Ухвала

від 25.10.2023 по справі 910/10259/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.10.2023Справа № 910/10259/23

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Горенюк Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМОФОН ПЛЮС" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню у справі

за заявою Фізичної особи-підприємця Іванова Бориса Вікторовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМОФОН ПЛЮС"

про видачу судового наказу про стягнення 248500,00 грн, заборгованості, яка виникла за договором поставки товару № 08/09 від 08.09.2022

За участі представників учасників судового процесу

від стягувача: не з`явився

від боржника: Хайнацька О.Ф.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва 28.06.2023 від Фізичної особи-підприємця Іванова Бориса Вікторовича надійшла заява про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМОФОН ПЛЮС" у розмірі 24800,00 грн, яка виникла за Договором поставки товару № 08/09 від 08.09.2022.

03.07.2023 Господарським судом міста Києва видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМОФОН ПЛЮС" на користь Фізичної особи-підприємця Іванова Бориса Вікторовича 248500,00 грн заборгованості та витрат по сплаті судового збору у розмірі 268,40 грн.

Копії судового наказу та заяви про видачу судового наказу з додатками було надіслано на адресу боржника.

Також судовий наказ Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 був оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.07.2023.

Судовий наказ від 03.07.2023 набрав чинності 09.08.2023.

06.09.2023 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМОФОН ПЛЮС» про скасування судового наказу від 03.07.2023, яка обґрунтована безпідставністю заявлених вимог. До заяви про скасування судового наказу заявником додано докази сплати судового збору в сумі 134,20 грн; документ, що підтверджує повноваження представника боржника; клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви щодо скасування судового наказу у справі №910/10259/23. Дане клопотання обґрунтовано тим, що про видачу судового наказу ТОВ «ДОМОФОН ПЛЮС» дізналося 22.08.2023 з офіційного сайту «Судова влада України», після того як було заблоковано фінансові рахунки товариства.

Ухвалою від 07.09.2023 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОМОФОН ПЛЮС" заяву про скасування судового наказу від 03.07.2023 у справі №910/10259/23.

10.10.2023 в системі "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Домофон Плюс" сформовано Клопотання/Заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилався на необґрунтованість вимог про стягнення заборгованості, за якими було видано судовий наказ. Зокрема, заявником наголошено, що останнім із стягувачем не укладалось договору поставки товару №08/09 від 08.09.2022 та жодних видаткових накладних не підписувалось.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 № 05-23/1078/23 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи між суддями, у зв`язку з відпусткою судді Привалова А.І.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/10259/23 передано на розгляд судді Князькова В.В.

Ухвалою від 13.10.2023 розгляд заяви було призначено на 25.10.2023.

Представник заявника у судовому засіданні вимоги поданої заяви підтримав.

Представник стягувача у судове засідання 25.10.2023 не з`явився, проте, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.

Розглянувши в судовому засіданні 25.10.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Домофон Плюс" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення з урахуванням такого.

У ст.160 Господарського процесуального кодексу України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

За приписами ч.ч.1, 3 ст.328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Приписами ч.1, 2 ст. 328 Господарського-процесуального кодексу України унормовано, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/15-ц).

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. Саме у межах цього судового провадження і підлягають встановленню обставини припинення зобов`язання боржника, яке є предметом відповідного судового наказу, у тому числі внаслідок вчинення правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку статті 601 Цивільного кодексу України.

Одночасно, суд звертає увагу, що у межах розглядуваної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМОФОН ПЛЮС" оспорює саме наказ, який було видано судом у порядку наказного провадження.

Частина 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначає, що Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно ст. 147 Господарського процесуального кодексу України до судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено спеціальний порядок скасування судового наказу у разі наявності у боржника заперечень з приводу обґрунтованості вимог стягувача. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

При цьому, положення Господарського процесуального кодексу України не ставлять в залежність можливість скасування судового наказу від обґрунтованості доводів боржника, викладених у заяві про скасування судового наказу. Пункт 5 частини 3 статті 157 Господарського процесуального кодексу України лише містить вимогу до боржника зазначити про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Тобто, суд акцентує увагу заявника на те, що норма ст. 328 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у разі якщо зобов`язання припинилось після ухвалення судового рішення, на виконання якого його було видано, тоді як непогодження боржника із змістом вимог стягувача є саме підставою для скасування судового наказу у порядку ст.157 Господарського процесуального кодексу України.

В контексті наведеного слід також звернути увагу, що у межах розгляду заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню у суду відсутні підстави для вирішення по суті спору стосовно виникнення певних господарських зобов`язань, встановлення чи спростування факту укладання певного правочину, поставки товару за ним.

Судом враховано, що згідно ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Важливим елементом верховенства права є гарантії справедливого судочинства. Так, у справі «Bellet v. France» Європейським судом з прав людини вказано, що ст.6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу до суду, в тому розумінні, що особі забезпечується можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави відсутні правові чи практичні перешкоди для реалізації цього права.

При цьому, право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі «Golder проти Сполученого Королівства» Європейським судом з прав людини зазначено, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.

У даному випадку суд зазначає, що відмова в задоволенні заяви ніяким чином не призведе до порушення права на доступ до правосуддя, а є відтворенням державного регулювання правил здійснення господарського судочинства.

Судом враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМОФОН ПЛЮС" зверталось до Господарського суду міста Києва із заявою про скасування судового наказу від 03.07.2023.

Проте, ухвалою повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОМОФОН ПЛЮС" заяву про скасування судового наказу від 03.07.2023 у справі №910/10259/23.

Суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до приписів ст.255 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про повернення заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції.

Однак, заявник не скористався своїм правом на оскарження ухвали про повернення заяви про скасування судового наказу в апеляційному порядку.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМОФОН ПЛЮС" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 160, 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМОФОН ПЛЮС" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню - залишити без задоволення.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.10.2023.

Суддя В. В. Князьков