Ухвала

від 26.10.2023 по справі 910/7658/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/7658/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючого, Білоус В.В., Погребняк В.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної казначейської служби України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023

у складі колегії суддів: Буравльова С.І., Корсака В.А., Шапрана В.В.,

та рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023

у складі судді Мандриченко О.В.

у справі № 910/7658/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт"

до Державної казначейської служби України

про стягнення 131587,39 грн, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2023 Державна казначейська служба України через систему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 та рішення Господарського міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/7658/22 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/7658/22 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.09.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2023 відмовлено Державній казначейській службі України у задоволенні клопотання про звільнення чи відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 та рішення Господарського міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/7658/22, касаційну скаргу Державної казначейської служби України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 та рішення Господарського міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/7658/22 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху; а саме - сплатити судовий збір у визначеному розмірі.

12.10.2023 Державною казначейською службою України направлено до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої додано документ про доплату (зарахування) судового збору у розмірі 3632,00 грн.

З огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день її подання та є такою, що відповідає вимогам статті 290 ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Предметом спору в цій справі є стягнення 129 760,66 грн, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (227000,00 грн).

В касаційній скарзі Державна казначейська служба України просить прийняти касаційну скаргу до провадження, посилаючись на те, шо справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки існує різна практика застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах (щодо виконання судових рішень в яких боржником виступає орган державної влади).

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Державна казначейська служба України у касаційній скарзі зазначає обставини передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України. Так, скаржник вважає, що судами при розгляді справи не було враховано висновки Верховного Суду щодо застосування статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", статей 598, 611, 625 ЦК України та Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", викладені у постановах Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 804/2076/17, від 12.07.2018 у справі № 910/13314/17, від 25.06.2018 у справі № 910/13889/17, від 18.07.2018 у справі № 2а-11853/10/1570, 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 12.02.2020 у справі № 826/17656/16, від 12.02.2020 у справі № 804/2076/17 у подібних правовідносинах.

Здійснивши перевірку касаційної скарги Державної казначейської служби України та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку, що вона відповідає вимогам статті 290 ГПК України, у зв`язку з чим наявні підстави для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до частини 1 статті 294 ГПК України.

Відповідно до частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/7658/22 про стягнення 131587,39 грн, відповідно до вимог частини 4 статті 301 ГПК України підлягають перегляду в касаційному порядку в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Виходячи з положень частини четвертої статті 294 та частини восьмої статті 165 ГПК України, колегія суддів Верховного Суду вважає необхідним надати учасникам справи строк на подання відзиву на касаційну скаргу протягом 15 днів від дати отримання ухвали про відкриття касаційного провадження.

Поряд з цим, Верховний Суд з`ясував, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06.10.2021 прийнято до розгляду справу №420/2411/19 за позовом Приватного підприємства компанії "ФЛАЙ СЕРВІС" до держави України в особі Державної казначейської служби України про стягнення коштів та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

Зазначена ухвала мотивована відсутністю усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, а саме частини другої статті 625 ЦК України, та наявністю правових висновків судів касаційної інстанції різних юрисдикцій, які прямо суперечать один одному стосовно питання стягнення 3% річних та інфляційних втрат з підстав тривалого невиконання Казначейством рішень судів, а також невизначеністю законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідністю застосування аналогії закону чи права.

У наведеній ухвалі зазначено, що правові висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду при вирішенні цього питання різняться від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та виходять з того, що статтею 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання, незалежно від підстав його виникнення. Спеціальним законом не передбачено, що положення цієї статті щодо зобов`язання боржника, який прострочив виконання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення не поширюється на спірні правовідносини.

Отже, передаючи справу №420/2411/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що для вирішення спору у цій справі необхідно з`ясувати чи підлягає застосуванню частина друга статті 625 ЦК України до спірних правовідносин в аспекті стягнення на користь позивача компенсації інфляційних втрат, спричинених тривалим невиконанням остаточного судового рішення Казначейством та чи можливо безпосередньо застосувати практику ЄСПЛ для стягнення суми грошових коштів з урахуванням індексу інфляції у подібних правовідносинах та яке рішення необхідно вважати остаточним з метою визначення періоду такого прострочення.

У зв`язку із зазначеним, оскільки подібні спори щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат з підстав тривалого невиконання Казначейством рішень судів розглядаються в порядку цивільного, господарського і адміністративного судочинства, на думку колегії судів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, насамперед постає потреба у вирішенні питання предметної юрисдикції цих правовідносин, віднесення цієї категорії справ до юрисдикції адміністративного чи господарського (цивільного) суду.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень у справі, що розглядається, врахувавши вимоги та доводи касаційних скарг, аргументи відзивів на касаційні скарги, Верховний Суд вбачає, що предметом касаційного розгляду, зокрема, є питання стягнення 3% річних та інфляційних втрат з підстав тривалого невиконання Казначейством рішень судів, тобто питання, яке розглядається Великою Палатою Верховного Суду в межах справи №420/2411/19 та становить виключну правову проблему.

У зв`язку з наведеним Суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі №910/7658/22 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №420/2411/19, адже висновки у зазначеній справі щодо застосування норм права до відповідних правовідносин є необхідними для правильного вирішення справи №910/7658/22 із забезпеченням сталості та єдності судової практики, дотриманням принципу правової визначеності як одного із аспектів верховенства права, віднесеного до основних засад господарського судочинства.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 290, 294 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/7658/22 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

2. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу протягом 15 днів від дати отримання ухвали про відкриття касаційного провадження.

3.Витребувати із Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/7658/22.

4. Зупинити касаційне провадження у справі №910/7658/22 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №420/2411/19.

5. Інформацію по справі №910/7658/22, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк