення процесуальних дій і підготовку документів, є явно неспівмірними зі складністю виконаних ним робіт, наприклад, таких як підготовка написання, оформлення, збирання доказів, подання відзиву (12 годин), і на переконання колегії суддів має місце завищення вартості й часу, витраченого представником відповідача на виконання певних процесуальних дій.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі №520/9115/19 викладено правову позицію, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості, як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

У постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі №380/887/20 зазначено, щосудом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінюючи характер правової допомоги у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи, колегія суддів дійшла висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню до 7000 грн., які на переконання колегії відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору та доведеними.

Керуючись статтями 141, 270, 368, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Горбенко Інна Василівна про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додатковупостанову усправі №210/3278/22 за позовом ОСОБА_1 до Криворізького Національного університету про поновлення на роботі.

Стягнути з Криворізького Національного університету на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: