Ухвала

від 25.10.2023 по справі 1-172/10

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 1-172/10Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/318/23 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ухвала суду

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2023 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючої - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

з участю:

прокурора ОСОБА_6

заявника - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 липня 2023 року, -

Встановила:

Цією ухвалою у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про вирішення питання щодо повернення речових доказів у кримінальному провадженні відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить вказану ухвалу скасувати та задовольнити його клопотання про повернення речових доказів, а саме державних актів на земельні ділянки.

Свої доводи мотивує тим, що державні акти на земельні ділянки не мають жодного відношення до кримінальної справи і їх відсутність позбавляє власників розпоряджатися землею.

Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_7 , що просить задовольнити його апеляційну скаргу з мотивів, викладених у ній, прокурора, що вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло клопотання ОСОБА_7 про повернення йому актів та інших документів, які визнані речовими доказами у рамках кримінальної справи №1-172/10 за ч.2 ст. 366 КК України, мотивуючи його необхідністю виконувати юридичні дії з майном та належним веденням фермерського господарства.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_7 , суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що питання щодо вказаних речових доказів вже вирішено судом, з чим погоджується колегія суддів, виходячи із наступного.

Так, судом встановлено, що Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 23 червня 2010 року, ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, передбачений ч.2 ст. 366 КК України на підставі п.3 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а порушену щодо нього кримінальну справу за ч.2 ст.366 КК України, провадженням закрито. Речові докази вирішено зберігати при матеріалах кримінальної справи.

В даному випадку, вказана постанова учасниками не оскаржувалась та набрала законної сили.

Зокрема за змістом обвинувального висновку у даній кримінальній справі ОСОБА_7 інкримінувалось вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України, а саме внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складення і видача завідомо неправдивих документів, тому вказані державні акти на землю є однією з ознак об`єктивної сторони складу злочину.

Щодо доводів апелянта, що державні акти на земельні ділянки не мають жодного відношення до кримінальної справи і їх відсутність позбавляє власників розпоряджатися землею, то такі не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 5 липня 2001 року, «Аркурі та інші проти Італії» від 5 липня 2001 року, «Ріела та інші проти Італії» від 4 вересня 2001 року, «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 6 листопада 2008 року).

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Як вбачається із матеріалів справи, фізичні особи зазначені у клопотанні, не могли законно набути права приватної власності на земельні ділянки. Натомість вони набули такого права власності в спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності на землю стало можливим у результаті незаконних дій ОСОБА_7 , що включив у члени фермерського господарства осіб, що не мали наміру у ньому працювати.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про те, що вказані у клопотанні документи, і які є речовими доказами у справі, долю яких вирішено місцевим судом постановою від 23.06.2010 року у кримінальній справі №1-172/10 за ч.2 ст. 366 КК України, не можуть бути повернені особі.

За таких обставин, враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про неспроможність доводів апеляційної скарги щодо незаконності ухвали суду, якою відмовлено у задоволенні клопотання.

Порушень вимог КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали суду, по справі не встановлено.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_7 - без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 219, 284, 294, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 липня 2023 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Головуючий

Судді