Постанова

від 21.11.2007 по справі 17/494

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/494

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "21" листопада 2007 р.       Справа №  17/494

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні 21.11.2007 року о 10:00 год. при секретарі Патлаченко А.Л. матеріали адміністративної справи №17/494

за адміністративним позовом: Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград  

до відповідача: агрофірми у формі товариства  з обмеженою відповідальністю "Мир", с. Пушкове Голованівського району Кіровоградської області

про стягнення 8218,86 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Пилипенко О.І., довіреність №04-04/21  від 11.01.07р., головний спеціаліст відділу забезпечення надходжень та використання коштів штрафних санкцій;

від відповідача - Добровольський В.М., довіреність б/н  від 06.11.07р., юрисконсульт.

В судовому засіданні 13.11.2007 р. оголошувалась перерва до 9 год. 30хв.  21.11.2007 р.

Кіровоградським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів подано позов про стягнення з агрофірми у формі товариства  з обмеженою відповідальністю "Мир" 7800,00 грн.  штрафних санкцій за  невиконання нормативу по створенню робочих місць для забезпечення працевлаштування  інвалідів  у 2006 році та 418,86 грн. пені.

Відповідач позов заперечив, мотивуючи тим, що протягом 2006-2007 років інваліди з проханням працевлаштування до товариства не зверталися, рішення місцевої ради та відповідні повідомлення з центру зайнятості Голованівського району Кіровоградської області та Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про необхідність створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів не надходили, в зв'язку з чим відсутні правові підстави для застосування до агрофірми у формі ТОВ "Мир" фінансових санкцій. При цьому відповідач звернув увагу суду на той факт, що основним видом його діяльності є товарне сільськогосподарське виробництво, що пов'язане з відповідними фізичними та інтелектуальними навантаженнями на працівників товариства під час виконання ними своїх службових обов'язків, що унеможливлює працевлаштування інвалідів згідно наявного штату робочих місць (а.с. 24-25).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський  суд встановив наступне.

Згідно Положення про Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального  захисту інвалідів, затвердженого наказом Директора Фонду соціального захисту інвалідів №16 від 01.03.2007р., Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом  Фонду соціального захисту інвалідів і має статус юридичної особи. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює в установленому порядку виконання загальнодержавних програм соціального захисту інвалідів та фінансування заходів соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів; приймає участь у межах своєї компетенції в реалізації на території  області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів, а також здійснює на території області контроль за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" від 05.07.01р. всім підприємствам (об'єднанням), установам і організаціям незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік у кількості одного робочого місця. У разі незабезпечення зазначених нормативів підприємства  (об'єднання), установи чи організації зобов'язані щороку сплачувати штрафні санкції до Фонду соціального захисту інвалідів.

Статтею 20 вказаного Закону  передбачено, що адміністративно-господарські санкції    розраховуються     та сплачуються  підприємствами,  установами,  організаціями,  у  тому числі  підприємствами,   організаціями   громадських   організацій інвалідів,  фізичними  особами,  зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в  якому  відбулося  порушення  нормативу,  встановленого частиною першою статті 19 цього  Закону.

Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і  організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. №1767 (зі змінами та доповненнями), встановлено, що підприємства, на яких працює 8 і більше чоловік, реєструється у відділеннях Фонду за своїм місцезнаходженням і щороку   не   пізніше   1   лютого подають   до   відділень    звіт про зайнятість  та працевлаштування інвалідів за формою, що затверджується  Держкомстатом. Підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої  нормативом, сплачують самостійно штрафні санкції до 15 квітня року, що настає за звітним. Штрафні санкції сплачуються підприємствами відповідно до законодавства за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів  (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства в порядку, передбаченому законом.

Відповідач подав звіт, але до 15.04.07 року самостійно не сплатив штрафні  санкції; на даний момент за ним рахується заборгованість по сплаті штрафних санкцій до відділення на загальну  суму 7800,00 грн.

Як вбачається зі звіту "Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік" (а.с.6), наданого відповідачем до відділення,  середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 21 особи. Виходячи з нормативу, передбаченого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", на підприємстві мав бути працевлаштованим 1 інвалід, але фактично не працювало жодного інваліда. Таким чином, кількість не зайнятих інвалідами робочих місць у відповідача в 2006 році склала 1 місце.

Сума штрафних санкцій визначається у розмірі середньої річної заробітної плати  на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно звіту відповідача фонд оплати праці штатних працівників за рік становить 163,8 тис. грн. (код рядка 04), при цьому на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 21 особа (код рядка 01), тому середньорічна заробітна плата штатного працівника дорівнює  7800 грн.

Будь-яких доказів, які свідчили б про вжиття заходів агрофірмою у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мир", щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2006 році, до суду відповідачем не надано.

Відповідач  фактично не створив  робочі  місця  для  інвалідів і повинен  нести відповідальність, передбачену ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" від  21.03.91р. (з подальшими змінами та доповненнями), оскільки робоче  місце  інваліда, згідно з п.1 Положення про робоче місце  інваліда і про  порядок працевлаштування  інвалідів (далі-Положення), затвердженого постановою Кабінету  Міністрів України від 03.05.05 р. №314 зі  змінами  та  доповненнями,  внесеними постановою Кабінету  Міністрів  України від 10.01.2002 року №19, це окреме робоче  місце,  або  ділянка виробничої  площі на  підприємстві (об'єднанні),  в  установі  та  організації,  незалежно від  форм власності  та  господарювання,  де  створено необхідні  умови для праці  інваліда. Робоче  місце  інваліда  вважається  створеним, якщо  воно відповідає  встановленим  вимогам робочого  місця для  інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною  комісією підприємства за  участю  представників МСЕК,  органів  Держнаглядохоронпраці, громадських  організацій   інвалідів і  введено в  дію шляхом  працевлаштування  на  ньому  інваліда. Підприємства  розробляють  заходи щодо  створення робочих  місць для  інвалідів і  включають  їх до колективного  договору.  Таким чином, створеним  робочим місцем є те, яке  введено в дію шляхом  працевлаштування  інваліда.  Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" зобов'язує відповідача, відповідно до 4-відсоткового  нормативу,  створити робочі  місця  для праці  інвалідів, зазначити  їх у  колективному  договорі і  інформувати центри  зайнятості, місцеві  органи  соціального  захисту населення  та відділення  соціального  захисту  інвалідів,  а органи  працевлаштування - підібрати робоче  місце і  працевлаштувати  інваліда.

Відповідач  вказані вимоги  закону  не виконав, будь-яких  документів про  створення  робочих  місць  для  працевлаштування  інвалідів  суду  не  надав.

Не подано відповідачем господарському суду також наступні матеріали: визначення видів виробництв, цехів та дільниць, де доцільно використовувати працю інвалідів; чи створені за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів у межах визначеного законом нормативу; чи розроблена і затверджена інструкція про робоче місце інваліда; чи інформував відповідач державну службу зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та позивача (відділення Фонду соціального захисту інвалідів) про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів; чи інформував відповідач державну службу зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може застосовуватись праця інвалідів.

Із відповіді Голованівського районного центру зайнятості на запит позивача вбачається, що агрофірма у формі ТОВ "Мир" інформацію про потребу в інвалідах і звіти про наявність вільних робочих місць для інвалідів у 2006 р. не надавало,  а відтак інваліди на його підприємство не направлялись (а.с.27).

Заперечення відповідача на неможливість працевлаштування інвалідів на його підприємстві з огляду на його основний вид діяльності та умови праці спростовуються наступним.

Згідно Законів України "Про електроенергетику", "Про автомобільний транспорт", "Про залізничний транспорт", "Про поштовий зв'язок" при розрахуванні нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві поділяється на виробничу та невиробничу сферу, норматив працевлаштування інвалідів в такому разі розраховується тільки по невиробничій сфері.

Між тим жоден із вищевказаних законів не дає підстав для того, щоб і у відповідача по цьому принципу розраховувався чотирьохвідсотковий норматив, тому що згідно довідки головного управління статистики №14-7487 від 22.10.2007 р. (вх.№02-05/39114 від 26.10.2006 р.), наданої останнім на вимогу суду (а.с.13) основним видом діяльності відповідача за КВЕД є вирощування зернових та технічних культур (01.11.0), а відтак агрофірма у формі ТОВ "Мир" не підпадає під дію зазначених вище законів.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують сплату штрафних санкцій в сумі 7800 грн., позовні вимоги в цій частині заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України №223 від  15.05.2007 року, порушення строку сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, розмір якої обчислюється виходячи із 120 відсотків  річних облікової ставки Національного банку України, що діє на момент подання позовної заяви.

Господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем строку сплати адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 р. Згідно обґрунтованого розрахунку позивача відповідачу нараховано пеню  в розмірі 418,86 грн.  за період з 16.04. 2007 р. по 11.10.2007 року, яка також підлягає стягненню.

Керуючись статтями 160, 162, 163, частинами 1-4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                               ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з агрофірми у формі товариства  з обмеженою відповідальністю "Мир" (Кіровоградська область, Голованівський район, с.Пушкове, р/р №26002052902281, МФО 323583, код 05530702) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів (25009, м.Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 7а, р/р №31214230700111 в Управлінні державного казначейства в Голованіському районі, Банк: Головне управління Держказначейства в Кіровоградській області, МФО 823016, код ЄДРПОУ 23228680) – 7800 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році та 418,86 грн. пені за  несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі  відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня  складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови  виготовлено  22.11.2007р.   

Суддя

  С.В. Таран