Ухвала
від 23.10.2023 по справі 308/12355/23
УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22022070000000124, від 08.08.2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з матеріалів клопотання, що у період з повномасштабної військової агресії російської федерації щодо України, тобто з 24.02.2022 по теперішній час, в супереч забороні щодо ведення господарської діяльності з країною-агресором, переслідуючи корисливі мотиви, усвідомлюючи злочинність своїх дій, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , організував та налагодив схему перевезення вантажів з країн Євросоюзу, через пункти пропуску Польщі та Литви з Республікою Білоруссю, а в подальшому до російської федерації та на тимчасово окуповані території України, в тому числі в АР Крим.

Так, ОСОБА_5 маючи в своєму розпорядженні та володінні вантажні транспортні засоби та причепи, усвідомлюючи, що кінцевим отримувачем вантажу, є підприємства та товариства російської федерації, з якою в Україні наявна заборона на ведення торгівлі, в період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, продовжив здійснювати організацію та доставку різного роду вантажів з Європи, здебільшого з Італії, Словенії та Сербії в Республіку Білорусь, до так званих «транспортно-логістичних центрів», де маючи договори з російськими фірмами-перевізниками, такими як ТОВ «РУСлайн» та ТОВ «Грузавтоекспрес», здійснював перечеплення тягачів за російськими перевізниками, які безперешкодно доставляли його до місця призначення на підприємства російської федерації та в тимчасово окуповану АР Крим.

Діючи на виконання свого злочинного задуму та переслідуючи при цьому корисливі мотиви, ОСОБА_5 уклав договори з логістичними компаніями російської федерації ТОВ «Юнайтед Кэрріерс Компані РУС» та ТОВ «ТЕО Логістік», які здійснювали пошук для останнього вантажів для перевезення з Європи до російської федерації та на тимчасово окуповані території України, зокрема в АР Крим, а також в зворотному напрямку. Діючи на виконання умов вище вказаних договорів, ОСОБА_5 отримував відповідні замовлення на вантажні перевезення, після чого, визначав водіїв, з числа громадян України, яких він влаштував на роботу в належне йому товариства «MAGURA s.r.o., 072 01, Slovenska republika, Pozdisovce, c.189», та транспортні засоби з причепами для здійснення перевезення вантажів.

Таким чином ОСОБА_5 , діючи умисно, реалізуючи свій протиправний умисел, з корисливих мотивів, з метою усунення перешкод провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, будучи обізнаним про факт ведення російською федерацією агресивної війни проти України, в період з 03.03.2022 по теперішній час продовжив здійснювати перевезення вантажів до російської федерації та в тимчасово окуповану АР Крим, в обхід території України, а тому обґрунтовано підозрюється у колабораційній діяльності, а саме у проваджені господарської діяльності з державою-агресором, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, зокрема у відповідності з наданою інформацією з РСЦ ГСЦ МВС в Закарпатській області від 19.10.2023 № 31/7-4098, що згідно Єдиного державного реєстру ТЗ, станом на 01.08.2023, за громадянином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , серед інших, зареєстровані (перебувають у власності) наступні транспортні засоби:

1) KOEGEL SN 24, 2007 року випуску, VIN № НОМЕР_2 , д. н. з. НОМЕР_3 ;

2) SCHMITZ SKO 24, 2003 року випуску, VIN № НОМЕР_4 , д. н. з. НОМЕР_5 ;

3) VOLVO FH, 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_6 , д. н. з. НОМЕР_7 ;

4) SCHMITZ SKO 24L, 2006 року випуску, VIN № НОМЕР_8 , д. н. з. НОМЕР_9 ;

5) KOEGEL SN 24, 2008 року випуску, VIN № НОМЕР_10 , д. н. з. НОМЕР_11 ;

6) SCHMITZ SKO 24, 2004 року випуску, VIN № НОМЕР_12 , д. н. з. НОМЕР_13 ;

7) VOLVO FH42TB, 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_14 , д. н. з. НОМЕР_15 ;

8) VOLVO FH, 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_16 , д. н. з. НОМЕР_17 ;

вказані транспортні засоби, у подальшому, перереєстровані на нового власника. Факт перереєстрації також підтверджується згідно наданої інформації з РСЦ ГСЦ МВС в Закарпатській області від 19.10.2023 № 31/7-4100 та з ТСЦ МВС № 2146 від 05.10.2023 за № 31/7/6-1022.

Новим власником вказаних транспортних засобів, згідно наданої інформації з РСЦ ГСЦ МВС в Закарпатській області від 19.10.2023 № 31/7-4100, є громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_18 .

Поряд з цим, згідно повідомлення 2 відділу ГВ ЗНД Управління СБ України в Закарпатській області від 18.10.2023 № 5/2-1743, ОСОБА_5 , усвідомлюючи свою протиправну діяльність, що полягає у співпраці з державою-агресором та її представниками, з метою уникнення відповідальності та унеможливлення настання наслідків у вигляді конфіскації майна, зокрема дороговартісних вантажних автомобілів (сідлових тягачів та напівпричепів), організував протиправний механізм їх продажу третім особам, з використанням посередника.

Органом досудового розслідування встановлено, що від імені ОСОБА_5 з ТОВ «Томтранс» (код ЄДРПОУ 44952269) невстановленими на даний час особами укладено фіктивні договори комісії, відповідно до яких зазначена фірма отримала можливість здійснити продаж та перереєстрацію транспортних засобів ОСОБА_5 на нового власника громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_18 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема:

-08.09.2023 відбулася перереєстрація: напівпричепа KOEGEL SN 24 (VIN НОМЕР_2 ), 2007 року випуску, д. н. з. НОМЕР_19 на новий д. н. з. НОМЕР_20 ; сідлового тягача VOLVO FH (VIN НОМЕР_16 ), 2011 року випуску, д. н. з. НОМЕР_17 на новий д. н. з. НОМЕР_21 ; напівпричепа KOEGEL SN 24 (VIN НОМЕР_10 ), 2008 року випуску, д. н. з. НОМЕР_22 на новий д. н. з. НОМЕР_23 ; сідлового тягача VOLVO FH42TB (VIN НОМЕР_14 ), 2011 року випуску, д. н. з. НОМЕР_24 на д. н. з. НОМЕР_25 ; сідлового тягача VOLVO FH (VIN НОМЕР_6 ), 2011 року випуску, д. н. з. НОМЕР_26 на д. н. з. НОМЕР_27 ; напівпричепа SCHMITZ SKO 24 (VIN НОМЕР_12 ), 2004 року випуску, д. н. з. НОМЕР_13 на новий д. н. з. НОМЕР_28 ; напівпричепа SCHMITZ SKO 24L (VIN НОМЕР_8 ), 2006 року випуску, д. н. з. НОМЕР_29 на д. н. з. НОМЕР_30 ;

-09.09.2023 відбулася перереєстрація: напівпричепа SCHMITZ SKO 24 (VIN НОМЕР_4 ), 2003 року випуску, д. н. з. НОМЕР_5 на новий д. н. з. НОМЕР_31 .

У вказаний період, згідно інформації, отриманої з Центру обробки спеціальної інформації ДПС України, ОСОБА_5 перебував за кордоном та не міг фізично укладати будь-які договори та бути присутнім при перереєстрації вказаних транспортних засобів.

Так, у разі, якщо вина ОСОБА_5 буде доведена за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, то йому загрожує покарання у вигляді штрафу до десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання, запобігання можливості їх подальшого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, орган досудового розслідування просить задовольнити клопотання і винести ухвалу про арешт майна, а саме транспортних засобів:

1) KOEGEL SN 24, 2007 року випуску, VIN № НОМЕР_2 ;

2) SCHMITZ SKO 24, 2003 року випуску, VIN № НОМЕР_4 ;

3) VOLVO FH, 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_6 ;

4) SCHMITZ SKO 24L, 2006 року випуску, VIN № НОМЕР_8 ;

5) KOEGEL SN 24, 2008 року випуску, VIN № НОМЕР_10 ;

6) SCHMITZ SKO 24, 2004 року випуску, VIN № НОМЕР_12 ;

7) VOLVO FH42TB, 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_14 ;

8) VOLVO FH, 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_16 ,

які значаться зареєстрованими (перебувають у власності) за громадянином України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_18 , якими розпоряджається та попередньо значилися (перебували у власності до 08.09.2023 та 09.09.2023 - відповідно) за підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

У судове засідання слідчий та прокурор не з`явився хоча про час та місце судового розгляду були належним чином повідомлені. Подали клопотання в якому просять розгляд справи провести без їхньої участі.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне провести розгляд даного клопотання без виклику особи, у володінні якої воно знаходяться..

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя доходить наступного висновку.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, накладення арешту з метою спеціальної конфіскації, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбаченихпунктами 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченогоОсобливою частиноюцього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другоюстатті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

При цьому, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у частині першій цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у частині першій цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна (ч.ч. 1, 2 ст. 96-2 КК).

Згідно ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати:правову підставудля арештумайна;можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено 08.08.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22022070000000124, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1 та ч. 2 ст. 111 КК України.

17.10.2023 року ОСОБА_5 було вручено підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, а саме: у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

У відповідності з інформацією з РСЦ ГСЦ МВС в Закарпатській області від 19.10.2023 № 31/7-4098, повідомлено, що згідно Єдиного державного реєстру ТЗ, станом на 01.08.2023, за громадянином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , серед інших, зареєстровані (перебували у власності) наступні транспортні засоби: