Ухвала

від 27.10.2023 по справі 308/12355/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12355/23

1-кс/308/5010/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22022070000000124, від 08.08.2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з матеріалів клопотання, що у період з повномасштабної військової агресії російської федерації щодо України, тобто з 24.02.2022 по теперішній час, в супереч забороні щодо ведення господарської діяльності з країною-агресором, переслідуючи корисливі мотиви, усвідомлюючи злочинність своїх дій, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , організував та налагодив схему перевезення вантажів з країн Євросоюзу, через пункти пропуску Польщі та Литви з Республікою Білоруссю, а в подальшому до російської федерації та на тимчасово окуповані території України, в тому числі в АР Крим.

Так, ОСОБА_5 маючи в своєму розпорядженні та володінні вантажні транспортні засоби та причепи, усвідомлюючи, що кінцевим отримувачем вантажу, є підприємства та товариства російської федерації, з якою в Україні наявна заборона на ведення торгівлі, в період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, продовжив здійснювати організацію та доставку різного роду вантажів з Європи, здебільшого з Італії, Словенії та Сербії в Республіку Білорусь, до так званих «транспортно-логістичних центрів», де маючи договори з російськими фірмами-перевізниками, такими як ТОВ «РУСлайн» та ТОВ «Грузавтоекспрес», здійснював перечеплення тягачів за російськими перевізниками, які безперешкодно доставляли його до місця призначення на підприємства російської федерації та в тимчасово окуповану АР Крим.

Діючи на виконання свого злочинного задуму та переслідуючи при цьому корисливі мотиви, ОСОБА_5 уклав договори з логістичними компаніями російської федерації ТОВ «Юнайтед Кэрріерс Компані РУС» та ТОВ «ТЕО Логістік», які здійснювали пошук для останнього вантажів для перевезення з Європи до російської федерації та на тимчасово окуповані території України, зокрема в АР Крим, а також в зворотному напрямку. Діючи на виконання умов вище вказаних договорів, ОСОБА_5 отримував відповідні замовлення на вантажні перевезення, після чого, визначав водіїв, з числа громадян України, яких він влаштував на роботу в належне йому товариства «MAGURA s.r.o., 072 01, Slovenska republika, Pozdisovce, c.189», та транспортні засоби з причепами для здійснення перевезення вантажів.

Таким чином ОСОБА_5 , діючи умисно, реалізуючи свій протиправний умисел, з корисливих мотивів, з метою усунення перешкод провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, будучи обізнаним про факт ведення російською федерацією агресивної війни проти України, в період з 03.03.2022 по теперішній час продовжив здійснювати перевезення вантажів до російської федерації та в тимчасово окуповану АР Крим, в обхід території України, а тому обґрунтовано підозрюється у колабораційній діяльності, а саме у проваджені господарської діяльності з державою-агресором, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, зокрема у відповідності з наданою інформацією з РСЦ ГСЦ МВС в Закарпатській області від 19.10.2023 № 31/7-4098, що згідно Єдиного державного реєстру ТЗ, станом на 01.08.2023, за громадянином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , серед інших, зареєстровані (перебувають у власності) наступні транспортні засоби:

1) KOGEL SNCC 24, 2007 року випуску, VIN № НОМЕР_2 , д. н. з. НОМЕР_3 ;

2) VOLVO FH, 2010 року випуску, VIN № НОМЕР_4 , д. н. з. НОМЕР_5 ,

вказані транспортні засоби, у подальшому, перереєстровані на нового власника. Факт перереєстрації також підтверджується згідно наданої інформації з РСЦ ГСЦ МВС в Закарпатській області від 19.10.2023 № 31/7-4100 та з ТСЦ МВС № 2146 від 05.10.2023 за № 31/7/6-1022.

Новим власником вказаних транспортних засобів, згідно наданої інформації з РСЦ ГСЦ МВС в Закарпатській області від 19.10.2023 № 31/7-4100, спочатку значиться громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , у подальшому (кінцевим власником) громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Поряд з цим, згідно повідомлення 2 відділу ГВ ЗНД Управління СБ України в Закарпатській області від 18.10.2023 № 5/2-1743, ОСОБА_5 , усвідомлюючи свою протиправну діяльність, що полягає у співпраці з державою-агресором та її представниками, з метою уникнення відповідальності та унеможливлення настання наслідків у вигляді конфіскації майна, зокрема дороговартісних вантажних автомобілів (сідлових тягачів та напівпричепів), організував протиправний механізм їх продажу третім особам, з використанням посередника.

Встановлено, що від імені ОСОБА_5 з ТОВ «Томтранс» (код ЄДРПОУ 44952269) невстановленими на даний час особами укладено фіктивні договори комісії, відповідно до яких зазначена фірма отримала можливість здійснити продаж та перереєстрацію транспортних засобів ОСОБА_5 на нового власника громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема: 09.09.2023 відбулася перереєстрація: сідлового тягача VOLVO FH (VIN НОМЕР_4 ), 2010 року впуску, д. н. з. НОМЕР_8 на д. н. з. НОМЕР_9 ; напівпричепа KOGEL SNCC 24 (VIN НОМЕР_2 ), 2007 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 на новий д. н. з. НОМЕР_10 .

У вказаний період, згідно інформації, отриманої з Центру обробки спеціальної інформації ДПС України, ОСОБА_5 перебував за кордоном та не міг фізично укладати будь-які договори та бути присутнім при перереєстрації вказаних транспортних засобів.

У подальшому, вказані транспортні засоби 06.10.2023 перереєстровані на нового власника ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , із залишенням попередніх д. н. з.

Так, у разі, якщо вина ОСОБА_5 буде доведена за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, то йому загрожує покарання у вигляді штрафу до десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання, запобігання можливості їх подальшого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, орган досудового розслідування просить задовольнити клопотання і винести ухвалу про арешт майна, а саме транспортних засобів: KOGEL SNCC 24, 2007 року випуску, VIN № НОМЕР_2 ; VOLVO FH, 2010 року випуску, VIN № НОМЕР_4 , які значаться зареєстрованими (перебувають у власності) за громадянином України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , якими розпоряджається та попередньо значилися (перебували у власності до 09.09.2023 відповідно) за підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

У судове засідання слідчий та прокурор не з`явився хоча про час та місце судового розгляду були належним чином повідомлені. Подали клопотання в якому просять розгляд справи провести без їхньої участі.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне провести розгляд даного клопотання без виклику особи, у володінні якої воно знаходяться..

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя доходить наступного висновку.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, накладення арешту з метою спеціальної конфіскації, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбаченихпунктами 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченогоОсобливою частиноюцього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другоюстатті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

При цьому, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у частині першій цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у частині першій цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна (ч.ч. 1, 2 ст. 96-2 КК).

Згідно ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати:правову підставудля арештумайна;можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено 08.08.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22022070000000124, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1 та ч. 2 ст. 111 КК України.

17.10.2023 року ОСОБА_5 було вручено підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, а саме: у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

У відповідності до інформації з РСЦ ГСЦ МВС в Закарпатській області від 19.10.2023 № 31/7-4098, вбачається, що згідно Єдиного державного реєстру ТЗ, станом на 01.08.2023, за громадянином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , серед інших, зареєстровані (перебували у власності) наступні транспортні засоби: KOGEL SNCC 24, 2007 року випуску, VIN № НОМЕР_2 , д. н. з. НОМЕР_3 ; VOLVO FH, 2010 року випуску, VIN № НОМЕР_4 , д. н. з. НОМЕР_5 , вказані транспортні засоби, у подальшому, перереєстровані на нового власника.

Факт перереєстрації також підтверджується інформацією наданою з РСЦ ГСЦ МВС в Закарпатській області від 19.10.2023 № 31/7-4100 та з ТСЦ МВС № 2146 від 05.10.2023 за № 31/7/6-1022.

Новим власником вказаних транспортних засобів, згідно інформації з РСЦ ГСЦ МВС в Закарпатській області від 19.10.2023 № 31/7-4100, спочатку значився громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , у подальшому (кінцевим власником) значиться громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Разом з тим, як вбачається з документів доданих до клопотання, а саме заяви №1654770024 від 09.09.2023 року, акту технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 8544/23/1/000468 від 08.09.2023 року, договору комісії від 08.09.2023 року, заяви №1654805810 від 09.09.2023 року, акту технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 8544/23/1/000458 від 08.09.2023 року, заяви №1744946805 від 06.10.2023 року, договору купівлі продажу транспортного засобу №009030 від 06.10.2023, договору комісії 05.10.2023 року, заяви №1744953212 від 06.10.2023 року, договору купівлі продажу №009029 від 06.10.2023 року, договору комісії від 05.10.2023 року, акту технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 3/1/009029 від 05.10.2023 року транспортні засоби були відчуженні на користь третіх осіб, а саме на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а пізніше на користь ОСОБА_7 , за ціною, що нижча за ринкову вартість.

Так, згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст.64-2 КПК третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Отже, положення статті 64-2 КПК визначають момент набуття статусу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

У даному випадку, відповідно до п.п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбаченихпунктами 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси третьої особи - власника (володільця) майна з метою забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту.

Відтак, в клопотанні наведено достатньо підстав для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна з метою спеціальної конфіскації,оскільки належнимита допустимимидоказами підтверджено,що ОСОБА_5 є підозрюваниму цьомукримінальному провадженні, відчужив на користь третіх осіб, а саме на користь ОСОБА_6 , а пізніше на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , майно, за ціною, яка є нижчою за ринкову вартість, з метою спеціальної конфіскації, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 169, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на майно, шляхом заборони відчуження,розпорядження такористування ним, яке значаться зареєстрованими (перебуває у власності) за громадянином України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , якими розпоряджається та попередньо значилося (перебувало у власності до 09.09.2023 відповідно) за підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме:

1) KOGEL SNCC 24, 2007 року випуску, VIN № НОМЕР_2 ;

2) VOLVO FH, 2010 року випуску, VIN № НОМЕР_4 ,

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1