Рішення

від 16.10.2023 по справі 906/646/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/646/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Логвинський О.Л. - адвокат, ордер серії АА №1302217 від 04.05.2023 (приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів),

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Телегруп-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" про стягнення 42583,07 грн. (згідно заяви за вх. № г.с. 01-44/2108/23 від 26.06.2023 про зменшення розміру позовних вимог)

В судовому засіданні 03.10.2023 оголошувалась перерва до 16.10.2023 об 11:00.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 67881,31 грн. основного боргу, 5884,33 грн. пені, 7898,74 грн. інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати телекомунікаційних послуг, наданих згідно договору № 1011574 від 31.01.20147.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 22.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

26.06.2023 на адресу суду надійшла заява позивача за вх. № 01-44/2108/23 про зменшення розміру позовних вимог. В заяві повідомлено, що після відкриття провадження у справі відповідач частково оплатив суму боргу в розмірі 39081,31 грн. Вказаний факт підтверджується випискою з банківського рахунка від 26.05.2023. Згідно вказаної заяви позивач просить стягнути з відповідача 28800,00 грн. основного боргу, 5884,33 грн. пені, 7898,74 грн. інфляційних.

Ухвалою суду від 04.07.2023 заяву позивача за вх. № 01-44/2108/23 від 26.06.2023 про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду, подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням вказаної заяви в межах суми 42583,07 грн.

В послідуючому ухвалою суду від 11.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

13.10.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення до справи нового розрахунку інфляційних та штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги згідно заяви про зменшення позовних вимог підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

На адресу Господарського суду Житомирської області повернулися конверти з ухвалами суду від 22.05.2023, 04.07.2023, 11.09.2023, які належним чином направлялися на адресу ТОВ "ДК "Фундамент": 11641, Житомирська область, Коростенський район, с. Пиріжки, вул. Соборна, 57 к. 18, з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі № 906/646/23 відповідачем не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення ТОВ "ДК "Фундамент" про дату, час та місце проведення судових засідань.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання з розгляду справи № 906/646/23 по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки.

Відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ГПК України.

На підставі п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2017 між Дочірнім підприємством "Телегруп-Україна" (Телегруп/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" (споживач/відповідач) укладено договір № 0111574 від 31.01.2017 про надання телекомунікаційних послуг, відповідно до якого Телегруп надає споживачу за плату послуги фіксованого телефонного зв`язку (послуги), в тому числі Телегруп виділяє споживачу, у необхідній йому кількості, відповідні прямі київські багатоканальні телефонні SIP-номери з кодом - "+38044" (п.п. 1.1. договору).

Згідно пункту 3.2.4. договору відповідач зобов`язаний своєчасно оплачувати послуги на підставі рахунка, виставленого позивачем, а у випадку не отримання такого рахунку до 15 числа місяця наступного за розрахунковим, звернутися до позивача за отриманням копії рахунку або здійснити оплату в розмірі зазначеному у особистому кабінеті на сайті www.telegroup.ua, до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Також пунктом 3.2.7. договору сторони договору погодили, що споживач зобов`язаний своєчасно вносити платню за користування телефоном, міжміські і міжнародні телефонні переговори, подані в кредит телеграми і інші послуги, що надаються по телефону.

Споживач оплачує послуги в українській національній валюті шляхом переказу належної суми на банківський рахунок позивача (п.п. 4.1. договору).

Відповідно до пункту 4.2. договору споживач оплачує послуги Телегруп за тарифами, що зазначені у Додатку № 1 до договору станом на дату укладення договору і можуть бути змінені Телегруп із завчасним попередженням про це споживача не пізніше ніж за 15 днів шляхом розміщення інформації на сайті www.telegroup.ua або письмово. Розрахунковий період дорівнює одному календарному місяцю.

Пунктом 4.5. договору погоджено, що споживач повинен сплачувати щомісячну Абонентську плату до 20-го числа поточного місяця авансом на наступний місяць, починаючи з дати активації послуги і перший платіж здійснюється до моменту початку надання послуг. До абонентської плати встановлено ліміт безоплатних хвилин після використання яких кожна понадлімітна хвилина оплачується згідно діючого тарифу. Абонентська плата за користування місцевим телефонним зв`язком нараховується та сплачується за весь розрахунковий період незалежно від мінімального об`єму фактично спожитих послуг.

Також згідно п. 4.6. договору споживач оплачує отримані в розрахунковому місяці до 20-го числа наступного місяця.

У разі прострочення оплати наданих Телегруп послуг споживач, починаючи з дня наступного після останнього дня виконання грошового зобов`язання, сплачує пеню за кожний день існування заборгованості, у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня (п. 5.3. договору).

Пунктом 6.1. договору сторони визначили, що договір починає діяти з моменту укладення.

Як зазначив позивач, за весь період дії договору відповідач замовив та використовував 88 номерів телефону, що підтверджується Актами введення в експлуатацію обладнання (додаються).

06.09.2021 відповідач відмовився від частини телефонних номерів, що підтверджується відповідною заявою (а.с. 20).

Активними залишаються 50 (п`ятдесят) номерів телефону.

Починаючи з 01.12.2021 щомісячна абонентська плата за користування одним телефонним номером для юридичних осіб становить 96,00 грн.

Про підвищення вартості, позивач інформував абонентів на своєму веб-сайті www.telegroup.ua, згідно пунктів 2.1.10, 2.2.8 договору. Повідомлення міститься за посиланням: https://www.telegroup.ua/ua/content/news-company/CHANGES-IN-TELEPHONY-RATES/ (скріншот - а.с. 21).

Отже, з 01.12.2021 щомісячна абонентська плата відповідача за використання 50 телефонних номерів становить 4800,00 грн.

У період лютий 2022 року - березень 2023 року позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 67 881,31 грн., які відповідач не оплатив:

- 5481,00 грн. за послуги надані у лютому 2022 року, з них 4800,00 грн. - абонентська плата та 681,31 грн. - понадпакетні послуги (сума нарахована за використання понадлімітних хвилин та за дзвінки на міжміські телефонні номери);

- 62400,00 грн. за послуги надані у період березень 2022 року - березень 2023 року заборгованість відповідача.

Після відкриття провадження у справі відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 39081,31 грн., у зв`язку з чим позивачем зменшено позовні вимоги в частині основного боргу - 28800,00 грн.

Також позивач відзначив, що протягом 2022-2023 років відповідач не звертався до позивача із заявою про відключення активних номерів телефону чи про припинення дії договору.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов`язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст. 901-907 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Спеціальним законом, який регулює надання телекомунікаційних послуг та визначає права, обов`язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами є Закон України "Про телекомунікації".

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Пунктом 72 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору. У разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 28800,00 грн.

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача 5884,33 грн. пені, 7898,74 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає вимоги щодо стягнення пені в сумі 5884,33 грн. обґрунтованими та вірно обрахованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 8-9) та перевіреного судом, розмір інфляційних складає 7898,74 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" (11641, Житомирська область, Малинський район, с. Пиріжки, вул. Соборна, буд. 57 к.18, ід. код 40048603)

- на користь Дочірнього підприємства "Телегруп-Україна" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 29, ід. код 31242602) 28 800,00 грн. основного боргу, 5 884,33 грн. пені, 7898,74 грн. інфляційних, а також 1399,54 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.10.23

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу на адресу: 01042, м. Київ, вул. Іоана Павла ІІ, будинок 15 офіс 13 (рек. з повід.)

+ на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1

3 - відповідачу (рек. з повід.)

+ на ел. пошту: n.korobov@fundament.ua