Вирок

від 02.03.2010 по справі 1-172/10

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-172/10р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 року Комінтернівський районний суд Одеської

області в складі:

судді- Рудніцького В.А.,

при секретарі - Сухіні Н.В.,

за участю прокурора - Налапко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Комінтернівське кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

-02 серпня 2007 року Комінтернівським районним судом Одеської області за ст.. 185 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком на один рік. Постановою Южненського міського суду Одеської області від 15 серпня 2008 року звільнений від покрання,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2009 року біля 20 години ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , попередньо домовившись та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, через вікно другого поверху проникли в садовий будинок АДРЕСА_3 1267 по АДРЕСА_4 , дачного масиву Любопіль садового товариства Кожзамінник Любопільської сільської Ради Комінтернівського району Одеської області, демонтували та викрали два металопластикових вікна та два підвіконня до них, які належать потерпілій ОСОБА_3 , чим причинили їй матеріальні збитки на суму 2950 гривень.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю визнали себе винними у вчиненні злочину в об`ємі пред`явленого обвинувачення, підтвердили обставини за яких вони вчинили злочин.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 пояснив, що на початку листопада 2009 року він разом із ОСОБА_2 на автомобілі Део номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , їздили по дачному масиві Любопіль Комінтернівського району. Біля 20 години, проїжджаючи по одній із вулиць, побачили будинок, де недавно були вставлені нові металопластикові вікна. Побачивши їх, ОСОБА_2 запропонував йому викрасти вказані вікна, на що він погодився. Дачна ділянка повність не огороджена і зайшовши на територію вони проникли на другий поверх, де за допомогою ножа, який був у ОСОБА_2 , демонтували два вікна, які принесли в машину. Вказані вікна привезли в гараж ОСОБА_2 , який розташований біля Сичавської сільської Ради. В подальшому вони мали намір їх продати, але в січні 2010 року до нього прийшли працівники міліції, яким він розповів про скоєння злочину.

Аналогічні покази в судовому засіданні дав підсудний ОСОБА_2

У вчиненні злочину щиро розкаюються.

Враховуючи те, що підсудні не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз`яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність

ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, що їм інкримінується, доведена повністю, а їх дії правильно кваліфіковані за ч.З ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб з проникненням у приміщення.

Відповідно до статті 12 КК України вчинений ОСОБА_1 та

ОСОБА_6 злочин відноситься до категорії тяжких.

При призначенні покарання суд враховує особи підсудних та ступінь тяжкості вчиненого ними злочину.

Підсудний ОСОБА_1 раніше судимий, однак судимість в порядку ст.89 КК України погашена, згідно характеристики з місця проживання характеризується позитивно.

Підсудний ОСОБА_2 раніше не судимий, згідно характеристики з місця проживання характеризується позитивно.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність підсудних, є щире розкаяння у вчиненні злочину, повне відшкодування збитків завданих злочином.

Обставин, що обтяжують їх відповідальність судом не встановлено.

З урахуванням викладеного суд вважає, що виправлення підсудних можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання не пов`язаного з позбавленням волі.

Цивільний позов не заявлено.

Речових доказів та судових витрат у справі немає.

Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати винними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.З ст.185 КК України і призначити покарання:

- ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на три роки;

- ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

У відповідності до ст.75 КК України звільнити засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбуття покарання, якщо вони протягом одного року та шість місяців іспитового строку не вчинять нового злочину.

Згідно ст.76 КК України покласти на засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обов`язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з`являтися до вказаного органу для реєстрації.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до набрання вироку законної сили залишити - підписку про невиїзд з місця проживання.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Одеської області в 15-дений термін з дня його проголошення.

Суддя: