Постанова

від 26.10.2023 по справі 568/770/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2023 року

м. Рівне

Справа № 568/770/22

Провадження № 22-ц/4815/1094/23

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Шимківа С.С.,

суддів: Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.,

секретар судового засідання Мороз А.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Радивлівського районногосуду Рівненськоїобласті від 18липня 2023року (ухвалене у складі судді Сільман А.О.; повний текст рішення виготовлено 18 липня 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

в с т а н о в и в :

18 липня 2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що з 12.10.2008 року вони з відповідачем ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. За час спільного проживання придбали: піднавіс на сіно площею 565,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,5 га кадастровий номер 5625881600:05:011:0013, земельну ділянку площею 0,31 га кадастровий номер 5625881600:05:01:0021, земельну ділянку площею 0,1069 га кадастровий номер 5625881600:05:024:0033 з зеленими насадженнями, зерновий склад площею 563,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та транспортний засіб Renault master, 2012 р.в. Спірне майно оформлено та зареєстровано на відповідача в період їх шлюбу.

Вказане майно є їх спільною власністю, придбано за спільні кошти в період шлюбу та підлягає поділу між ними у рівних частках.

Просила суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, здійснити поділ майна подружжя та визнати за нею право власності на 1/2 частину майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності: нежитлове приміщення - піднавіс на сіно, земельні ділянки 0,31 га, 0,1069 га. та зелені насадження, розміщені на земельній ділянці 0,1069 га, нежитлове приміщення - зерновий склад; визнати за нею право оренди на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,5 га; стягнути 1/2 частину вартості транспортного засобу Renault master, 2012 р.в. в сумі 204490 грн. Просила також здійснити розподіл зелених насаджень, що висаджені на земельній ділянці площею 0,1069 га.

Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 18 липня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 проподіл майнаподружжя задоволено частково.

Поділено спільне майно подружжя, шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частини вартості транспортного засібу Renault master, 2012 р.в. в сумі 163343,33 грн.

У порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки нежитлового приміщення зерновий склад, за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3180 грн. судового збору за розгляд позовної заяви; 6150,88 грн за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохіддержави 5105,45 грн судового збору за розгляд позовної заяви.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що спірний автомобіль, а також приміщення зернового складу є об`єктами спільної сумісної власності подружжя, а тому підлягають поділу між сторонами.

Право власності на земельні ділянки площею 0,31 га, кадастровий номер 5625881600:05:011:0021 та площею 0,1069 га, кадастровий номер 5625881600:05:024:0033 набуто відповідачем шляхом приватизації, вказане майно, відповідно до ч. 1 ст. 57 СК України не є спільною сумісною власністю сторін та не підлягає поділу між ними.

Позивач не довела наявність зелених насаджень на земельній ділянці площею 0,1069 га, кадастровий номер 5625881600:05:024:0033, які б підлягали поділу на час розгляду справи.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що рішення суд ним оскаржується лише в частині визначення частки позивачки ОСОБА_1 на транспортний засіб Renault master, 2012 р.в. в сумі 163 343,33 грн та в частині визначення визнання права власності на 1/2 частку нежитлового приміщення зернового складу за адресою АДРЕСА_1 .

Як правову підставу для свої вимог про зменшення часток позивачки з 1/2 до 1/4 вказує п. 2 ст. 70 СК України, де зазначено, що при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Вказує, що на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Додає,що в періодпридбання нимзернового складувін взявв позикукошти у ОСОБА_6 в сумі 150 тис. грн у 2016 році та відповідно у 2017 році. Копії розписок було подано ним до суду першої інстанції (а.с. 146, 147, том 1). По першій розписцівін повернуввсі кошти,а згідно відміток на звороті розписки за 2017 рік у нього на момент розгляду справи у суді ще був не погашений борг в сумі 7000 гривень.

Радивилівський районний суд не стягнув з позивача на його користь половину вказаного боргу, хоча він підтвердив його існування долученою розпискою.

Просить суд скасувати оскражуване рішення та ухвалити нове, яким змінити частку стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 1/2 частини на 1/4 частин вартості транспортного засобу Rehaut master, 2012 р.в. в сумі 81671,66 грн, змінити частку в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення зерновий склад, за адресою6 АДРЕСА_1 з 1/2 на 1/4 його частину; стягнути з ОСОБА_1 на його користь 1/2 частину непогашеного ним боргу в сумі 3500 грн згідно боргового зобов`язання по розписці за 2017 року.

25 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Бернацький П.В. подав відзив на апеляційну скаргу, у якій покликається на законність рішення суду.

Вказує, що за загальним правилом, при визначенні розміру часток кожного з подружжя суд виходить з рівності часток.

Відповідачем не доведено наявності обставин, за яких можливе відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі спірного майна.

Просить про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Сторони в судове засідання не з"явилися. Вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони по справі з 12.10.2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 14.04.2022 року.

У період шлюбу сторони придбали транспортний засіб Renault master, 2012 р.в. - 15.09.2017 року вказаний транспортний засіб зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с. 84, том. 1)

Як встановлено судом першої інстанції, набутий сторонами за час шлюбу транспортний засіб Renault master, 2012 р.в. відповідач відчужив без згоди позивача.

Згідно висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи № 4000-Е від 22.03.2023 року ринкова вартість автомобіля Renault master, 2012 р.в., VIN НОМЕР_1 станом на момент проведення дослідження, з урахуванням його стану, визначеного при експертному огляді 23.01.2023 р. становить 326686,66 грн. (а.с. 28-35, т. 2).

19.05.2016 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого ОСОБА_2 набув право власності на 1/2 частину зернового складу, що знаходиться по АДРЕСА_1 , розташований на орендованій продавцем земельній ділянці площею 0,5 га, кадастровий номер 5625881600:05:011:0013 (а.с. 65, том 1).

19.05.2016 року зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на 1/2 частки приміщення зернового складу за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, 12.07.2017 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого ОСОБА_2 набув право власності на 1/2 частину (другу половину) вказаного зернового складу, що знаходиться по АДРЕСА_1 , розташований на орендованій продавцем земельній ділянці площею 0,5 га, кадастровий номер 5625881600:05:011:0013 (а.с. 66, том 1).

12.07.2017 року зареєстровано право власності ОСОБА_2 на 1/2 частку на нежитлове приміщення - зерновий склад, загальною площею 563,7, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно наявних у матеріалах справи договорів купівлі-продажу частини зернового складу по АДРЕСА_1 від 19.05.2016 року та 20.07.2017 року вбачається, що при їх укладанні нотаріусу надавалася письмова заява дружини покупця ОСОБА_1 про згоду на придбання вказаного майна, що відображено у п. 9 укладених договорів купівлі-продажу (а.с. 65, 66, том 1).

Отже, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 договори купівлі-продажу є таким, що укладено в інтересах сім`ї.

Доказів придбання спірного нерухомого майна відповідачем за особисті кошти ОСОБА_2 не надано, як і не спростовано презумпції спільності майна подружжя.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 61 СК України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. При тому, що не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на нього майно зареєстровано лише за одним з подружжя.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (частина четверта статті 65 СК України).

Спільне майно подружжя за відсутності домовленості між ними, слід ділити порівну, з урахуванням обставин, що мають значення у справі, призначення речей, їх фактичного перебування у володінні одного з подружжя та намірів щодо володіння та використання майна кожним з подружжя.

Виникнення режиму спільної сумісної власності подружжя на все придбане за час шлюбу майно презюмується, доки інший з подружжя не довів іншого.

З урахуванням вищевказаних положень чинного законодавства, а також встановлення факту спільного набуття сторонами за час шлюбу транспортного засобу Renault master, 2012 р.в., та зернового складу по АДРЕСА_1 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації у розмірі 1/2 частки вартості транспортного засобу Renault master, 2012 р.в., яка визначена висновком транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 326686,66 грн, що становить 163 343,33 грн, а також визнано за позивачкою право власності на 1/2 частки нежитлового приміщення зернового складу, за адресою: АДРЕСА_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що проживання з ОСОБА_2 спільних дітей сторін є підставою, згідно ч. 2 ст. 70 СК України для зменшення частки позивачки у спільному майні не заслуговують на увагу, з огляду на наступне

Статтею 70 СК України передбачено два випадки, коли суд має право відступити від принципу рівності часток подружжя у праві спільної власності.

По-перше, при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засад рівності часток подружжя у спільній сумісній власності подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. По-друге, за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

За наявності обставин, передбачених частинами другою, третьою статті 70 СК України, які стосуються неналежного виконання одним із подружжя батьківських обов`язків та неналежного матеріальне забезпечення сім`ї, частку іншого з подружжя у такому майні може бути збільшено.

Обов`язок доведення обставин, які б вказували на наявність підстав, передбачених частинами другою, третьою статті 70 СК України, у такому випадку покладається на особу, яка ініціює питання про збільшення частки у спільному сумісному майні подружжя.

Жодних належних та допустимих доказів наявності передбачених ч. 2, 3 ст. 70 СК України обставин для відступлення від принципу рівності часток подружжя ОСОБА_2 не надано, а судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановленіобставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Радиивлівського районногосуду Рівненськоїобласті від 18липня 2022року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.