Ухвала

від 25.10.2023 по справі 303/3191/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

25 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 303/3191/21

провадження № 61-14428ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 червня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих про скасування наказу, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 червня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 серпня 2023 року.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню із таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Верховний Суд зазначає, що право особи на оскарження судового рішення є однією із складових права на справедливий суд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України. Згідно з цивільним процесуальним законом оскарження судового рішення в суді касаційної інстанції вимагає від заявника належного обґрунтування касаційної скарги.

У поданій касаційній скарзі заявник не зазначає підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, передбачених частиною другою статті 389, частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України, а узагальнено посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: від 23 жовтня 1996 року «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), Reports 1996-V, p. 1544, § 45; від 19 грудня 1997 року «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Брула Гомез де ла Торе проти Іспанії)).

Враховуючи те, що заявник не виконав вимоги цивільного процесуального закону під час подання касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судового рішення, така скарга підлягає поверненню заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 389, 393 ЦПК України, Верховний Суд,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 червня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих про скасування наказу, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник